Рішення № 91479576, 09.09.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2020 року м. Київ № 640/4252/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Державної служби України з надзвичайних ситуацій

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

УСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) з позовом до Державної служби України з надзвичайних ситуацій (01030, м. Київ, вул. Олеся Гончара, 55, код ЄДРПОУ 38516849), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Державної служби України з надзвичайних ситуацій (адреса: 01030, м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд.55; код ЄДРПОУ: 38516849), яка полягає у неприйнятті рішення щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в зв`язку із присвоєнням останньому у 2018 році Другої групи інвалідності, причиною якої стало захворювання, пов`язане із проходженням військової служби;

- зобов`язати Державну службу України з надзвичайних ситуацій (адреса: 01030, м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд.55, код ЄДРПОУ 38516849) прийняти на підставі поданих документів рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та надіслати його разом із зазначеними документами підрозділу для видання наказу про виплату такої допомоги.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідно до п. 2 постанови КМУ № 908 від 11.07.2007 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту» ОСОБА_1 має право на отримання одноразової грошової допомоги в зв`язку із присвоєнням останньому у 2018 році Другої групи інвалідності, причиною якої стало захворювання, пов`язане із проходженням військової служби. Натомість, відмова відповідача у прийнятті рішення щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги через відсутність бюджетних асигнувань є неправомірною та не узгоджується з висновками Верховного Суду.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що призначення та виплата одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності врегульована спеціальним законодавством, яке передбачає обов`язкову умову - наявність коштів на зазначені цілі. Відповідач зазначає, що належно оформлені матеріали позивача надійшли до ДСНС у вересні 2019 року, однак, враховуючи, що кошти, передбачені у державному бюджеті на зазначені цілі у 2018 та 2019 роках не забезпечують потребу ДСНС, здійснити виплату одноразової грошової допомоги позивачу не було можливості. Отже, у зв`язку з відсутністю на сьогодні бюджетних асигнувань, документи позивача не виносились на розгляд комісії ДСНС для прийняття відповідного рішення, оскільки з дня прийняття ДСНС рішення про таку виплату протягом двох місяців з СЦШР ДСНС України мають бути збільшені кошторисні призначення за рахунок яких позивачу має бути виплачено суму одноразової грошової допомоги. Окрім того, відповідачем зазначено, що питання нарахування та виплати одноразової грошової допомоги особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту на умовах та в порядку визначених Кодексом ЦЗ, Порядком № 908 віднесено до компетенції ДСНС в особі Комісії ДСНС з призначення такої допомоги, а відтак суд не повинен вирішувати питання про зобов`язання ДСНС - суб`єкта владних повноважень розглянути заяву позивача щодо призначення йому одноразової грошової допомоги по інвалідності поза існуючою чергою та прийняти відповідне рішення за відсутністю бюджетних фінансувань на такі цілі, адже суди не вправі втручатись в повноваження та діяльність суб`єктів владних повноважень, або ж підміняти їх. Отже, позовна вимога Позивача є формою втручання в дискреційні повноваження ДСНС та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Позивач надав суду відповідь на відзив, в якій проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву заперечував та наголосив, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов`язань, що узгоджується з висновком Верховного Суду у постанові №820/6514/17 від 15.02.2018.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходив службу у 3 Спеціальному центрі швидкого реагування ДСНС України.

Відповідно до довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках №127865 від 16.07.2018, ступінь втрати професійної працездатності ОСОБА_1 у відсотках складає - 80 %.

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією №898694 від 16.07.2018, ОСОБА_1 присвоєна друга група інвалідності, у довідці причиною інвалідності зазначено: так, захворювання пов`язані з проходженням військової служби.

Відповідно до довідки № 862 від 14.04.2011 ЦЛЕК МНС України провела розгляд документів ОСОБА_1 та встановила, що захворювання останнього так, пов`язані з проходженням військової служби.

Відповідно до довідки №1590-06-04/432 від 03.07.2019 ОСОБА_1 страхова виплата ООД ПАТ «HACK «ОРАНТА» - не проводилась.

16.08.2019 ОСОБА_1 звернувся до 3 Спеціального центру швидкого реагування ДСНС України, із заявою про виплату останньому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням другої групи інвалідності, додавши при цьому до заяви документи, передбачені постановою КМУ №908 від 11.07.2007.

28.10.2019 ДСНС України була надана відповідь № 04-15339/07, в якій повідомлено, що належно оформлені матеріали справи ОСОБА_1 надійшли на адресу ДСНС 2 вересня 2019 року, проте, у зв`язку з відсутністю бюджетних асигнувань, документи не виносились на розгляд комісії з призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту для прийняття відповідного рішення.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо неприйняття рішення стосовно виплати одноразової грошової допомоги, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частинами 1, 2 ст.101 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період. Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 118 Кодексу цивільного захисту України у разі травми або поранення, заподіяного особі рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту під час виконання службових обов`язків, а також інвалідності, що настала у період проходження служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що стався у період проходження служби, пов`язаного з виконанням службових обов`язків, залежно від ступеня втрати працездатності такій особі виплачується одноразова грошова допомога у розмірі до п`ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою у порядку та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності особою рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту у період проходження служби у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

На виконання вимог ст. 118 Кодексу цивільного захисту України, Кабінет Міністрів України постановою від 11.07.2007 № 908 затвердив «Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту» (далі - Порядок №908).

На підставі підпункту 2 п. 2 Порядку №908 особам рядового і начальницького складу у разі настання інвалідності в період проходження служби та особам, звільненим із служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення, а якщо інвалідність настала внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, незалежно від строку, який минув після звільнення із служби, грошова допомога інвалідам III групи виплачується у розмірі 36-місячного грошового забезпечення. Розмір одноразової грошової допомоги визначається виходячи з окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, посадового окладу за останньою посадою, яку займала особа рядового або начальницького складу на день загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання, установлення інвалідності, а особа, звільнена із служби, - на день звільнення (п. 3 Порядку №908).

Згідно з п. 5 Порядку №908 для виплати одноразової грошової допомоги у разі травми або поранення, захворювання чи інвалідності особи, зазначені у пункті 2 цього Порядку, подають до підрозділу або його правонаступника такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або ступінь втрати працездатності разом з рішенням відповідної військово-медичної установи про визнання травми або поранення, захворювання; постанову центральної лікарсько-експертної комісії ДСНС про придатність до служби і причинно-наслідковий зв`язок травми або поранення, захворювання з виконанням службових обов`язків або проходженням служби; копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я, по батькові та місце реєстрації; довідку про те, що їм не провадилися інші передбачені законами виплати у разі травми або поранення, захворювання чи настання інвалідності; копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

На підставі абз. 1 п. б Порядку №908 підрозділ подає ДСНС висновок щодо можливості виплати грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 4 і 5 цього Порядку, а також довідку про грошове забезпечення та копію документа, що свідчить про обставини загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання, чи нещасного випадку, який трапився з особою рядового або начальницького складу.

Як вбачається з листа ДСНС України від 28.10.2019 №04-15339/07, належно оформлені матеріали справи ОСОБА_1 надійшли на адресу ДСНС 2 вересня 2019 року, проте, у зв`язку з відсутністю бюджетних асигнувань, документи не виносились на розгляд комісії з призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту для прийняття відповідного рішення.

Згідно з абзацом 1 п. 6 Порядку №908 підрозділ подає ДСНС висновок щодо можливості виплати грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 4 і 5 цього Порядку, а також довідку про грошове забезпечення та копію документа, що свідчить про обставини загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання, захворювання чи нещасного випадку, який трапився з особою рядового або начальницького складу.

Відповідно до абз.2 п.6 Порядку №908 служба приймає на підставі поданих документів рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги та надсилає його разом із зазначеними документами підрозділу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які мають право на її отримання.

Проаналізувавши викладені норми Порядку №908, суд приходить до висновку, що у разі наявності в особи права на отримання одноразової грошової допомоги та отримання висновку щодо можливості такої виплати, відповідач має обов`язок прийняти рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги.

Відповідно до Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12.04.2005 №34/5, наказ, розпорядження, постанова, рішення - акти організаційно-розпорядчого характеру чи нормативно-правового змісту, що видається суб`єктом нормотворення у процесі здійснення ним виконавчо-розпорядчої діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданої компетенції з основної діяльності, адміністративно-господарських або кадрових питань, прийнятий (виданий) на основі Конституції та інших актів законодавства України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та спрямований на їх реалізацію, спрямування регулювання суспільних відносин у сферах державного управління, віднесених до його відання.

Відповідно до вимог абз. 3 п. б Порядку №908 одноразова грошова допомога виплачується не пізніше ніж протягом двох місяців з дня прийняття відповідного рішення у межах коштів, передбачених у державному бюджеті на такі цілі, шляхом її перерахування на рахунок в установі банку, відкритий отримувачем допомоги.

Проте, всупереч приписів Порядку Державна служба України з надзвичайних ситуацій не прийняла передбаченого рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.

Проаналізувавши наведені положення законодавства в контексті встановлених обставин справи суд зазначає, що розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих для призначення і виплати одноразової грошової допомоги повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги), однак у даному випадку таке рішення відповідачем не приймалось, що свідчить про недотримання ним встановленого законодавством порядку вирішення цього питання.

Твердження відповідача про те, що через відсутність бюджетних асигнувань на зазначені цілі, документи позивача не виносились на розгляд відповідної комісії з призначення одноразової грошової допомоги, тому прийняття вказаного рішення буде здійснено у порядку черговості розгляду справ при наявності коштів на зазначені цілі судом не приймаються, оскільки суперечать Порядку №908.

На переконання суду, наявність бюджетних асигнувань може вплинути на факт повної виплати одноразової грошової допомоги та не впливає на обов`язок прийняти рішення щодо вказаних питань.

Суд вказує, що Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету (рішення від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004, від 01 грудня 2004 року № 20-рп/2004, від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007).

Зокрема, у Рішенні від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. Інакше всі негативні наслідки відсутності такого механізму покладаються на державу.

ЄСПЛ у рішенні в справі «Кечко проти України» (заява № 63134/00) зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету. Однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). У пункті 26 рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Таким чином, наявність бюджетних асигнувань може вплинути на факт повної виплати одноразової грошової допомоги та не впливає на обов`язок прийняти рішення щодо вказаних питань, тому посилання відповідача на відсутність бюджетних асигнувань, як на підставу неприйняття рішення про виплату позивачу одноразової грошової допомоги є необґрунтованими та суперечить нормам чинного законодавства.

Зважаючи на вищевикладене суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 на отримання одноразової грошової допомоги в зв`язку із присвоєнням останньому у 2018 році Другої групи інвалідності, причиною якої стало захворювання, пов`язане із проходженням військової служби.

При цьому, вимоги позивача щодо визнання протиправною бездіяльність Державної служби України з надзвичайних ситуацій яка полягає у неприйнятті рішення щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, заявленим позивачем шляхом не підлягають задоволенню, оскільки, як встановлено під час розгляду справи, його заява разом з документами взагалі не виносилась на розгляд Комісії ДСНС.

Відносно вимоги позивача про зобов`язання Державну службу України з надзвичайних ситуацій прийняти на підставі поданих документів рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та надіслати його разом із зазначеними документами підрозділу для видання наказу про виплату такої допомоги, суд зазначає наступне.

Питання нарахування та виплати одноразової грошової допомоги особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту на умовах та порядку визначених Кодексом Цивільного захисту, Порядком виплати одноразової грошової допомоги № 908 віднесено до компетенції Державної служби України з надзвичайних ситуацій в особі Комісії Державної служби України з надзвичайних ситуацій з призначення такої допомоги.

Разом з тим, як встановлено судом вище, документи позивача щодо призначення йому одноразової грошової допомоги взагалі не виносились на розгляд Комісії, а тому вимоги щодо зобов`язання відповідача прийняти відповідне рішення, без розгляду документів по суті є передчасними та суперечать завданню адміністративного судочинства.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та з метою забезпечення належного захисту прав позивача, суд приходить до висновку, що належним способом захисту прав ОСОБА_1 , з урахуванням ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України буде зобов`язання Державну службу України з надзвичайних ситуацій винести на розгляд комісії Державної служби України з надзвичайних ситуацій з призначення одноразової грошової допомоги заяву ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги в зв`язку із присвоєнням останньому у 2018 році Другої групи інвалідності, причиною якої стало захворювання, пов`язане із проходженням військової служби.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір».

Керуючись положеннями статей 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, ст. ст.241-246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) з позовом до Державної служби України з надзвичайних ситуацій (01030, м. Київ, вул. Олеся Гончара, 55, код ЄДРПОУ 38516849) - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 на отримання одноразової грошової допомоги в зв`язку із присвоєнням останньому у 2018 році Другої групи інвалідності, причиною якої стало захворювання, пов`язане із проходженням військової служби.

3. Зобов`язати Державну службу України з надзвичайних ситуацій винести на розгляд комісії Державної служби України з надзвичайних ситуацій з призначення одноразової грошової допомоги заяву ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги в зв`язку із присвоєнням останньому у 2018 році Другої групи інвалідності, причиною якої стало захворювання, пов`язане із проходженням військової служби.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги).

Суддя Н.Г. Вєкуа