Рішення № 91479142, 11.09.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2020 р. № 520/10494/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Волошин Д.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області код ЄДРПОУ: 14099344, від 10.07.2020 № 963430185739 "щодо перерахунку ОСОБА_1 пенсії по втраті годувальника згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 05 березня 2018 року протиправним та скасувати його;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, код ЄДРПОУ: 14099344, провести ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , з 05 березня 2018 року перерахунок та виплату (з урахуванням фактично виплачених відповідачем сум пенсії) призначеної ОСОБА_1 пенсії у разі втрати годувальника згідно ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи із розмірів, порядку призначення та нарахування зазначеної пенсії, які були встановлені та застосовувались Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області з 05.03.2018 до моменту прийняття ним рішення № 963430185739 від 10.07.2020 "щодо перерахунку ОСОБА_1 пенсії по втраті годувальника згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"", зі здійсненням подальших перерахунків її пенсій (у зв`язку з проведенням щорічної індексації пенсії, а також з інших підстав передбачених діючим пенсійним законодавством України), здійснити виплату однією сумою без використання при такій виплаті постанов Кабінету Міністрів України чи інших нормативно правових актів (постанови Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018 року "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду", тощо), які надають відповідачу можливість для відстрочення чи розстрочення виплат;

- рішення суду звернути до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області код ЄДРПОУ: 14099344 надати суду звіт про виконання судового рішення протягом 7 робочих днів з дня набрання законної сили винесеним судовим рішенням;

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що спірним рішенням від 10.07.2020 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області було протиправно здійснено перерахунок ОСОБА_1 пенсії по втраті годувальника з 05 березня 2018 року у бік зменшення, у зв`язку з чим вказане рішення підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 12.08.2019 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представником відповідача, 29.08.2019 року надано відзив на позовну заяву, в якому він адміністративний позов не визнав, зазначив, що в липні 2020 року спеціалістами Головного управління було проведено перевірку правильності виконання, трактування рішення суду, яким зобов`язано відповідача призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у зв`язку з втратою годувальника, та розрахунку пенсії, відповідно. Було встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2019 по справі №520/11391/18 зобов`язано Головне управління з 05.03.2018 призначити, нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 пенсію у разі втрати годувальника - ОСОБА_2 , який отримував пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі 50 відсотків від отримуваної ОСОБА_2 пенсії по інвалідності згідно Закон України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи», однак не було зазначено щодо здійснення перерахунку пенсії в подальшому.

Пенсійна справа ОСОБА_1 була приведена у відповідність до винесеного рішення суду, а саме, під час розрахунку пенсії 10.07.2020 було застосовано заробітну плату померлого годувальника ОСОБА_2 із розрахунку середньої заробітної плати в країні станом на 2018 рік, яка склала 12593,41. Тобто, розрахунок пенсії позивачки проводився наступним чином: заробітна плата померлого годувальника (12593,41) поділена на відсоток втрати працездатності (80%) та отримано основний розмір пенсії померлого годувальника (10074,728), 50% якої складає пенсія у разі втрати годувальника позивачки. У зв`язку з чим просив у задоволенні вимог адміністративного позову відмовити.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2019 по справі №520/11391/18 адміністративний позов ОСОБА_1 до Індустріального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано рішення Індустріального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова від 08.11.2018 №460 щодо відмови ОСОБА_1 у призначені пенсії у разі втрати годувальника ОСОБА_2 , який отримував пенсію по інвалідності згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" протиправним та скасувати його.

Зобов`язано Індустріальне об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова з 05.03.2018 призначити, нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 пенсію у разі втрати годувальника - ОСОБА_2 , який отримував пенсію по інвалідності згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі 50 відсотків від отримуваної ОСОБА_2 пенсії по інвалідності згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Звернуто до негайного виконання рішення суду у межах суми стягнення за один місяць.

Судове рішення набрало законної сили 15.04.2019 р.

На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2019 по справі №520/11391/18, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області було взято на облік, призначено та нараховано з 05.03.2018 р. пенсію у разі втрати годувальника згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі 50 відсотків від отримуваної ОСОБА_2 пенсії по інвалідності згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

З матеріалів справи вбачається, що станом на час виконання рішення суду (травень 2019 року) Головним управлінням було застосовано розмір заробітної плати померлого годувальника ОСОБА_2 із розрахунку середньої заробітної плати в країні на 01 січня 2019, яка склала 15741,7625 та розрахунок його пенсії проводився наступним чином: заробітна плата померлого годувальника, (15741,7625) поділена на відсоток втрати працездатності (80%) та отримано основний розмір пенсії померлого годувальника (12593,41), 50% якої складає пенсія у разі втрати годувальника ОСОБА_1 .

В подальшому розмір пенсії зростав у зв`язку із збільшенням середньої заробітної плати в країні.

З відзиву відповідача судом встановлено, що в липні 2020 року спеціалістами Головного управління було проведено перевірку правильності виконання, трактування рішень суду та розрахунку пенсії. Враховуючи, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2019 по справі №520/11391/18 зобов`язано Головне управління з 05.03.2018 призначити, нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 пенсію у разі втрати годувальника - ОСОБА_2 , який отримував пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі 50 відсотків від отримуваної ОСОБА_2 пенсії по інвалідності згідно Закон України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи», однак не було зазначено щодо здійснення перерахунку пенсії в подальшому.

Під час розрахунку пенсії 10.07.2020 було застосовано заробітну плату померлого годувальника ОСОБА_2 із розрахунку середньої заробітної плати в країні станом на 2018 рік, яка склала 12593,41. Тобто, розрахунок пенсії позивачки проводився наступним чином: заробітна плата померлого годувальника (12593,41) поділена на відсоток втрати працездатності (80%) та отримано основний розмір пенсії померлого годувальника (10074,728), 50% якої складає пенсія у разі втрати годувальника позивачки.

У зв`язку з проведеним перерахунком розмір пенсії ОСОБА_1 зменшився та склав 5037,37 грн.

Не погоджуючись з вказаними діями відповідача щодо перерахунку пенсії по втраті годувальника з 05 березня 2018 року згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зменшення розміру її пенсії, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, фактично підставою для здійснення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області перерахунку пенсії позивача та зменшення її розміру слугувала підстава не визначення у рішенні суду, яким зобов`язано відповідача призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у зв`язку з втратою годувальника, здійснення перерахунку пенсії в подальшому.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст.8 Конституції України, ст.6 КАС України та ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які, на її думку, є необхідними для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Отже, вищевказана норма гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і в оцінці дотримання "справедливого балансу" в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за яких майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно випробовується.

Крім того, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних (рішення від 9 жовтня 1979 року в справі Ейрі (пункт 24). У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції "майном" визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні "законне сподівання" на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (рішення ЄСПЛ у справі "Стретч проти Сполученого Королівства" (пункт 32)), а також право на певні суми соціальних виплат , у тому числі , у разі їх невиплаті є втручанням у право на мирне володіння майном (п.34. рішення ЄСПЛ по справі "Суханов та Ільченко проти України" (заяви № 68385/10 та 71378/10), рішення набуло статусу остаточного від 26.09.2014.

"Законне сподівання" на отримання "активу" також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (див. рішення у справі "Копецький проти Словаччини" (Kopecky v. Slovakia) [ВП], заява № 44912/98, п. 52, ЄСПЛ 2004-IX). Проте не можна стверджувати про наявність законного сподівання, якщо існує спір щодо правильного тлумачення та застосування національного законодавства і вимоги заявника згодом відхиляються національними судами (див. вищенаведене рішення у справі "Копецький проти Словаччини" (Кореску v. Slovakia), п. 50; "Anheuser-Busch Inc. проти Португалії" (Anheuser-Busch Inc. v. Portugal) [ВП], заява № 73049/01, п. 65, ЄСПЛ 2007-І).

Першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету "в інтересах суспільства". Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено "справедливий баланс" між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі (Former King of Greece and Others v. Greece) [ВП], заява № 25701/94, пп. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-XII).

Як зазначалось судом вище, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2019 по справі №520/11391/18, зокрема, зобов`язано відповідача з 05.03.2018 призначити, нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 пенсію у разі втрати годувальника - ОСОБА_2 , який отримував пенсію по інвалідності згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі 50 відсотків від отримуваної ОСОБА_2 пенсії по інвалідності згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Тобто, судовим рішенням визначено право ОСОБА_1 на отримання пенсії у разі втрати годувальника у розмірі 50 відсотків від отримуваної пенсії годувальником - ОСОБА_2 пенсії по інвалідності згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

В свою чергу, згідно із ч. 3 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Частинами 1, 2 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.

Крім індексації пенсії, яка здійснюється відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення, у разі, якщо величина середньої заробітної плати в Україні за даними центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, за минулий рік зросла, то з 1 березня поточного року розмір пенсії підвищується в порядку, встановленому частиною другою статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

За приписами ч. 2 ст. 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір, дата та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

З матеріалів справи та з протоколів перерахунків пенсії позивача вбачається, що розмір пенсії позивача перераховувався та змінювався у бік збільшення на виконання приписів ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст. 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у зв`язку із збільшенням середньої заробітної плати в країні.

Натомість, у зв`язку із не зазначенням у рішенні суду про здійснення перерахунку пенсії в подальшому, відповідачем рішенням від 10.07.2020 було здійснено перерахунок пенсії позивача та застосовано заробітну плату померлого годувальника ОСОБА_2 із розрахунку середньої заробітної плати в країні станом на 2018 рік, яка склала 12593,41. Тобто, розрахунок пенсії позивачки проводився наступним чином: заробітна плата померлого годувальника (12593,41) поділена на відсоток втрати працездатності (80%) та отримано основний розмір пенсії померлого годувальника (10074,728), 50% якої складає пенсія у разі втрати годувальника позивачки.

Жодних належних доказів на підтвердження проведення перевірки та виявлення помилки при проведенні нарахувань та виплати пенсії позивачу, на підтвердження правомірності своїх дій та рішень щодо перерахунку пенсії у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_1 , а також доказів стосовно безпідставності виплати позивачу розміру пенсії, що існував до прийняття рішення від 10.07.2020, відповідачем до суду не надано.

Посилання відповідача, що рішенням суду не визначено проведення в подальшому перерахунків, як підставу виявлення помилки, суд не приймає до уваги, оскільки вирішуючи справу №520/11391/18 суд розглядав спірні правовідносини, які склались між суб`єктами з приводу призначення пенсії, подальший перерахунок здійснюється за наявності визначених законом підстав та не потребує рішення суду, якщо з приводу перерахунку не склались спірні правовідносини.

Отже, проведені на підставі законодавства органом пенсійного фонду перерахунки, після призначення пенсії позивачу, не можуть бути скасовані органом ПФУ через відсутність у рішенні суду зазначеної вимоги, оскільки такі правовідносини станом на момент розгляду справи взагалі не існували.

Таким чином, дії відповідача, які полягають у зменшенні ОСОБА_1 пенсії по втраті годувальника при перерахунку 10.07.2020 р. пенсії з 05 березня 2018 року є протиправними, а позовні вимоги задля повного та ефективного захисту прав позивача підлягають захисту шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 10.07.2020 «Про перерахунок ОСОБА_1 пенсії по втраті годувальника згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 05 березня 2018 року та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії у разі втрати годувальника згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи із розміру зазначеної пенсії, який був встановлений станом до 10.07.2020 р., з урахуванням фактично виплачених відповідачем сум.

Щодо вимоги позивача зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснювати подальші перерахунки пенсій ОСОБА_1 (у зв`язку з проведенням щорічної індексації пенсії, а також з інших підстав передбачених діючим пенсійним законодавством України), суд зазначає, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Водночас з цим, суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів існування у відповідача наміру допускати порушення закону у процедурі проведення майбутніх перерахунків пенсії.

За таких обставин суд не знаходить підстав для задоволення позову в цій частині, адже вимоги заявлені на майбутнє, стосуються правовідносин, котрі ще не відбулись та відносно яких відсутні докази обрання владним суб`єктом наперед певного варіанту правової поведінки.

Щодо вимоги здійснити виплату однією сумою без використання при такій виплаті постанов Кабінету Міністрів України чи інших нормативно правових актів (постанови Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018 року "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду", тощо), які надають відповідачу можливість для відстрочення чи розстрочення виплат, суд зазначає наступне.

В силу ч. 1 ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

При цьому, ч. 1 ст. 372 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

У даному випадку спосіб виконання дій, які має вчинити за рішенням суду суб`єкт владних повноважень є виплата належних позивачу сум у повному обсязі, інший спосіб виконання в спірних правовідносинах нормативно не визначений.

При ухваленні судом рішення, суд зобов`язує відповідача здійснити позивачу виплату належних сум пенсії, та у разі набрання чинності рішенням суду про зобов`язання сплатити недоплачену частину пенсії, перерахування недоплачених сум буде вважатися належним виконанням судового рішення, як у разі перерахування присудженої суми кількома платежами, так і однією сумою, а повним виконанням рішення суду буде сплата відповідачем всієї недоплаченої різниці, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Стосовно вимоги зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області надати суду звіт про виконання судового рішення протягом 7 робочих днів з дня набрання законної сили винесеним судовим рішенням, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду, а також приписи статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України щодо обов`язковості судових рішень та відсутності об`єктивних обставин щодо невиконання судового рішення з боку відповідача, суд не вбачає підстав для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Стосовно звернення рішення суду до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 371 КАС України передбачено негайне виконання рішення суду щодо присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Оскільки, присуджені позивачу виплати є періодичними та здійснюються з Державного бюджету України, рішення підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення пенсії за один місяць.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог адміністративного позову.

Відповідно до ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 10.07.2020 «Про перерахунок ОСОБА_1 пенсії по втраті годувальника згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 05 березня 2018 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії у разі втрати годувальника згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи із розміру зазначеної пенсії, який був встановлений станом до 10.07.2020 р., з урахуванням фактично виплачених відповідачем сум.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Звернути до негайного виконання рішення суду у межах суми стягнення за один місяць.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, під.2, поверх 3,м. Харків,61022, код 14099344) суму сплаченого судового збору у розмірі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень 40 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.А. Волошин