Рішення № 91478891, 19.08.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2020 р. Справа № 480/2121/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко І.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Мельник О.П.,

представника позивача Яковця Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування постанов,-

В С Т А Н О В И В:

Виконавчий комітет Роменської міської ради (далі - відповідач, виконком Роменської міськради) звернувся до суду з позовною заявою до головного інспектора будівельного нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області Макаренка Олександра Миколайовича (далі - відповідач, головний інспектор будівельного нагляду Управління ДАБІ у Сумській області Макаренко О.М.), в якій просив визнати протиправними та скасувати постанови головного інспектора будівельного нагляду відділу Управління ДАБІ у Сумській області Макаренка О.М. від 28.05.2019:

- №4/40-1018/1162-19 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, згідно якої на підставі п. 2. ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» накладено штраф у сумі 69156гривень;

- №5/40-1018/1163-19 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, згідно якої на підставі п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» накладено штраф у сумі 69156гривень;

- №40-1018/1164-19 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, згідно якої на підставі п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» накладено штраф у сумі 76840гривень.

Свої вимоги, з посиланням на Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 червня 2017 року №406, Інструкцію про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України 24.05.2001року №127, мотивує тим, що виконання робіт по утепленню приміщень за адресою: Сумська область, м. Ромни, бульвар Шевченка,2 без порушення капітальних несучих стін, несучих конструкцій не потребує дозволу на його проведення і після закінчення будівництва об`єкт він не підлягає прийняттю в експлуатацію, а отже не є самочинним будівництвом.

Таким чином, вважає, що зроблений головним інспектором будівельного нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області Макаренком Олександром Миколайовичем висновок у постанові №4/40-1018/1162-19 від 28.05.2019, що є підстави вважати об`єкт (утеплення приміщення за адресою: Сумська область, м. Ромни, бульвар Шевченка,2) самочинним будівництвом суперечить вимогам ст.ст.19, 58 Конституції України, ст.376 Цивільного кодексу України, ст.ст.31, 34, 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пункту 1 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 червня 2017 року №406, пункту 3.2. Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України 24.05.2001року №127, пункту 17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №533 і є протиправними.

Окремо наголошує, що відповідно до пункту 5 частини 2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду у випадках, якщо такий нагляд є саме обов`язковим згідно із законодавством, - у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Однак, Законом України «Про архітектурну діяльність» та Порядком здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року №903 не передбачено обов`язкове проведення технічного нагляду на об`єкті, проведення будівельних робіт на якому не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію.

Ухвалою суду від 02.07.2020 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено судове засідання на 16.07.2020, яке за клопотанням представника відповідача було відкладено на 06.08.2019 (т.1, а.с.64).

Ухвалою суду, занесеної до протоколу судового засідання від 06.08.2019 первинного відповідача головного інспектора будівельного нагляду Управління ДАБІ у Сумській області Макаренко О.М. було замінено належним відповідачем - Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (далі - відповідач, ДАБІ України) та відкладено підготовче засідання на 15.08.2020 (т.1, а.с.70).

15.08.2019 представником ДАБІ України подано відзив на позовну заяву (а.с.78-83), в якому проти задоволення позовних вимог представник заперечував. В обґрунтування своєї позиції відмітив, що під час проведення перевірки встановлено, що роботи з виконання утеплення центрального входу нежитлового приміщення за адресою: бульвар Шевченка, 2. м. Ромни, Сумської області є капітальним ремонтом, а отже видом будівництва, який потребує отримання відповідних дозвільних документів від органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Крім того, за результатами проведеної перевірки є підстави вважати, що виконкомом Роменської міськради в повідомленні про початок виконання будівельних робіт наведено недостовірні дані, зокрема, 22.11.2018, подаючи повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками, замовник інформує про початок виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва: «Капітальний ремонт центрального входу (утеплення) приміщення» за адресою: Сумська область, м. Ромни, бульвар Шевченка, 2 , чим завідомо наводить недостовірні дані, оскільки станом на момент подачі повідомлення будівельні роботи вже були розпочаті з серпня 2018р. Також недостовірними є дані і щодо особи, відповідальної за здійснення технічного нагляду, - ОСОБА_1 , оскільки договір на здійснення робіт з технічного нагляду №17 укладено з ним лише 17.12.2018р. З особою, вказаною у повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 22.11.2018, договір на здійснення робіт з авторського, взагалі не укладався, що підтверджується її поясненнями від 27.03.2019. Проектна документація на будівництво об`єкту розроблена ФОП ОСОБА_3 не у повному обсязі, а саме відсутні відповідні частини та розділи, які передбачені ДБН В.2.6-33:2008. При цьому, відповідно до договору №КР 18-1 від 26.06.2018, укладеного між виконкомом Роменської міськради та ФОП ОСОБА_3 (виконавець ФОП ОСОБА_3 ) зобов`язується виконати кошторисну документацію на будівництво об`єкта згідно з ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013. В той же час, розрахунок щодо застосування відповідного теплоізоляційного матеріалу та його товщини, розроблений ФОП ОСОБА_4 відповідно до договору № 26 про надання послуг по виготовленню проектно-кошторисної документації від 17.12.2018, укладеного між ФОП ОСОБА_4 та виконкомом Роменської міськради, розроблений після виконання будівельних робіт та є не затвердженим відповідно до чинного законодавства. Враховуючи вищезазначене, є підстави вважати, що інформація в повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо розроблення проектної документації ФОП ОСОБА_3 , є недостовірною, оскільки замовником не забезпечено її розроблення у повному обсязі.

Також представник відповідача стверджує, що замовником не забезпечено здійснення технічного нагляду на об`єкті будівництва у період з 01.08.2018 по 23.10.2018, чим порушено ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність» та п. 2 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007, оскільки в ході проведення перевірки встановлено, що договір на здійснення робіт з технічного нагляду укладено між ФОП ОСОБА_1 та виконкомом Роменської міськради за № 17 від 17.12.2018, при цьому, згідно пояснень ФОП ОСОБА_1 ним без укладення договору здійснювався технічний нагляд на об`єкті будівництва, на громадських засадах з дати початку робіт на об`єкті будівництва, а саме з 26.07.2018 до 23.10.2018. Акти на закриття прихованих робіт ним не підписувались.

У зв`язку з цим представник відповідача стверджує, що є підстави вважати, що замовником об`єкту будівництва не забезпечено здійснення технічного нагляду на об`єкті будівництва на період виконання будівельних робіт (01.08.2018 по 23.10.2018), а забезпечення здійснення технічного нагляду здійснено з 17.12.2018 відповідно до договору № 17 про технічний нагляд від 17.12.2018.

Ухвалою суду від 15.08.2019 було зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №480/1869/19 (т.1, а.с.149).

Ухвалою суду від 25.02.2020 провадження у справі було поновлено та призначено підготовче засідання на 10.03.2020 (а.с.163).

03.03.2020 представником відповідача було подано клопотання про зупинення провадження у справі до перегляду судового рішення у справі №480/1869/19 у касаційній інстанції, однак, у його задоволенні ухвалою суду від 29.04.2020 (т.1, а.с.206-207) було відмовлено.

10.03.2020 представником позивача було подано відповідь на відзив (т.1, а.с.171-176), в якому представник позивача підтримав доводи, викладені у позові та відмітив, що сама перевірка була проведена з порушенням вимог законодавства України, оскільки, враховуючи вимоги Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Постанови Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2019р. № 671 «Деякі питання діяльності органів державного архітектурно-будівельного контролю», Закону України «Про основи містобудування», направлення для проведення позапланового заходу від 18.03.2019 № 150 повинен був підписати начальник Державної архітектурно-будівельної інспекції, а не начальник Управління ДАБІ у Сумській області .

Також наголошує, що згідно листа Роменського ВП ГУНП України в Сумській області від 25.02.2019 № 2861/69-19, на підставі якого проводилась перевірка, в ньому не піднімались питання своєчасності подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт та повноти оформлення проектної документації. Отже, у вказаному листі не підіймалися ті питання, з приводу яких була проведена перевірка, складений акт перевірки та припис № 150 від 29.03.2019, що суперечить п. 9 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», у зв`язку з чим відсутні правові підстави для винесена оскаржуваних постанов.

Окремо відмічає, що Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію 20.03.2019 був доповнений пунктом 23 згідно з постановою Кабінету Міністрів України №236 від 20.03.2019 і в такій редакції діяв на момент проведення перевірки, тобто Головний інспектор будівельного нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області ОСОБА_5 повинен був керуватися п.23 Переліку, адже Перелік був доповнений даним пунктом на момент складання припису №150.

Наголошує, що відповідач при винесенні постанови не прийняв до уваги, що відповідно до абзацу 2 пункту 3.7 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкта в цілому або його частини (за умови їх автономності). Однак, очевидним є те, що роботи з утеплення зовнішніх стін будівлі у даному випадку не потребують призупинення експлуатації будівлі, а отже такі роботи не можуть відноситися до капітального ремонту і відповідно не потребують розроблення проектної документації.

Ухвалами суду від 10.03.2020, 31.03.2020 підготовчі засідання відкладались за клопотанням представників сторін (т.1, а.с.186, 199), а в засіданнях 31.03.2020, 21.05.2020 оголошувалась перерва, у зв`язку з витребуванням додаткових доказів та за клопотанням представників сторін (т.1, а.с.203,223).

Ухвалою суду, занесеної до протоколу судового засідання від 03.06.2020, підготовче провадження було закрито та призначено розгляд справи по суті на 11.08.2020 (т.1, а.с.231).

11.08.2020 суд видалився до нарадчої кімнати, однак, ухвалою суду від 12.08.2020 судовий розгляд було поновлено, та судове засідання було відкладено на 19.08.2020, у зв`язку з витребуванням додаткових доказів у відповідача (т.2, а.с.7,8).

Відповідач в судове засідання, зокрема, 19.08.2020 належним чином уповноважених представників не направив, а головний спеціаліст-юрисконсульт сектору правової роботи Управління ДАБІ у Сумській області Гребіник Вікторія Василівна, мала лише наказ про призначення на посаду від 26.07.2018, копію довіреності та копію Положення про Сектор правової роботи Управління ДАБІ у Сумській області, в якому не передбачено право Гребіник Вікторії Василівни без довіреності представляти в інтереси ДАБІ України в суді, що у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України не є належним підтвердженням повноважень представника ДАБІ України у справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, а відтак, не була допущена до участі у розгляді справи.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги, викладені у позові та відповіді на відзив підтримав та просив суд їх задовольнити.

Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд не вбачає підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, на підставі звернення Роменського ВП ГУНП в Сумській області від 25.02.2019 (вх.№40-1018-892 від 01.03.2019) (а.с.84), Управлінням ДАБК у Сумській області видано наказ №38-П від 18.03.2019 (а.с.85), на підставі якого в період з 21.02.2019 до 29.03.2019 головним інспектором будівельного нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області Макаренком О.М. проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт на об`єкті будівництва: «Капітальний ремонт центрального входу (утеплення) приміщення» за адресою: Сумська область, м. Ромни, бульвар Шевченка 2 : замовником об`єкту будівництва - виконавчий комітет Роменської міської ради Сумської області; генеральним підрядником - ФОП ОСОБА_6 ; генеральним проектувальником - ФОП ОСОБА_3 ; особою, відповідальною за здійснення технічного нагляду - ОСОБА_1 ; головним інженером проекту та особою, відповідальною за здійснення авторського нагляду - ОСОБА_3.

За результатами перевірки складено акт від 29.03.2019 № 150 (а.с.33-46), яким встановлено порушення, зокрема, позивачем:

- п. 1 ч. 1, ч. 7 ст. 34, ч. 1, 2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абз.1, 2 п.5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 «Деякі питання виконання підготовчих та будівельних робіт», ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», а саме: роботи з виконання утеплення центрального входу нежитлового приміщення за адресою: бульвар Шевченка, 2. м. Ромни, Сумської області , виконувались без отримання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI);

- п.11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 «Деякі питання виконання підготовчих та будівельних робіт»; ч.8 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме: подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт до Управління ДАБІ у Сумській області з недостовірними даними, зокрема, про: початок будівництва, особу, відповідальну за здійснення технічного нагляду та особу, відповідальну за здійснення авторського нагляду; завдання на проектування не складалося, а замовником не затверджувалось, а також відсутнє відповідне обґрунтування щодо застосування виду теплоізоляційного матеріалу, його товщини, метод закріплення на стінах, вид оштукатурення теплоізоляційного матеріалу із застосуванням відповідної збірної системи до ДБН В.2.6-33:2008 та ДСТУ БВ.2.6-34, тобто проектна документація розроблена не у повному обсязі);

- ст.11 Закону України «Про архітектурну діяльність», п.2 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007, а саме: замовником не забезпечено здійснення технічного нагляду на об`єкті будівництва у період з 01.08.2018 до 23.10.2018.

29.03.2019 посадовою особою Управління ДАБІ у Сумській області складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 150-1,150-2 та № 150-3, якими зафіксовано вчинення порушень, викладених в акті перевірки (т.1, а.с.102-110) та винесений припис №150 про зупинення підготовчих та будівельних робіт (а.с.111-113).

28.05.2019 головним інспектором будівельного нагляду відділу Управління ДАБІ у Сумській області Макаренком О.М. прийнято:

- №4/40-1018/1162-19 про накладення штрафу на позивача за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, згідно якої на підставі п. 2. ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» накладено штраф у сумі 69156гривень (т.1, а.с.11-12);

- №5/40-1018/1163-19 про накладення штрафу на позивача за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, згідно якої на підставі п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» накладено штраф у сумі 69156гривень (т.1, а.с.13-14);

- №40-1018/1164-19 про накладення штрафу на відповідача за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, згідно якої на підставі п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» накладено штраф у сумі 76840гривень (т.1, а.с.15-16).

Позивач, не погоджуючись із прийнятими вищезазначеними постановами, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались в даному випадку між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини сторін врегульовані Законом України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 №687-XIV (далі - Закон України «Про архітектурну діяльність»), Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 №208/94-ВР (далі - Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»), Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно будівельного контролю» від 23.05.2011 №553, чинної на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок здійснення контролю №553), Законом України «Про основи містобудування» від 16.11.1992 №2780-ХІІ (далі - Закону України «Про основи містобудування»).

Відповідно до ст.7 Закону України «Про основи містобудування» державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.

Згідно з ст. 8 вказаного Закону державне регулювання у сфері містобудування полягає, серед іншого, в контролі за дотриманням законодавства у сфері містобудування, державних стандартів і норм, вимог вихідних даних, затвердженої містобудівної документації та проектів конкретних об`єктів, раціональним використанням територіальних і матеріальних ресурсів при проектуванні та будівництві.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VІ (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»), відповідно до ст.7 якого також визначено, що управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється, серед іншого, шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації.

Згідно з ч.1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На виконання даної норми Кабінетом Міністрів України було затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю №553, відповідно до п.5 Загальної частини державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

При цьому, відповідно до абз.2 ч.1 вказаного Порядку під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо суб`єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) на об`єктах будівництва органи державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, пункту 3 статті 22 "Прикінцеві положення" Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Посилаючись на вказане, а також на Постанову Кабінету міністрів України від 19.08.2019 №671 та ст.24 Закону України «Про основи містобудування», ч.2 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V), представник позивача стверджує, що направлення для проведення позапланового заходу повинен був підписати начальник ДАБІ, а не начальник Управління ДАБІ у Сумській області.

Вказані доводи суд не приймає до уваги, враховуючи наступне.

Дійсно згідно з ч.2 ст.7 Закону №877-V на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

В свою чергу згідно із ст.24 Закону України «Про основи містобудування» державний контроль у сфері містобудування здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, органами місцевого самоврядування та іншими уповноваженими на це державними органами. Порядок здійснення державного контролю у сфері містобудування визначається законодавством.

В той же час, відповідно до п.7 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 №294 Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо через апарат та свої територіальні органи. При цьому, посилання на постанову Кабінету Міністрів України від 19.08.2019 №671 є необґрунтованим, оскільки вона була прийнята після проведення перевірки та прийняття оскаржуваних постанов.

Відтак, на переконання суду, направлення для проведення позапланового заходу підписане начальником Управління ДАБІ у Сумській області, як керівником територіального органу ДАБІ України, у відповідності до ч.2 ст.7 Закону №877-V на підставі наказу від 18.03.2019 №38-П.

Також представник позивача стверджує, що у листі, який став підставою для проведення позапланового заходу не піднімались питання, з приводу яких була проведена перевірка, що є порушенням ч.1 ст. 6 Закону №877-V, відповідно до якої під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Вказані доводи суд також не приймає до уваги, оскільки, як вбачається з листа Роменського відділу поліції ГУНП в Сумській області від 25.02.2019 №2861/69-19 (а.с.84), відділом поліції повідомлялось про ряд порушень, на їх думку, під час здійснення капітального ремонту центрального входу (утеплення) приміщення за адресою: м. Ромни, б-р Шевченка,2, у зв`язку з чим просили провести перевірку об`єкту будівництва - капітального ремонту центрального входу (утеплення) приміщення за адресою: м. Ромни, б-р Шевченка,2 на предмет дотримання суб`єктом містобудування вимог містобудування, будівельних норм, стандартів і правил.

Як встановлено в судовому засіданні та це підтверджується і копією наказу про проведення позапланової перевірки від 18.03.2019 №38-П, направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 18.03.2019 №150, повідомлення про проведення позапланової перевірки, акта від 29.03.2019 (а.с.85-88) предметом перевірки були саме ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу - дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Також представник позивача, з посиланням на норми Кодексу України про адміністративні правопорушення, наголошує на тому, що відповідачем розгляд справи відбувся з порушенням процедури її розгляду, оскільки не було враховано клопотання про відкладення розгляду справи.

Вказані доводи судом не приймають до уваги, оскільки в даному випадку позивач, оскаржуваними постанови притягнутий не до адміністративної відповідальності, а до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а порядок накладення таких штрафів, визначено Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244 (далі - Порядок накладення штрафів №244), відповідно до п.п.16,17,18 якого, справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи. Справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи. Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29.03.2019 №150-1,150-2,150-3, в яких зазначена дата розгляду справи 11.04.2020 (а.с.102-110), повноважний представник позивача отримав 29.03.2019. Однак, засідання було відкладено на 28.05.2019. Повідомлення про розгляд справ 28.05.2019 представник позивача отримав 10.05.2019, що визнає і сам представник позивача (т.2, а.с.4), тобто про дату розгляду справи представник відповідача був повідомлений належним чином.

28.05.2019 представник позивача надав заяву про перенесення розгляду справи, мотивуючи її тим, що 24.05.2019 виконкомом Роменської міськради подано позов до Сумського окружного адміністративного суду про оскарження припису (т.2, а.с.4). Однак, суд відмічає, що вказана підстава для відкладення не передбачена Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244, крім того, відповідно до п.17 зазначеного Порядку неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Відтак, відповідачем дотримано порядок повідомлення представника позивача та процедури розгляду справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а тому зазначені вище посилання представника позивача до уваги не приймаються.

Доводи представника позивача про порушення відповідачем направлення оскаржуваних постанов, спростовується копією супровідного листа Управління ДАБІ в Сумській області та копією квитанції відділення поштового зв`язку та копією рекомендованого повідомлення про вручення (т.1, а.с.214,215) про направлення оскаржуваних постанов у відповідності до п.3 Порядку про накладення штрафів №244.

Щодо не повідомлення позивача про його права та обов`язки при складанні протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, суд відмічає, що відповідно до п.14 Порядку про накладення штрафів №244, під час складання протоколу уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, роз`яснює суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, його права та обов`язки, передбачені Законом та цим Порядком. Однак, вказаною нормою не передбачено обов`язку відповідача фіксувати факт роз`яснення прав та обов`язків. При цьому подання зауважень на акт перевірки (т.1, а.с.213), подання клопотань про відкладення розгляду справи (т.2, а.с.4), свідчить про той факт, що повноважному представнику позивача було роз`яснено його права та обов`язки під час отримання протоколів від 29.03.2019 №150-1, 150-2, 150-3. При цьому, зазначаючи свої зауваження у зазначених протоколах, представник позивача не вказував того факту, що йому не роз`яснювались його права та обов`язки (т.1, а.с.102-110). А відтак, зазначені вище доводи є також безпідставними.

Щодо правомірності прийняття постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №4/40-1018/1162-19 від 28.05.2019 (т.1, а.с.11-12), судом враховано наступне.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Згідно з п.3.7 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» капітальний ремонт - це сукупність робіт на об`єкті будівництва, введеному в експлуатацію в установленому порядку, без зміни його геометричних розмірів та функціонального призначення, що передбачають втручання у несучі та огороджувальні системи, при заміні або відновленні конструкцій чи інженерних систем та обладнання, у зв`язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також благоустрій території.

Відповідно до п. 1, 3 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після:

- подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CC1);

- видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».

Пунктом 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 «Деякі питання виконання підготовчих та будівельних робіт» (далі - Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт №466), передбачено, що будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та:

- подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CC1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта;

- видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

Виходячи з п.4.14 ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва», а саме при розробленні проектної документації на капітальний ремонт частини існуючого об`єкта без повного призупинення його використання за цільовим призначенням категорію складності об`єкту будівництва за такою документацією визначають без урахування категорії складності, що експлуатується.

З огляду на викладене, є підстави вважати, що об`єкт будівництва, який включає в себе виконання будівельних робіт лише на центральному фасаді нежитлового приміщення за адресою: бульвар Шевченка, 2. м. Ромни, Сумської області, відноситься до класу наслідків (відповідальності) CC1, незважаючи, що все нежитлове приміщення може бути віднесено до класу наслідків (відповідальності) СС2.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CC1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Згідно з ч. 7 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

При цьому під час проведення перевірки встановлено, що роботи з виконання утеплення центрального входу нежитлового приміщення за адресою: бульвар Шевченка, 2. м. Ромни, Сумської області є капітальним ремонтом, а отже видом будівництва, який потребує отримання відповідних дозвільних документів від органів державного архітектурно-будівельного контролю, що підтверджується, також, копією зведеного кошторисного розрахунку вартості об`єкта будівництва (т.2, а.с.15-18), копіями актів приймання виконаних будівельних робіт за жовтень-листопад 2018 року (т.1, а.с.124-126), копією договору підряду № 15 від 24.07.2018 (т.1, а.с.127-128), додатковою угодою до нього (т.1, а.с.129), копією Загального журналу робіт (т.1, а.с.137), копіями актів на закриття прихованих робіт (т.1, а.с.139-144), копією договору про надання послуг по виготовленню кошторисної документації від 26.06.2018 (т.1, а.с.121), копією акта приймання-передачі наданих послуг від 26.06.2018 (т.1, а.с.123), копією договору про надання послуг по виготовленню проектно-кошторисної документації від 17.12.2018 №26, копією акта приймання-передачі наданих послуг від 17.12.2018 (т.1, а.с.132,133), копією договору про технічний нагляд від 17.12.2018 (т.1, а.с.118), копією акту приймання-передачі виконаних робіт зі здійснення технічного нагляду (т.1, а.с.119), де назва робіт вказана як «Капітальний ремонт центрального входу (утеплення) приміщення за адресою: м. Ромни, бульвар Шевченка,2». У зв`язку з цим, суд не приймає доводи представника позивача, з посиланням на п.3.7 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», що вказані роботи не є капітальним ремонтом.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України у справі №6-130цс від 04.12.2013, у розумінні ч.1 ст. 376 ЦК України, самочинним будівництвом є не тільки новостворений об`єкт, а й об`єкт нерухомості, який виник в результаті реконструкції, капітального ремонту, перебудови, надбудови уже існуючого об`єкта, здійснених без одержаного дозволу місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, розробленої та затвердженої в установленому порядку проектної документації, дозволу на виконання будівельних робіт, наданого органами архітектурно-будівельного контролю, оскільки в результаті таких дій об`єкт втрачає тотожність з тим, на який власником отримано право власності.

Підтвердженням факту виконання будівельних робіт без дозвільних документів, отриманих від органу державного архітектурно-будівельного контролю, та без затвердженої проектної документації є те, що повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CC1), на об`єкт будівництва: «Капітальний ремонт центрального входу (утеплення) приміщення» за адресою: Сумська область, м. Ромни, бульвар Шевченка, 2 виконавчим комітетом Роменської міської ради Сумської області подано до Управління ДАБІ у Сумській області 22.11.2018 за вх. № 40-1018-4888 (реєстрація повідомлення здійснена Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області за № CM 061183311165 від 27.11.2018) (т.1, а.с.146148).

При цьому, проектна документації на будівництво об`єкту, розроблена ФОП ОСОБА_3 у вигляді дефектного акту та кошторисної документації, затверджена розпорядженням міського голови Роменської міської ради Сумської області від 21.11.2018 за № 149 (т.2, а.с.14-26).

Вищезазначене повідомлення про початок виконання будівельних робіт по об`єкту будівництва: «Капітальний ремонт центрального входу (утеплення) приміщення» за адресою: Сумська область, м. Ромни, бульвар Шевченка, 2 скасовано наказом Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області від 05.04.2019 № 12-Н (т. 1, а.с.145).

Разом з тим, відповідно до виконавчої документації, складеної підрядником з виконання будівельних робіт ФОП ОСОБА_6 (загальний журнал робіт та акти на закриття прихованих робіт (т.1, а.с.137-144), будівельні роботи з утеплення центрального входу нежитлової будівлі виконувались в період з серпня 2018 року до жовтня 2018 року.

Крім того, згідно з поясненнями ФОП ОСОБА_1 від 26.03.2019, роботи на об`єкті будівництва виконувались в період з 26.07.2018 до 23.10.2018 (т.1, а.с.116,117).

Вказані обставини встановлені також постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2020 у справі №480/2738/19 за позовом ФОП ОСОБА_6 до Управління ДАБІ у Сумській області, ДАБІ України про визнання протиправним та скасування постанов.

Відповідно до ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, враховуючи, що капітальний ремонт нежитлового приміщення за адресою: бульвар Шевченка, 2. м. Ромни, Сумської області здійснювався без отримання відповідних дозвільних документів від органів державного архітектурно - будівельного контролю, а саме повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CC1), суд дійшов висновку, що позивачем під час здійснення таких робіт в 2018р. було порушено п.1 ч.1, ч.7 ст.34, ч.ч.1, 2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абз. 1, 2 п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт №466 та ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність».

З приводу поданого позивачем до суду експертного висновку будівельно-технічного дослідження №1239 від 20.05.2019 (т.1, а.с.17-23), відповідно до якого втручання в несучі конструкції будівлі немає, несуча здатність зовнішньої цегельної стіни головного фасаду будівлі міської ради, розташованої за адресою: м. Ромни, б-р. Шевченка, будинок № 2 , не порушена; до 16.01.2019 дозвіл (подачі повідомлення) на утеплення зовнішніх стін громадських й виробничих будівель (приміщень) не був потрібен, необхідно зауважити, що вказаний документ не може бути покладений в основу судового рішення про задоволення позовних вимог, оскільки відповідно до ч.7 ст. 101 Кодексу адміністративного судочинства України у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків, проте поданий позивачем експертний висновок не відповідає цим вимогам, оскільки в ньому не зазначено про попередження експерта про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а відтак, він не відповідає встановленим вимогам та не є належним доказом щодо дослідження обставин, які входять до предмета доказування.

Крім того, згідно з ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу, якою передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При цьому, в матеріалах справи містяться докази, які підтверджують факт вчинення позивачем порушень зазначених вище вимог законодавства під час здійснення в 2018р. робіт з капітального ремонту нежитлового приміщення за адресою: бульвар Шевченка, 2. м. Ромни, Сумської області .

Щодо посилань представника позивача на пункт 3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України 24.05.2001 №127, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 року за №582/5773 (в редакції від 08.01.2013р., чинній на момент виконання у серпні-листопаді 2018р. будівельних робіт з утеплення фасаду), яким було передбачено, що не належать до самочинного будівництва: для громадських та виробничих будівель (приміщень): збільшення або зменшення площі за рахунок демонтування чи влаштування перегородок (без порушення несучих стін, несучих конструкцій, опор, балок), комор, утеплення і оздоблення стін, суд вважає необхідним зазначити, що відповідно до п.2 цієї ж Інструкції (в редакції від 26.07.2018, зареєстрованої в Мін`юсті 20.12.2018р.) стіни - основний конструктивний елемент будинку; несуть на собі корисне навантаження (перекриття, перегородки, дах) і призначені для захисту приміщень від атмосферних опадів, опору теплопередачі, інших природно-кліматичних впливів.

Згідно з п.2 Інструкції №127 перекриттям є горизонтальна внутрішня захисна конструкція, що розділяє по висоті суміжні приміщення в будинку; за призначенням розрізняють перекриття міжповерхові, підвальні та горищні, а перегородкою - вертикальна внутрішня захисна конструкція, що розділяє суміжні приміщення в будинку.

Тобто, в контексті цієї Інструкції під стінами слід розуміти саме внутрішні захисні конструкції, в той час як фасадом будівлі є зовнішня частина будинку, споруди.

Відтак, посилання на п.3.2 Інструкції в даному випадку є необґрунтованим.

З приводу посилань представника позивача у позові на те, що згідно з п.1 постанови Кабінету Міністрів України №406 від 07.06.2017 «Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію» роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1), з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, слід відмітити, що в даному випадку робіт з переобладнання та перепланування будівлі не відбувалося, оскільки проведені будівельні роботи не стосувалися заміни (часткової або повної) не несучих перегородок, пробиття прорізів у несучих перегородках, заміни інженерного і сантехнічного обладнання приміщення (перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, або улаштування індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання, встановлення та перенесення нагрівальних, сантехнічних і газових приладів; влаштування і переустаткування туалетів, ванних кімнат, вентиляційних каналів; демонтування камінів, грубок, печей (без перекриття вентиляційних шахт, димоходів). Тобто виконувалися лише зовнішні роботи, а відтак, посилання на даний пункт суд не приймає до уваги.

Представник позивача обґрунтовуючи свою позицію посилається також на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2019 у справі 480/1869/19 та на те, що з 20.03.2019 Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №406 від 07.06.2017 «Про затвердження», було доповнено п.23, відповідно до якої до таких робіт також включено роботи з теплової ізоляції введених в експлуатацію житлових будинків (стін, даху, горища, технічного, цокольного, підвального поверхів), що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1) та середніми (СС2) наслідками та стверджує, що дані роботи не потребують документів, що дають право на їх виконання.

Вказані доводи суд не приймає до уваги, оскільки вказані зміни набрали чинності 23.03.2019, тоді як роботи з капітального ремонту нежитлового приміщення за адресою: бульвар Шевченка, 2. м. Ромни, Сумської області здійснювались в 2018р. та саме під час здійснення таких робіт в 2018р. і було порушено в редакції чинній на той час п.1 ч.1, ч.7 ст.34, ч.ч.1, 2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абз.1, 2 п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт №466 та ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність». При цьому, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2019 у справі 480/1869/19 було скасовано припис від 29.03.2019, який, серед іншого зобов`язував позивача подати повідомлення про початок виконання будівельних робіт, у зв`язку з прийняттям припису вже після набрання чинності постановою, якою встановлено, що роботи з теплової ізоляції, не потребують документів, що дають право на їх виконання (т.1, а.с.160).

Також, як вже зазначалось вище, іншою постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2020 у справі №480/2738/19 за позовом ФОП ОСОБА_6 до Управління ДАБІ у Сумській області, ДАБІ України про визнання протиправним та скасування постанов було встановлено, що роботи з капітального ремонту нежитлового приміщення за адресою: бульвар Шевченка, 2. м. Ромни, Сумської області є видом будівництва, який потребує отримання відповідних дозвільних документів від органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з п.2 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу, серед іншого за виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, вчинене щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Враховуючи встановлені вище обставини у справі та досліджені докази, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова №4/40-1018/1162-19 від 28.05.2019 відповідає критеріям правомірності, встановлених в ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому суд не вбачає підстав для її скасування.

Щодо правомірності прийняття постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.05.2020 №5/40-1018/1163-19 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, згідно якої на підставі п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» накладено штраф у сумі 69156гривень (т.1, а.с.13-14), суд виходить з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, подаючи повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом; наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (т.1, а.с.146-148), замовник інформує саме ПРО ПОЧАТОК виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва: «Капітальний ремонт центрального входу (утеплення) приміщення» за адресою: Сумська область, м.Ромни, бульвар Шевченка, 2 . В той же час, як свідчать досліджені матеріали справи, станом на момент подачі повідомлення (22.11.2018) будівельні роботи вже були розпочаті починаючи з серпня 2018р. (т.1, 113-144):

Також, в повідомленні вказано особу, відповідальну за здійснення технічного нагляду ОСОБА_1 , однак, договір на здійснення робіт з технічного нагляду було укладено з ФОП ОСОБА_1 пізніше - 17.12.2018 за № 17 (т.1, 116-117).

Крім того, у повідомленні позивач зазначає особу, відповідальну за здійснення авторського нагляду ОСОБА_3 (т.1, а.с146-148)., однак, такого договору укладено не було. Вказане також підтверджується поясненнями ФОП ОСОБА_3 від 27.03.2019, яка зазначає, що здійснення робіт з авторського нагляду на об`єкті будівництва, згідно кваліфікаційних вимог інженера-кошторисника не передбачено (т.1, а.с.120), а також листом самого представника позивача від 27.03.2019 №03-24/780, в йому він повідомляє, що договір на здійснення робіт з авторського нагляду не укладався. В повідомленні про початок виконання будівельних робіт ОСОБА_3 як особу, відповідальну за здійснення авторського нагляду було вказано помилково (т.1, а.с.114).

Також варто відмітити, що позивач в повідомленні про початок виконання будівельних робіт відмічає про розроблення проектної документації ФОП ОСОБА_3 .

Однак, варто відмітити, що відповідно до п.11.3 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №45 від 16.05.2011 «Про затвердження Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів», при капітальному ремонті об`єктів допускається здійснювати проектування в одну стадію - РП. При виконанні будівельних робіт з капітального ремонту об`єктів з незначними наслідками (СС1), пов`язаних виключно з поліпшенням експлуатаційних показників, допускається розроблення лише дефектного акта, у якому визначаються фізичні обсяги робіт та умови їх виконання, а також складається кошторисна документація, що має бути передбачено завданням на проектування.

Відповідно до п. 8.4 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», склад та зміст розділів РП з капітального ремонту об`єктів, наведених у додатках Д та Е, не може зменшуватися залежно від технічної та технологічної складності робіт. В окремих обґрунтованих випадках при поліпшенні експлуатаційних показників введених в експлуатацію в установленому порядку об`єктів будівництва допускається розроблення лише дефектного акту, у якому визначаються фізичні обсяги робіт та умови їх виконання, а також складається кошторисна документація.

У той же час, як встановлено в судовому засіданні завдання на проектування не складалось, а замовником не затверджувалось, що також підтверджується копією пояснень ФОП ОСОБА_3 (т.1, а.с.120) та копією проектної документації (т.2, а.с.14-26), також відсутнє відповідне обґрунтування щодо застосування виду теплоізоляційного матеріалу, його товщини, метод закріплення на стінах, вид оштукатурення теплоізоляційного матеріалу із застосуванням відповідної збірної системи відповідно до ДБН В.2.6-33:2008 та ДСТУ Б В.2.6-34.

Крім того, відповідно до договору № КР 18-1 від 26.06.2018, укладеного між виконкомом Романської міськради та ФОП ОСОБА_3 , виконавець (ФОП ОСОБА_3 ) зобов`язується виконати кошторисну документацію на будівництво об`єкта згідно з ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 (т.1, а.с.121). В той же час, розрахунок щодо застосування відповідного теплоізоляційного матеріалу та його товщини, розроблений ФОП ОСОБА_4 відповідно до договору №26 про надання послуг по виготовленню проектно-кошторисної документації від 17.12.2018, укладеного між ФОП ОСОБА_4 та виконкомом Роменської міськради, розроблений після виконання будівельних робіт та є не затвердженим (т.1, а.с.132,133, 136).

Відповідно до п.11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт №466 Замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні, за виконання будівельних робіт без подання повідомлення та за порушення вимог, визначених цим Порядком, відповідно до Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Схожі норми містяться і в ч.8 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідно до якої замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.

Будь-яких ґрунтованих доводів на спростування наведення позивачем у повідомленні про початок виконання будівельних робіт недостовірних даних, представником виконкому Роменської міськради не зазначено.

Згідно з п.2 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за наведення недостовірних даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, вчинене щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Враховуючи встановлені вище обставини у справі та досліджені докази, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова №5/40-1018/1163-19 від 28.05.2019 відповідає критеріям правомірності, встановлених в ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому суд не вбачає підстав для її скасування.

Щодо правомірності прийняття постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.05.2020 №40-1018/1164-19 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, згідно якої на підставі п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» накладено штраф у сумі 76840гривень (т.1, а.с.15-16), суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про архітектурну діяльність», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, під час будівництва об`єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд. Технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат. Порядок проведення авторського і технічного наглядів установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.2 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 №903, технічний нагляд забезпечує замовник (забудовник) протягом усього періоду будівництва об`єкта з метою здійснення контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт, виконаних під час будівництва або зміни (зокрема шляхом знесення) такого об`єкта.

При цьому, згідно з п.5 вказаного Порядку особи, що здійснюють технічний нагляд:

1) проводять перевірку:

наявності документів, які підтверджують якісні характеристики конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання, що використовуються під час будівництва об`єкта, - технічного паспорта, сертифіката, документів, що відображають результати лабораторних випробувань тощо;

відповідності виконаних будівельно-монтажних робіт, конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання проектним рішенням, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічних умов та інших нормативних документів;

відповідності обсягів та якості виконаних будівельно-монтажних робіт проектно-кошторисній документації;

виконання підрядником вказівок і приписів, виданих за результатами технічного нагляду, державного архітектурно-будівельного контролю та державного нагляду;

2) ведуть облік обсягів прийнятих і оплачених будівельно-монтажних робіт, а також будівельно-монтажних робіт, виконаних з недоліками;

3) проводять разом з підрядником огляд та оцінку результатів виконаних робіт, у тому числі прихованих, і конструктивних елементів;

4) повідомляють підряднику про невідповідність виробів, матеріалів та обладнання вимогам нормативних документів;

5) оформляють акти робіт, виконаних з недоліками;

6) беруть участь у проведенні перевірки:

робочою комісією якості окремих конструкцій і вузлів, будівельно-монтажних робіт усіх видів, відповідності змонтованого спецобладнання, устатковання і механізмів технічним умовам;

органами державного нагляду та архітектурно-будівельного контролю;

7) виконують інші функції, пов`язані з технічним наглядом на відповідному об`єкті.

Однак, як встановлено в судовому засіданні договір на здійснення робіт з технічного за №17 нагляду було укладено між ФОП ОСОБА_1 та виконком Роменської міськради вже після виконання таких робіт - 17.12.2018 (т.1,а.с.118-119). Вказане підтверджується також поясненнями ФОП ОСОБА_1 від 26.03.2019 (т.1, а.с.116), в яких він зазначає, що ним без укладення договору здійснювався технічний нагляд на об`єкті будівництва на громадських засадах з дати початку робіт на об`єкті будівництва, а саме з 26.07.2018 до 23.10.2018. При цьому, ним перевірялись якість та кількість виконаних робіт та підписано акт виконаних робіт за жовтень 2018р. за формою КБ-2В. При виконанні будівельно-монтажних робіт ним перевірялась наявна у підрядника документація на використані будівельні матеріали. Акти на закриття прихованих робіт ним не підписувались. Вказане підтверджується копіями актів, які містяться в матеріалах справи, в яких дійсно відсутній підпис ФОП ОСОБА_1 , натомість у зазначених місцях, де повинні бути підписи технічного нагляду, містяться підписи гр. ОСОБА_7 (т.1, а.с.139-144).

В актах приймання виконаних будівельних робіт №1 за жовтень 2018р. та №2 за листопад 2018р., також відсутні підписи ФОП ОСОБА_1 (т.1, а.с.124-126).

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не було забезпечено здійснення технічного нагляду на об`єкті будівництва на період виконання будівельних робіт (01.08.2018 по 23.10.2018), що є порушенням ст.11 Закону України «Про архітектурну діяльність», п.5 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 №903.

Обґрунтовуючи свою позицію, представник позивача стверджує, що Порядок здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 №903 визначає механізм здійснення технічного нагляду під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд, а також технічного переоснащення діючих підприємств, при цьому ні вказаний Порядок, ні Закон України «Про архітектурну діяльність» не передбачає обов`язку проведення технічного нагляду не передбачено обов`язкове проведення технічного нагляду на об`єкті, проведення будівельних робіт на якому не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію.

Вказані доводи суд не приймає до уваги, оскільки як вже встановлено вище роботи з виконання утеплення центрального входу нежитлового приміщення за адресою: бульвар Шевченка, 2. м. Ромни, Сумської області є капітальним ремонтом, а отже видом будівництва, який потребує отримання відповідних дозвільних документів від органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з п.5 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду у випадках, якщо такий нагляд є обов`язковим згідно із законодавством, - у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Враховуючи встановлені вище обставини у справі та досліджені докази, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова від 28.05.2020 №40-1018/1164-19 відповідає критеріям правомірності, встановлених в ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому суд не вбачає підстав для її скасування.

Враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат, згідно ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області (42000, Сумська область, м.Ромни, б-р Шевченка, буд.2, код ЄДРПОУ 04057988) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912) визнання протиправними та скасування постанов - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 31.08.2020.

Суддя І.Г. Шевченко