Рішення № 91478496, 11.09.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3124/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про визнання протиправними та скасування припису,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати припис Департаменту ДАБІ в Одеській області від 07.02.2020 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, вданий позивачу за результатами позапланової перевірки, проведеної на об`єкті будівництва: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваний припис винесено за результатами позапланової перевірки, яка оформлена актом від 07.02.2020 № ТФПП-1701/3. Саму ж перевірку було проведено без розміщення на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю інформації про проведення позапланової перевірки в день її початку. Також перевірку проведено з порушенням строків, оскільки з акту від 07.02.2020 вбачається, що позапланова перевірка мала місце в період з 27.01.2020 по 07.02.2020, разом з тим, в дійсності представник Департаменту ДАБІ в Одеській області розпочав проведення вищезазначеної перевірки 22.01.2020 біля 11:00 год. Окрім цього позивач зазначає, що будь-яких будівельних робіт не здійснював, вони були проведені попереднім власником квартири ОСОБА_2 , яка декілька раз здійснювала спроби щодо реконструкції належної їй квартири. При цьому діюче законодавство не містить заборон щодо придбання квартири з ознаками незаконної реконструкції. Позивач зазначає, що відповідачем не встановлено доказів виконання будівельних робіт саме позивачем, не надано доказів, що вказані роботи є реконструкцією. При цьому належний до виконання припис у вигляді набуття права на виконання робіт не узгоджується з вимогами законодавства, оскільки таке право може бути набуте лише до початку проведення будівельних робіт.

Ухвалою судді від 13.04.2020 ОСОБА_1 відмовлено у відкритті провадження по справі за його позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про визнання протиправним та скасування акту Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області від 07.02.2020 № ТФПП-1701/3; прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про визнання протиправним та скасування припису до розгляду та відкрито провадження у справі; призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін відповідно до ст. 262 КАС України.

04.05.2020 до суду від Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що на розгляд Департаменту надійшов лист Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 02.12.2019 № 01-5/201-05 стосовно розгляду звернення гр. ОСОБА_3 щодо дотримання вимог містобудівного законодавства за адресою: АДРЕСА_1 . До вказаного листа Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради було додано звернення гр. ОСОБА_3 від 11.11.2019, яке надіслано до Департаменту за належністю у зв`язку з тим, що об`єкт будівництва відноситься до категорії об`єктів зі значним класом наслідків (ССЗ), у зв`язку із чим було видано направлення для проведення позапланового заходу від 17.01.2020 року № ЯФПП-1701/3, зі строком дії з 17.01.2020 по 26.02.2020. Враховуючи вищезазначене, у посадових осіб Департаменту були наявні законні підстави для проведення позапланової перевірки на об`єкті: АДРЕСА_1 , а саме щодо дотримання суб`єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. Крім того, Департамент не погоджується з тим, що ним було порушено п. 12 Порядку № 553, оскільки посадовими особами Департаменту під час реєстрації направлень для проведений планових та позапланових заходів вся інформація направляєтеся до Державної архітектурної будівельної інспекції України для її розміщення на офіційному веб-сайті органу. В роботі системи веб-сайту органу державного архітектурно-будівельного контролю не виключені технічні збої щодо внесення та відображення інформації. Так, у періоді з грудня 2019 року по теперішній час дійсно некоректно здійснюється робота самої системи та виявляється проблематика в регіонах стосовно доступу та внесення необхідної інформації до розділів «Відкрита система проведення інспекційних заходів у будівництві» та «Прозора ДАБІ». Враховуючи вищезазначене, вина Департаменту у нерозміщенні інформації через технічні збої та некоректну роботу веб-сайту відсутня, оскільки це не залежить від волі самого Департаменту чи його окремих посадових осіб. В ході ж самої позапланової перевірки головним інспектором Департаменту Юрц Д.І. належним чином відповідно до вимог законодавства було пред`явлено позивачу службове посвідчення та надано копію направлення для проведення позапланової перевірки. При цьому проведення вищевказаної позапланової перевірки фактично було здійснено у період з 27.01.2020 по 07.02.2020, що відображено в акті складеному за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 07.02.2020 № ТФПП-1701/3, тобто в межах встановленого законодавством строку відповідно до вимог п. 7 Порядку № 553.

Представниками Департаменту сумісно з представником управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Департаментом культури, національностей, релігії та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської державної адміністрації, Управлінням з питань охорони культурної спадщини Одеської міської ради, прокурором Одеської місцевої прокуратури № 3 при виїзді на об`єкт за вищевказаної адресою, оглядово встановлено, що виконуються будівельні роботи реконструкції квартири а саме: здійснені роботи з демонтажу перегородок між приміщенням № 1, АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 ; між приміщенням № 3 та АДРЕСА_4 ; приміщенням № 5 та № приміщенням згідно надано технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_5 від 14.10.1994, розробленого Одеське міжміське бюро технічної інвентаризації; влаштовано дверний отвір до приміщення № 7 згідно вищевказаного технічного паспорту; виконано роботи з посилення дверного отвору металевим кутиком між приміщенням № 4 та № 5. Під час проведення перевірки на Об`єкті будівництва посадовою особою Департаменту були виявлені наявні будівельні матеріали, робітники та фактично виконані будівельних робіт.

Згідно з реєстром містобудівних умов та обмежень, що передбачений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 31.05.2017 № 135, на офіційному веб-сайті уповноваженого органу відсутні відомості щодо надання містобудівних умов та обмежень на вищезазначену адресу.

Враховуючи вищевикладене гр. ОСОБА_1 самочинно виконуються будівельні роботи на об`єкті, що відноситься до класу наслідків (відповідальності) ССЗ без реєстрації дозвільних документів, що дають право на виконання будівельних робіт, чим порушено ч. 1 ст. 34, ч. 1 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Стосовно того, що спірний припис містить дві вимоги, відповідач зазначив, що відповідно до роз`яснення Президії Вищого арбітражного суду Україні! від 26.01.2000 № 02-5/35, недодержання вимог правових норм, які регулюють порядок прийняття акта, у тому числі стосовно його форми, строків прийняття тощо, може бути підставою для визнання такого акта недійсним лише у тому разі, коли відповідне порушенні спричинило прийняття неправильного акта. Якщо ж акт в цілому узгоджується з вимогам чинного законодавства і прийнятий відповідно до обставин, що склалися, тобто є вірним по суті, то окремі порушення встановленої процедури прийняття акта не можуть бути підставою для визнання його недійсним, якщо інше не передбачено законодавством.

02.06.2020 до суду від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, згідно з якою відповідач не надав жодного доказу направлення посадовими особами Департаменту ДАБІ інформації до ДАБІ в Україні для її розміщення на офіційному веб-сайті органу. Крім того, позивач послався на висновок ВС/КАС по справі № 822/680/16, згідно з яким в рамках підготовки до проведення позапланової перевірки відповідач повинен був вчинити дії щодо повідомлення суб`єкта містобудування про її проведення для забезпечення присутності уповноваженого представника під час її проведення. В даному випадку позивача взагалі не було повідомлено про дату та час проведення позапланової перевірки жодним способом. Також позивач не обґрунтував причини порушення процедури заповнення розділу № 9 в п. 6 акту перевірки від 07.02.2020, тоді як заповнення такого пункту і є відповідним доказом пред`явлення службового посвідчення. Крім того, порушення строків проведення перевірки є найбільш грубим з усіх інших, перелічених в позовній заяві, враховуючи очевидний характер його скоєння, і відповідач жодним чином не спростував цього. Так, 22.01.2020 представники Департаменту ДАБІ в Одеській області, Департаменту культури національностей, релігії та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської державної адміністрації, Управління з питань охорони культурної спадщини Одеської міської ради, прокурор Одеської місцевої прокуратури № 3, управління ДАБК Одеської міської ради здійснили проникнення до належного позивачу приміщення для проведення позапланової перевірки. Після проникнення до приміщення, були складені: акт, припис, протокол та постанова по справі про адміністративне правопорушення. Під час проведення перевірки, 22.01.2020 представник ДАБІ - Юрц Дмитро Іванович, надав свій номер телефону за для можливості надання додаткових документів, технічних паспортів, договорів, тощо. 23.01.2020 за допомогою електронного месенджеру о 16 годині 43 хвилини позивач відправив на тел. ОСОБА_4 фотографію технічного плану з розташуванням об`єкту будівництва. Під час розгляду справи про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення в Приморському районному суді м. Одеси позивачем було заявлено клопотання про витребування доказів з вищезазначених установ щодо належного встановлення дати проведення позапланової перевірки. Відповіддю Управління з питань охорони культурної спадщини Одеської міської ради на адресу суду був наданий лист Департаменту від 21.01.2020 щодо здійснення заходів в межах позапланової перевірки на 22.01.2020 об 11 годині 00 хвилин. З наведеного слідує, що в дійсності відповідачем грубо порушено встановлену процедуру при проведенні перевірки в частині строків проведення перевірки, та спотворення дати початку її здійснення. Позивач не заперечує факту проведення ремонту у вказаному приміщенні, тому цілком природно, що на вказаному об`єкті перебували будівельні матеріали та робітники, які здійснювали ремонтні роботи. Проте позивач категорично заперечує факт здійснення реконструкції в тих межах та обсязі, що стало причиною видання оскаржуваного припису. В той же час, наданий відповідачем доказ лист КП «БТІ та РОН» від 22.10.2018 підтверджує саме ті обставини, на які посилається позивач в позовній заяві. Так, згідно вищезазначеного листа, КП «БТІ та РОН» звернулось до попереднього власника квартири ОСОБА_2 із пропозицією проведення нової інвентаризації та зокрема було зазначено наступне: «враховуючи значний строк після проведення останньої реєстрації, а саме 22 роки, та технічної інвентаризації, інформація стосовно загальної та житлової площі може бути не актуальна, у зв`язку з можливим проведенням переплануванням, перевлаштуванням та самовільної реконструкції об`єкту, фактичним знесенням, самозахватом, демонтажем об`єкта нерухомості, зменшенням чи збільшенням площі, переустановленням інженерного та сантехнічного обладнання». Позивач зазначає, що попереднім власником вказаний лист був проігнорований, технічну інвентаризацію здійснено не було, а зі змісту та мотивування вказаного листа вбачається здійснення реконструкції саме попереднім власником приміщення.

Заперечення відповідача на відповідь не надійшли.

Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч.2 ст. 262 КАС України, з урахуванням пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 18.09.2019, укладеного з ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А., зареєстрованого в реєстрі за № 4276.

17.01.2020 Департаментом ДАБІ в Одеській області видано направлення № ЯФПП-1701/3 про проведення позапланової перевірки на об`єкті за адресою: АДРЕСА_1 на підставі письмового звернення від ОСОБА_3 , строк дії направлення встановлено з 17.01.2020 до 26.02.2020.

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності головним інспектором будівельного інспекційного відділу Департаменту ДАБІ в Одеській області Юрц Д.І. складено акт від 07.02.2020 № ТФПП-1701/3.

Перевіркою оглядово встановлено, що за вказаною адресою виконуються будівельні роботи реконструкції квартири, а саме: здійснені роботи з демонтажу перегородок між приміщенням № 1, АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 ; між приміщенням № 3 та АДРЕСА_4 ; приміщенням № 5 та № приміщенням згідно надано технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_5 від 14.10.1994, розробленого Одеське міжміське бюро технічної інвентаризації; влаштовано дверний отвір до приміщення № 7 згідно вищевказаного технічного паспорту; виконано роботи з посилення дверного отвору металевим кутиком між приміщенням № 4 та № 5.

Згідно з реєстром містобудівних умов та обмежень, що передбачений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 31.05.2017 № 135, на офіційному веб-сайті уповноваженого органу відсутні відомості щодо надання містобудівних умов та обмежень на вищезазначену адресу.

За результатами контрольного заходу перевіряючим зроблено висновок про те, що гр. ОСОБА_1 самочинно виконуються будівельні роботи на об`єкті, що відноситься до класу наслідків (відповідальності) ССЗ, без реєстрації дозвільних документів, що дають право на виконання будівельних робіт, чим порушено ч. 1 ст. 34, ч. 1 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

На підставі вищевикладеного, головним інспектором також складені протокол про адміністративне правопорушення від 07.02.2020 та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 07.02.2020, за яким замовнику (суб`єкту містобудування) належить: 1) усунути порушення вимог містобудівного законодавства у двомісячний термін, а саме набути право на виконання підготовчих та будівельних робіт відповідно до вимог чинного містобудівного законодавства; 2) будівельні роботи з дати складання припису зупинити.

Постановою № 11 від 20.02.2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51 000,00 грн.

Не погодившись із вищезазначеними постановою № 11 від 20.02.2020 та приписом від 07.02.2020, позивач оскаржив останні до Приморського районного суду міста Одеси та Одеського окружного адміністративного суду відповідно.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає зазначений припис необґрунтованим, а позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.

З огляду на матеріли справи, рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 27.04.2020 по справі № 522/3790/20 постанову Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції в Одеській області Юрц Дмитра Івановича по справі про адміністративне правопорушення від 20.02.2020 року відносно ОСОБА_1 за ч. 7 ст. 96 КпАП України скасовано, провадженні по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрито.

Ухвалою 5ААС від 01.09.2020 апеляційну скаргу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області повернути апелянту, у зв`язку із чим, в силу ч. 2 ст. 255 КАС України, рішення Приморського районного суду міста Одеси від 27.04.2020 набрало законної сили 01.09.2020.

Вирішуючи адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Юрц Дмитра Івановича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі, Приморський районний суд міста Одеси виходив з непідтвердження наявності вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 96 КУпАП.

Так, судом враховано, що відповідно до п. 12 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані розміщувати на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю інформацію про проведення позапланової перевірки в день її початку.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, Департамент вимог законодавства в цій частині не виконав - інформацію на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю не розмістив.

Відповідно до п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

За результатами проведення перевірки головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Юрц Д.І. складено акт проведення перевірки від 07.02.2020 №ТФПП-1701/3, з якого вбачається, що позапланова перевірка мала місце в період з 27.01.2020 по 07.02.2020.

З листа директора Департаменту ДАБІ в Одеській області від 21.01.2020 року вбачається, що початок проведення позапланової перевірки на об`єкті за адресою: АДРЕСА_1 буде розпочато 22.01.2020 об 11:00 год.

Таким чином, суд вважав обґрунтованими посилання позивача на початок проведення перевірки 22.01.2020.

Аналіз діючого законодавства свідчить про те, що загальна тривалість позапланової перевірки не може перевищувати дванадцяти робочих днів з урахуванням одноразового продовження строку її проведення за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника.

Законодавством не передбачені підстави переривання процесу проведення перевірки на певний термін та її поновлення після цього, у зв`язку з чим, під продовженням терміну проведення перевірки повинно розумітись продовження, яке розпочинається у перший робочий день за останнім робочим днем здійснення перевірки, зазначеним у направленні на перевірку.

У той же час формою рішення про таке продовження повинен бути наказ про продовження терміну проведення перевірки на два робочі дні, починаючи з робочого дня, наступного за останнім робочим днем перевірки. Разом з тим, відповідачем не надано доказів щодо продовження строку проведення перевірки.

Верховний Суд України у постанові від 27.01.2015 у справі №21-425а14 зазначив, що чинним законодавством встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, у тому числі її продовження. Невиконання вимог закону щодо процедури та порядку проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.04.2018 у справі №818/399/17 (провадження №К/9901/5514/17).

Окрім цього суд враховував висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі №210/3059/17, провадження №2-а/210/148/17, який зазначив, що порушення процедури проведення перевірки є достатньою підставою для скасування результатів цієї перевірки.

Таким чином, суд прийшов до висновку про незаконність проведеної перевірки, а встановлені під час такої перевірки обставини не можуть бути покладені в основу притягнення до адміністративної відповідальності.

Крім того, як в акті, так й в протоколі, приписі та постанові по справі про адміністративне правопорушення, відповідач посилався на визначення поняття реконструкції, що міститься в 3.2.3 ДБН А.2.2.-3-2014, згідно якого, реконструкція - це перебудова введених в експлуатацію у установленому законом порядку об`єктів будівництва. Однак, відповідач не надав доказів того, що вказані перебудови по влаштуванню перегородок були введені до експлуатації. При цьому, реконструкцією є лише така перебудова об`єктів будівництва, яка не відповідає первісній технічній документації на відповідний будинок, що був збудований до 1992 року.

Відсутність в технічному паспорті від 14.10.1994 відміток про відсутність самочинного будівництва не є доказом відсутності незаконної реконструкції, враховуючи те, що в 1992 році вперше на законодавчому рівні було встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1992 року N 449 "Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення". Тобто до 5 серпня 1992 року не передбачалась процедура введення до експлуатації при оформленні права власності, тоді як ОСОБА_2 , згідно ордеру, займала вказану квартиру з 1981 року.

Згідно з ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені неправильно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень.

Таким чином, неправомірність проведеного позапланового заходу, з огляду на розсуд спору по справі № 522/3790/20, є преюдиційною обставиною в силу ч.4 ст.78 КАС України.

На підставі викладеного, обставини встановлені в адміністративній справі № 522/3790/20, не потребують доказуванню, а неправомірність дій відповідача щодо проведення перевірки встановлена рішенням суду.

Відтак, не заслуговують на увагу доводи відповідача, покладені в основу відзиву, які є аналогічними у справі № 522/3790/20, та яким судом вже надана оцінка.

Крім того, суд враховує висновок ВС/КАС України, викладений у постанові 27.02.2019 по справі № 210/3059/17, згідно з яким акт, складений за відсутності позивача, не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу на позивача, що порушило права позивача, а саме право бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу нібито встановлених порушень.

Також Верховним Судом неодноразово висловлювалась правова позиція, згідно з якою невиконання вимог спеціального законодавства щодо недотримання порядку проведення перевірки має наслідком визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої (від 16 лютого 2016 року (справа № 826/12651/14), від 27 січня 2015 року (справа № 21-425а14) та у постанові Верховного Суду від 17 березня 2018 року (справа №1570/7146/12)).

Відтак, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Принцип рівності сторін у процесі є одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу (Ruiz-Mateos v. Spain, рішення від 23 червня 1993 р., серія A, N 262, с. 25, § 63).

Принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу (див. Ruiz-Mateos v. Spain, рішення від 23 червня 1993 р., серія A, N 262, с. 25, § 63). Більш того, принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (див. Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands, рішення від 27 жовтня 1993 р., серія A, N 274, с. 19, § 33 та Ankerl v. Switzerland, рішення від 23 жовтня 1996 р., Reports 1996-V, стор. 1567-68, § 38). Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (див. рішення у справі Ruiz-Mateos, наведене вище, с. 25, § 63).

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

За обставин справи, відповідачем не наведено обґрунтованих доводів проти адміністративного позову, які б доводили правомірність оскаржуваного припису.

З урахуванням викладеного, за результатами з`ясування обставини у справі та їх правової оцінки суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83; ЄДРПОУ 37471912) про визнання протиправними та скасування акту та припису задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області від 07.02.2020 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, вданий позивачу за результатами позапланової перевірки, проведеної на об`єкті будівництва: АДРЕСА_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 840,80 грн (вісімсот сорок грн 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

СуддяІ.В. Завальнюк