Рішення № 91478418, 11.09.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6058/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, та стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправною бездіяльність ГУ НП в Одеській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за дні невикористаної щорічної основної оплачуваної відпустки за період з 04 грудня 2018 року по 31 грудня 2019 року включно; стягнути з ГУ НП в Одеській області на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за дні невикористаної щорічної основної оплачуваної відпустки за період з 04 грудня 2018 року по 31 грудня 2019 року включно, з урахуванням індексу інфляції на загальну суму 10885грн. 17коп.; стягнути з ГУ НП в Одеській області на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за весь період затримки невиплати компенсації за дні невикористаної щорічної основної оплачуваної відпустки за період з 04 грудня 2018 року по 31 грудня 2019 року включно, з 01.02.2020 року по день винесення рішення у справі, на загальну суму 83670грн. 72коп.; зобов`язати ГУ НП в Одеській області внести зміни до наказу ГУ НП в Одеській області №94 о/с від 27 січня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції, включивши відомості про дні невикористаної щорічної основної оплачуваної відпустки за період з 04 грудня 2018 року по 31 грудня 2019 року включно.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ГУ НП в Одеській області безпідставно не нарахувано та не виплачено ОСОБА_1 грошову компенсацію за дні невикористаної щорічної основної оплачуваної відпустки за період з 04 грудня 2018 року по 31 грудня 2019 року включно.

Відповідач - Головне управління Національної поліції в Одеській області з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву (вхід.№30318/20 від 04.08.2020р.), письмових запереченнях (від 19.08.2020р. вхід.№ЕП/12768/20, від 20.08.2020р. вхід.№32881/20) наголошуючи, зокрема, що з урахуванням положень ч.10 ст.93 Закону України «Про Національну поліцію», виплата грошової компенсації за невикористані дні відпустки передбачена виключно за невикористані в році звільнення дні.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 14.07.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у справі №420/6058/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, та стягнення.

Ухвалою суду від 10.08.2020р. відмовлено у задоволенні клопотання відповідача - Головного управління Національної поліції в Одеській області (від 04.08.2020р. вхід.№30319/20) про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду з означеною позовною заявою.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області Бех Олега із заявою від 19.03.2020р. про нарахування та виплату грошової компенсації за всі дні не використаної щорічної основної оплачуваної відпустки за період з 04 грудня 2018р. по 31 грудня 2019р. включно.

За наслідками розгляду вищеозначеної заяви ОСОБА_1 від 19.03.2020р. Управлінням кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Одеській області на ім`я ОСОБА_1 надіслано Лист «Про результати розгляду заяви ОСОБА_1 » від 26.03.2020р. №9/Л-446, яким адресата повідомлено, що відповідно до ч.10 ст.93 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським, які звільняються з поліції, передбачена грошова компенсація за невикористану лише в році звільнення відпустку. У зв`язку з чим, згідно наказу ГУНП від 27.01.2020р. №94 о/с ОСОБА_1 виплачено грошову компенсацію за 02 доби невикористаної чергової відпустки за період роботи з 01 січня 2020р. по день звільнення.

Не погодившись з означеною відповіддю, викладеною в Листі Головного управління Національної поліції в Одеській області «Про результати розгляду заяви ОСОБА_1 » від 26.03.2020р. №9/Л-446, позивач - ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою.

Так, на думку суду, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності ГУ НП в Одеській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за дні невикористаної щорічної основної оплачуваної відпустки за період з 04 грудня 2018 року по 31 грудня 2019 року включно; стягнення з ГУ НП в Одеській області на користь ОСОБА_1 грошової компенсації за дні невикористаної щорічної основної оплачуваної відпустки за період з 04 грудня 2018 року по 31 грудня 2019 року включно, з урахуванням індексу інфляції на загальну суму 10885грн. 17коп.; стягнення з ГУ НП в Одеській області на користь ОСОБА_1 суми середнього заробітку за весь період затримки невиплати компенсації за дні невикористаної щорічної основної оплачуваної відпустки за період з 04 грудня 2018 року по 31 грудня 2019 року включно, з 01.02.2020 року по день винесення рішення у справі, на загальну суму 83670грн. 72коп.; зобов`язання ГУ НП в Одеській області внести зміни до наказу ГУ НП в Одеській області №94 о/с від 27 січня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції, включивши відомості про дні невикористаної щорічної основної оплачуваної відпустки за період з 04 грудня 2018 року по 31 грудня 2019 року включно, є необґрунтованими, безпідставними, та такими, що не підлягають задоволенню, з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, на підставі рапорту ОСОБА_1 від 10.01.2020р., та подання начальника Ізмаїльського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області від 13.01.2020р., Головним управлінням Національної поліції в Одеській області 27.01.2020р. винесено Наказ №94 о/с, яким відповідно до п.7 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням), звільнено зі служби в поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 , дільничного офіцера поліції сектору превенції Ізмаїльського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, з 31 січня 2020р., виплативши грошову компенсацію за 02 доби невикористаної чергової відпустки за період з 01 січня 2020р. по день звільнення.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію», відповідно до ч.1 ст.92 якого поліцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом.

Частиною 2 статті 92 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.

Згідно з ч.1 ст.93 Закону України «Про Національну поліцію», тривалість відпусток поліцейського обчислюється подобово. Святкові та неробочі дні до тривалості відпусток не включаються.

Частиною 2 статті 93 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки поліцейського становить тридцять календарних днів, якщо законом не визначено більшої тривалості відпустки.

Частиною 7 статті 93 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що чергова відпустка надається поліцейському, як правило, до кінця календарного року.

Частиною 10 статті 93 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону.

Частиною 11 статті 93 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що відкликання поліцейського із чергової відпустки, як правило, забороняється. У разі крайньої необхідності відкликання із чергової відпустки може бути дозволено керівнику територіального органу поліції.

За бажанням поліцейського невикористана частина відпустки може бути приєднана до чергової відпустки на наступний рік.

Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання затверджено Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016року №260, відповідно до п.8 якого за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до чинного законодавства.

Виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства, на день звільнення із служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, судом встановлено, що положеннями Закону України «Про Національну Поліцію України», та прийнятими відповідно до нього підзаконними нормативно-правовими актами чітко врегульовано питання виплати грошової компенсації за невикористану частину відпустки поліцейським, які звільняються зі служби.

Так, в даному випадку, виплата грошової компенсації за невикористані дні відпустки передбачена виключно за невикористані в році звільнення дні.

Отже, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що ОСОБА_1 , з урахуванням Наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області від 27.01.2020р. №94 о/с, звільнено зі служби в поліції з 31 січня 2020р., суд дійшов висновку, що у ОСОБА_1 не виникло права на отримання спірної компенсації за дні невикористаної щорічної основної оплачуваної відпустки за період з 04 грудня 2018 року по 31 грудня 2019 року включно.

Вищеозначений висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у Постанові від 07 серпня 2019року у справі №820/5122/17.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідальність працедавця за несвоєчасний розрахунок з робітником передбачено нормами Кодексу Законів про працю України, котрий не підлягає застосуванню при вирішенні спірних правовідносин.

Таким чином, оскільки судом відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності ГУ НП в Одеській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за дні невикористаної щорічної основної оплачуваної відпустки за період з 04 грудня 2018 року по 31 грудня 2019 року включно, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з ГУ НП в Одеській області на користь ОСОБА_1 грошової компенсації за дні невикористаної щорічної основної оплачуваної відпустки за період з 04 грудня 2018 року по 31 грудня 2019 року включно, з урахуванням індексу інфляції на загальну суму 10885грн. 17коп.; стягнення з ГУ НП в Одеській області на користь ОСОБА_1 суми середнього заробітку за весь період затримки невиплати компенсації за дні невикористаної щорічної основної оплачуваної відпустки за період з 04 грудня 2018 року по 31 грудня 2019 року включно, з 01.02.2020 року по день винесення рішення у справі, на загальну суму 83670грн. 72коп.; зобов`язання ГУ НП в Одеській області внести зміни до наказу ГУ НП в Одеській області №94 о/с від 27 січня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції, включивши відомості про дні невикористаної щорічної основної оплачуваної відпустки за період з 04 грудня 2018 року по 31 грудня 2019 року включно, також задоволенню не підлягають, оскільки є похідними.

Вищевикладене спростовує твердження позивача, наведені у позовній заяві.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги наведене, та оцінюючи надані сторонами по справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, та стягнення, не обґрунтовані, документально не підтверджені, не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, отже задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.72-77, 139, ст.ст.241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (65014, м.Одеса, вул.Єврейська,12, код ЄДРПОУ 40108740) про визнання протиправною бездіяльності щодо відмови у нарахуванні та виплаті грошової компенсації за дні невикористаної щорічної основної оплачуваної відпустки за період з 04 грудня 2018 року по 31 грудня 2019 року включно; стягнення грошової компенсації за дні невикористаної щорічної основної оплачуваної відпустки за період з 04 грудня 2018 року по 31 грудня 2019 року включно, з урахуванням індексу інфляції на загальну суму 10885грн. 17коп.; стягнення суми середнього заробітку за весь період затримки невиплати компенсації за дні невикористаної щорічної основної оплачуваної відпустки за період з 04 грудня 2018 року по 31 грудня 2019 року включно, з 01.02.2020 року по день винесення рішення у справі, на загальну суму 83670грн. 72коп.; зобов`язання внести зміни до наказу ГУ НП в Одеській області №94 о/с від 27 січня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції, включивши відомості про дні невикористаної щорічної основної оплачуваної відпустки за період з 04 грудня 2018 року по 31 грудня 2019 року включно, відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Харченко Ю.В.

.