Рішення № 91477953, 10.09.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2020 року м.Київ № 320/1041/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Вишгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київськоїобласті

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (позивач) з позовом до Вишгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київськоїобласті (відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Вишгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області при виплаті пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у період січень 2018 - січень 2019, у розмірі меншому ніж передбачено нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а саме: січень 2018 - квітень 2018 - 3545,31 грн.; червень 2018 - 4686,28 грн.; липень 2018 - 4686,28 грн.; серпень 2018 - листопад 2018 - 5827,15 грн.; грудень 2018 - 4731,28 грн., січень 2019- 5301,72 грн.;

- зобов`язати Вишгородське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області провести відповідні перерахунки та виплату пенсії у період січень 2018 - 2019 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є військовим пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років, що призначена йому у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Протягом 2018 року розмір виплаченої позивачу пенсії неодноразово змінювався, а саме: із січня 2018 року по квітень 2018 року позивачу було виплачено пенсію у розмірі 3 545,41 грн.; у травні 2018 року - 8108,89 грн.; у червні-липні 2018 року - 4686,28 грн.; у серпні-листопаді 2018 року - 5827,15 грн.; у грудні 2018 року - 4731,28 грн., у січні 2019 року - 5301,72 грн. Проте, згідно розрахунку пенсії за вислугу років по пенсійній справі 1004006389, пенсія позивача була призначена (обчислена) з 30.12.2010 із сум грошового забезпечення, з урахуванням посадового окладу у розмірі 3080,00 грн.; окладу за військове звання у розмірі 950,00 грн.; процентної надбавки за вислугу років (45%) у розмірі 1813,50 грн. За твердженням позивача, перерахунок його пенсії відповідачем було проведення без урахування будь-яких надбавок та підвищень, оскільки в період із січня по квітень 2018 року виплата його пенсії склала 3 545,41 грн., у той час як розмір пенсії з урахуванням надбавок як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) та інваліду ІІІ групи,що має на утриманні двох непрацездатних дітей, повинна становити 5872,15 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного судувід 26.04.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).

Крім того, судом запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву та разом з цим, роз`яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 14.08.2019 судом здіснено заміну відповідача - Вишгородське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області - на належного відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області.

Відповідач позов не визнав, надав суду відзив від 28.08.2019 № 2552/108-02 на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що перерахунок пенсії позивача було здійснено з 01.01.2018 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», якою були внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"» та у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».При цьому позивач зазначає, що підставою для проведення перерахунку пенсії позивача слугувала довідкаГоловного управлінняДержавної служби з надзвичайних ситуацій України в Київській області № 59 від 28.03.2018, в якій визначено види грошового забезпечення, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», а саме: посадовий оклад - 3080,00 грн.; оклад за військовим званням (прапорщик) - 950,00 грн.; процентна надбавка за вислугу років (45%) - 1813,50 грн. У зв`язку з цим відповідач вважає, що перерахунок пенсії позивача не призвів до зменшення розміру раніше призначеної йому пенсії, що в свою чергу не свідчить про звуження обсягу вже набутих позивачем прав та/або позбавлення його права на соціальний захист.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 військовим пенсіонером, який з 30 грудня 2010 року перебуває на обліку в управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно з наданою суду копією посвідчення серії Серії НОМЕР_2 від 24.10.2017 позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) та має статус інваліда війни ІІІ групи.

У відповідності до наданої суду копії протоколу за пенсійною справою № 1004006389 ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років - 27 (календ.20) у розмірі 76 % грошового забезпечення.

Як вбачається з наданої суду копії розрахунку пенсії за вислугу років по пенсійній справі № 1004006389, позивачу було обчислено розмір пенсії, виходячи з наступних видів грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років 45%, премія 0% з урахуванням доплат: 1 категорія ЧАЕС потерпілий інвалід ІІІ групи, виплат на утримання непрацездатніх дітей віком до 18 років.

Згідно наявної у справі копії довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 № 355, виданої Головним територіальним управлінням МНС України в Київській області у червні 2012 року, для проведення перерахунку пенсії позивача за нормами враховуються наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за спеціальним званням (прапорщик), надбавка за вислугу років (35%), надбавка завиконання особливо важливих завдань (50%), надбавка за ризик (25%), премія (100%).

Відповідно до копії розрахунку пенсії за пенсійною справою позивача станом на 01 січня 2018 року, розмір пенсії останнього обчислювався, виходячи з таких видів грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років 35%, щомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці, у тому числі надбавка за особливо важливі завдання (50%), надбавка за особливі умови служби, пов`язані з ризиком для життя або здоров`я (25%), премія (10%), відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», з яких виплачується з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - 50% підвищення, з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75% та з 01 січня 2020 року - 100% підвищення. Крім того, для обчислення розміру пенсії відповідачем були враховані наступні підвищення або надбавки до пенсії: 1 категорія ЧАЕС - 113,88; непрацездатна дитина віком до 18 років - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - 537,00; непрацездатна дитина віком до 18 років - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - 537,00; підвищення згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2012 року № 355 "Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"- 442,34 грн.

З цих підстав, пенсія позивача упродовж 2018 року відповідачем була виплачена у наступних розмірах: із січня 2018 року по квітень 2018 року позивачу було виплачено пенсію у розмірі 3 545,41 грн.; у травні 2018 року - 8108,89 грн.; у червні-липні 2018 року - 4686,28 грн.; у серпні-листопаді 2018 року - 5827,15 грн.; у грудні 2018 року - 4731,28 грн., у січні 2019 року - 5301,72 грн.

Вважаючи дії відповідача щодо зменшення розміру пенсійних виплат протиправними та такими, що суперечать нармам Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Закон України від 09.04.1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (з наступними змінами) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Стаття 13 вказаного Закону (в редакції чинній на момент призначення позивачу пенсії) передбачала, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:

а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;

б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт "б" статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);

в) особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 і 4 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів.

Позивачу, як було встановлено судом та підтверджується наявними усправі доказами, пенсія була призначена за вислугу років - 27 (календ.20) виходячи із 76 % сум грошового забезпечення з 30.12.2010.

У статтю 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-XII вносились зміни, зокрема, Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 07.07.2011 року № 3668-VI та Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 року № 1166-VII, внаслідок яких максимальний розмір пенсії при її призначенні змінено з 90% до 80%, а з 01 травня 2014 року до 70%.

Тобто, зміна встановленого максимального розміру пенсії здійснювалась вже після призначення позивачу пенсії.

Відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Отже, зміна максимального розміру пенсії, що відбулася у частині 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-XII після призначення пенсії позивачу, не є підставою для зменшення розміру призначеної йому пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку з 01.01.2018 року.

Так, відповідно до статті 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 року №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (рішення № 5-рп/2002).

Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.

Крім того, слід також зазначити, що призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами та встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 76% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії. Відтак, при перерахунку пенсії відповідним категоріям осіб має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Підстави перерахунку раніше призначених пенсійвизначені статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до частин 1, 2 цієї статті, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

За приписами частини 1 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в редакції, що діяла станом на 01.01.2018 року, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Згідно із частиною 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в редакції, яка була чинною станом на момент здійснення перерахунку пенсії з 01.01.2018 року, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Уразі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

21 лютого 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», пунктом 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ до 01.03.2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704.

За умовами пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України №103, виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) постановлено проводити з 01.01.2018 року у таких розмірах:

з 1 січня 2018 року - 50 відсотків;

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків;

з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

У свою чергу, постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно доЗакону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», (далі - Порядкок №45), яким передбачено, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Так, в силу пункту 3 Порядку № 45 на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Зазначені довідки надсилаються до державних органів, у яких особи проходили службу до відрядження, а їх уповноважені органи подають довідки у п`ятиденний строк головним управлінням Пенсійного фонду України.

Отже, системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 07.07.2011 року № 3668-VI та Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 року № 1166-VII зміни до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-XII щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.

Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є саме норми статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-XII, яка змін у зв`язку з прийняттям Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 07.07.2011 року № 3668-VI та Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 року № 1166-VII не зазнала.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у відповідача були відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Натомість, як вбачається з положення частин 1, 2 статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Суд також звертає увагу на те, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року у справі №826/3858/18, яка набрала законної сили на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2018 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а тому при вирішенні даної справи по суті та зобов`язанні відповідача здійснити перерахунок призначеної позивачу пенсії, судом не застосовуються положення вказаної постанови Кабінету Міністрів України.

Крім того, 04.02.2019 року Верховним Судом ухвалено рішення у зразковій справі № 240/5401/18, в якому Верховний Суд вказав ознаки типових справ, зокрема, це рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є зменшення відсоткового розміру основної пенсії, призначеної заЗаконом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-XII при здійсненні перерахунку пенсії у зв`язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України № 704 відповідно до статті 63 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103.

Обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права:

а) позивач є особою, якій призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;

б) відповідачем є відповідне Головне управління Пенсійного фонду України, на обліку в якому перебуває позивач;

в) предметом спору є фактично зміна розміру пенсії при здійсненні її перерахунку з 01.01.2018 року на підставі постанови КМУ № 103 у зв`язку з підвищенням сум грошового забезпечення, що визначені станом на 01.03.2018 року відповідно до постанови КМУ № 704.

Суд зазначає, що адміністративна справа № 320/1041/19 за суб`єктним складом сторін та предметом спору є подібною до зразкової справи № 240/5401/18, а тому при ухваленні рішення судом враховуються правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи № 240/5401/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 року, якою рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 04.02.2019 року у справі № 240/5401/18 було залишено без змін.

У зв`язку з цим суд вважає, що позивачем доведено та підтверджується матеріалами справи протиправність дій відповідача в частині зменшення розміру пенсії у період січня 2018 року - січня 2019 року у порівнянні з розміром, визначеним Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно із частиною 1 статті 9, статті 72, частин 1, 2, 5 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, суду не надав.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач в своєму позову просить суд, зокрема визнати протиправними дії Вишгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (судом проведено заміну на належного відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області) при виплаті пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у період січень 2018 - січень 2019, у розмірі меншому ніж передбачено нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а саме: січень 2018 - квітень 2018 - 3545,31 грн.; червень 2018 - 4686,28 грн.; липень 2018 - 4686,28 грн.; серпень 2018 - листопад 2018 - 5827,15 грн.; грудень 2018 - 4731,28 грн., січень 2019 - 5301,72 грн.

Проте, на думку суду, позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права в цій частині позовних вимог, оскільки відповідач має право згідно із вимогами чинного законодавства вчинити такі дії, водночас саме дії відповідача щодо не проведення перерахунку раніше призначеної позивачу пенсії у період із січня 2018 року по січень 2019 року, має правові наслідки для позивача та порушує його права.

Крім того, питання призначення (перерахунку) і виплати пенсій належать саме до функцій Пенсійного фонду України.

Відповідно частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктіву сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як роз`яснив Верховний Суд України у пункті 3 постанови Пленуму № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення», вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього вбачається, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов:

- лише у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача;

- повний захист прав позивач неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав;

- вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.

У свою чергу, питання стосовно розміру виплаченої позивачу пенсії у період січня-квітня 2018 року, червня-серпня 2018 року, листопада-грудня 2018 року, січня 2019 року, судом досліджувалося під час розгляду цієї справи, а тому зазначення позивачем розміру виплаченої йому пенсії у вказані періоди, не є належним способом захисту порушеного права позивача в цій частині вимог.

Враховуючи викладене, з метою ефективного захисту порушеного права позивача, суд виходить за межі позовних вимог та визнає протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо не проведення перерахунку раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у період із січня 2018 року по січень 2019 року з урахуванням її підвищення та задовольняє позовну вимогу позивача про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у період із січня 2018 року по січень 2019 року з урахуванням її підвищення.

Отже, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наявних в матеріалах справи доказів, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов позивача підлягає частковому задоволенню.

Частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як встановлено судом, позивачем за подання позову сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн. (квитанція від 04.03.2019), оригінал якої наявний в матеріалах справи.

Приймаючи до уваги, що правило щодо пропорційного стягнення судового збору при частковому задоволенні позову не поширюється на позовні вимоги немайнового характеру, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 768,40 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача по справі.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ: 22933548; місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 40) щодо не проведення перерахунку раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_1 ) у період із січня 2018 року по січень 2019 року з урахуванням її підвищення.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області(код ЄДРПОУ: 22933548; місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 40) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_1 ) у період із січня 2018 року по січень 2019 року з урахуванням її підвищення.

4. В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

5. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ: 22933548; місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 40) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панова Г. В.