Рішення № 91477906, 11.09.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2020 р. справа № 300/1250/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Матуляка Я.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 87901,27 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 87901,27 грн.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2020 року, судова справа № 300/1250/20 передана головуючому судді Грицюку П.П. (а.с.30).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.06.2020 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (а.с.31-32).

Розпорядженням в.о. керівника апарату Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.06.2020 року за № 53, згідно наказу № 121-ОС від 19.06.2020 року про відрахування зі штату суду судді ОСОБА_2 , призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 300/1250/20 (а.с.39).

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.06.2020 року, судову справу № 300/1250/20 передано головуючому судді Матуляку Я.П. (а.с.40).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.06.2020 року постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.41).

24.06.2020 року головуючий суддя звернувся до управління ДМС в Івано-Франківській області із запитом за № 300/1250/20/1869/20 щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1 (а.с.43).

06.07.2020 року від відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання управління ДМС в Івано-Франківській області на адресу суду надійшли відомості про реєстрацію місця проживання такої фізичної особи (а.с.46).

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача заборгованості перед бюджетом, що виникла внаслідок несплати узгоджених сум грошового зобов`язання за платежем акцизний податок з ввезених транспортних засобів (крім мотоциклів та велосипедів) в загальному розмірі 73251,05 грн., зокрема за податковими зобов`язаннями в сумі 41845,43 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 10461,35 грн. згідно податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 05.09.2017 року за № 0041541307, а також нарахованої пені на суму несплаченого податкового зобов`язання в сумі 20944,27 грн.; за платежем податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів (крім податку на додану вартість від операцій з ввезення лікарських засобів) в загальному розмірі 14650,22 грн., зокрема за податковими зобов`язаннями в сумі 8369,09 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 2092,27 грн. згідно податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 05.09.2017 року за № 0041551307, а також нарахованої пені на суму несплаченого податкового зобов`язання в сумі 4188,86 грн.

Поштове відправлення із ухвалою суду, направлене відповідачу за адресою зареєстрованого місця проживання, повернулося до суду без вручення. В такому випадку у відповідності до частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення, яке не вручене адресату з незалежних від суду причин, вважається, що останнє вручене належним чином. Заяв чи клопотань відповідач суду не подав, правом на подання відзиву на позов, у встановлений судом строк, не скористався. Також відповідачем не повідомлено суд про поважність причин ненадання такого відзиву.

Заяв чи клопотань, в порядку пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 731-ІХ від 18.06.2020 року, який набрав чинності 17.07.2020 року, про продовження процесуального строку, встановленого судом для подання відзиву на позов, протягом 20 днів після набрання чинності Законом № 731-IX, відповідач суду не подавав.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 КАС України, дослідивши та оцінивши докази, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в контролюючому органі як платник податків.

Відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідач у відповідності до пункту 15.1. статті 15 Податкового кодексу України являється платником податків та згідно пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України несе обов`язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов`язком. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов`язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2. статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Приписами підпункту "в" пункту 185.1. статті 185 Податкового кодексу України передбачено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України.

Згідно пункту 187.8. статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення. У випадках, передбачених статтею 191 цього Кодексу, дата виникнення податкових зобов`язань визначається з урахуванням положень статті 191 цього Кодексу. Датою виникнення податкових зобов`язань за операціями з постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України, є дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше.

Відповідно до пункту 190.1. статті 190 Податкового кодексу України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів. При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.

У разі обчислення податку із застосуванням адвалорних ставок базою оподаткування є вартість товарів (продукції), що ввозяться на митну територію України, за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами на товари (продукцію), які він імпортує, з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку (підпункт 214.1.2. пункту 214.1. статті 214 Податкового кодексу України)

У відповідності до абзацу 5 пункту 215.1. статті 215 Податкового кодексу України до підакцизних товарів належать автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів.

Згідно пункту 215.2. статті 215 Податкового кодексу України ставки податку та перелік товарів, з яких справляється податок: ставки податку встановлюються цією статтею і є єдиними на всій території України; ставки податку встановлюються відповідно до визначень розділу I цього Кодексу: адвалорні, специфічні, адвалорні та специфічні одночасно; ставки акцизного податку на бензин моторний за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2710 11 51 00, 2710 11 59 00, що містить тетраетилсвинець, збільшуються в 1,5 раза.

Пунктом 215.3. статті 215 Податкового кодексу України визначено товари з яких справляється податок та ставки за якими він обчислюється.

Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях (пункт 54.3. статті 54 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 58.1. статті 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Пунктом 58.2. статті 58 Податкового кодексу України визначено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.265. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно пункту 116.1. статті 116 зазначеного Кодексу у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

Пунктом 123.1. статті 123 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Судом встановлено, що посадовими особами Головного управління ДФС в Івано-Франківській області проведено документальну невиїзну перевірку фізичної особи – платника податків ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт від 13.07.2017 року за № 1154 (а.с.6-12).

Перевіркою встановлено порушення відповідачем вимог пп.16.1.4 п.16 ст.16, пп. 215.3.5-2 п.215.3 ст.215 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого донараховано акцизного збору в розмірі 41845,43 грн.; пп.16.1.4 п.16 ст.16, пп."в" п.185.1 ст.185, п.187.8 ст.187 та п.190.1 ст.190 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого донараховано податку на додану вартість в розмірі 8369,09 грн. (а.с.6-12).

На підставі вказаного акта перевірки від 13.07.2017 року за № 1154, Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області 05.09.2017 року прийнято податкові повідомлення-рішення форми "Р" за № 0041541307, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем акцизний податок з ввезених транспортних засобів (крім мотоциклів та велосипедів) (код бюджетної класифікації 14030800) в загальному розмірі 52306,78 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями – 41845,43 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 10461,35 грн. (а.с.16); та за №0041551307, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів (крім податку на додану вартість від операцій з ввезення лікарських засобів) (код бюджетної класифікації 14070100) в загальному розмірі 10461,36 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями – 8369,09 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 2092,27 грн. (а.с.15).

Вказані податкові повідомлення-рішення направлялись відповідачу, однак були повернуті на адресу позивача, що підтверджується конвертом, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.17).

Суд приходить до висновку, що направлені відповідачу податкові повідомлення-рішення є врученими ОСОБА_1 на підставі до абзацу 3 пункту 58.3. статті 58 Податкового кодексу України.

Оскільки, відповідачем у відповідності до статті 56 Податкового кодексу України не порушена процедура адміністративного узгодження грошових зобов`язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями, суд приходить до переконання, що сума нарахованих грошових зобов`язань за платежем акцизний податок з ввезених транспортних засобів (крім мотоциклів та велосипедів) в загальному розмірі 52306,78 грн. та за платежем податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів (крім податку на додану вартість від операцій з ввезення лікарських засобів) в загальному розмірі 10461,36 грн., є узгодженою.

Згідно пункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

Нарахування пені закінчується у випадках, визначених пунктом 129.3. статті 129 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 131.1. статті 131 Податкового кодексу України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Судом встановлено, що контролюючим органом нараховано ОСОБА_1 пеню за несплату узгоджених податкових зобов`язань за платежем акцизний податок з ввезених транспортних засобів (крім мотоциклів та велосипедів) в розмірі 20944,27 грн. та за платежем податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів (крім податку на додану вартість від операцій з ввезення лікарських засобів) в сумі 4188,86 грн., що підтверджується зворотнім боком облікових карток платника податків, що містяться в матеріалах справи (а.с.22-28).

На виконання вимог абзацу 1 пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області надсилалася відповідачу податкова вимога форми "Ф" від 10.10.2017 року за № 19672-17 (а.с.18), однак вказана вимога була повернута центром поштового зв`язку на адресу позивача, що підтверджується конвертом, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.19-20).

Суд приходить до висновку, що направлена відповідачу податкова вимога форми "Ф" від 10.10.2017 року за № 19672-17 є врученою ОСОБА_1 на підставі абзацу 3 пункту 58.3. статті 58 Податкового кодексу України. На час розгляду справи податкова вимога є неоскаржена та невідкликана.

Згідно підпункту 20.1.19. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов`язання – це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума узгодженого грошового зобов`язання за платежами акцизний податок з ввезених транспортних засобів (крім мотоциклів та велосипедів) в загальному розмірі 73251,05 грн. та податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів (крім податку на додану вартість від операцій з ввезення лікарських засобів) в загальній сумі 14650,22 грн., а всього разом 87901,27 грн., є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.

Податковий борг відповідача підтверджується податковими повідомленнями-рішеннями форми "Р" від 05.09.2017 року за № 0041541307 (а.с.16) та за № 0041551307 (а.с.15), податковою вимогою форми "Ф" від 10.10.2017 року за № 19672-17 (а.с.18), довідкою про борг від 05.05.2020 року (а.с.5), а також зворотнім боком облікових карток платника податків (а.с.22-28).

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов`язаний погасити податковий борг в загальній сумі 87901,27 грн. Наявність такого обов`язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов`язок забезпечується статтею 67 Конституції України.

Згідно пункту 87.11. статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 87901,27 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43142559, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) до ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу в сумі 87901,27 грн. – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) податковий борг в сумі 87901 (вісімдесят сім тисяч дев`ятсот одну) гривню 27 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Матуляк Я.П.