Рішення № 91477773, 09.09.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2020 року Справа № 280/4557/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області до Класичного приватного університету про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

09.07.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі – позивач) до Класичного приватного університету (далі – відповідач, КПУ), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг в розмірі 278032,22 грн., у т.ч. з податку на прибуток – 111768,00 грн., з земельного податку з юридичних осіб – 105649,59 грн. та з орендної плати з юридичних осіб – 60614,63 грн.

Ухвалою суду від 14.07.2020 відкрито спрощене провадження у справі, а розгляд справи призначено без виклику сторін.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що за КПУ станом на момент звернення до суду з позовною заявою обліковується податковий борг з податку на прибуток – 111768,00 грн., з земельного податку з юридичних осіб – 105649,59 грн. та з орендної плати з юридичних осіб – 60614,63 грн. Позивач вказує, що відповідачу у встановленому порядку направлено вимогу про сплату боргу, проте, у добровільному порядку відповідачем податковий борг не погашено.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень послався на те, що у квітні 2020 року відповідачем подано до контролюючого органу уточнюючі податкові декларації з плати за землю, в яких виключено зобов`язання за березень 2020 року з земельного податку та з орендної плати, на підставі пункту 52-4 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

З матеріалів справи встановлено, що податковий борг, виник з таких підстав.

Щодо грошового зобов`язання з податку на прибуток, судом встановлено наступне.

Так, відповідачем на виконання вимог чинного законодавства України до контролюючого органу подано податкові декларації з податку на прибуток приватних підприємств, в яких самостійно визначено суму зобов`язання, а саме:

№9334995303 від 28.02.2020 – 72273,00 грн.;

№9090729985 від 28.04.2020 – 39495,00 грн.

Відповідачем на дату розгляду адміністративної справи не виконано зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 111768,00 грн., доказів протилежного суду не надано.

Стосовно податкового боргу з земельного податку з юридичних осіб в розмірі 105649,59 грн., судом встановлено таке.

Так, відповідачем на виконання вимог чинного законодавства України до контролюючого органу подано податкові декларації з плати за землю (земельний податок), в яких самостійно визначено суму зобов`язання, а саме:

№9004797315 від 24.01.2019, в якій визначено до сплати за грудень 2019 року зобов`язання в розмірі 23419,51 грн.;

№9012256731 від 04.02.2020, в якій визначено до сплати зобов`язання за період січень – квітень 2020 року в розмірі 93678,04 грн.

Разом з тим, з урахуванням часткового виконання податкового зобов`язання на суму 11447,96 грн. залишок зобов`язання становить 105649,59 грн.

Щодо податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 60614,63 грн., судом встановлено наступне.

Так, відповідачем на виконання вимог чинного законодавства України до контролюючого органу подано податкову декларацію з плати за землю (орендна плата), в якій самостійно визначено суму зобов`язання, а саме: №9012256730 від 04.02.2020, в якій визначено до сплати за період лютий – квітень 2020 року зобов`язання в розмірі 64482,06 грн.

Разом з тим, з урахуванням часткового виконання податкового зобов`язання на суму 3867,43 грн. залишок зобов`язання становить 60614,63 грн.

Відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до приписів п.287.3 ст.287 ПК України, податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідачем зобов`язання з податку на прибуток, земельного податку та орендної плати у встановлені строки виконано не було.

Разом з тим, під час звернення до суду з даною позовної заявою контролюючим органом не враховано наступне.

Відповідно до пункту 52-4 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 31 березня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.

При цьому платники плати за землю (крім фізичних осіб), які відповідно до пункту 286.2 статті 286 цього Кодексу подали податкову декларацію, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов`язання із сплати плати за землю за податковий період березень 2020 року.

У разі якщо у березні чи квітні 2020 року платниками плати за землю було подано уточнюючу податкову декларацію щодо зменшення податкового зобов`язання із сплати плати за землю за податковий період квітень 2020 року з причин, які не пов`язані із самостійним виявленням помилок, що містяться у раніше поданій ними податковій декларації, такі платники плати за землю зобов`язані подати не пізніше 30 квітня 2020 року уточнюючі податкові декларації з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2020 рік, в яких відобразити зміни податкового зобов`язання із сплати плати за землю за податкові періоди березень та квітень 2020 року відповідно до положень цього підпункту.

При цьому у разі подання таких податкових декларацій з підстав, визначених цим підпунктом, до таких платників податків не застосовуються санкції, визначені статтею 50 цього Кодексу, та штрафні санкції згідно з вимогами пункту 120.2 статті 120 цього Кодексу, за внесення змін до податкової звітності в частині збільшення податкових зобов`язань з плати за землю за податковий період квітень 2020 року.

Установити, що платники плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності), які визначають податкові зобов`язання із плати за землю на підставі податкових декларацій, сплачують податкове зобов`язання зі сплати плати за землю за податковий період квітень 2020 року у повному обсязі за місцезнаходженням земельної ділянки у строк до 30 червня 2020 року без нарахування пені та штрафних санкцій, передбачених цим Кодексом за порушення термінів сплати податкових зобов`язань щодо загальних термінів сплати податкового зобов`язання за такий період.

З наданих відповідачем до відзиву уточнюючих декларацій судом встановлено, що відповідачем до контролюючого органу подано уточнення за спірний період, в яких виключено зобов`язання за березень 2020 року з земельного податку на суму 23419,51 грн. та з орендної плати з юридичних осіб – 21494,02 грн.

А відтак, відповідно до приписів пункту 52-4 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, відповідач звільняється від обов`язку із сплати зобов`язання з земельного податку на суму 23419,51 грн. та з орендної плати з юридичних осіб на суму 21494,02 грн. за податковий період березня 2020 (строк сплати 30.04.2020), у зв`язку з чим твердження відповідача про наявність податкового боргу за заначений період є необґрунтованим.

В іншій частині суд погоджується з твердженнями позивача про наявність за відповідачем податкового боргу.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг – сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Пунктом 95.2 ст.95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Відповідно до п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що позивачу у встановленому порядку було засобами поштового зв`язку направлено податкову вимогу №17309-49 від 24.05.2019, яка отримана підприємством.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 111768,00 грн., з земельного податку в розмірі 82230,08 грн. та з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 39120,61 грн., а відтак і про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Згідно зі статтею 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до приписів п.2 ст.139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

За таких обставин сплачена позивачем сума судового збору з відповідача не стягується, оскільки позивачем виступає суб`єкт владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945) до Класичного приватного університету (69002, м.Запоріжжя, вул.Жуковського, 70-Б, код ЄДРПОУ 19278502) про стягнення податкового боргу – задовольнити частково.

Стягнути з рахунків платника податків Класичного приватного університету, у всіх банках, обслуговуючих такого платника податків, а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, податковий борг:

- з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 111768,00 грн. (сто одинадцять тисяч сімсот шістдесят вісім гривень 00 копійок) на р/р UA528999980333149318000008003, код платежу 11021000, УК у Олександрівському районі м.Запоріжжя, код одержувача 38025440, Казначейство України (ЕАП);

- з земельного податку з юридичних осіб 82230,08 грн. (вісімдесят дві тисячі двісті тридцять гривень 08 копійок) на р/р UA758999980334179811000008003, код платежу 18010500, УК у Олександрівському районі м.Запоріжжя, код одержувача 38025440, Казначейство України (ЕАП);

- з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 39120,61 грн. (тридцять дев`ять тисяч сто двадцять гривень 61 копійка) на р/р UA818999980334149812000008003, код платежу 18010600, УК у Олександрівському районі м.Запоріжжя, код одержувача 38025440, Казначейство України (ЕАП).

В задоволені решти позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Новікова