Рішення № 91477730, 19.08.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 серпня 2020 року Справа № 280/6182/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікової Н. В.,

за участю секретаря Фесик А.В.

представника позивача: Боярської В.Л.

представника відповідача: Прокофьєва С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі адміністративну справу

за позовом: ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АЕРЛАЙН»

до Дніпровської митниці Держмитслужби

про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “АЕРЛАН” (надалі – позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Запорізької митниці ДФС (надалі – відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати Рішення відповідача про коригування митної вартості товару від 04.06.2019 №UA112000/2019/000029/2; визнати протиправним та скасувати картку відмови Запорізької митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.06.2019 №№UA112090/2019/00017.

В обґрунтування позову зазначено, що 23.11.2017 між позивачем (покупець) та DALIAN ZHAOHUA CONSTRUCTION AND MACHINERY Co.,Ltd (КНР) (продавець) укладено контракт №20171123, за умовами якого продавець продає, а покупець покупає запасні частини для будівельно-дорожньої техніки, виробником яких є продавець, на умовах, зазначених у додатках до цього контракту. Відповідно до умов контракту (в редакції додаткової угоди від 08.01.2019) покупець придбаває у продавця товар згідно з номенклатурою, кількістю та за ціною, наведеними у специфікації № 4 від 08.01.2019, інвойсі № 20190108 від 08.01.2019 загальною вартістю 48846,10 доларів США. Поставка товару здійснюється на умовах FOB Qingdao (КНР). Оплата за товар здійснюється у наступному порядку: аванс 14653,83 доларів США, 34192,27 доларів США сплачуються до відправлення контейнеру. На виконання умов договору позивачем було сплачено на користь постачальника вартість придбаного товару, а саме платіжним дорученням № 4 від 22.01.2019 14653,83 доларів США, платіжним дорученням № 5 від 21.02.2019 34192,27 доларів США. В свою чергу продавець DALIAN ZHAOHUA CONSTRUCTION AND MACHINERY Co.,Ltd виконав свої зобов`язання за контрактом, поставивши товар на борт судна MADISON MAERSK в порту Qingdao за коносаментом (Bill of landing) від 07.03.2019 № SZ19030029. Товар було доставлено морем в порт Південний (Україна), де після розвантаження був доставлений автомобільним транспортом (міжнародна товарно- транспортна накладна № 9066 від 31.05.2019) до митниці призначення (Запорізька митниця ДФС). З метою здійснення митного оформлення зазначеної партії отриманого товару, що постачався згідно з вище вказаним контрактом, позивачем подано до Запорізької митниці ДФС митну декларацію № UA112090/2019/001668 від 03.06.2019, у якій декларантом визначено загальну вартість товару 38535,22 дол. США, в якій задекларовано митну вартість товару відповідно до статті 58 Митного кодексу України в розмірі відповідно до ціни контракту (метод визначення митної вартості №1). Однак, 04.06.2019 року Запорізькою митницею ДФС України прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA112000/2019/000029/2, де зазначено, що митну вартість Товару не може бути визначено за ціною договору (контракту) у зв`язку з тим, що під час контролю правильності визначення митної вартості було встановлено, що декларантом не було надано всі документи, передбачені п. 2 статті 53 МК України, а саме банківські платіжні документи, що стосуються оплати вартості оцінюваного товару відповідно до умов контракту. Позивач вважає такі дії неправомірними, стверджує, що на підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості позивачем було надано митному органу всі необхідні документи, які не містять розбіжностей, наявних ознак підробки, а також в них наявні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомості щодо ціни, що підлягає сплаті. На думку позивача, отримавши від декларанта документи, які підтверджують правильність задекларованої митної вартості товару за основним методом, відповідач з порушенням норм права здійснив застосування другорядних методів.

Відповідач позов не визнає з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (вх.№721 від 08.01.2020, вх. №2797 від 17.01.2020). 03.06.2019 декларантом до митного контролю та митного оформлення було надіслано засобами електронного зв`язку згідно ст. 257 Митного кодексу України митну декларацію (далі - МД) в режимі ІМ 40, якій присвоєно № UA 112090/2019/001668 на товари виробником яких є DALIAN ZHAOHUA CONSTRUCTION AND MACHINERY Co.,Ltd. При виконанні митних формальностей за поданою декларацією спрацювали форми контролю системи управління ризиками. Після отримання додаткових документів, орган доходів і зборів дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару (зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України) не містять всіх відомостей, щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: відповідно до п. 3.1 контракту від 23.11.2017 № 20171123: “Платежи по настоящему контракту осуществляются в форме предоплаты: 30% при размещении заказа, 70% при готовности товара к отгрузке”. В додатковій угоді до зазначеного контракту від 08.01.2019 б/н зазначено наступні умови оплати: 14653,83 дол. авансом, 34192,27 дол. сплачується до відправлення контейнера. При цьому, ані банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, ані інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, декларантом до митного оформлення не подано. Крім того, експортна декларація країни відправлення подана без перекладу на українську мову, офіційну мову митних союзів, членом яких є Україна, або іншу іноземну мову міжнародного спілкування, тому неможливо впевнитися в інформації, яку вона містить. Лише 23.08.2019 ТОВ «АЕРЛАЙН» було надано на підтвердження заявленої митної вартості платіжні доручення №4 від 22.01.2019 та №5 від 21.02.2019. Проте, такі документи були подані після закінчення строку встановленого ч.8 ст. 55 МКУ. При цьому звертає увагу суду, що подані до суду документи, які не були подані при митному оформленні, не можуть вважатися такими, що були наявні на момент прийняття митним органом оскаржуваного рішення.

Ухвалою суду від 17.12.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

17.02.2020 призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 16.03.2020.

16.03.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 22.04.2020.

22.04.2020 відкладено підготовче засідання на 26.05.2020.

26.05.2020 відкладено підготовче засідання на 23.06.2020.

23.06.2020 відкладено підготовче засідання на 19.08.2020.

19.08.2020 здійснено заміну відповідача Запорізької митниці ДФС її правонаступником Дніпровською митницею Держмитслужби, закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті у цей же день.

19.08.2020 у судовому засіданні, на підставі ст.243 КАС України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 229 КАС України, у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: звукозаписуючого пристрою "Акорд".

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача заперечує проти позову, просить відмовити у його задоволенні.

Вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

23.11.2017 між позивачем (покупець) та DALIAN ZHAOHUA CONSTRUCTION AND MACHINERY Co.,Ltd (КНР) (продавець) укладено контракт № 20171123, за умовами якого продавець продає, а покупець покупає запасні частини для будівельно-дорожньої техніки, виробником яких є продавець, на умовах, зазначених у додатках до цього контракту. Відповідно до умов контракту (в редакції додаткової угоди від 08.01.2019 №5) покупець придбаває у продавця товар згідно з номенклатурою, кількістю та за ціною, наведеними у специфікації № 4 від 08.01.2019, інвойсі № 20190108 від 08.01.2019 загальною вартістю 48846,10 доларів США. Поставка товару здійснюється на умовах FOB Qingdao (КНР). Оплата за товар здійснюється у наступному порядку: аванс 14653,83 доларів США, 34192,27 доларів США сплачуються до відправлення контейнеру.

03.06.2019 декларантом до митного контролю та митного оформлення було надіслано засобами електронного зв`язку згідно ст. 257 Митного кодексу України митну декларацію (далі - МД) в режимі ІМ 40, якій присвоєно № UA 112090/2019/001668 на запчастини до тракторів та сільськогосподарської техніки; країна виробництва та походження — КНР; виробник — “DALIAN ZHAOHUA CONSTRUCTION AND MACHINERY Co.,Ltd.” :

товар № 1 запасні частини для ходової системи трактора Т 170 (в асортименті (гусениця, ланцюг, каток однобортний, каток двобортний) код згідно з УКТЗЕД – 8708709990

товар №2 частини зчеплення тракторів та сільськогосподарської техніці (в асортименті); (диск ведомний муфти зчеплення, диск муфти зчеплення, хомут бронзовий пускового двигуна, тяга, вертикальний вал) код згідно з УКТЗЕД - 8708939098

товар №3 "Частини гальм барабанного типу автотракторної та сільськогосподарської техніки, Стрічка гальма; код згідно з УКТЗЕД – 8708309998

товар №4 запасні частини дизельних двигунів з запалюванням від стиснення до тракторів та сільськогосподарської техніки (головка блоку циліндрів, трубка високого тиску в зборі, клапан випускний малий), код згідно з УКТЗЕД - 8409990000

товар №5 насоси для охолоджувальних рідин до поршневих двигунів внутрішнього згоряння до автотракторної та сільськогосподарської техніки, код згідно з УКТЗЕД – 8413308000,

товар №6 вали колінчасті цільні, для поршневих двигунів внутрішнього згоряння тракторів, які перетворюють зворотно-поступальних рух, від поршнів двигуна в обертальний рух; код згідно з УКТЗЕД – 8483102190,

товар №7 елементи зубчастих передач до тракторів та сільськогосподарської техніки, виготовлені зі сталі, представлені окремо, код згідно з УКТЗЕД – 84839008100,

товар №8 запчастини до коробки передач гусеничних тракторів (в асортименті); код згідно з УКТЗЕД – 8708409998

товар №9 болти шестигранною головкою з гайками з вуглецевої сталі, з різьбою М20х1,5 та М16х1,5 до тракторів та сільськогосподарської техніки (та інш), код згідно з УКТЗЕД – 7318159090,

товар №10 насоси дозувальні до рульового управління автотракторної та сільськогосподарської техніки, код згідно з УКТЗЕД – 8413504000,

Умови поставки (графа 20 МД № UA 112090/2019/000732 від 15.03.2019) – FOB Qingdao (КНР).

До митного оформлення декларантом засобами електронного зв`язку надіслано документи зазначені в гр. 44 МД № UA112090/2019/001668 від 03.06.2019, а саме: 1) Пакувальний лист (Packing list) № б/н від 08.01.2019; 2) Рахунок-фактура (інвойс) (Invoice) № 20190108 від 08.01.2019; 3) Коносамент (Bill of lading) № SZ19030029 від 07.03.2019; 4) Автотранспортна накладна (CMR) № 9066 від 31.05.2019; 5) Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № ССРІТ160 1900815073 19С2102М1647/00005 від 11.03.2019; 6) Довідка про транспортні витрати № 355 від 27.05.2019; 7) Копія митної декларації країни відправлення від 05.03.2019

Запорізькою митницею ДФС декларанту направлено електронне повідомлення в якому зазначено: “… Відповідно до положень частини 3 статті 53 Кодексу орган доходів і зборів дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару (зазначені у частині 2 статті 53 Кодексу) не містять всіх відомостей, щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: відповідно до п. 3.1 контракту від 23.11.2017 № 20171123: “Платежи по настоящему контракту осуществляются в форме предоплаты: 30% при размещении заказа, 70% при готовности товара к отгрузке”. В додатковій угоді до зазначеного контракту від 08.01.2019 б/н зазначено наступні умови оплати: 14653,83 дол. авансом, 34192,27 дол. сплачується до відправлення контейнера. При цьому, ані банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, ані інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, декларантом до митного оформлення не подано. Також у митниці є підстави вважати, що заявлена декларантом митна вартість не ґрунтується на “дійсній вартості” імпортованих товарів, враховуючи положення статті VII ГАТТ (Генеральна угода про тарифи й торгівлю). Відповідно до положень статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на “дійсній вартості” імпортованого товару. Під “дійсною вартістю” слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується для продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. При цьому, у митниці наявна інформація щодо вищих рівнів митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

В зв`язку з цим, відповідно до положень частини 2 та 3 статті 53 Кодексу, декларант зобов`язаний протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме: 1) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять резвізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) виписку з бухгалтерської документації;4) каталоги, прайс листи виробника товарів; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових про вартість товару або сировини. Відповідно до положень частини 6 статті 53 Кодексу декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару …”.

Листом від 03.06.2019 № 0306/03-11 декларантом повідомлено митницю, що: «Бажаємо надати додаткові документи, які підтверджують митну вартість». Засобами електронного зв`язку позивачем додатково було надіслано 1) рахунок на оплату транспортних витрат від 27.05.2019 №681, 2) договір транспортно-ексвпедиторського обслуговування від 11.03.2013 №300; 3) додаткова угода від 01.08.2019 №5К; згодом додатково було надіслано лист від 03.062019 №78-24 з малюнком редуктора пускового двигуна.

Листом від 04.06.2019 № 0406/09-11 декларантом повідомлено митницю, що: “ Не маємо можливості надати документи щодо підтвердження митної вартості, та інші додаткові документи протягом 10 денного терміну не будуть надаватися”.

З використанням резервного методу митницею було визначено митну вартість товарів з урахуванням наявної інформації щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей з розрахунку:

- для товару 1 - 6,16 дол. США за 1 кг (джерело цінової інформації - МД від 04.02.2019 № UA100010/2019/312388, від 22.02.2019 № UA 112080/2019/007227, від 15.03.2019 № UA112090/2019/000759),

- для товару 2-5,01 дол. США за 1 кг (джерело цінової інформації - МД від 12.03.2019 № UA 100010/2019/322861, від 15.03.2019 № UA112090/2019/000759)

- для товару 3 - 5,02 дол. США за 1 кг (джерело цінової інформації - МД від 05.02.2019 № UA 504170/2019/001808, від 15.03.2019 № UA112090/2019/000759),

для товару 6 - 2,29 дол. США за 1 кг (джерело цінової інформації - МД від 05.03.2019 № UA 807190/2019/007811, від 15.03.2019 № UA112090/2019/000759),

- для товару 8 - 6,16 дол. США за 1 кг (джерело цінової інформації - МД від 05.03.2019 № UA 807190/2019/007811, від 15.03.2019 № UA№112090/2019/000759).

Судом досліджено Рішення Запорізької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA112000/2019/000029/2 від 04.06.2019 та Картку відмови Запорізької митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112090/2019/00017 від 04.06.2019.

У Рішенні про коригування митної вартості товарів №UA112000/2019/000029/2 від 04.06.2019 зазначено наступне: “… Методи визначення митної вартості на основі віднімання (додавання) вартості не може бути прийняті у зв`язку з відсутністю у декларанта та митниці інформації щодо складових митної вартості згідно з вимогами та умовами статті 62, 63 Кодексу. Митна вартість товару, що Імпортується, визначається із застосуванням резервного методу згідно наявної у органу доходів і зборів інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Враховуючи вимоги частини 2 статті 64 Кодексу використана наявна в митниці інформація щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей …”.

Оформлення товару здійснено позивачем з урахуванням Рішення про коригування митної вартості товарів №UA112000/2019/000029/2 від 04.06.2019 і випущено відповідачем у вільний обіг вже за МД №UA12090/2019/001679 від 04.06.2019 зі сплатою митних платежівта наданням гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України.

Листом від 23.08.2019 № 2308-19/175 позивачем на адресу було додано наступні документи для підтвердження митної вартості та повернення фінансової гарантії, а саме: калькуляція № 060520171123 від 06.05.2019; платіжне доручення № 4 від 22.01.2019; платіжне доручення № 5 від 21.02.2019.

Листом від 10.09.2019 № 787/11/08-70-19-01 відповідач повідомив, про відсутність підстав для перегляду рішення про коригування митної вартості та вивільнення фінансової гарантії за митною декларацією UA12090/2019/000029/2 від 04.06.2019.

Не погоджуючись із Рішенням відповідача про коригування митної вартості товару від 04.06.2019 №UA112000/2019/000029/2 та карткою відмови Запорізької митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.06.2019 №№UA112090/2019/00017 позивач звернувся до суду із цим позовом.

Судом досліджено копії наданих сторонами документів.

Позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Як зазначено у ч.2 ст.53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

При цьому, слід зауважити, що Законом України №227-V від 05.10.2006 “Про приєднання України до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур у зміненій редакції згідно з Додатком I до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур” Верховна Рада України постановила: Приєднатися до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, вчиненого 26 червня 1999 року в м.Брюсселі, в тому числі Додатку I та Додатку II до нього, прийнявши Спеціальні додатки (додаток III до Протоколу).

Відповідно до Стандартного правила 8 Розділу 1 Спеціального додатку А “Додатку III до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (Спеціальні додатки)” у випадках, коли митна служба вимагає документи в зв`язку з представленням їй товарів, інформація, що міститься у цих документах, обмежується лише даними, необхідними для ідентифікації товарів та транспортного засобу.

Рекомендації Європейської економічної комісії ООН №18 “Заходи щодо спрощення процедур міжнародної торгівлі” 26-29 березня 2001 року вимагають щоб документарні вимоги були зведені до мінімуму.

Відповідно до Стандартного правила 3.16. Розділу 3 Загального додатку Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція) від 18.05.1973: “На підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства”.

Відповідачем не доведено додержання вимог Закону України №227-V від 05.10.2006 “Про приєднання України до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур у зміненій редакції згідно з Додатком I до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур”, ст.53 Митного кодексу України при вимаганні від декларанта додаткових документів, оскільки документів, доданих до МД № UA112090/2019/000732 від 15.03.2019 цілком достатньо для ідентифікації товару.

У ч.1 ст.57 Митного кодексу України зазначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний – за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: […] в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; […] 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

Надаючи правову оцінку доводам відповідача, суд виходить з наступного.

У п.3 розділу 3 “Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України”, затверджених 11.09.2015 наказом ДФС України №689, зазначено: “ 3.Посадова особа органу доходів і зборів, яка здійснює аналіз, виявлення та оцінку ризиків, повинна враховувати особливості формування вартості товарів, які реалізуються в порядку біржової торгівлі. При здійсненні аналізу, виявлення та оцінки ризиків товарів, які є об`єктом біржової торгівлі, ціну договору щодо товару, який імпортується (вартість операції), без урахування витрат на доставку, комісійних витрат, премії або знижки за фактичну якість товару і премії продавцю необхідно порівнювати зі значенням біржових котирувань за період 10 днів, що передує даті складання рахунка-фактури (інвойсу) або додатку (специфікації) до зовнішньоекономічного договору (контракту). При здійсненні аналізу, виявлення та оцінки ризиків на підставі сировинних складових ураховуються дані про вміст сировини, що використовується для виготовлення цього товару. За відсутності даних про щоденні біржові котирування для аналізу, виявлення та оцінки ризиків використовується інформація про середні значення біржових котирувань за календарний місяць, в якому здійснювалось відвантаження товару”.

Як зазначено у ч.1 ст.55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч.2 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод – за ціною договору (вартість операції).

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (ч.2 ст.58 Митного кодексу України).

Згідно з ч.3 ст.58 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Так на думку позивача надані до митного органу документи не містять розбіжностей, наявних ознак підробки, а також в них наявні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомості щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари.

Позивач вважає, що відсутність у органу доходів та зборів під час митного оформлення платіжних доручень на сплату вартості товарів не є перешкодою для визначення митної вартості вказаних товарів за основним методом (ціною договору).

Однак суд не може погодитися із такою позицією позивача.

Відповідно до ст. 49 МКУ митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому позивач, не враховує, що на момент митного оформлення товару та подання до митниці МД оплата вже була здійснена.

З зазначеними нормами кореспондуються й інші норми МКУ.

З наведених вище правових норм вбачається, що перелік основних документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений ч. 2 ст. 53 МКУ, серед яких є: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (якщо рахунок сплачено) та інші платіжні документи, що підтверджують вартість товару.

На момент подачі митної декларації будь-яких платіжних документів чи документу, який містив би відомості про вартість товару, яка фактично сплачена декларантом не надано, що підтверджується гр. 44 МД № ІМ112090/2019/001668 від 03.06.2019.

На момент декларування імпортованого товару, неподання до митного органу відповідних платіжних документів є порушенням вимог ч. 2 ст. 53 МКУ, оскільки оплата товару позивачем була вже здійснена, що підтверджується умовами контракту і додатковою угодою до контракту та матеріалами наданими позивачем до суду разом з позовною заявою.

Проте, під час подання МД декларантом не надано документів на виконання вимог ч. 2 ст. 53 МКУ, та не надано відповідних документів на вимогу митниці відповідно до ч. З ст. 53 МКУ.

Суд зауважує, що неподання платіжного доручення у випадках, коли платіж за товар мав бути здійснений до моменту його ввезення до митної території України, є підставою для твердження про неповноту поданих на підтвердження митної вартості документів. а відтак і для коригування заявленої митної вартості , аналогічна позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 07.10.2014 у справі № 820/938/14.

Крім того, у митниці була наявна інформація щодо вищих рівнів митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Враховуючи зазначене, у митниці є сумніви, що заявлена митна вартість товарів ґрунтується на «дійсній вартості» та, відповідно, є сумніви, що надані до митного оформлення документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Згідно з ч. 3 ст. 53 МКУ у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Вимога митниці щодо надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів не виконана. Декларант відмовився від надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Відповідно до положень п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю оскільки встановлено, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, а саме - неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 Кодексу та відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Щодо зазначеного позивачем про необґрунтованість оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів зазначаємо наступне.

В гр. 33 рішення про коригування митної вартості від 04.06.2019 № ІІА 112000/2019/000029/2, що міститься в матеріалах справи митницею обґрунтовано зазначено: обставини прийняття оскаржуваного рішення (які розбіжності містяться в документах, чому заявлена митна вартість не може бути визнана), джерела інформації, що використовувалися для визначення митної вартості товарів, послідовність застосування методів визначення митної вартості після проведення процедури консультацій між органом доходів і зборів та декларантом згідно вимог ч. 4 ст. 57 МКУ.

Таким чином, після проведення процедури консультацій між органом доходів і зборів та декларантом згідно вимог ч.4 ст. 57 МКУ, правомірно прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості № UА112000/2019/000029/2.

Щодо наданих позивачем до митного органу Листом від 23.08.2019 № 2308-19/175 документів для підтвердження митної вартості та повернення фінансової гарантії, а саме: калькуляція № 060520171123 від 06.05.2019; платіжне доручення № 4 від 22.01.2019; платіжне доручення № 5 від 21.02.2019.

Суд звертає увагу, що додаткові документи (платіжні доручення), на які посилається позивач, були надіслані до митниці з порушенням строку, встановленого ч. 8 ст. 55 МКУ.

Відповідно до ч. 8 ст. 55 МКУ протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Отже, такий строк закінчився 23.08.2019, таким чином зазначені додаткові документи протягом визначеного ч. 8 статті 55 МКУ терміну декларантом для підтвердження заявленої митної вартості не надавались, що підтверджується матеріалами справи.

Надаючи правову оцінку прийняттю Запорізькою митницею ДФС Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, яка є предметом спору у цій справі суд виходить з наступного.

Згідно з ч.12 ст.264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Як зазначено у п.7.1 Розділу VІІ “Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа”, затвердженого 30.05.2012 наказом Міністерства фінансів України №631, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за №1360/21672 (надалі – “Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа”), у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку. Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову.

У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову (п.7.2 Розділу VІІ “Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа”).

У поданій до суду Картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112090/2019/00017 від 04.06.2019 зазначені причини відмови саме у митному оформленні (випуску) товарів, а не у прийнятті митної декларації як помилково вважає позивач (а.с.13-14).

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що відповідачем доведено наявність обґрунтованого сумніву щодо правильності задекларованої позивачем митної вартості товару після отримання від позивача документів.

Отримавши від декларанта документи, які подані останнім з пропуском 80 денного строку, встановленого ч.8 ст. 55 Митного кодексу України відповідач обгрунтовано здійснив застосування другорядних методів.

На думку суду позивачем не доведено обґрунтованість визначення митної вартості товару за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції)) та безпідставність застосування відповідачем резервного методу.

З урахуванням приписів ч.2 ст.2 КАС України, суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що оскаржувані рішення прийняті Запорізькою митницею ДФС є обгрунтованими, правомірними та не підлягають скасуванню.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АЕРЛАЙН» (71600, Запорізька область, Василівський район, м. Василівка, вул. Богдана Хмельницького, б. 3, код ЄДРПОУ 36465159) до Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, б. 22, код ЄДРПОУ 43350935) про визнання протиправними та скасування рішень відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України та може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені ст. ст. 293, 295, 296 та 297 КАС України.

Рішення складено у повному обсязі 10.09.2020.

Суддя Н.В. Стрельнікова