Рішення № 91477560, 11.09.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2020 року м. Житомир справа № 240/9998/20

категорія 109020000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Липи В.А.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Коростишівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Коростишівської міської ради, у якому просить визнати протиправною бездіяльність Коростишівської міської ради Коростишівського району Житомирської області щодо непроведення жеребкування за заявою ОСОБА_1 стосовно визначення номеру земельної ділянки та зобов`язати відповідача провести за заявою ОСОБА_1 жеребкування з метою визначення земельної частки (паю).

В обґрунтування позову зазначив, що отримавши право на земельну частку (пай) в порядку спадкування, з метою реалізації права власності, звернувся до відповідача про проведення жеребкування земельної частки (паю) з метою визначення номеру земельної ділянки, оскільки в свідоцтві про право на спадщину прямо вказано, що межі земельної ділянки в натурі не визначені, однак отримав відмову, яку вважає протиправною бездіяльністю. Зауважив, що саме на відповідача покладено обов`язок збереження матеріалів з приводу розподілу земельних ділянок у межах одного сільськогосподарського підприємства між власниками земельних часток та проведення жеребкування.

Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання на 18.08.2020.

Коростишівська міська рада Коростишівського району Житомирської області, на виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі, направила до суду відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позову повністю. Заперечуючи проти позовних вимог стверджує, що СТОВ "Племзавод Коростишівський" є правонаступником КСП "Коростишівське", а тому вся документація розрахованих земель, а саме рішення проведення загальних зборів КСП "Коростишівське", протокол загальних збрів КСП "Коростишівське", список громадян, які мають право на земельну частку (пай) , який затверджено рішенням загальних збрів колгоспників та протокол зборів проведення жеребкування знаходиться в СТОВ "Племзавод Коростишівський", отже міська рада не в змозі провести жеребкування земельних часток (паїв) згідно вимог законодавства.

17.08.2020 представником позивача до суду направлені пояснення, з яких слідує, що позивач підтримує позицію, викладену у позовній заяві та вважає, що в силу положень ст.9 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" Коростишівська міська рада Коростишівського району Житомирської області допустила протиправну бездіяльність щодо непроведення жеребкування за заявою позивача щодо визначення номеру земельної ділянки, тому є законні підстави для зобов`язання її провести таке жеребкування.

Представник позивача до суду надала клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у відповідності до вимог КАС України.

Зважаючи на відсутність перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні та приймаючи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, судом постановлено протокольну ухвалу про подальший розгляд справи в письмовому провадженні.

Згідно із ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно й повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і відзив, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 отримав у спадщину право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП "Коростишівське", розміром 3,55 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належало померлій ОСОБА_2 на підставі Сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЖТ №0293813.

У зв`язку з цим, з метою реалізації права власності на земельну ділянку звернувся до Коростишівської міської ради із заявою стосовно проведення жеребкування земельних часток (паїв).

Листом від 04.05.2020 №03-16/Г-693 Коростишівської міської ради позивача повідомлено про те, що матеріали щодо розподілу земельних ділянок часток (паїв) в міській раді відсутні, та рекомендовано звернутись до СТОВ "Племзавод Коростишівський" для подальшого проведення жеребкування.

Позивач, вважаючи, протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення жеребкування земельних часток (паїв) за його заявою, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" право на земельну частку (пай) мають, зокрема, громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

Згідно із статтею 2 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

За приписами статті 3 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.

Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Земельна частка (пай) виділяється її власнику в натурі (на місцевості), як правило, однією земельною ділянкою. За бажанням власника земельної частки (паю) йому можуть бути виділені в натурі (на місцевості) дві земельні ділянки з різним складом сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища).

У разі подання заяв про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) більшістю власників земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідна сільська, селищна, міська рада приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Відповідно до положень статті 5 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості); уточняють списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); уточняють місце розташування, межі і площі сільськогосподарських угідь, які підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв); укладають із землевпорядними організаціями договори на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та виготовлення відповідної документації із землеустрою, якщо такі роботи виконуються за рахунок місцевого бюджету; сприяють в укладанні договорів на виконання землевпорядними організаціями робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), якщо такі роботи виконуються за рахунок осіб, які мають право на земельну частку (пай), або за рахунок коштів підприємств, установ та організацій, що орендують земельні частки (паї), проектів технічної допомоги тощо; надають землевпорядним організаціям уточнені списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); розглядають та погоджують проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); організовують проведення розподілу земельних ділянок між особами, які мають право на виділення їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), та земель, що залишилися у колективній власності, в порядку, визначеному цим Законом; оформляють матеріали обміну земельними частками (паями), проведеного за бажанням їх власників до моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)" визначено, що організація робіт з розподілу земельних ділянок у межах одного сільськогосподарського підприємства між власниками земельних часток (паїв), які подали заяви про виділення належних їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою чи райдержадміністрацією за місцем розташування земельних ділянок згідно з проектом.

Згідно із статтею 9 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", розподіл земельних ділянок у межах одного сільськогосподарського підприємства між власниками земельних часток (паїв), які подали заяви про виділення належних їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), проводиться відповідною сільською, селищною, міською радою за місцем розташування земельних ділянок на зборах власників земельних часток (паїв) згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства проводиться за згодою не менш як двох третин власників земельних часток (паїв), а за її відсутності - шляхом жеребкування.

Результат розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства оформляється відповідним протоколом, що підписується власниками земельних часток (паїв), які взяли участь у їх розподілі. До протоколу про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) додаються проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), список осіб, які взяли участь у їх розподілі.

Протокол про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою і є підставою для прийняття рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та державної реєстрації права власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв).

Матеріали щодо розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) зберігаються у відповідній сільській, селищній, міській раді за місцем проживання більшості власників земельних часток (паїв) та в районному відділі земельних ресурсів.

Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку, що саме на відповідача покладено обов`язок проведення жеребкування стосовно визначення земельної ділянки (паю).

Крім того, слід зазначити що відповідно до Порядку організації робіт та методики розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2004 р. N 122, організація робіт з розподілу земельних ділянок у межах одного сільськогосподарського підприємства між власниками земельних часток (паїв), які подали заяви про виділення належних їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою за місцем розташування земельних ділянок згідно з проектом (пункт 2).

Відповідно до п. 4 вказаного Порядку з метою інформування власників земельних часток (паїв) про проведення розподілу земельних ділянок сільська, селищна, міська рада розміщує у загальнодоступних місцях у населених пунктах, де проживають власники земельних часток (паїв), оголошення про проведення зборів власників земельних часток (паїв) (далі - збори) не пізніше ніж за 14 днів до їх проведення.

За приписами п.8 вказаного Порядку розподіл земельних ділянок може здійснюватися за згодою не менш як двох третин власників земельних часток (паїв) або їх представників такими методами: за списком (складається в алфавітному або іншому порядку, визначеному рішенням зборів); шляхом жеребкування - у разі відсутності згоди щодо розподілу за списком.

Поряд з наведеним, суд зауважує, що пунктом 1 Типового положення про комісію з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року №177, визначено, що з метою забезпечення захисту прав на пайовий фонд майна членів колективних сільськогосподарських підприємств (далі - підприємства), в тому числі реорганізованих, де не завершено процес паювання майна і не здійснено належного оформлення та реалізації цих прав відповідно до законодавства створена комісія з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки (далі - комісія).

Згідно із пунктом 17 вищенаведеного Типового положення, протоколи та інші документи комісії передаються органу місцевого самоврядування, де забезпечується їх зберігання протягом п`яти років.

Таким чином, саме на відповідача чинним законодавством покладено обов`язок збереження матеріалів з приводу розподілу земельних ділянок у межах одного сільськогосподарського підприємства між власниками земельних часток.

У зв`язку з вищенаведеним, суд зазначає, що необхідні матеріали мають знаходитись в Коростишівській міській раді Коростишівського району Житомирської області.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо непроведення жеребкування за заявою ОСОБА_1 стосовно визначення номеру земельної ділянки.

Застосовуючи механізм захисту права, порушеного суб`єктом владних повноважень та його відновлення, керуючись повноваженнями, наданими ч.2 ст.245 КАС України суд вважає за необхідне зобов`язати Коростишівську міську раду Коростишівського району Житомирської області провести за заявою ОСОБА_1 жеребкування з метою визначення земельної частки (паю).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 ст. 77 згаданого Кодексу).

За змістом статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірності своєї бездіяльності.

Враховуючи викладене та зважаючи на встановлені обставини, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволення повністю.

Відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, сплачений позивачем судовий збір у сумі 840,80 грн (квитанція № 0.0.1752873766.1 від 30.06.2020) необхідно відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 250, 255, 257- 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Коростишівської міської ради (вул. Володимирська, 1, м. Коростишів, Житомирська обл., 12501, код ЄДРПОУ 04053660) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Коростишівської міської ради Коростишівського району Житомирської області щодо непроведення жеребкування за заявою ОСОБА_1 стосовно визначення номеру земельної ділянки.

Зобов`язати Коростишівську міську раду Коростишівського району Житомирської області провести за заявою ОСОБА_1 жеребкування з метою визначення земельної частки (паю).

Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати в сумі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Коростишівської міської ради.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Липа