Рішення № 91477475, 10.09.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2020 року м. Житомир справа № 240/8334/20

категорія 112030100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Капинос О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у відмові здійснити нарахування та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у розмірі 90 відсотків суддівської винагороди з 02.07.2019, тобто з моменту переведення, згідно постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2019, з пенсії державного службовця на щомісячне довічне грошове утримання судді;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити мені нарахування і виплату щомісячного довічного грошового утримання судці у розмірі 90 відсотків суддівської винагороди з 02.07.2019;

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, викладене листом від 08.05.2020 №0600-0320-8/16146 про відмову провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді, згідно довідки ТУ ДСА України в Житомирській області від 25.02.2020 року №564/20 вих. про суддівську винагороду;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді згідно довідки ТУ ДСА України в Житомирській області від 25.02.2020 року № 564/20вих. про суддівську винагороду.

В обґрунтування позову зазначає, що відповідачем протиправно після переведення з пенсії державного службовця на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, розмір такого утримання призначено 80 відсотків суддівської винагороди, замість 90. Крім того, враховуючи рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 року №2-р/2020, судді України, які перебувають у відставці, мають беззаперечне право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання залежно від зміни розміру складових суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді. За таких обставин, позивач вважає протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не проведення перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки ТУДСА в Житомирській області, у зв`язку з чим звернувся до суду з даною позовною заявою.

Ухвалою суду від 09.06.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

15.07.2020 відповідачем надіслано відзив на позов. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на відсутність законних підстав для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача, оскільки на час звернення позивача із заявою до відповідача, Верховною Радою не прийнято додаткового нормативно-правового акту, яким визначено умови та порядок перерахунку призначеного довічного грошового утримання суддям у відставці на підставі рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року №211, встановлено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України карантин.

02.04.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року №540-ІХ, яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кримінального процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського кодексу України, Цивільного Кодексу України, Кодексу законів про працю України.

Згідно п.3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України (в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби" №540-ІХ від 30.03.2020 року, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, ст.ст.47,79, 80, 162 КАС України (щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, подання відзиву), а також розгляду адміністративної справи продовжувались на строк дії такого карантину.

Законом України №731-ІХ від 18.06.2020 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності 17.07.2020 року, визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до п.3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України в редакції Закону України №540-ІХ від 30.03.2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим законом. Вказаний Закон набрав чинності 17.07.2020. Строки, визначені п.3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України завершились 06.08.2020.

Розглянувши у відповідності до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд встановив наступні обставини.

05.06.2014 наказом заступника голови Житомирського районного суду № 12-к, на підставі постанови Верховної Ради України від 04.03.2014, позивача звільнено з посади судді Житомирського районного суду, у зв`язку із досягненням останнім шістдесяти п`яти років.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2019 у справі №240/9886/19 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у здійсненні ОСОБА_1 переоформлення пенсії державного службовця на щомісячне довічне грошове утримання судді.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити ОСОБА_1 переоформлення пенсії державного службовця на щомісячне довічне грошове утримання судді.

З 02.07.2019 позивача переведено з пенсії державного службовця на щомісячне довічне грошове утримання згідно Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у розмірі 80 відсотків суддівської винагороди.

У зв`язку із зміною розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, 26.02.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці до якої додав довідку від 25.02.2020 №564/20вих., видану ТУ ДСА України в Житомирській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 08.05.2020 №0600-0320-8/16146 позивачу повідомлено про відсутність підстав для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді на підставі довідки 24.02.2020, виданої ТУДСА в Житомирській області, оскільки підстави для застосування розміру суддівської винагороди до 18.02.2020 при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання за нормами, які діють 18.02.2020 з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 32-р/2020, не має.

Позивач вважає, що відповідачем протиправно відмовлено у здійсненні нарахування та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у розмірі 90 відсотків суддівської винагороди з 02.07.2019 та у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання згідно довідки ТУ ДСА України в Житомирській області від 25.02.2020 року № 564/20вих., тому звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

На момент призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання діяв Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон №1402).

Відповідно до пункту 25 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення Закону №1402 право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу призначено щомісячне грошове утримання судді у відставці у розмірі 80 відсотків суддівської винагороди.

Разом з тим, статтею 109 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 № 2453-VI, в редакції, що діяла на момент звільнення позивача з посади судді (далі - Закон № 2453-VI), зазначено, що суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 131 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 Закону N 2453-VI, до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; 2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Пунктом 11 Розділ XIII "Прикінцеві положення" Закону № 2453-VI передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

Згідно абз. 2 ч. 4 ст. 43 Закону України "Про статус суддів" від 15.12.1992 № 2862-XII, який діяв на день набрання чинності Законом № 2453-VI, до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Отже, на момент обрання позивача на посаду судді і звільнення його з цієї посади, Закон передбачав зарахування до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання час роботи на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Як встановлено Сьомим апеляційним адміністративним судом у постанові від 24.12.2019 у справі №240/9886/19 згідно розрахунку стажу судді ОСОБА_1 , виданої Житомирським районним судом Житомирської області стаж роботи судді: на посаді слідчого Черняхівського РВВС Житомирської області становить 02 роки 09 місяців 28 днів, на посаді старшого слідчого Черняхівського РВВС Житомирської області становить 07 років 11 місяців 03 дня, помічника прокурора Черняхівського району Житомирської області 07 років 06 місяців 28 днів, на посаді судді місцевого Радомишльського районного суду Житомирської області 01 рік 04 місяці 17 днів, на посаді судді Житомирського районного суду Житомирської області 08 років 07 місяців 22 дні. Таким чином стаж роботи лише на посаді судді становив 10 років 00 місяців 09 днів та більше 18 років стажу, що надавав право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання.

Тобто, на момент звільнення з посади судді в червні 2014 року позивач, відповідно до діючого законодавства, мав стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, отже не включення до відповідного стажу роботи на посаді судді, зокрема, роботи на посадах прокурорів та слідчого і врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді є неправомірним.

Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12.12.2019 у справі №692/290/17.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90% від суддівської винагороди (грошового утримання) судді, який працює на відповідній посаді, тому вважає за необхідне зобов"язати відповідача провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90% від суддівської винагороди (грошового утримання) судді, який працює на відповідній посаді, з 02.07.2019.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, викладене листом від 08.05.2020 №0600-0320-8/16146 про відмову провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді, згідно довідки ТУ ДСА України в Житомирській області від 25.02.2020 року № 564/20 вих. про суддівську винагороду та зобов"язання провести перерахунок.

Згідно із п.2 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України від 07.07.2010 року №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів", крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.

Відповідно до ч.1 ст.142 Закону №1402-VI судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

При цьому, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (ч.2 ст.142 Закону №1402-VI).

Згідно з ч.3 ст.142 Закону №1402-VI щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Частинами 4 та 5 цієї ж статті передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до ч.3 ст.135 Закону №1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить: судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Разом з цим, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Так, у пп.4 п.24 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII зазначено, що розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить з 1 січня 2020 року: для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Відповідно до п.25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів". За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Однак, Конституційний Суд України рішенням від 18.02.2020 у справі №2-р/2020 п.25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII, яким було передбачено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу, визнав неконституційним.

Згідно з ч.1 ст.91 Закону України "Про Конституційний Суд України" закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 №2-р/2020 Закон №1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, а позивач набув право на перерахунок розміру його щомісячного довічного грошового утримання, виходячи з розміру суддівської винагороди, обчисленої відповідно до ст.135 та пп.4 п.24 Розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII, які визначають розмір суддівської винагороди працюючого судді.

Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 06.03.2019 року у справі №638/12586/16-а та від 11.02.2020 року у справі №200/3958/19-а висловлював правовий висновок, відповідно до якого правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

При цьому, набрання чинності рішенням Конституційного Суду України, яким визнаються неконституційними відповідні норми законодавства, тягне за собою виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів правовідносин до яких застосовуються (застосовувалися) положення законодавства, яке згодом було визнано неконституційним. Таким чином, перерахунок обумовлений відновленням раніше порушених прав позивача з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 року у справі № 2-р/2020.

Отже, саме з 19.02.2020, наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 року у справі № 2-р/2020, у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону №1402-VIII. При цьому, зміна розміру окладу судді, який є складовою суддівської винагороди, є підставою для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.

При вирішенні справи судом враховано правові висновки викладені в рішенні Верховного Суду від 16.06.2020 року у зразковій справі №620/1116/20.

Зважаючи на те, що позивач вийшов у відставку з посади судді до завершення проходження кваліфікаційного оцінювання суддів щодо нього і отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, яке має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя, суд дійшов висновку, що рішення ГУ ПФУ щодо відмови у перерахунку позивачу (судді у відставці) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є протиправними.

Відтак, для належного захисту порушених прав позивач, суд вважає за можливе зобов"язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки від 25.02.2020 №564/20-вих., виданої ТУ ДСА в Житомирській області про суддівську винагороду, з 19.02.2020.

Посилання відповідача на те, що на даний час відсутній порядок проведення перерахунку довічного грошового утримання суддів у відставці з урахуванням рішення Конституційного Суду, суд оцінює критично, оскільки підставою для проведення перерахунку є збільшення розміру суддівської винагороди працюючого судді, підтверджене відповідною довідкою, яку надав позивач, а необхідності окремого порядку проведення перерахунку Закон №1402-VIII не передбачає.

Враховуючи висновки Верховного Суду, викладені у рішенні від 16.06.2020 року за результатами розгляду зразкової справи №620/1116/20, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 242-246,295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.О.Ольжича,7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) щодо відмови ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) здійснити нарахування та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у розмірі 90 відсотків суддівської винагороди з 02.07.2019, з моменту переведення, згідно постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2019, з пенсії державного службовця на щомісячне довічне грошове утримання судді.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.О.Ольжича,7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у розмірі 90 відсотків суддівської винагороди з 02.07.2019, з урахуванням виплачених коштів.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.О.Ольжича,7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341), викладене у листі від 08.05.2020 №0600-0320-8/16146 про відмову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді, згідно довідки ТУ ДСА України в Житомирській області від 25.02.2020 року № 564/20 вих. про суддівську винагороду.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.О.Ольжича,7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) щомісячного довічного грошового утримання судді, згідно довідки ТУ ДСА України в Житомирській області від 25.02.2020 року № 564/20вих. про суддівську винагороду, з 19.02.2020 з урахуванням виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.О.Ольжича,7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Капинос