Рішення № 91477205, 11.09.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2020 року Справа № 160/7124/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Публічного акціонерного товариства “Павлоградське налагоджувальне управління” про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства “Павлоградське налагоджувальне управління” (далі - ПАТ “Павлоградське налагоджувальне управління”, відповідач), в якій просить стягнути податковий борг з Публічного акціонерного товариства “Павлоградське налагоджувальне управління” на користь державного бюджету в сумі 128966,30 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків.

В обґрунтування позову зазначено, що згідно інтегрованої картки платника, за позивачем на час звернення до суду рахується податковий борг в загальному розмірі 128966,30 грн. Зазначена заборгованість виникла в результаті несплати у встановлені терміни грошових зобов`язань, які нараховані платником самостійно та контролюючим органом. У зв`язку з несплатою податкового боргу, в порядку статті 95 Податкового кодексу України, позивач звернувся до суду про стягнення заборгованості.

Ухвалою суду від 06.07.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи.

Цією ж ухвалою суду встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Відповідач суду відзив на позов не надав, про причини неподання відзиву суд не повідомив.

На підставі частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що ПАТ "Павлоградське налагоджувальне управління" зареєстровано як юридична особа та перебуває на обліку ГУ ДПС у Дніпропетровській області як платник податків.

З матеріалів справи вбачається, що станом на час звернення позивача до суду, за ПАТ "Павлоградське налагоджувальне управління" рахувався податковий борг в загальному розмірі 128966,30 грн.

Податковий борг по земельному податку виник в результаті несплати відповідачем грошових зобов`язань:

- нарахованих самостійно платником у податковій декларації №9025513526 від 20.02.2018 року у сумі 175000,29 грн. (несплачений залишок складає 114740,17 грн.);

- нарахованих контролюючим органом на підставі податкового повідомлення-рішення №0154611229 від 02.07.2018 року у сумі 1265,67 грн. (а.с.16 ).

Податковий борг по екологічному податку виник в результаті несплати відповідачем грошових зобов`язань:

- нарахованих контролюючим органом на підставі податкового повідомлення-рішення №0000405443 від 08.01.2019 року у сумі 170,00 грн. (а.с.20 ).

Податковий борг з податку на нерухоме майно (нежитлова нерухомість) виник в результаті несплати відповідачем грошових зобов`язань:

- нарахованих самостійно платником у податковій декларації №9024359803 від 19.03.2018 року в сумі 1601,32 грн. (несплачений залишок складає 1200,99 грн.).

Податковий борг з податку на нерухоме майно (житлова нерухомість) виник в результаті несплати відповідачем грошових зобов`язань:

- нарахованих самостійно платником у податковій декларації №9043390622 від 14.03.2018 року в сумі 1276,65 грн. (несплачений залишок складає 1193,51 грн.).

Податковий борг з податку на додану вартість виник в результаті несплати відповідачем грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а саме:

- податкового повідомлення-рішення №0001405441 від 14.01.2019 року у сумі 1020,00 грн. (а.с. 23);

- податкового повідомлення-рішення №0011785441 від 11.12.2018 року у сумі 1020,00 грн. (а.с. 27);

- податкового повідомлення-рішення №0263351210 від 11.10.2018 року у сумі 1020,00 грн. (а.с. 31);

- податкового повідомлення-рішення №0157201210 від 03.07.2018 року у сумі 170,00 грн. (а.с. 35);

- податкового повідомлення-рішення №0247411210 від 01.10.2018 року у сумі 5859,94 грн. (а.с. 39);

- податкового повідомлення-рішення №0190991210 від 09.08.2018 року у сумі 1306,02 грн. (а.с. 43).

На момент вирішення спору в суді доказів сплати суми заборгованості надано не було.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Обов`язок платників податків - сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України).

Пунктом 46.1 статті 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (пункт 49.1 статті 49 ПК України).

Відповідно до пунктом 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 57.1. статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 56.11 статті 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 58.1 ПК України, у разі коли сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V ПК України, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно із пунктом 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Суд зазначає, що будь-які відомості щодо оскарження податкових повідомлень-рішень: №0154611229 від 02.07.2018 року; №0000405443 від 08.01.2019 року; №0001405441 від 14.01.2019 рок; №0011785441 від 11.12.2018 року; №0263351210 від 11.10.2018 року; №0157201210 від 03.07.2018 року; №0247411210 від 01.10.2018 року; №0190991210 від 09.08.2018 року, як в адміністративному, так і судовому порядку, до матеріалів справи не надано.

Матеріалами справи підтверджено, що податкові зобов`язання, визначені відповідачем самостійно та контролюючим органом, відповідачем не сплачено у встановлений строк. Визначена сума податкових зобов`язань є узгодженою, та набула статусу податкового боргу.

Відповідно до статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган фіскальної служби надсилає йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.

Відповідачу була направлена податкова вимога від 04.07.2018 року №70302-17. Податковий борг ПАТ "Павлоградське налагоджувальне управління" з часу направлення податкової вимоги не переривався, податкова заборгованість не погашалася.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно із підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до підпунктів 95.1-95.3 статті 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивачем щодо стягнення з відповідача податкового боргу в загальній сумі 12656,68 грн., а тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, у зв`язку з чим судові витрати суб`єкта владних повноважень по сплаті судового збору не підлягають стягненню з відповідача.

У зв`язку з перебуванням судді у щорічній відпустці, рішення ухвалено 11.09.2020 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (адреса: 49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 43145015) до Публічного акціонерного товариства “Павлоградське налагоджувальне управління” (адреса: 51412, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Тернівська, буд.21; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 05421628) про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Павлоградське налагоджувальне управління” податковий борг на користь державного бюджету у сумі 128966 (сто двадцять вісім тисяча дев`ятсот шістдесят шість) гривень 30 копійок шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують платника податків.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар