Рішення № 91477103, 10.09.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2020 року Справа № 160/6431/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коренева А.О.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" до Одеської митниці Держмитслужба про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" до Одеської митниці Держмитслужби, в якій просить:

визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 16.01.2020 року № UА500070/2020/000007/2.

визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 16.01.2020 року № UА 500070/2020/00027.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» надало до Одеської митниці Держмитслужби (надалі - «Відповідач») митну декларацію № UA500070/2020/201116 на наступний товар: Посуд кухонний з фарфору: - арт. KLSPll-k243 Чашка 540 мл, - 19008 шт.; -арт. KL-A12 Чашка 320 мл, - 15876 шт. Виробник: Shenzhen Keylink Co., Ltd Країна виробництва: CN. Торговельна марка: Shenzhen Keylink. Ціна товару в іноземній валюті 20 228,40 дол. США. Код товару 6911100000. Митна вартість товару, заявленого до митного оформлення, становить 515 543,21 грн. (21 457,99 дол. США), що складається з ціни товару за контрактом та витрат на транспортування і страхування. Ця вартість була визначена декларантом за методом 1, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується. Документи, подані Позивачем, не містили розбіжностей, не мали ознак підробки, містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари. Проте, 15.01.2020 року Відповідач, за відсутності на те правових підстав, визначених ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, без будь-якого належного правового обґрунтування, направив Позивачу повідомлення про надання документів. Позивачем були повністю виконані вимоги Митного кодексу України та необґрунтовані і незаконні вимоги Відповідача. Однак, Відповідач скоригував митну вартість товару за шостим резервним методом. В результаті такого незаконного коригування сума переплати митних платежів склала 147 773,12 грн. У зв`язку з чим прийняв рішення № UA500070/2020/000007/2 від 16.01.2020 року, яким визначено митну вартість - за резервним методом шостим на рівні 3,1400 дол. США за одиницю та направлено картку-відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № UA500070/2020/00027. Позивач вважає рішення Відповідача необґрунтованими та такими, що прийняті з порушенням вимог законодавства, у зв`язку із чим вони підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2020 року прийнята справа до провадження та призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовче засідання.

13 липня 2020 року Відповідач до суду надав відзив на позовну заяву в якому просить суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що в документах, які надані позивачем до Одеської митниці Держмитслужби разом з митною декларацією (МД) № UА500070/2020/201116 від 15.01.2020 містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані всі витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-УІ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. У відношенні до товару № 1, що розмитнювався можливо було застосувати резервний метод (метод 6). За допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) АСМО «Інспектор» встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, у максимально наближений час, є більшим - по товару №1 - (МД від 21.12.2020 № UА500020/2020/201745, від 23.12.2020 № UА 500070/2020/202489) та становить 3,14 дол. США за од. (ніж заявлено декларантом 1,65 дол. США/кг). У зв`язку з вищевикладеним та у відповідності до ч.2 ст. 55 Митного кодексу України Одеською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості № UА500070/2020/000007/2 від 16.01.2020. Таким чином, Одеська митниця Держмитслужби під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості № UА500070/2020/000007/2 від 16.01.2020, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500070/2020/00027 від 16.01.2020 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підставі для задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет".

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.08.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст. 243 КАС України, з врахуванням положень ст.193 КАС України – суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суд, розглянувши позовну заяву, відзив на позовну заяву, дослідивши надані письмові докази, оцінивши їх у взаємозв`язку та сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що 12.04.2018 року між ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» (Покупець) та Shenzhen Keylink Co., Ltd Китай (Продавець) укладено Контракт на поставку продукції № 3128-SK/CN.

Відповідно до п. 2.2. Контракту № 3128-SK/CN ціна на товар розуміється згідно з умовами FOB - Шеньджень, КНР (у відповідності до «Інкотермс - 2010»), і включає в себе вартість завантаження товару у Продавця, вартість усіх митних формальностей в країні Продавця, вартість сертифікації товару, вартість пакування, маркування, не включаючи податки та мита на території України, якщо інше не обумовлено у специфікаціях (а.с. 33-37).

Згідно специфікації № 10 від 14.11.2019 р. зазначено, що умови поставки - FOB-Shekou/Шекоу (а.с. 38).

15.01.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» надало до Одеської митниці Держмитслужби митну декларацію № UA500070/2020/201116 на наступний товар: посуд кухонний з фарфору: - арт. KLSPll-k243 Чашка 540 мл, - 19008 шт.; -арт. KL-A12 Чашка 320 мл, - 15876 шт. Виробник: Shenzhen Keylink Co., Ltd Країна виробництва: CN. Торговельна марка: Shenzhen Keylink. Ціна товару в іноземній валюті 20 228,40 дол. СІЛА. Код товару 6911100000. Митна вартість товару, заявленого до митного оформлення, становить 515 543,21 грн. (21 457,99 дол. США), що складається з ціни товару за контрактом та витрат на транспортування і страхування.

Митна вартість товару була визначена Позивачем за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Для митного оформлення Позивачем були подані наступні документи:

Сертифікат якості -14.11.2019;

Пакувальний лист - 14.11.2019;

Рахунок-фактура (інвойс) KL180703E-1-14.11.2019р;

Коносамент WMS19112232A-24.11.2019р;

Автотранспортна накладна 031552 -14.01.2020;

Декларація про походження товару KL180703E-1 14.11.2019р;

Рахунок-фактура про надання транспортно-експедииійних послуг від виконавия договору (контракту) про транспортно-експедииійні послуги 1920 – 15.01.2020р.;

Рахунок-фактура про надання транспортно-експедииійних послуг від виконавия договору (контракту) про транспортно-експедииійні послуги 1920/1 – 15.01.2020р.;

Документ, що підтверджує вартість страхування 40-0197-19-00032/4491 – 16.12.2019р.;

Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 10 – 14.11.2019р;

Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу. стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення 3128-SK/CN – 12.04.2018р.;

Некласифікований внутрішній договір (контракт) 40-0197-19-00032 – 26.02.2019р;

Договір (контракт) про перевезення 89512 – 26.04.2019р;

Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів UA500070.2020.201116 - 15.01.2020року.

За результатом митної оцінки Одеської митниці Держмитслужби прийнято рішення № UA500070/2020/000007/2 від 16.01.2020 р., яким визначено митну вартість Товару: Посуд кухонний з фарфору: - арт. KLSPll-k243 Чашка 540 мл, - 19008 шт.; - арт. KL-A12 Чашка 320 мл, - 15876 шт. Виробник: Shenzhen Keylink Co., Ltd Країна виробництва: CN. Торговельна марка: Shenzhen Keylink. Ціна товару в іноземній валюті 20 228,40 дол. США. Код товару 6911100000 - за резервним методом шостим на рівні 3,1400 дол. США за одиницю та оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500070/2020/00027.

Позивач не погодившись із вказаними рішеннями Відповідача щодо коригування митної вартості товарів та відмови в митному оформлені випуску товарів звернувся до суду із позовом.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб`єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Відповідно до ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно приписів ч.1, ч.2 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу ч.1 та ч.2 ст.53 МК України вбачається, що наведені норми Кодексу містять вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Вказана норма закону кореспондує з положеннями ч.3 ст.318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Зазначене вище також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, вказане узгоджується з проголошеними у статті 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 цього Кодексу.

Зокрема, ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 та ч. 5 ст. 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За результатами аналізу положень ч.3 ст.53, ч. ч. 1, 2, 4 - 6 ст.54, ст.58 МК України вбачається, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 МК України.

При цьому митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з`ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в ч.2 ст.53 МК України.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Такий висновок суду в подібних правовідносинах, викладений в постановах Верховного Суду від 06.09.2019 року у справі № 815/2501/18, від 20.02.2018 в справі №809/1884/16, від 31.03.2015 в справі №21-127а15 та від 02.06.2015 в справі №21-498а15.

Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів № UA500070/2020/000007/2 від 16.01.2020 року, відповідачем відмовлено у застосуванні основного методу визначення митної вартості товарів та застосовано другорядний метод резервний посилаючись, зокрема, на наступне:

- згідно п.2.2. зовнішньоекономічного договору від 12.04.2018 № 3128-8К/СК витрати на пакування та маркування включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

- згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору. Наданий страховий сертифікат 40-0197-19-00032/4491 від 16.12.2019 не відповідає вищезазначеним умовам;

- у наданому до митного оформлення рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги відсутня інформація щодо умов поставки товару;

- згідно додатку до контракту № 10 від 14.11.2019 оплата за товар проводиться в продовж 30 банківських днів з дати коносаменту (24.11.2019) П. документи не надавалися;

- у поданих до митного оформлення документах інвойсі КL180703E-1 від 14.11.2019, у сертифікаті якості б/н від 14.11.2019, відсутня будь яка, інформація щодо матеріалу виготовлення, що унеможливлює визначити вартісні характеристики і віднести його до зазначеного коду УКТ ЗЕД, та сертифікаті якості відсутня інформація щодо артикулів товару.

Як вбачається з матеріалів справи, що, умовами Контракту № 3128-SK/CN визначено, що ціна на товар включає в себе вартість пакування, у зв`язку із чим відсутні підстави для окремого додавання вартості упаковки до ціни, що фактично сплачена за Товар, при визначенні митної вартості Товару.

Доводи Відповідача про те, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, не відповідають дійсності та спростовуються умовами контракту. У даному випадку при розрахунку митної вартості не повинна враховуватися така окрема її складова, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Вказаний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 20.03.2018 р. у справі № 815/4132/17 (К/9901/11263/18).

Доводи відповідача про не відповідність страхового сертифікату 40-0197-19-00032/4491 від 16.12.2019 Міжнародним правилам, оскільки мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%), не свідчать про не можливість визначення контролюючим органом митної вартості товару, оскільки у вказану сертифікаті зазначена страхова вартість вантажу. А страховий тариф визначений сторонами Контракту та Специфікацією № 10 відповідає умовам поставки FOB-SHEKOU/FOB-Шекоу. Відповідно до пунктів А.З. та Б.З. «Договори перевезення та страхування» терміну поставки FOB як у Продавця та і Покупця відсутні зобов`язання щодо укладення договорів страхування. Отже, при поставці товару на умовах FOB сторони самі вирішують, чи бажають вони застрахуватися та в якій мірі.

ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» за Генеральним договором добровільного страхування вантажів від 26.02.2019 р. № 40-0197-19-00032, укладеним з ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», здійснило добровільне страхування Товару (а.с 40-50).

Згідно з п. 1.9 Генерального договору добровільного страхування вантажів від 26.02.2019 р. № 40-0197-19-00032 страховий тариф складає 0,03% від страхової суми. 16.12.2019 року. Сторонами підписано страховий сертифікат страхування окремого перевезення вантажу № 40-0197-19-00032/4491, яким передбачено, що Товар за інвойсом № KL180703E-1 від 14.11.2019 p., вантажовідправник Shenzhen Keylink Co., Ltd, страхова вартість вантажу 475 326,86 грн. застраховано. Страхова сума складає 475 326,86 грн., страховий тариф % - 0,03, страховий платіж 142,60 грн. (а.с. 51)

Таким чином, витрати Позивача на страхування у розмірі 142,60 грн. підтверджуються Генеральним договором добровільного страхування вантажів від 26.02.2019 р. № 40-0197-19-00032, страховим сертифікатом № 40-0197-19-00032/4491 від 16.12.2019 року.

Обраний позивачем тариф на страхування за умовами поставки FOB-SHEKOU/FOB-Шекоу не є підставою для коригування митної вартості.

Посилання відповідача у рішенні, відсутня інформація щодо умов поставки товару, спростовуються матеріалами справи та вищевикладеними доводами. Позивач 15.01.2020 року разом з листом № 1501/20 надав відповідачу Договір транспортного експедирування № 89512 від 26.04.2019 р., та копію заявки на перевезення вантажу морським транспортом № 40086/131655 від 24.11.2019 року (а.с. 84) відповідно до договору, в якій також зазначалося - графа 2 Вантажовідправник, адреса навантаження (умови поставки): FOB Shekou.

Крім того, посилання відповідача у рішеннях на ненадання платіжних документів спростовується наданими 15.01.2020 року разом з листом № 1501/20 позивачем до митного органу банківське платіжне доручення від 23.12.2019 року.

Висновки митного органу, що в сертифікаті якості відсутня інформація щодо артикулів товару спростовуються змістом вказаного сертифікату якості до інвойсу № KL180703E-1 від 14.11.2019 року, оскільки він містяться артикули товару. Щодо артикулів товару, додатково повідомлялося, що сертифікат якості містить посилання на інвойс № KL180703Е-1 від 14.11.2019 р., в якому вказані артикули товару.

Приймаючи оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару відповідачем застосовано резервний метод, обґрунтовуючи це метою забезпечення повноти оподаткування, у зв`язку з чим, було проведено аналіз баз даних ПІК «Інспектор-2006» та ЄАІС ДФС та встановлено, що рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено є більшим – 3,14 доларів США за кг нетто (МД № № UА500020/2020/201745 від 21.12.2020, UA500070/2020/202489 від 23.12.2020 року), ніж заявлено декларантом – 1,65 доларів США за кг нетто.

Суд зазначає, що факт ненадання позивачем додатково витребуваних документів, які підтверджують митну вартість товарів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Відповідна правова позиція викладена Верховним судом України у постановах №21-262а12 від 11.09.2012 року та №21-91а12 від 29.05.2012 року.

Крім того, суд зазначає, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильності її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 року у справі №826/16046/16.

За приписами ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 16.01.2020 року № UА500070/2020/000007/2 та картка відмови Одеської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 16.01.2020 року № UА 500070/2020/00027 є необґрунтованими, прийнятим без урахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення, прийнятим з порушенням вимог ч.2 ст.2 КАС України, а отже підлягає скасуванню.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваного рішення.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" сплачений судовий збір у сумі 4319,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 352763 від 11.06.2020 року.

Керуючись ст. ст. 9, 73-78, 90, 139, 243, 246, 250 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 16.01.2020 року № UА500070/2020/000007/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 16.01.2020 року № UА 500070/2020/00027.

Стягнути з Одеської митниці Держмитслужби (ЄДРПОУ - 43333459) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» (ЄДРПОУ - 30487219) судовий збір у розмірі 4319,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев