Ухвала суду № 91477085, 11.09.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

11 вересня 2020 р.Справа №591зп-20/160 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через підсистему "Електронний Суд" звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить до набрання законної сили рішення у справі за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 43145015) зупинити стягнення на підставі Вимоги Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-39629-53 від 20.02.2020 року на суму 9009,64 гривень.

В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 зазначає, що 01.09.2020 року з Єдиного реєстру боржників їй стало відомо про наявність виконавчого провадження, відкритого 26.08.2020 року, стягувач: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області. Звернувшись до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), 09.09.2020 року заявник отримала копії документів виконавчого провадження №62889866, з яких вбачається про наявність вимоги Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-39629-53 від 20.02.2020 року на суму 9009,64 гривень. Є очевидний ризик, що до подання позовної заяви, або за час розгляду справи судом сума заборгованості за виконавчим документом буде стягнута із заявника на рахунок стягувача в повному обсязі, що зробить недоцільним подальший розгляд справи, неможливим захист її прав та спричинить необхідність вчинення додаткових дій задля відновлення свого права. Заходи забезпечення позову, про які просить заявник є співмірними із заявленими вимогами, забезпечать захист прав та інтересів позивача та враховують співвідношення прав, про захист яких просить позивач, із наслідками вжиття заходів для інших осіб. На час подання цієї заяви до Дніпропетровського окружного адміністративного суду ГУ ДПС України у Дніпропетровській області вже звернулось із заявою про примусове виконання вимоги, правомірність якої ще буде перевірятись судом. Сам по собі факт оскарження вимоги в судовому порядку не зупиняє її виконання. Таким чином, враховуючи предмет позовних вимог, аргументи заявника, відкриття виконавчого провадження вимогою, законодавчі приписи, невжиття запропонованого позивачем заходу забезпечення позову унеможливить ефективний захист оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки потребуватиме від позивача додаткових сил та витрат на відновлення своїх порушених прав.

Дослідивши заяву та матеріали справи, суд вважає, що заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно із частиною 4 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Відповідно до частини першої статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Тобто, забезпечення адміністративного позову – це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

В розумінні наведених норм процесуального закону, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 “Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” в тій частині, яка стосується загальних положень застосування забезпечення позову, а також Постанови Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 06 березня 2008 року № 2 “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ” при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Зі змісту заяви про забезпечення позову та доданих до неї доказів, судом встановлено, що державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) 26.08.2020 року відкрито виконавче провадження на підставі вимоги Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-39629-53 від 20.02.2020 року на суму 9009,64 гривень.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 3 Закону України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 № 1404-VІІІ (далі - Закон № 1404-VІІІ) відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.

Згідно частини 4 статті 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування”, вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закон № № 1404-VІІІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п`ята статті 26).

Частиною сьомою цієї статті визначено, що у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.

У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

Отже, на час подання цієї заяви до Дніпропетровського окружного адміністративного суду Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернуло до примусового виконання вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-39629-53 від 20.02.2020 року на суму 9009,64 гривень.

Суд зазначає, що сам по собі факт оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) в судовому порядку не зупиняє її виконання.

Суд вважає, що стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску в примусовому порядку до прийняття судом рішення може істотно ускладнити поновлення порушених прав позивача у разі задоволення адміністративного позову.

Обираючи вид забезпечення позову, суд дійшов висновку, що співмірним та ефективним буде зупинення стягнення на підставі вимоги Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-39629-53 від 20.02.2020 року на суму 9009,64 гривень.

Враховуючи завдання адміністративного судочинства щодо справедливого та неупередженого вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, а також враховуючи необхідність ефективного захисту позивачем своїх прав та відсутність порушення будь-яких прав відповідача вжиттям такого заходу забезпечення позову, суд доходить висновку про обґрунтованість поданої заяви.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 153 КАС України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

При цьому положеннями ч. 8 ст. 157 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позову, скасовуються судом також у разі: 1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини другої статті 153 цього Кодексу; 2) повернення позовної заяви; 3) відмови у відкритті провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 156, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви, - задовольнити.

Забезпечити позов у адміністративній справі №591зп-20/160 шляхом зупинення стягнення на підставі вимоги Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-39629-53 від 20.02.2020 року на суму 9009,64 гривень. до набрання законної сили рішенням у справі за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 43145015).

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015, вул. Сімферопольська, буд. 17а, м. Дніпро, 49600).

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена. Роз`яснити заявнику та іншим сторонам у справі, що оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Повний текст ухвали складено та підписано 11.09.2020 року.

Суддя О.М. Неклеса