Рішення № 91476997 від 17.08.2020 , Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2020 року Справа № 160/5971/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2020 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати дії (бездіяльність) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні та нарахуванні пенсії за віком - з 12.03.2020 року відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 року з подальшими змінами та доповненнями - неправомірними;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області зарахувати ОСОБА_1 до загального стажу згідно наданої трудової книжки НОМЕР_1 від 18.09.1979 року відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 року з подальшими змінами та доповненнями, періоди роботи:

- з 25.05.1979 р. по 06.01.1980 р. в Новоросійське ПМК-54 «Актюбколхозстрой» майстром власного будівництва;

- з 10.07.1980 р. по 10.10.1980 р. в СУ «Отделстрой» тресту «Хромтаутяжстрой» муляром 3 розряду, нормувальником;

- з 11.12.1980 р. по 02.01.1981 р. в КСМК тресту «Хромтаутяжстрой» інженером ДОЦ с и.о. інженера ПТО;

- з 14.04.1981 р. по 14.07.1981 р. в Хромтаускському ГорПо кладівником по будівельним матеріалам;

- з 21.07.1981 р. по 28.09.1982 р. в тресті «Хромтаутяжстрой» інженером СЛ тресту, інженером ПТО тресту;

- з 25.03.1983 р. по 12.10.1992 р. в АТПО тресту «САЄС» інженером відділу експлуатації, інженером 2 категорії;

- з 14.10.1992 р. по 10.10.1994 р. в фірмі « ОРМАН » майстром;

- з 01.02.1995 р. по 10.12.2000 р. в ПП «Ремонтник» майстром столярного цеху;

- з 23.11.2004 р. по 17.06.2005 р. перебував на обліку в Павлоградському міськрайонному Центрі зайнятості;

- з 16.11.2006 р. по 15.09.2009 р. в МПП «Дніпро» прибиральницею ринку;

- з 14.10.2009 р. по 10.07.2010 р. перебував на облік в Павлоградському міськрайонному Центрі зайнятості;

- з 01.08.2010 р. по 19.12.2014 р. в ПАТ «Кондитерська фабрика «А.В.К.» м. Дніпропетровськ»;

- з 30.12.2014 р. по 19.07.2015 р. перебував на обліку в Павлоградському міськрайонному Центрі зайнятості;

- з 29.01.2016 р. по 21.03.2016 р. перебував на обліку в Павлоградському міськрайонному Центрі зайнятості;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року з подальшими змінами та доповненнями, починаючи - з 12.03.2020 року.

В обґрунтування позову зазначено, що 12.03.2020 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо призначення пенсії за віком. Проте, відповідачем при розрахунку пенсії до загального стажу не враховано періоди: з 25.05.1979 р. по 06.01.1980 р., з 10.07.1980 р. по 10.10.1980 р., з 11.12.1980 р. по 02.01.1981 р., з 14.04.1981 р. по 14.07.1981 р., з 21.07.1981 р. по 28.09.1982 р., з 25.03.1983 р. по 12.10.1992 р., з 14.10.1992 р. по 10.10.1994 р., з 01.02.1995 р. по 10.12.2000 р., з 23.11.2004 р. по 17.06.2005 р., з 16.11.2006 р. по 15.09.2009 р., з 14.10.2009 р. по 10.07.2010 р., з 01.08.2010 р. по 19.12.2014 р., з 30.12.2014 р. по 19.07.2015 р., з 29.01.2016 р. по 21.03.2016 р., оскільки, на думку відповідача, в трудовій книжці наявні виправлення та слабкий відтиск печаток. Позивач вважає таке рішення відповідача необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки, виправлення наявні лише на титульній сторінці її трудової книжки, при цьому такі виправлення завірені відповідним записом та печаткою підприємства. Крім того, відтиски печаток є слабкими, але вони розбірливо читаються, у зв`язку з чим, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.06.2020 відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі та витребувано належним чином завірені матеріали пенсійної справи ОСОБА_1

30.06.2020 представником відповідача надано до суду письмовий відзив на позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було прийнято правомірне рішення щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з огляду на те, що до загального стажу позивача не можливо зарахувати періоди: з 25.05.1979 р. по 06.01.1980 р., з 10.07.1980 р. по 10.10.1980 р., з 11.12.1980 р. по 02.01.1981 р., з 14.04.1981 р. по 14.07.1981 р., з 21.07.1981 р. по 28.09.1982 р., з 25.03.1983 р. по 12.10.1992 р., з 14.10.1992 р. по 10.10.1994 р., з 01.02.1995 р. по 10.12.2000 р., з 23.11.2004 р. по 17.06.2005 р., з 16.11.2006 р. по 15.09.2009 р., з 14.10.2009 р. по 10.07.2010 р., з 01.08.2010 р. по 19.12.2014 р., з 30.12.2014 р. по 19.07.2015 р., з 29.01.2016 р. по 21.03.2016 р., оскільки, на титульному аркуші трудової книжки НОМЕР_1 від 18.09.1979 наявні виправлення та слабкий відтиск печаток.

На виконання ухвали суду від 05.06.2020 відповідачем було долучено до матеріалів справи № 160/5971/20 належним чином завірені матеріали пенсійної справи ОСОБА_1

08.07.2020 на адресу суду від позивача надійшла письмова відповідь на відзив, в якій підтримано аналогічну правову позицію викладену в позовній заяві та зазначено, що доводи відповідача, викладені у відзиві, є безпідставними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Згідно положень ст. 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 12.03.2020 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо призначення пенсії за віком.

Листом № 2745/03.05-17 від 19.03.2020 відповідач відмовив ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування відмови відповідачем зазначено, що зарахувати періоди роботи згідно наданої трудової книжки НОМЕР_1 від 18.09.1979 не має можливості, оскільки на титульному аркуші трудової наявні виправлення та слабкий відтиск печатки. Крім того, зазначено, що записи: з 25.05.1979 р. по 06.01.1980 р., з 10.07.1980 р. по 10.10.1980 р., з 14.04.1981 р. по 14.07.1981 р., з 21.07.1981 р. по 28.09.1982 р., з 25.03.1983 р. по 12.10.1992 р., з 14.10.1992 р. по 10.10.1994 р. мають слабкий відтиск печаток та їх не має можливості прочитати.

Не погоджуючись з такими діями відповідача позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно із преамбулою Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до ст. 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.

До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Згідно з приписами ст. 62 Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-ХІІ) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637).

Відповідно до п. 1, п. 2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно з абз. 1 п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п. 18 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

З аналізу наведених законодавчих приписів, зокрема, ст. 62 Закону № 1788-XII та п. 1 Порядку № 637, слідує, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1.

Пунктом 1.1 Порядку № 22-1 передбачено, що заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Пунктом 2.1 Порядку № 22-1 встановлено перелік документів, які додаються до заяви про призначенні пенсії за віком, зокрема:

- документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

- документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637;

- для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення); за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30.06.2000 із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам;

- документи про місце проживання (реєстрації) особи;

- документи, які засвідчують особливий статус особи.

Орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (п. 4.1 розділ IV Порядку № 22-1).

Пунктом 4.2 Порядку № 22-1 встановлено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам`ятку пенсіонеру, копія якої зберігається у пенсійній справі.

Судом встановлено, що підставою для відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 було те, що на титульному аркуші трудової книжки позивача НОМЕР_1 від 18.09.1979 наявні виправлення та слабкий відтиск печатки. Крім того, записи в трудовій книжці, а саме: з 25.05.1979 р. по 06.01.1980 р., з 10.07.1980 р. по 10.10.1980 р., з 14.04.1981 р. по 14.07.1981 р., з 21.07.1981 р. по 28.09.1982 р., з 25.03.1983 р. по 12.10.1992 р., з 14.10.1992 р. по 10.10.1994 р. мають слабкий відтиск печаток та їх не має можливості прочитати.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що певні недоліки у записах трудової книжки, не можуть бути підставою для позбавлення позивача права на соціальний захист передбачений Конституцією України.

Крім того, здійснене на титульній сторінці трудової книжки позивача виправлення посвідчується здійсненим поруч записом та відповідним відтиском печатки, що на переконання суду, є читаємим.

Більш того, у Пенсійного фонду є право, відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону № 1058-IV, вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Натомість, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області не надсилалось запитів до підприємств, установ та організацій, де працював позивач у спірні періоди роботи, з метою перевірки правильності здійснених записів у трудовій книжці.

Поряд з цим, суд зазначає, що в спірному випадку управлінням у відповідь на заяву про призначення пенсії не було прийнято ані рішення про призначення пенсії, ані рішення про відмову в призначенні пенсії, а лише мало місце оформлення листа від 19.03.2020 № 2745/03.05-17, що суперечить приписам ч. 5 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні та нарахуванні пенсії за віком - з 12.03.2020 відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 року та відповідно зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області зарахувати ОСОБА_1 до загального стажу згідно наданої трудової книжки НОМЕР_1 від 18.09.1979 відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 року періоди роботи: