Ухвала суду № 91476989, 07.09.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

07 вересня 2020 року Справа 160/10107/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Маковська О.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Довгинцівського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Довгинцівського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати постанову про стягнення виконавчого збору від 25.05.2018 року ВП № 51986647 з ОСОБА_1 , податковий номер – НОМЕР_1 , протиправною та скасувати її;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Довгинцівського відділу ДВС м. Кривого Рогу ГТУЮ у Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 , податковий номер - НОМЕР_1 , суму фактично стягнутих коштів на підставі постанови № 51986647 від 25.05.2018, станом на 11.11.2019 у розмірі 43 687, 20 грн.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Приписами статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено поняття "письмових доказів", якими, зокрема, є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

У постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 08.05.2019р. по справі №160/7887/18 зазначено, що під час перевірки копій документів, що підтверджують повноваження представників, на предмет їх відповідності статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України, слід брати до уваги правила засвідчення копій документів, визначені Національним стандартом України Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 ороку № 55, Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5, інструкції з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та інші нормативно-правові акти.

Згідно із пунктом 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07 квітня 2003 року №55, копія документа засвідчується відміткою, що складається зі слів "Згідно з оригіналом", назвою посади, особистим підписом особи, яка засвідчує копію, її ініціалами та прізвищем, датою засвідчення копії.

У відповідності до п. 8 підрозділу 10 розділу ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України №1000/5 від 18.06.2015 - копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.

Напис про засвідчення копії складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.

Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки "Для копій".

При перевірці матеріалів справи судом встановлено, що не всі копії документів, доданих до матеріалів позову, засвідчені належним чином відповідно до порядку, встановленого чинним законодавством.

Надаючи оцінку поважності причинам пропуску строку звернення до суду, суд виходить з наступного.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів, позивачем оскаржується постанова про стягнення виконавчого збору від 25.05.2018 ВП№51986647. Позивач вказує, що з 2018 року з його рахунків прововдились відрахування, але він важав, що дані відрахунки здійснювалися за рахунок боргу перед ТОВ «Кредитні ініціативи», а не за постановою від 25.05.2018 ВП№51986647.

Згідно з п.1 ч. 2 ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву може бути подано до суду, зокрема, у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Порушуючи питання про поновлення строку зверення до суду, позивач посилається на те, що вже звертався до суду з позовом. Однак, після залишення позовної заяви без руху, ухвалою суду позов було повернуто позивачу.

Позивач вважає, що при повторному зверенні до суду ним з поважних причин пропущено строк, визначений статтею 287 КАС України.

Проте, суд критично ставиться до таких висновків позивача оскільки, невиконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху та, як наслідок, його повернення, не може бути поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки позивач не був позбавлений процесуального права оскаржити таку ухвалу в порядку встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Крім того, суд не приймає до уваги посилання позивача на запровадження карантину, як на причину пропуску строку звернення до суду, оскільки на дату повторного звернення до суду з позовом, діючими положеннями КАС України не було передбачено продовження строків зверення до суду, а тому такі посилання позивача, в даному випадку, є безпідставним.

За таких обставин, суд доходить висновку, що наведені у позовній заяві обставини, щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, не є поважними причинами для поновлення позивачеві пропущеного строку звернення.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно підпункту 1 пункту 3 частини 2статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання фізичною особою адміністративного позову майнового характеру, судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто не менше 840,80 грн. (2102,00 грн. х 0,4) та не більше 10 510 грн. (2102,00 грн. х 5).

Згідно ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Судом встановлено, що позивачем заявлено дві вимоги майнового харектеру (скасування постанови від 25.05.2018 року ВП № 51986647 «264088,07 * 1% 2640,88 грн.», та стягнення суми фактично стягнутих коштів на підставі постанови № 51986647 від 25.05.2018 « 43687,20* 1% 436,88 тобто 840,80 грн.») проте, судовий збір позивачем сплачено в розмірі 840,80 грн.

Таким чином, позивачу необхідно доплатити судовий збір в розмірі 2640,88 грн.

Також, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

В порушення пункту 2 ч. 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві позивачем не зазначено ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) .

Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; а також відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Як вбачається з матеріалів позову, позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що з нього стягнуто кошти в розмірі 43687,20 гривень на підставі постанови №51986647 від 25.05.2018, проте доказів що підтверджують вказані обставини до матеріалів позову не надає.

Відповідно до п. 11 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наведене, даний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачеві строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.

В період з 31.08.2020 по 04.09.2020 суддя Маковська О.В. перебувала у відпустці, отже суд вирішує питання про залишення позовної заяви без руху у справі №160/10107/20 після виходу судді з відпустки .

Керуючись статями 120, 123, 160, 161, 169, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Довгинцівського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду:

- належним чином завірених копій документів доданих до позову;

- уточненого позову із зазначеням ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) відповідача;

- власного письмового підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги;

- заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом із зазначенням інших підстав для поновлення такого строку ніж наведені у позовній заяві із наданням доказів поважності причин його пропуску у відповідності до вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

- оригіналу платіжного документу про доплату сплату судового збору в розмірі 2640,88 грн. Судовий збір необхідно сплатити за реквізитами: отримувач: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101, код отримувачаЄДРПОУ (отримувача) 37989253, рахунок отримувача: UA238999980313131206084004008, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету22030101, призначення платежу: судовий збір, (ПІБ чи назва установи, організації позивача) Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Маковська