Рішення № 91476704, 03.09.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

03 вересня 2020 р. Справа № 120/2526/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Жданкіної Наталії Володимирівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Волощук Анастасія Миколаївна,

представника позивача: Федорова Ю.А.,

представника відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом споживчого товариства "Техніка" до Галицької митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось споживче товариство "Техніка" (далі - позивач, СТ "Техніка") з адміністративним позовом до Галицької митниці Державної митної служби України (далі - відповідач, Галицька митниця) про визнання протиправним та скасування рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що у відповідності до укладеного між СТ "Техніка" та фірмою "Merkury" контракту № 10/12/2019 від 10.12.2019, згідно інвойсу №FAE/1/2020/JAR2 від 10.01.2020, позивач купив меблеву фурнітуру з недорогоцінних металів (направляючу до столу, що використовується при складанні меблів 700 мм 1000 шт., згідно специфікації до інвойсу BDO 000147189 від 10.01.2020 - prowadnica stolova zwykla 700) за ціною 16100 PTN, 16,1 PTN (польських злотих) за штуку.

Рішенням №UA209000/2020/210001/2 від 13.01.2020 відповідач скоригував митну вартість товарів позивача та сформував картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2020/00018.

З таким рішенням та карткою позивач не погоджується, вважає їх протиправними і такими, що підлягають скасуванню, а тому за захистом своїх прав та інтересів звернувся до суду.

Ухвалою від 17.06.2020 відкрито провадження у справі та справу призначено до судового розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання на 07.07.2020.

Ухвалою від 07.07.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання на 17.08.2020.

Ухвалою від 17.08.2020 продовжено строк проведення підготовчого судового засідання на 30 календарних днів та відкладено підготовче судове засідання на 26.08.2020.

Ухвалою від 26.08.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті 03.09.2020.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовній заяві, а також усних пояснень наданих під час судового розгляду справи. Зокрема повідомив суду, що відповідно до інвойсу № FAE/1/2020/JAR2 від 10.01.2020, вар тість товару становила 16100 PLN. Даний інвонс був повністю оплачений, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті № 195 від 20.01.2020. Зазначена в інвойсі митна вартість товару підтверджується прайс-листом, отриманим на запит позивача від фірми "Merkury". Представник позивача зазначив, що заявлена СТ «Техніка» митна вар тість товару узгоджується з висновком експертного товарознавчого дос лідження № 20/1/094 від 08.04.2020, який стосувався іншої поставки фірми "Merkury" по контракту №10/12/2019 від 10.12.2019, однак об`єктом дослідження була одна і та сама позиція - направляюча для стола, що використовується для складання меблів 700 мм. (prowadnica stolova zwykla 700). Згідно даного експертного дослідження ринкова ціпа вказаного товару на момент дослідження становить від 14,48 до 16,11 PLN за одиницю.

Крім того, на переконання сторони позивача, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимо гам пунктів 2. 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, оскільки не містить наявної з митного органу інформації (у тому числі щодо числових значень складових ми тної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості до прийняття рішення про коригування митної вартості, заяв леної декларантом, та у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення мит ної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригу вання.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Причин неявки суду не повідомив, належним чином обґрунтованого клопотання про неможливість прибути в судове засідання не надав. Разом з тим, свою позицію щодо заявлених позовних вимог навів у поданому до суду відзиві на позовну заяву (вх. №18468 від 09.07.2020). Зокрема зазначив, що під час здійснення митного контролю за МД UA209140/2020/001579 від 13.01.2020 було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами опрацювання встановлено наступне:

- згідно п.2.1 договору про перевезення (замовник надає перевізнику заявку, проте при митному оформлення дана заявка не надавалась);

- у поданій до митного оформлення ЦМР гр. 22 незаповнена взагалі, у гр. 23 відсутній підпис перевізника. Зазначене є порушенням вимог Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, а саме: ст.6 Закону України "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 №57-У та ст. 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956 року);

- у гр. 3 ЦМР «Місце розвантаження вантажу» зазначено м. Могилев-Подільський, проте у рахунку на оплату транспортних витрат №2 від 11.01.2020 маршрут перевезення вказано наступний: Ярослав (Польща)-Краківець-Львів. Тобто, за маршрутом Львів-Могилев-Подільський мав бути укладений новий договір на перевезення з іншим замовником, іншими відправником та одержувачем;

- у контракті від 10.12.2019 за №10/12/2019 у п. 1.1. зазначено: «продавець зобов`язується продати покупцю товари ... в асортименті, кількості, цін та термінах погоджених між сторонами в замовленнях-специфікаціях до даного контракту...), проте до митного оформлення специфікація не подавалась;

- в декларації країни відправлення числове значення вартості даного товару відмінне від того, що зазначене у інвойсі.

На переконання сторони відповідача, перелічені факти вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. При цьому, подані декларантом на вимогу органу доходів і зборів документи не підтвердили вартісних характеристик товару.

З огляду на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Галицькою митницею Держмитслужби не було визнано заявлену митну вартість.

Зважаючи на викладене, відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості товару № UA209000/2020/210001/2 від 13.01.2020 та картка відмови в прийнятті декларації № UA209140/2020/00018 прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства та не підлягають скасуванню.

Заслухавши усні пояснення представника позивача, дослідивши письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, та інші письмові докази, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.12.2019 між споживчим товариством "Техніка" (Покупець) та фірмою "Merkury" (Продавець) укладено контракт №10/12/2019 від 10.12.2019, за умовами якого продавець зобов`язується продати покупцю товари (akcesoria meblowe) в асортименті, кількості ціні та термінах, погоджених між сторонами в замовленнях-специфікаціях до даного контракту.

Пунктом 3 контракту визначено, що поставка товару здійснюється на умовах FCA, а саме: зі складу в м. Jaroslaw (Польша). Продавець зобов`язується поставити товар покупцю на своєму складі, при цьому транспортні витрати покладаються на покупця.

Споживче товариство "Техніка" на підставі контракту №10/12/2019 від 10.12.2019 між СТ "Техніка" (Україна) та фірмою "Merkury" (Польща), інвойсу №FAE/1/2020/JAR2 від 10.01.2020, специфікації до інвойсу №BDO 000147189, міжнародної ТТН від 11.01.2020, прайс-листа фірми "Merkury" ввезло на територію України товар - фурнітуру меблеву, а саме направляючи для стола, що використовуються для складання меблів 700 мм (prowadnica stolova zwykla 700).

Для митного оформлення товару уповноваженою особою на декларування СТ "Техніка" в режимі імпорту товару оформлено та направлено до Галицької митниці електрону митну декларацію № UA209140/2020/001966 від 13.01.2020 за описом товару зазначено: меблева фурнітура з недорогих металів, що використовуються при складанні меблів, а саме для столів: Напрямна prowadnica stolova zwykla 700.

На підтвердження визначеного в митній декларації митної вартості товару позивач відповідно до ч.2 ст. 53 МК України разом з ЕМД надав до Галицької митниці необхідні документи, зазначені в графі 44 ЕМД.

Під час здійснення перевірки митної вартості товару за митною декларацією UA209140/2020/ від 13.01.2020 посадовими особами митного органу за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками встановлено розбіжності у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товарів (в частині підтвердження числових значень складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари).

Також, на запит відповідача для підтвердження заявленої митної вартості декларантом надано наступні документи: прайс-лист виробника №2/н від 13.01.2020 та копію висновку Державного підприємства "Державний аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" №222/43 від 18.07.2019.

Відповідач не погодився із митною вартістю заявленою декларантом та виніс рішення про коригування митної вартості № UA209000/2020/210001/2 від 13.01.2020.

З метою уникнення простою та виробничою необхідністю повивач оформив товар за ціною, визначеною митним органом у рішенні про визначення митної вартості товарів.

Вважаючи необґрунтованим прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

У відповідності до ч.1 ст. 248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною 1 ст. 257 МК України встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Положеннями ст. 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1 та 2 ст. 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 4 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень ч. 10 цієї статті.

Згідно з ч. 5 ст. 52 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

За змістом ч. 2 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч. 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

На підтвердження заявленої митної вартості товарів, що поставлялися позивачу відповідно до умов контракту № 10/12/2019 від 10.12.2019 уповноваженою особою декларанта разом із митною декларацією №UА2091140/2020/001966 від 13.01.2020 подано наступні документи: рахунок-фактуру №FAE/1/2020JAR2 від 10/01/2020, автотранспортну накладну №б/н від 11.01.2020, сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №PL/MF/AR0118883 від 11.01.2020, рахунок фактуру про надання послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №2 від 10.01.2020, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 10/12/2019 від 10.12.2019, договір про надання послуг митного брокера №86/13 від 20.06.2019, договір (контракт) про перевезення №15/06 від 15.06.2019, інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів №5037107 від 11.01.2019, копію митної декларації країни відправлення №20від 11.01.2020, митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів №UA209140/2020/001579 від 13.01.2020. Про подання позивачем до митного органу окресленого переліку документів підтверджується сформованою відповідачем карткою відмовою в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Галицької митниці Державної митної служби України № UA209000/2020/210001/2 від 13.01.2020 (а.с. 11).

Таким чином, надані разом із митною декларацією документи підтверджують заявлену позивачем митну вартість придбаного товару.

Частиною 1 ст. 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2- 4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що є обов`язковим наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості товару, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, тощо.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за основним методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно положень ч. 6 ст. 54 МК України, підставами для відмови у митному оформленні, серед іншого, є неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст. 53 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 264 МК України, орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених ст. 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

Як зазначається у відзиві відповідачем відповідно до п. 2 розділу 2 Методичних рекомендацій митним органом були вчинені дії щодо аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів за поданою позивачем митною декларацією, серед них зо крема:

- вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень іх митної вартості;

- перевірки включення/не включення складових митної вартості;

- порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості іден тичних або подібних (аналогічних) Товарів, митне оформлена яких вже здійснено (джере лом інформації, відповідно до розділу 5 Методичних рекомендацій, слугував спеціалізова ний програмно-інформаційний комплекс САІС ДФС).

Водночас, будь-яких документальних підтверджень таких «порівнянь» і «вивчень» відповідачем не надано. Також у відзиві, в обґрунтування застосування ре зервного методу, відповідач зазначає про неможливість визначення зокрема за ціною договору щодо подібних товарів в зв`язку із відсутності вартості операцій з подібними (аналогіч ними) товарами, що вказує на протиріччя у доводах митного органу.

Щодо митної декларації № UA100020/2019/419851 від 26.12.2019, яка стала для відповідача джерелом інформації про числове значення митної вартості, суд зазначає таке.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до п. 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Проаналізувавши наведені норми права у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а Верховний Суд дійшов висновку, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених ч.2 ст.55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), має бути доведено, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів (в даному випадку, меблевої фурнітури), орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Зважаючи на відповідні правові норми та висновки Верховного Суду, суд критично оцінює порівняння відповідача наведені в оскаржуваному рішенні, адже митний орган не надає будь-яких обґрунтувань чому саме дана митна декларація була взята для коригування ми тної вартості товарів ввезених позивачем. Крім того зі змісту відповідної митної декларації вбачається, що розмитненню підлягав товар, який є відмінним від ввезеного позивачем товару (товари мають різне призначення), а саме, згідно митної декларації № UA100020/2019/419851 від 26.12.2019 розмитненню підлягав товар: дверні ручки, натомість позивач ввіз направляючу до столу (що використовується при скла данні меблів 700 мм - 1000 шт., згідно специфікації до інвойсу BDO 000147189 від 10.01.2020 provvadnica stolova zwykla 700). Також з митної декларації № UA100020/2019/419851 від 26.12.2019 вбачається, що зазначений в ній товар ввозився в невеликій кількості, водночас у СТ "Техніка" відбулась оптова поставка товару. Суд також, враховує, що відповідачем не надано для порівняння жодної митної декларації, яка містила б необхідні параметри, об`єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність з придбаною позивачем фурнітурою меблевою, в свою чергу наданий стороною позивача висновок Державного підприємства "Державний аналітичний центр моніторингу зовнішніх торгових ринків" №222/43 від 18.07.2019 (далі - Висновок), стосуються ідентичного товару та свідчить про правильність визначення в митної вартості придбаного товару. При цьому, суд враховує, що даний Висновок діяв до 31.10.2019 та на час розгляду справи в суді не може вважатись беззаперечним доказом правильності визначення ціни придбаного СТ "Техніка" товару, однак в сукупності з іншими наданими до митної декларації документами, останній додатково підтверджує наведені позивачем мотиви.

Враховуючи викладене посилання відповідача па відомості зазначені в митній декларації від UA100020/2019/419851 від 26.12.2019 є недопустимим, а тому остання не може вважатись належним підтверджен ням обґрунтованості коригування митної вартості.

В свою чергу, суд погоджується з наведеними в позовній заяві твердженнями сторони позивача, що в силу приписів ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України. законодавцем дано право митному органу ви магати від декларанта додаткові документи лише в разі виявлення розбіжностей в документах, перелік яких наведений у ч. 2 цієї статті. При цьому, зазначає, що декларація країни відправлення, в якій відповідач виявив розбіжності, до переліку наведе ного в ч. 2 ст. 53 МК України не входить. Водночас, як видно з інвойсу №FAE/1/2020/JAR2 від 10.01.2020 до контракту № 10/12/2019 від 10.12.2019 та специфікації до інвойсу BDO 000147189 від 10.01.2020, назва, характеристика, кількість та вартість товару, повністю визначена та оплачена. Факт оплати придбаного позивачем товару, що вказаний у митній декларації UA209140/2020/ від 13.01.2020 підтверджується доданою до матеріалів справи копією платіжного доручення № 195 від 20.01.2020, в якому є відповідні посилання на інвойс та контракт.

З огляду на викладене, суд робить висновок, що реалізація суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах управлінської функції шляхом прийняття рішення про коригування митної вартості товарів здійснена безпідставно.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості за №UA209000/2020/210001/2 від 13.01.2020.

В той же час відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 256 МК України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Порядок оформлення картки відмови визначається розділом VII Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за № 1360/21672 (далі - Порядок 631).

Згідно з пунктами 7.1, 7.2, 7.5, 7.6 розділу VII "Оформлення картки відмови" Порядку 631, у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку. Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову. У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.

Системний аналіз вказаних норм вказує на те, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється відповідним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом. Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за наявності виключних підстав та прийняти рішення про коригування митної вартості.

Як встановлено судом вище, після подання позивачем МД, за результатами опрацювання відповідних документів відповідачем складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2020/00018, в якій було повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, оскільки в процесі митного контролю та митного оформлення з`ясовано, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару у зв`язку з винесенням митним органом рішення про коригування митної вартості товару №UA209000/2020/210001/2 від 13.01.2020.

Тобто, єдиною підставою винесення оскаржуваної картки відмови в митному оформленні (випуску) товарів послугувало попередньо винесене рішення про коригування митної вартості товару №UA209000/2020/210001/2 від 13.01.2020.

Беручи до уваги скасування рішення про коригування митної вартості товару №UA209000/2020/210001/2 від 13.01.2020, яке було покладено в основу картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Галицької митниці Держмитслужби за № UA209140/2020/00018, суд доходить висновку, що така картка є також протиправною та підлягає скасуванню.

У відповідності до частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною другою статті 74 КАС України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із частинами першою, другою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття ним оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини повністю підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Галицької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості №UA209000/2020/210001/2 від 13.01.2020.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Галицької митниці Державної митної служби України № UA209140/2020/00018.

Стягнути на користь споживчого товариства "Техніка" за рахунок бюджетних асигнувань Галицької митниці Державної митної служби України сплачений при звернені до суду судовий збір у розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Cпоживче товариство "Техніка" (вул. Острівська, 183, м. Могилів-Подільський, Вінницька область, 24004, код ЄДРПОУ 320110397)

Галицька митниця Державної митної служби України (вул. Костюшка, 1, Галицький район, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 43348711)

Повний текст рішення виготовлено та підписано: 11.09.2020

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна