Рішення № 91476648, 07.09.2020, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/602/20

Провадження №: 2/332/676/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2020 р.

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

Головуючого судді - Марченко Н.В.,

при секретарі – Сабліній А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Заводського районного суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_2 та Приватне акціонерне товариство «Просто – Страхування» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо–транспортної пригоди.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_2 та Приватне акціонерне товариство «Просто – Страхування» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо–транспортної пригоди. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 31.01.2018 року близько 06-30 години на проїжджій частині вулиці Північне шосе в м. Запоріжжя сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу ЗАЗ 110307, реєстраційний номер НОМЕР_1 , (Власник – ОСОБА_3 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , виданого 15.09.2009 р. Запорізьким ВРЕР №2 УДАІ УМВС України в Запорізькій області, цивільна відповідальність якого застрахована в ПрАТ «ПРОСТО – СТРАХУВАННЯ», поліс №АК/7813485 від 15.12.2017р.), під керуванням водія ОСОБА_2 , та транспортного засобу ВАЗ 111830, реєстраційний номер НОМЕР_3 , (власник – ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , виданого 23.12.2008 р. Запорізьким ВІРЕР №1 УДАІ УМВС України в Запорізькій області, цивільна відповідальність якого застрахована в ПрАТ СК «ЮНІВЕС», поліс № АМ/2104947 від 20.12.2017 р.), під керуванням ОСОБА_1 .

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачу ОСОБА_1 було завдано тілесних ушкоджень, автомобіль отримав механічні пошкодження.

В позові позивач посилаючись на зазначені обставини, просить суд стягнути з відповідача Моторного (транспортного) страхового бюро України 93591,35 грн. відшкодування шкоди, завданої майну, 195354,11 грн. відшкодування шкоди заподіяною здоров`ю, в тому числі:145354,11 грн. відшкодування витрат на лікування та 50000 грн. відшкодування моральної шкоди .

У судовому засіданні представник позивача адвокат Шокуров Д.Г. та позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, через канцелярію суду надано відзив в якому зазначено, про розгляд справи без участі представника Моторного (транспортного) страхового бюро України.

В обґрунтування своєї позиції відповідачем у відзиві зазначено, що Відповідно до Вироку Заводського районного суду м. Запоріжжя від 09.10.2019 року по справі № 332/677/18 Позивачем з ОСОБА_2 було стягнуто кошти у розмірі 269 450,24 грн. в рахунок відшкодування шкоди внаслідок ДТП.

Відповідно до ст. 9 ЗУ «Про страхування» страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Оскільки, ОСОБА_1 стягнуто кошти з ОСОБА_2 і тим самим він відмовився від будь-яких деліктних зобов`язань щодо даного страхового випадку до МТСБУ.

Від представника третьої особи АТ «ПРОСТО – Страхування», через канцелярію суду надано клопотання про слухання справи без участі АТ «Просто – Страхування». Щодо позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що питання відшкодування шкоди завданої в результаті ДТП вже розглядалось в кримінальному провадження № 1кп/332/16/19 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Третя особа, ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, заяв та клопотань від неї до суду не надходило.

Дослідивши докази по справі, встановивши такі факти та відповідні їм правовідносини суд вважає позовні вимоги такими що не підлягають задоволенню з нижченаведених підстав.

Встановлено, що 31.01.2018 року близько 06-30 години на проїжджій частині вулиці Північне шосе в м. Запоріжжя сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу ЗАЗ 110307, реєстраційний номер НОМЕР_1 , (Власник – ОСОБА_3 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , виданого 15.09.2009 р. Запорізьким ВРЕР №2 УДАІ УМВС України в Запорізькій області, цивільна відповідальність якого застрахована в ПрАТ «ПРОСТО – СТРАХУВАННЯ», поліс №АК/7813485 від 15.12.2017р.), під керуванням водія ОСОБА_2 , та транспортного засобу ВАЗ 111830, реєстраційний номер НОМЕР_3 , (власник – ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , виданого 23.12.2008 р. Запорізьким ВІРЕР №1 УДАІ УМВС України в Запорізькій області, цивільна відповідальність якого застрахована в ПрАТ СК «ЮНІВЕС», поліс № АМ/2104947 від 20.12.2017 р.), під керуванням ОСОБА_1 .

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачу ОСОБА_1 було завдано тілесних ушкоджень, автомобіль отримав механічні пошкодження.

Пунктом 1 ч.1 ст. 1188 ЦК України передбачено шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Отже в дорожньо-транспортній пригоді, що мала місце 31.01.2018 року за участю транспортного засобу «ВАЗ», державний номер НОМЕР_5 та транспортного засобу «ЗАЗ», державний номер НОМЕР_1 , має нести відповідальність винна особа в дорожньо-транспортній пригоді.

Такий висновок узгоджується з постановою Верховного Суду від 06.11.2019 року по справі 131/153/17:

«За загальним правилом, передбаченим статтею 1166 ЦК України, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій п підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Завдання потерпілому шкоди каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов`язання, в якому право потерпілого вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов`язок особи, яка завдала шкоди.

Разом з тіш згідно зі статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи, а також моральну шкоду (частина перша статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Право потерпілого чи іншої особи, яка має право на отримання відшкодування, може бути здійснено шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди за наявності підстав, передбачених статтею 1194 ЦК України.

Особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд (частина перша статті 12 ЦК України).

Відповідно до Вироку Заводського районного суду м. Запоріжжя від 09.10.2019 року по справі №332/677/18 ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.. 286 КК України, та стягнуто кошти у розмірі 269450, 24 грн., в рахунок відшкодування шкоди внаслідок ДТП, на користь ОСОБА_1 .

Таким чином, позивачем вже вирішено питання відшкодування шкоди внаслідок ДПТ під час розгляду кримінального провадження.

Щодо витрат, які не були включені у Вирок Заводського районного суду м. Запоріжжя від 09.10.2019 року по справі відносно ОСОБА_2 судом встановлено, згідно ч.1 ст.24 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров`я.

Отже, позивачем не надано доказів жодних належних та допустимих доказів, а саме медичних документів, що підтверджують що саме ці медичні препарати пов`язані зі шкодою внаслідок ДТП.

За таких обставин суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі положень ст.141 ЦПК України, в разі відмови у задоволенні позову судові витрати не підлягають стягненню з відповідача, а покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_2 та Приватне акціонерне товариство «Просто – Страхування» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо – транспортної пригоди - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Н.В. Марченко