Ухвала суду № 91475472, 10.09.2020, Мар'їнський районний суд Донецької області

Справа 237/3351/20

Номер провадження 1-кп/237/890/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.20 рокум. Курахове Мар`їнського району Донецької області

Мар`їнський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Сметаняка О.Я.,

за участю:

секретаря судового засідання Мережко М.Є.,

прокурора Хітматуліна О.Е.,

обвинуваченого (в режимі відеоконференції) ОСОБА_1 ,

захисника (в режимі відеоконференції) Сарбаша О.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях у Донецькій області та в умовах збройного конфлікту управління нагляду прокуратури Донецької області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за № 22020050000000134 від 13.07.2020 року за обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 2 ст. 260, ч. 2 ст. 263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Мар`їнського районного суду Донецької області перебуває вищезазначене кримінальне провадження.

Прокурором у підготовчому судовому засіданні заявлено клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , уродженцю міста Донецьк Донецької області, громадянина України, не одруженого, який на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше не судимого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Строк тримання обвинуваченого під вартою спливає 13.09.2020 року.

Обвинувачений отримав клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в час та строки встановлені ч. 2 ст. 184 КПК України.

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 2 ст. 260, ч. 2 ст. 263 КК України. На думку прокурора існують ризики того, що він може переховуватися від суду; перебуваючи на волі, може впливати на достовірність показів свідків у кримінальному провадженні; знищити,сховати та спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв`язку з чим прокурор просить застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання з підстав в ньому зазначених.

Обвинувачений та його захисник заперечили щодо задоволення клопотання, мотивуючи тим, що стороною обвинувачення не доведена мета застосування запобіжного заходу, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та ризиків, які дають достатні підстави, суду вважати, що обвинувачений, може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Зокрема, обвинувачений ОСОБА_1 пояснив, що не причетний до вчинення інкримінованих йому злочинів, просив врахувати наявність у постійного місця проживання у місті Донецьку, та обрати йому запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Захисник Сарбаш О.О. зазначив, що прокурором ніяким чином не обґрунтовано наявність такого ризику, що обвинувачений перебуваючи на волі, може переховуватися від суду. Крім цього, такі ризики як перешкоджання кримінальному провадженню шляхом впливу на свідків та спроба знищення або схову речей, що мають істотне значення не мотивовані прокурором та суперечать матеріалам клопотання. Крім цього, такі ризики як вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення не підтверджені належними доказами. Прокурором не надано жодного доказу, що будь-який інший запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_2 , просив обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, суд дійшов такого висновку.

З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 110 КК України в умисних діях, вчинених з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України за попередньою змовою групою осіб; ч. 2 ст. 260 КК України в участі у діяльності не передбачених законом збройних формувань; ч. 2 ст. 263 КК України у носінні іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Суд на вказаному етапі не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Виходячи з наявних даних, які додані до клопотання про обрання запобіжного заходу, а також перелічені в реєстрі матеріалів кримінального провадження, доданому до обвинувального акту, та на які посилається прокурор в клопотанні, суд приходить до висновку, про наявність обґрунтованість підозри обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 110, ч. 2 ст. 260, ч. 2 ст. 263 КК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, суд враховує вимоги п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, ніж до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує тяжкість покарання за ч. 2 ст. 110, ч. 2 ст. 260, ч. 2 ст. 263 КК України, обвинуваченого, його вік та стан його здоров`я, характер вчинення кримінальних правопорушень, та доходить висновку, що докази перелічені в реєстрі матеріалів кримінального провадження, доданому до обвинувального та обставини, на які посилається прокурор у клопотанні та додатках до нього, дають достатні підстави суду вважати про наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що обвинувачений ОСОБА_1 не будучи ізольованим від суспільства, може переховуватись від суду, що перешкоджатиме встановленню істини у справі. Перебуваючи на волі його поведінка не виключає можливості впливу на свідків у кримінальному провадженні з метою змусити їх змінити свої показання, знищити речі, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2, 3, ч. 1 ст. 177 КПК України). Реальність цих ризиків актуалізується тим, що обвинуваченому можуть бути відомі адреси проживання чи роботи свідків задіяних у кримінальному провадженні, тому не виключена ймовірність того, що ОСОБА_1 , у разі якщо не буде обмежений у спілкуванні зі свідками, які задіяні у кримінальному провадженні, може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання або зміни показів в суді, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі. З огляду на місце роботи (служби), та коло професійних і особистих контактів, обвинуваченому можуть бути відомі місця знаходження речових доказів. Дані, що перелічені у реєстрі матеріалів досудового розслідування свідчать про підвищену небезпеку протиправних дій останнього, а тому існує ймовірність того, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведені в судовому засіданні суд вважає недостатнім застосування більш м`якого запобіжного заходу, у зв`язку з чим клопотання підлягає задоволенню.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, судом на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів надана оцінка у сукупності всім обставинам, в тому числі вагомості наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкості покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; віку та стану здоров`я обвинуваченого (задовільний); міцності його соціальних зв`язків в місті його постійного проживання (має матір у місті Донецьку), зареєстрований та проживав до затримання на тимчасово непідконтрольній території України, а саме у місті Донецьку, відсутності у обвинуваченого постійного місця роботи на території підконтрольній Україні; репутації обвинуваченого (позитивно характеризується); майнового стану обвинуваченого; його вміння користуватись зброєю та вагомості наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.

За вищенаведених обставин, суд не приймає доводів сторони захисту про можливість застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, оскільки у світлі факторів пов`язаних з характером вказаної особи, її моральністю, місцем проживання, тобто відсутності будь-якого місця проживання на території підконтрольній Україні, окрім як на тимчасово непідконтрольній території України, а саме у місті Донецьку, родом занять, майновим станом, відсутністю міцних сімейних зв`язків вважає недостатнім застосування цього більш м`якого запобіжного заходу, а також інших м`яких запобіжних заходів, саме домашнього арешту, поруки, для запобігання наявним ризикам, у цей період провадження. Пояснення сторони захисту жодним чином вказані висновки не спростовують.

Строк тримання під вартою обвинуваченому слід визначити у шістдесят днів в порядку ст. 197 КПК України.

Разом з тим, згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбаченим цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання, обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

На переконання суду, враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, його майновий стан, обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно визначити заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в розмірі 175760 гривень, такий розмір застави не буде завідомо непомірним для обвинуваченого та достатньою мірою гарантуватиме виконання ним покладених на нього обов`язків.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 206 315, 369-372, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях у Донецькій області та в умовах збройного конфлікту управління нагляду прокуратури Донецької області Ходуса Д.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за № 22020050000000134 від 13.07.2020 року за обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 2 ст. 260, ст. 263 КК України - задовольнити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Маріупольський слідчий ізолятор».

Строк дії ухвали визначити до 08 листопада 2020 року включно.

Визначити ОСОБА_1 , заставу в розмірі в розмірі 175760 гривень, які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі внесення застави на ОСОБА_1 , будуть покладені наступні обов`язки:

-прибувати на виклики слідчого, прокурора чи суду із встановленою періодичністю;

-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

-утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;

-здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Якщо ОСОБА_1 , не виконає покладені на нього обов`язки, то застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити до 08 листопада 2020 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом 7днів з дня її оголошення чи з дня отримання її копії, якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, а для особи, яка перебуває під вартою, - з моменту вручення копії ухвали.

Суддя О.Я. Сметаняк