Рішення № 91475105, 17.07.2020, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/21609/19

Провадження № 2/234/1154/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2020 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області в складі

головуючого судді Нейло І.М.,

за участю

секретаря судового засідання Ридош Г.Ю.,

представника позивача Індусова М.В.

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, Краматорського міського суду Донецької області, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2019 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до укладеного договору № б/н від 24.09.2007 року відповідач отримав кредит у розмірі 2000 ,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду з "Умовами та Правилами надання банківських послуг" та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті, оскільки підписав анкету-заяву, таким чином між ним і банком укладено договір. Позичальник зобов`язався погашати заборгованість за кредитом та сплачувати відсотки за користування кредитом але у порушення умов договору, відповідач зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим за кредитним договором станом на 31.10.2019 року виникла заборгованість в сумі 87809, 30 грн, з яких заборгованість за кредитом – 1983, 42 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 79406, 39 грн., заборгованість за пенею - 2000 грн., штраф 250 грн. фіксована частина, штраф 4169 процентна складова. Просили стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 87809,30 грн., а також судові витрати у розмірі 1921 грн.

Згідно відзиву ОСОБА_1 , який надійшов на адресу суду 27.04.2020 р. зазначено, що позивачка не визнає позовні вимоги з підстав порушення строку звернення до суду, крім того вважає, що позивач в порушення Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" здійснив нарахування штрафів.

Згідно відповіді на відзив, який надійшов на адресу суду 22.05.2020 позивач погодився з ОСОБА_1 про необхідність перерахунку заборгованості без включення штрафів відповідно до Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції". Представник позивача вважає, що ними не порушений строк звернення до суду оскільки строк дії останньої картки, яка була надана відповідачу в 2016 році, спливає в останній день липня 2020 р. Картковий договір, укладений з позивачем, не передбачав фіксованого щомісячного платежу який залежав від суми використаного кредитного ліміту. Відповідач періодично сплачував заборгованість за кредитом, що на думку позивача свідчить про визнання зобов`язань.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідачка в судовому засіданні не заперечувала факт укладання кредитного договору з позивачем але зазначила, що нову картку наприкінці 2016 року не отримувала та платежі 09.12.2016 та 04.01.2017 на поповнення карткового рахунку не здійснювала. Просила застосувати строк позовної давності та в позовних вимогах відмовити.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 24.09.2007 р. між ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", правонаступником якого є АТ КБ "ПРИВАТБАНК", укладено кредитний договір з ОСОБА_2 , згідно з умовами якого остання отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку № НОМЕР_1 в сумі 250 грн., з відсотковою ставкою 3% на місяць, строком дії до 31.08.2015 року, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку.

До кредитного договору банк додав Умови та Правила надання банківських послуг.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, за вказаним кредитним договором, станом на 31.10.2019 року, виникла заборгованість у розмірі 87809, 30 грн. з яких, заборгованість за кредитом - 1983, 42 коп, заборгованість по процентам за користування кредитом – 79406, 39 грн., штрафи: фіксована частина – 250 грн,, та процентна складова 4169, 49 грн.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ "ПриватБанк").

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

24 вересня 2007 року ОСОБА_2 підписавши заяву клієнта, погодилась, що сума кредитного ліміту, яка буде зарахована на платіжну карту № НОМЕР_1 складатиме у сумі 250 грн., базова процентна ставка визначена у розмірі 3% на місяць. /а.с.15/.

Однак у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні: строк дії кредитного договору, умови підвищення кредитного ліміту, умови перевипуску картки та умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема, заборгованість за процентами за користування кредитними коштами, а також пеню і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту.

Розглядаючи позовні вимоги в цій частині, суд виходить із правової позиції Верховного Суду, що висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 року у справі №342/180/17. Висновки вказаної правової позиції Великої Палати зводяться до того, що банк, обґрунтовуючи наявність та розмір заборгованості, зокрема і окремих частин такої заборгованості, повинен надати підтвердження узгодження із позичальником саме тих умов, за якими таку заборгованість нараховує.

Витяги з Умов та Правил надання банківських послуг, а також Тарифів банку, що надані позивачем, не містять підпису позичальника. А тому не можуть бути доказом узгодження таких умов із відповідачем.

Вказані обставини свідчать про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь АТ КБ "ПриватБанк " заборгованості за пенею - 2000 грн., штрафу 250 грн. фіксована частина та штрафу 4169 процентна складова. Крім того, при нарахуванні відповідачу пені та штрафів позивачем не враховані положення Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 року № 1669-VII, згідно якого на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Зареєстрованим місцем проживання відповідача є м. Краматорськ Донецької області, яке відповідно до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053-р та від 02.12.2015 року №1275-р входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про те, що вимоги стягнення пені та штрафів, є необґрунтованими. А отже, в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Як свідчить зміст заяви на отримання кредиту в сумі 250 грн. у заяві позичальника від 24.09.2007 зазначена, процентна ставка у розмірі 3 % на місяць, що відповідає 36% на рік, та з якої вбачається, що ОСОБА_2 погодилася з зазначеними умовами про оплату процентів за користування кредитом.

Судом встановлено та не заперечувалось жодною із сторін, що строк дії карти № НОМЕР_1 , яку отримала відповідач ОСОБА_2 при отриманні кредиту, становив до 31.08.2015 року./а.с.70/.

Представник позивача зазначив, що відповідачці в 2016 році було здійснено перевипуск карти, однак жодних належних доказів на підтвердження даної обставини, передбачених умовами заяви на отримання кредиту від 24.09.2007 р. та Положенням про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням затвердженим Постановою правління Національного Банку України від 05.11.2014 № 705 суду не надано.

Натомість відповідач зазначила, що за перевипуском карти до банку не зверталась.

Таким чином, з урахуванням норм права та встановлених обставин, враховуючи позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 25.09. 2019 року справа № 275/610/16-ц та постанові Верховного Суду України від 11.10. 2017 року у справі за № 6-1374цс17, заборгованість ОСОБА_2 за кредитом та за відсотками по кредитному договору без номера від 24.09.2007 року розраховується наступним чином:

- заборгованість за кредитом погодженим заявою від 24.09.2007 - 250 грн.

- дні прострочення 1640 (з 11.02. 2011 р. – дата виникнення заборгованості до 31.08.2015 року )

- відсоткова ставка в день - 0,1% (36:360)

- заборгованість по відсоткам (з 11.02.2011 р. до 31.08. 2015 р.) складає 410 грн. (250 грн. х 0,1% х 1640 днів).

За період з 11.02.2011 по 31.08.2015 відповідачем було сплачено кошти в розмірі 10561 грн., що більше ніж сума кредиту та відсотки разом, тому у відповідача відсутня заборгованість як по сумі кредиту так і по відсоткам.

На підставі викладеного відсутні підстави у задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості за кредитом та заборгованості по процентам за користування кредитом.

Як вбачається з довідки наданої АТ КБ "ПРИВАТБАНК", строк дії кредитної картки № НОМЕР_1 , яка була видана відповідачу сплив 31.08.2015 року (а.с. 70).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) відступила від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 02.12.2015 року у справі № 6-249цс15, відповідно до якого банк мав право на стягнення процентів за кредитом і пені за процентами у межах позовної давності, обчисленої за три роки (для процентів) й один рік (для пені) до дня звернення до суду. Велика Палата зазначила, що відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

З урахуванням зазначеного правового висновку суд вважає, що позивач не має права на стягнення процентів за користування кредитними коштами поза межами строку кредитування (поза межами строку дії платіжної картки).

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з тим, що суд дійшов висновку про залишення позовних вимог позивача без задоволення, підстави для відшкодування позивачу судових витрат, відсутні.

Керуючись ст.ст. 141, 259, 264-265, 273, 279, 280-282, 289 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

В позовних вимогах Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд Донецької області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дата складання повного тексту рішення 17.07.2020 року.

Позивач: акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ЄДРПОУ 14360570;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Краматорського

міського суду І.М. Нейло