Рішення № 91474857, 11.09.2020, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/11243/20

Провадження № 2-о/263/427/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2020 р. Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі: головуючої судді Хараджа Н.В., при секретарі Петровському Д.С., за участю адвоката Сінькової Ю.К., заявниці ОСОБА_1 , заінтересованих осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполя Донецької області цивільну справу за заявою адвоката Сінькової Юлії Костянтинівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , зацікавлені особи: ОСОБА_4 , Служба у справах дітей Маріупольської міської ради про видачу обмежувального припису,-

В С Т А Н О В И В:

До Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області надійшла заява адвоката Сінькової Юлії Костянтинівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , зацікавлені особи: ОСОБА_4 , Служба у справах дітей Маріупольської міської ради про видачу обмежувального припису.

На обґрунтування вимог заявник посилається на те, що з 16 липня 2005 року вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_4 . Від шлюбу мають неповнолітню дитину – доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 27052019 року сімейні стосунки розпалися, підставою чого послугували дії психологічного характеру ОСОБА_4 по відношенню до своєї доньки, що призвело до завдання шкоди здоров`ю дитини. У зв`язку з чим просить видати обмежувальний припис строком на 6 місяців відносно ОСОБА_4 щодо його неповнолітньої доньки ОСОБА_2

У судовому засіданні адвокат Сінькова Ю.К. та ОСОБА_1 заяву підтримали, просили задовольнити з підстав зазначених у неї.

Представник Служби у справах дітей Маріупольської міської ради у судовому засіданні не заперечував проти задоволення заяви про встановлення обмежувального припису.

ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечував проти задоволення заяви про встановлення обмежувального припису, додатково пояснив, що факти викладені у заяві є спотвореними, проте вважаючи психологічний стан дитини, проти задоволення заяви не заперечує.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 10.09.2020 року відкрито провадження у справі, призначено її до розгляду.

Заслухавши сторін та дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що заява обґрунтована та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 350-1 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису подається до суду за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства або насильства за ознакою статі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України 07 грудня 2017 року № 2229-VIII «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вичиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб, зокрема, подружжя.

Статтею 21 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що постраждала особа має право, зокрема, на: дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 24 та п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника, із заявою про видачу якого може звернутися постраждала особа.

Положеннями ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків, зокрема: заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків. Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Судом установлено, що з16 липня 2005 року ОСОБА_5 (далі - Заявник) перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4

Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 27 січня 2010 року Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області складено відповідний актовий запис № 98 та видане свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 .

27 травня 2019 року сімейні стосунки розпалися, підставою чого послугували дії психологічного характеру ОСОБА_6 по відношенню до своєї доньки, що призвели до завдання шкоди здоров`ю дитини.

Дитина на теперішній час боїться зустрічей із батьком, оскільки, останній потай від Заявника погрозами і шантажем змушував дочку з трьох років спати з ним в одному ліжку, як з`ясувалось, проти її бажання. Спроби матері припинити цю ситуацію тільки загострювали конфлікти в родині і викликали фізичне насильство по відношенню до неї самої з боку ОСОБА_6 . Ситуація вирішилася після того, як дитина відкрила своє становище в школі і розповіла про всі загрози батьківського дому. Керівництво навчального закладу викликало для бесіди ОСОБА_7 , яка терміново вжила необхідні заходи для захисту дитини та її лікування. Заявник прийняла рішення про терміновий роз`їзд і припинення спілкування дочки з батьком.

У результаті спілкування із психологами у жовтні 2019 року було встановлено, що ОСОБА_2 лягала в ліжко проти своєї волі і виключно у результаті дій батька - ОСОБА_6 . Також в момент, коли дитина засинала, батько брав до рук планшет, з якого лунали різні звукові сигнали, що сильно турбувало малолітню ОСОБА_2 .

Дитина не розповідала про це матері - ОСОБА_8 у зв`язку із тим, що реально сприймала слова батька, а саме про те, що останній помре або погіршиться його здоров`я.

Крім вказаного вище, в період часу з січня 2018 року по листопад 2018 року ОСОБА_9 систематично відчиняв двері ванної кімнати, де в цей час милась малолітня ОСОБА_2 , та продовжував там перебувати деякий час .

Крім того, в період часу з січня 2019 року по квітень 2019 року, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , будучи на одинці з малолітньою дитиною - ОСОБА_2 , знімав її на відеокамеру проти волі. Вказані відеозаписи ОСОБА_10 записував на власну відеокамеру, яка на теперішній час зберігається за адресою його проживання, деякі записи зберігаються на персональному комп`ютері за адресою проживання матері - ОСОБА_11 .

Згідно з висновком психолога вказані дії батька - ОСОБА_10 у відношенні малолітньої дитини - ОСОБА_2 спричинили нічні кошмари останньої, порушення сну, відмову від ігрової діяльності з ляльками, прояви дитиною цинізму і зневаги по відношенню до дорослих, в тому числі і викладачів її навчального закладу - Маріупольської загальноосвітньої приватної школи І-ІІІ ступенів «Лінгва-ХХІ», прагнення закрити своє тіло, небажання носити жіночій одяг, небажання митися, розмовляти про батька, розмовляти про свою зовнішність, прикраси та сукні, що є ознаками сексуального та психологічного насильства (домашнього насильства).

На підставі рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 12 травня 2020 року шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_10 було розірвано.

09.06.2020 слідчим відділом Центрального ВП ГУНП в Донецькій області до СРДР за № 12020050770001394 внесені відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.

Однак, незважаючи на попередження, останній неодноразово очікував на доньку в місцях її звичайного перебування та робив спроби спілкуватися з нею, на що дитина нервово реагувала, лякалася та тікала.

Згідно останнього психологічного висновку від 08.09.2020 року «... ОСОБА_12 досі сприймає батька як загрозу своєму життю та здоров`ю та відноситься до слідчого, адвоката та інших поліцейських як до своїх захисників.

Усе літо дівчина займалась ліпкою з глини, малювала, їздила з мамою на море. Але після періоду рівномірного розвитку в ОСОБА_12 з`явилися неврологічні проблеми, прояви збудження, які часто є наслідками психологічних травм. ОСОБА_13 було пораджено звернутися до невролога і провести обстеження, утриматися від участі в судових засіданнях і розмовах зі слідчим без судового психолога задля збереження психічної рівноваги та здоров`я. Мати проконсультувала доньку у фахових лікарів. Зараз ОСОБА_12 проходить лікування та подальше обстеження. Її стан покращився, лікування дає позитивну динаміку. ОСОБА_12 весела, спокійна, розмовляє повільніше, без збудження, вміє відключатися, робить вправи, які вивчила з психологом.»

У серпні 2020 року був випадок, коли ОСОБА_10 переслідував ОСОБА_7 на автомобілі біля шкільного закладу. ОСОБА_12 продемонструвала вміння переключатися, вести себе адекватно, зберігати свій спокій, захищатися від небезпеки. Однак психологічний стан ОСОБА_12 погіршився після зустрічі з батьком. Після цього випадку у кабінеті психолога було проведено моделювання захисту ОСОБА_12 від жахів.

Отже, проводячи аналіз поданих доказів, на підставі установлених судом обставин, суд вважає, що наявні очевидні ризики повторного заподіяння домашнього насильства ОСОБА_4 відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , тому, з метою застосування превентивного засобу – методу стримування та попередження повторення неправомірних дій зі сторони кривдника, суд вважає, що заява обґрунтована та до кривдника необхідно застосувати обмежувальний припис строком на 6 місяць.

У разі неприпинення неправомірних дій, зі сторони ОСОБА_4 заявник не позбавлена права на звернення до відповідних органів з вимогою застосування інших важелів стримування, у тому числі притягнення як до адміністративної відповідальності, так і до кримінальної відповідальності.

Зміст ч. 1 ст. 27 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» уповноважений підрозділ органу Національної поліції України бере на профілактичний облік кривдника з моменту виявлення факту вчинення ним домашнього насильства на встановлений законодавством строк і проводить з ним профілактичну роботу.

У зв`язку з викладеним, суд вважає за необхідне повідомити уповноважений орган Національної поліції України з приводу обставин домашнього насильства зі сторони ОСОБА_4 та вирішити питання профілактичного обліку кривдника ОСОБА_4 на визначений судом строк.

Згідно із ч. 4 ст. 350-6 ЦПК України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.

Керуючись вимогами Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та керуючись ст. ст. 247, 350-1, 350-5, 350-6 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву адвоката Сінькової Юлії Костянтинівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , зацікавлені особи: ОСОБА_4 , Служба у справах дітей Маріупольської міської ради про видачу обмежувального припису- задовольнити.

Видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_4 , якому визначити наступне тимчасове обмеження його прав відносно неповнолітньої ОСОБА_2 :

-Заборонити ОСОБА_4 наближатись на відстань ближче 500 м до місця проживання (перебування) неповнолітньої ОСОБА_2 , яка проживаю за адресою: АДРЕСА_2 .

-Заборонити ОСОБА_4 наближатися на відстань ближче 500 м до місця навчання неповнолітньої ОСОБА_2 , а саме до Маріупольської загальноосвітньої приватної школи І-ІІІ ступенів «Лінгва-ХХІ століття», місцезнаходження якої: 87525, Донецька область, м. Маріуполь, Центральний район, пр. Нахімова, буд.192.

Встановити строк обмежувального припису 6 місяців.

Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити Центральний ВП ГУНП у Донецькій області про факти застосування домашнього насильства ОСОБА_4 до неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , а також районні державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад, з метою вирішення питання про взяття на профілактичний облік ОСОБА_4 у порядку, передбаченому статтею 27 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, віднести на рахунок держави.

Рішення суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя Н.В.Хараджа