Ухвала суду № 91474829, 11.09.2020, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/3630/20

Провадження №2/263/1510/2020

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2020 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Федоренко Т.І., при секретарі Диміч Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» про скасування протоколу № 420 від 23.01.2019 року,

В С Т А Н О В И В:

20.03.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» про скасування протоколу.

В обґрунтування позову зазначив, що 02.11.2010 року між позивачем та відповідачем було укладене договір про користування електричною енергією № 84/328.19.12.2018 року Відповідачем було складено акт про порушення ПКЕЕН № 222606 по особистому рахунку 84-323. У вказаному акті відсутній який саме пункт ПКЕЕН порушений. Актом повідомленням про направлення на експертизу лічильника електроенергії від 19.12.2018 року були вилучені пломби і лічильник. У акті про проведення експертизи лічильника електроенергії від 20.12.2018 року відображено, що пломби та захисна голограма, які містяться на лічильнику не пошкоджені. На підставі вказаного акту комісією було складено протокол №420 від 23.01.2019 року де відображено, що встановлене пошкоджене розрахункових засобів обліку електричної енергії та прийнято рішення по донарахуванню вартості недооблікованої електричної енергії у сумі 94615,78 грн. Відповідно до протоколу №420 від 23.01.2019 року зазначено, що порушення кваліфіковані як, такі що сталися з вини споживача, але належних доказів комісією надано не було. Просив визнати незаконним та скасувати рішення комісії РЄС по розгляду актів про порушення ПКЕЕН для населення, оформлене протоколом №420 від 23.01.2019 року по розгляду акта про порушення ПКЕЕН № 222606 від 19.12.2018 року.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 25.03.2020 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі в порядку загального позовного провадження, Призначено підготовче судове засідання.

Позивач у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, заперечував проти закриття провадження у справі.

Представник відповідача надав заяву про закриття провадження у справі, оскільки ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 12.09.2019 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до АТ ДТЕК Донецькі електромережі про скасування протоколу №420 від 23.01.2019 року було закрито. Вказана ухвала набрала законної сили.

Згідно з ч.2 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. Відповідно до ст. 15 ЦК України Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способи захисту цивільних прав визначені ст. 16 ЦК України та можуть бути такими:1) визнання права;2) визнання правочину недійсним;3) припинення дії, яка порушує право;4) відновлення становища, яке існувало до порушення;5) примусове виконання обов`язку в натурі;6) зміна правовідношення;7) припинення правовідношення;8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь - яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Складений працівниками електропостачальної організації акт про порушення ПКЕЕН є лише фіксацією такого порушення, що було виявлено під час проведення перевірки дотримання цих Правил, тому оскарження лише факту складання такого акту, який не встановлює для споживача будь - яких обовязків і є різновидом пртетензії, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав.

Зазначений акт може бути визнано як доказ (із наданні йому відповідної оцінки судом під час вирішення іншого спору), зокрема щодо відшкодування матеріальних збитків, при вирішенні якого суд зобов`язаний дати оцінку дійсності цього акту.

Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає захисту.

Таку правову позицію висловлено в постановах Великої Палати Верховного суду від 22.02.2019 року у справі № 522/12901/17-ц від 22.03.2018 року, у справі № 800/559/17.

При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначає, що поняття спір, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства слід тлумачити в більш широкому значені, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

З огляду на викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що такі вимоги не підлягають розгляду не лише в порядку цивільного судочинства, але взагалі не підлягають судовому розгляду. Обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про скасування протоколу щодо розгляду акту про порушення ПКЕЕн та визнання дій комісії щодо розгляду зазначеного акту неправомірним, сам по собі не сприяє відновленню порушеного права.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що провадження за вказаним позовом підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1ст. 255 ЦПК України, виходячи з наступного вмотивування.

Судом встановлено, що ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 12.09.2019 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до АТ ДТЕК Донецькі електромережі про скасування протоколу №420 від 23.01.2019 року було закрито. Вказана ухвала набрала законної сили.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 27.04.2020 року, яка набарала законної сили 13.05.2020 року позивачу було відмовлено у задоволенні заяви про перегляд ухвали за ново виявленими обставинами.

На підставі п. 1 ч. 1ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно із ч. 2ст. 256 ЦПК України, в разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Суд зазначає, що заст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

За ч. 1ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

При цьому суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду (правова позиція Великої Палати Верховного Суду в постановах від 22 березня 2018 року у справі № 800/559/17, від 3 квітня 2018 року у справі № 9901/152/18, від 30 травня 2018 року у справі № 9901/497/18).

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги не підлягають розгляду не лише в порядку цивільного судочинства, але і взагалі не підлягають судовому розгляду. Обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про скасування протоколу засідання комісії відповідача щодо розгляду акта про порушення ПКЕЕ, сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права.

Аналогічна правова позиція була висловлена з цього питання Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 6 лютого 2019 року по справі №522/12901/17-ц.

Таким чином, оскільки оскаржуване рішення комісії енергопостачальника про нарахування збитків енергокористувачу, оформлене протоколом № 420 від 23.01.2019 року, є різновидом претензії, оскарження якої самостійно не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту суб`єктивних прав, унормований переліком в ст. 16 ЦК України, суд дійшов переконання, що провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» про скасування протоколу № 420 від 23 січня 2019 року підлягає закриттю.

Керуючись ст.255,259-261 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» про скасування протоколу № 420 від 23.01.2019 року - закрити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Донецького апеляційного суду.

Суддя Т.І.Федоренко