Рішення № 91474819, 09.09.2020, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/8902/20

Провадження № 2/263/2097/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2020 року Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області в складі головуючого судді Васильченко О.Г., при секретарі Федоренко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області про стягнення недоотриманої пенсії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом в якому вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після його смерті залишилась недоотримана за життя їм пенсія. Позивач з чоловіком проживали та були зареєстровані на момент смерті разом. Родині відносини підтверджуються свідоцтвом про шлюб. Після смерті чоловіка позивач не мала можливості навіть отримати свідоцтво про смерть чоловіка, оскільки необхідно було отримати рішення суду про встановлення факту смерті і вже після цього свідоцтво про смерть. 06.03.2020р. було заведено спадкову справу, що підтверджується витягом №59726771 від 06.03.2020 року та в цей же день нотаріусом було направлено запит до Маріупольського об`єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області щодо надання інформації про наявність недоотриманої ОСОБА_2 за життя пенсії. 09.04.2020 року від відповідача надійшла відповідь, про те, що недоотримана за життя померлим пенсія спадкоємцем виплачується, якщо звернення надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Таким чином, станом на 09.03.2020р. час звернення за недоотриманою пенсією сплив. За період життя чоловік приблизно недоотримав пенсію у розмірі 40000 грн. Просить суд стягнути з відповідача на її користь недоотриману ОСОБА_2 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 пенсію у розмірі 40000 грн.

Від представника позивача в позові мається прохання про розгляд справи у його відсутність.

Від відповідача до суду надійшов письмовий відзив на позов, з якого вбачається, що Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області позовні вимоги не визнає. Свої заперечення відповідач обґрунтовує тим, що недоотримана пенсіонером з власної вини пенсія виплачується за минулий час, але не більше ніж за три роки до звернення за отриманням пенсії. Також вказали, що ОСОБА_2 перебував на обліку в управлінні з 01.06.2015р. по 31.01.2016р. в розмірі 22891,01 грн. але не виплачена. Пенсійна справа ОСОБА_2 надійшла до управління з ПФУ в Красноармійському районі Донецької області, де ОСОБА_2 отримав пенсію по 31.05.2015р.Тому, просять суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до положення ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд розглядає справу без фіксації судового процесу технічними засобами відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши докази по справі, вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодування у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Факт прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 підтверджуються витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі про реєстрацію спадкової справи №65638047, яке видано приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Шпарага С.С.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідачем суду наданий електронний розрахунок ІКІС УПФУ: підсистеми призначення та виплати пенсії в якому вказана, що розмір недоотриманої ОСОБА_2 за життя пенсії становить 22 891,01 грн.

Таким чином, позивач, у встановленому законом порядку, набула право власності на грошову суму в розмірі 22 891,01 грн.

Посилання відповідача на положення ч. 1 ст. 46 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яким визначено, що «… нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії …», також не мають правових підстав, оскільки жодних доказів в підтвердження наявності вини спадкодавця – ОСОБА_2 суду не надано.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконливого висновку, що грошова сума, набута позивачем в порядку спадкування, у розмірі 22 891,01 грн., не виплачена їй відповідачем до теперішнього часу.

Відповідно до ст.ст. 316, 317 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно) яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Зміст цього права становлять можливості власника на володіння, користування та розпорядження своїм майном. При цьому на зміст права не впливає місце проживання власника та місце знаходження майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до п. 2.26. Постанови Правління Пенсійного Фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв`язку з відсутністю членів сім`ї або в разі не звернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається документ, що посвідчує особу заявника, свідоцтво про смерть, свідоцтво про право на спадщину. Зазначені вище вимоги були виконані позивачем.

Відповідно до абзацу 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Права і свободи людини та їх гарантії, відповідно до ст. 3 Конституції України, визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

З системного аналізу викладених вище норм права, суд вважає, що право позивача на мирне володіння, користування, розпоряджання власним майном у вигляді отриманої спадщини після смерті ОСОБА_2 порушено з боку відповідача, тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, в межах наданого відповідачем розрахунку.

Крім того, з відповідача підлягає стягненню судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань на користь держави в сумі 840 грн. 80 коп.

Керуючись ст.ст.10,11,60,89,141,263-265,268,272-273,274-279 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області про стягнення недоотриманої пенсії - задовольнити частково.

Стягнути з Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (адреса: 87548, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27-а; ЄДРПОУ – 4217186) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошові кошти, набуті нею в порядку спадкування за законом у вигляді недоотриманої пенсії за життя ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 22 891 грн. 01 коп.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області за рахунок бюджетних асигнувань на користь держави судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Донецького апеляційного суду або через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.Г.Васильченко