Вирок № 91473810, 10.09.2020, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/1551/20

ВИРОК

Іменем України

10 вересня 2020 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Васильєвої Т.Ю.,

секретар Манюк Л.В.

за участю: прокурора Шеліховської І.Ю., потерпілої ОСОБА_1 , захисника Сувалова В.О., обвинуваченого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці кримінальне провадження № 12020020100000306, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.04.2020, за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , громадянинаУкраїни, працюючого в Фермерському господарстві «НОВА ГОСПОДА»,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 22.04.2020 близько 11:40 год, керуючи технічно-справним автомобілем марки «Toyota Land Cruiser Prado 150», державний номерний знак НОМЕР_1 , із пасажиром ОСОБА_1 , рухаючись автодорогою сполученням «Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам`янка» 415 км, неподалік смт. Вороновиця, на автодорозі з двостороннім рухом, яка має по дві смуги для руху в кожному напрямку, не дотримався безпечної дистанції та безпечного інтервалу, здійснив виїзд на призначений для зустрічного руху бік дороги, перетнувши при цьому горизонтальну лінію дорожньої розмітки 1.3, перетинати яку заборонено, допустив зіткнення з транспортним засобом марки «Mazda 626» державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 . Внаслідок даної пригоди пасажирка автомобіля марки «Toyota Land Cruiser Prado 150» ОСОБА_1 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 517/540 від 28.05.2020, отримала тілесні ушкодження у вигляді сполучної травми тіла: відкрита черепно-мозкова травма – забій головного мозку легкого ступеня, перелом кісток основи і склепіння черепа (лівої скроневої, лівої тім`яної і основної кісток), субдуральна гематома справа, вогнище забою в скроневій долі з права, дислокація серединних структур вліво, розрив барабанної перетинки лівого вуха, контузія правого ока легкого ступеня, травматичний субкон`юктивальний крововилив, гематома повік правого ока, синці та садна обличчя, забій (набряклість та садно) ділянки лівого плечового суглоба, садна ділянок обох колінних суглобів. Вказані тілесні ушкодження у ОСОБА_1 отримані від впливу твердих тупих предметів, терміном спричинення незадовго до госпіталізації 22.04.2020 року та за ступенем тяжкості належать до тяжких тілесних ушкоджень, оскільки черепно-мозкова травма з переломами кісток основи і склепіння черепа являлась небезпечною для життя в момент заподіяння. Також, у ОСОБА_1 при терміні вагітності 38 тижнів 4 дні, під час операції «кесарський розтин» 22.04.2020 вилучено мертвий плід чоловічої статі, причина смерті якого, згідно «Протоколу патологоанатомічного дослідження № 71 мертвонародженого від 23.04.2020: «антенатальна асфіксія плоду – обумовлена полі травмою у вагітної». Характер вказаних у ОСОБА_1 тілесних ушкоджень і відсутність захворювань чи вад розвитку у плоду свідчать про причинний зв`язок тілесних ушкоджень з перериванням вагітності. Тому тілесні ушкодження у ОСОБА_1 належать до тяжких тілесних ушкоджень і за ознакою того, що призвели до переривання вагітності, незалежно від її строку.

Відповідно до висновку судової авто-технічної експертизи № 319 від 19.05.2020:

В даній дорожній обстановці дії водія автомобіля марки «Toyota Land Cruiser Prado 150» державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_2 з технічної точки зору регламентувались вимогами п.п. 10.1, 11.4, 13.1 Правил дорожнього руху України та вимогам горизонтальної дорожньої розмітки 1.3, яку перетинати заборонено. В ситуації, яка склалася, можливість попередження зіткнення з автомобілем «Mazda 626» у водія автомобіля «Toyota Land Cruiser Prado 150» ОСОБА_2 з технічної точки зору полягала у виконанні ним вимог п.п. 10.1, 11.4, 13.1 та вимогам горизонтальної дорожньої розмітки 1.3 Правил дорожнього руху, для чого у нього були відсутні будь-які перешкоди технічного характеру та при умові постійного контролю за рухом даного автомобіля. В ситуації, яка склалася, в діях водія автомобіля «Toyota Land Cruiser Prado 150» ОСОБА_2 вбачається невідповідність вимогам п.п. 11.4, 13.1 та вимогам горизонтальної дорожньої розмітки 1.3 Правил дорожнього руху. Дії водія автомобіля «Toyota Land Cruiser Prado 150» ОСОБА_2 , що не відповідали вимогам п.п. 11.4, 13.1 Правил дорожнього руху з технічної точки зору призвело до виникнення події даної дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, водій ОСОБА_2 порушив вимоги п.п 11.4, 13.1 Правил дорожнього руху України та вимоги горизонтальної дорожньої розмітки 1.3 Правил дорожнього руху України, де вказано: 11.4 «На дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, забороняється виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги»; 13.1 «Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу»; 1.3 «Поділяє транспортні потоки протилежних напрямків на дорогах, які мають чотири і більше смуг руху. Лінію перетинати забороняється.».

Порушення водієм ОСОБА_2 вимог п.п. 11.4, 13.1 Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв`язку з наслідками даної дорожньо-транспортної пригоди.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 за пред`явленим йому обвинуваченням вину визнав повністю, розкаявся у вчиненому та пояснив, що дійсно вчинив злочин за умов та при обставинах, викладених в обвинувальному акті. А саме, що він дійсно 22.04.2020 у вказаний час керував автомобілем «Toyota», в машині також знаходилася його дружина ОСОБА_1 . Він керував автомобілем в лівій смузі руху та фарами просив дати йому дорогу автомобілю, що рухався попереду, марки «Форд», але коли цей автомобіль перестроївся в праву смугу руху, попереду виявився ще один автомобіль, марки «Мазда», якого він до того не бачив, тому намагався швидко уникнути зіткнення з даним автомобілем, але не впорався з керуванням, допустив зіткнення з автомобілем «Мазда», внаслідок чого постраждала вся його сім`я. Заперечень до викладених в обвинувальному акті обставин він не має, з висновками за результатами проведених експертиз погоджується. Матеріальних претензій до нього потерпіла не має. Завдану шкоду пошкодженням автомобіля «Мазда» він відшкодував володільцю добровільно. Жалкує про вчинене, щиро розкаюється, зрозумів, що не варто порушувати правила дорожнього руху за будь-яких обставин, просить вибачення в потерпілої за вчинене.

Потерпіла ОСОБА_1 , в судовому засіданні пояснила, що на даний час вона розлучена з обвинуваченим, та вони проживають разом, перебувають в нормальних стосунках. У вказаний в обвинувальному акті час вони з обвинуваченим поверталися з м. Вінниці додому до м. Немирів, перед ними їхав інший автомобіль, який не уступав їм дорогу, а в останній момент, коли цей автомобіль перестроївся в іншу смугу руху, перед ними виявився інший автомобіль, з яким не вдалося уникнути зіткнення. Майнових претензій до обвинуваченого не має, просить суворо не карати.

Враховуючи думку учасників судового провадження, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним досліджувати докази по кримінальному провадженню стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються. Суд визнав за необхідне обмежитись допитом обвинуваченого, потерпілої, дослідженням доказів стосовно особи обвинуваченого, процесуальних витрат та речових доказів. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст встановлених досудовим слідством обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає, а також судом роз`яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені можливості оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Судом встановлено, що на досудовому слідстві дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони заподіяли тяжке тілесне ушкодження.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує, що він на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання та за місцем роботи характеризується позитивно, раніше не судимий, добровільно відшкодував завдану матеріальну шкоду учасникам дорожньо-транспортної пригоди, офіційно працює, має на утриманні неповнолітню дитину.

Згідно досудової доповіді Немирівського районного відділу Філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області, рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як низький. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також низьку ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства. На думку органу пробації, виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень.

Обставиною, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченого, суд встановив щире каяття, що відповідає також позиції сторони обвинувачення, висловленій в ході судового розгляду.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на наявність пом`якшуючої та відсутність обтяжуючих покарання обвинуваченого обставин, відомості, що характеризують особу обвинуваченого, тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, позицію державного обвинувача та потерпілої щодо можливості виправлення і перевиховання обвинуваченого, досудову доповідь Немирівського районного відділу Філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області, суд вважає, що ОСОБА_2 не представляє підвищену суспільну небезпеку та його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, через що при призначенні покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті обвинувачення він може бути звільнений від відбування покарання з випробуванням з призначенням іспитового строку на підставі ст. 75 КК України, із застосуванням ст. 76 КК України, та враховуючи невідворотність завданих кримінальним правопорушенням наслідків, до обвинуваченого слід застосувати також додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами, що передбачено санкцією статті обвинувачення.

Суд вважає, що саме таке покарання обвинуваченому ОСОБА_2 буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Заходи забезпечення кримінального провадження до обвинуваченого не застосовувались, підстав для його обрання суд не вбачає.

Цивільний позов потерпілою особою не заявлявся.

Враховуючи постанову про визнання та визначення місця зберігання речових доказів від 22.04.2020, а також ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 24.04.2020 про накладення арешту на вилучене майно, на підставі ч. 4 ст. 174, ст. 100 КПК України, з урахуванням думки сторін кримінального провадження, слід скасувати арешт речових доказів, а саме: автомобіля марки «Toyota Land Cruiser Prado 150» державний номерний знак НОМЕР_1 та повернути його власнику згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу – ФГ «Нова господа», а також автомобіля марки «Mazda 626» державний номерний знак НОМЕР_2 та повернути його законному володільцю ОСОБА_3 .

Враховуючи постанову про визнання та приєднання до кримінального провадження речового доказу від 29.05.2020, речові докази, а саме CD-R диск із відеозаписом з камери зовнішнього відеоспостереження, який зберігається в матеріалах кримінального провадження № 12020020100000306 від 22.04.2020, згідно ст. 100 КПК України, слід залишити в матеріалах кримінального провадження.

Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України, з обвинуваченого ОСОБА_2 підлягають до стягнення процесуальні витрати на корить держави за проведення експертиз в межах даного кримінального провадження, відповідно до висновків експерта №297 від 04.06.2020, № 298 від 30.04.2020, № 319 від 19.05.2020 в загальній сумі 3 432, 45 гривень.

Керуючись ст.ст. 100, 174, 349, 368-371, 373-374, 376, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання з випробуванням, призначивши іспитовий строк тривалістю 2 роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_2 :

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, в сумі 3 432, 45 гривень.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 24.04.2020, на автомобіль марки «Toyota Land Cruiser Prado 150», державний номерний знак НОМЕР_1 .

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 24.04.2020, на автомобіль марки «Mazda 626», державний номерний знак НОМЕР_2 .

Речовий доказ, а саме: автомобіль марки «Toyota Land Cruiser Prado 150», державний номерний знак НОМЕР_1 , повернути власнику ФГ «Нова господа».

Речовий доказ, а саме: автомобіль марки «Mazda 626», державний номерний знак НОМЕР_2 , повернути ОСОБА_3 .

Речовий доказ, а саме: CD-R диск із відеозаписом з камери зовнішнього відеоспостереження, який зберігається в матеріалах кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: