Рішення № 91473149, 10.09.2020, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 10.09.2020

ЄУ № 942/622/20

Провадження №2/942/393/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2020 року Новопсковський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Проньки В.В.

за участю секретаря судового засідання Колесник Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Новопсковського районного суду Луганської області з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь пеню (неустойку) за прострочення сплати аліментів у розмірі 16396,66 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що з 27.07.1998 перебувала у шлюбі з відповідачем, який рішенням Новопсковського районного суду Луганської області від 26.02.2018 було розірвано. Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка навчається на денній формі навчання у Навчально-науковому інституті культури і мистецтв Державного закладу «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка». Позивач зазначає, що рішенням Новопсковського районного суду Луганської області від 28.11.2018 з відповідача на її користь стягнуто аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 на час навчання у розмірі 1/6 частки від доходу (заробітку) щомісячно, починаючи з 17.09.2018 до закінчення навчання – 30.06.2021, але не довше ніж до досягнення донькою двадцяти трьох років. Відповідач ОСОБА_2 аліменти не сплачував, внаслідок чого утворилась заборгованість за період з вересня 2018 року по травень 2019 року та з червня 2019 року по лютий 2020 року на загальну суму 16396,66 грн.

Позивач вважає, що наявність заборгованості з аліментів тягне за собою відповідальність у вигляді неустойки. Розмір пені у зв`язку з невиконанням рішення суду складає 38436,59 грн. Проте, відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України розмір пені, що підлягає стягненню на користь одержувача аліментів не може перевищувати 100% заборгованості.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 16396,66 грн.

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 11.06.2020 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

01.07.2020 відповідач надав відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначив, що заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 16396,66 грн з`явилася через те, що єдиним його доходом є заробітна плата, але вона не є стабільною, і деякий час він буває безробітним. Відповідач стверджує, що заборгованість зі сплати аліментів він сплатив у повному обсязі. На даний час він не працює, не має постійного заробітку, не отримує жодної соціальної грошової допомоги, перебуває у шлюбі, має на утриманні малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_2 . Посилаючись на матеріальний та сімейний стан, погашення заборгованості з аліментів в повному обсязі, просив суд знизити розмір пені за прострочення сплати аліментів.

Позивач в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце проведення засідання повідомлена належним чином, надала суду заяву, в якій просила суд розглянути справу без її участі, наполягала на задоволенні позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення засідання повідомлений належним чином, надав суду заяву, в якій просив суд розглянути справу без його участі, позовні вимоги не визнає.

Приймаючи до уваги заяви сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності та без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, суд приходить до такого.

Відповідно до ст. 199 СК України якщо повнолітня дочка, син продовжують навчання і у зв`язку із цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Згідно ст. 201 СК України до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.

Суд встановив, що заочним рішенням Новопсковського районного суду Луганської області від 28.11.2018 з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час навчання у розмірі 1/6 частки усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 17 вересня 2018 року і до закінчення навчання – 30 червня 2021 року, але не довше ніж до досягнення донькою двадцяти трьох років. Рішення набрало законної сили 29.12.2018.

На підставі вказаного рішення суду Новопсковським районним судом Луганської області 01.02.2019 видано виконавчий лист № 420/1550/18.

17.04.2019 державним виконавцем Новокаховського МВ ДВС прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого лиса №420/1550/18 від 01.02.2019 про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 .

Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів від 20.02.2020, що здійснений державним виконавцем Новокаховського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на підставі виконавчого листа №420/1550/18 від 01.02.2019, виданого Новопсковським районним судом Луганської області, за ОСОБА_2 станом на 01.02.2020 рахується заборгованість зі сплати аліментів у сумі 16396,66 грн.

З вказаного розрахунку заборгованості вбачається, що аліменти відповідачем не сплачувались, що відповідно до ст. 196 СК України дає підстави для нарахування неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

Частиною 1 ст. 196 СК України передбачено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

При цьому за змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Так, у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження №14-616цс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла такого правового висновку.

Передбачена статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у вигляді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.

Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.

Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

Так, позивачем проведено розрахунок пені за прострочення сплати аліментів. Відповідно до вказаного розрахунку, неустойка (пеня) за прострочення сплати аліментів за виконавчим листом №420/1550/18 від 01.02.2019 за період з вересня 2018 року по лютий 2020 року складає 38436,59 грн. Проте, враховуючи положення ч. 1 ст. 196 СК України, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 16396,66 грн, що відповідає сумі нарахованої державним виконавцем заборгованості.

При наданні розрахунку заборгованості позивач посилається на Постанову Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №333/6020/16-ц.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд приходить до висновку про його відповідність Закону та вказаній вище правовій позиції.

Суд також встановив, що відповідач визнав себе винним у виникненні даної заборгованості по аліментах, проте просив зменшити розмір пені з огляду на матеріальний та сімейний стан та погашення заборгованості зі сплати аліментів.

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 29.05.2020 №220, ОСОБА_2 отримав доходи за період з 2 кварталу 2019 року по 1 квартал 2020 року на загальну суму 37128,54 грн.

З Форми ОК-5 (Індивідуальні відомості про застраховану особу) від 28.05.2020, наданої Пенсійним фондом України, вбачається, що сума заробітку ОСОБА_2 у 2019 році складає 34630,85 грн., а в 2020 році – 15050,99 грн.

ОСОБА_2 на обліку Новокаховської міської філії Херсонського обласного центру зайнятості за період з 01.10.2019 по 30.04.2020, станом на 01.06.2020 як безробітний не перебував, ніяких виплат не отримував, що підтверджується відповідною довідкою за вих.№21/14/04/632/20 від 01.06.2020.

Згідно з довідкою № 3496 від 27.05.2020, виданою Управлінням праці та соціального захисту населення м. Нова Каховка Херсонської області, ОСОБА_2 на обліку в управлінні не перебуває, ніяких видів державної соціальної допомоги не отримує.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого повторно Луцьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у Волинській області 14.03.2019, відповідач ОСОБА_2 з 06.04.2018 перебуває в шлюбі ОСОБА_4 .

Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Новокаховским міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 15.05.2020, ОСОБА_2 є батьком малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Обґрунтовуючи свої доводи щодо погашення заборгованості зі сплати аліментів на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідач додав до відзиву на позов копії квитанцій №57 від 15.05.2020, №18 від 01.06.2020, №34 від 17.06.2020, №31 від 24.06.2020, з яких вбачається, що ОСОБА_2 сплатив борг за аліментами у зведеному виконавчому проваджені №59349702 на загальну суму 44280,00 грн.

Крім того, відповідачем надана інформація про грошові перекази, проведені 17.08.2018 та 21.09.2018 через міжнародну платіжну систему Western Union.

З досліджених в судовому засіданніматеріалів зведеного виконавчого провадження №59349702 вбачається, що станом на липень 2020 року заборгованість зі сплати аліментів за виконавчим листом №420/1550/18 від 01.02.2019 відсутня. Згідно з розпорядженнями державного виконавця №58911416 від 19.05.2020, 03.06.2020, 15.07.2020 частина грошових коштів, сплачених відповідачем, була перерахована на користь позивача на сплату аліментів за виконавчим листом №420/1550/18 від 01.02.2019.

Однак позивачем заявлена вимога про стягнення пені за прострочення сплати аліментів зі період з вересня 2018 року по лютий 2020 року, тоді як заборгованість відповідачем погашено в травні 2020 року.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

У зв`язку з викладеним та зважаючи, що заборгованість по аліментах виникла з вини відповідача, доказів протилежного ним не надано та в ході розгляду справи не встановлено, тому суд приходить до висновку про наявність правових підстав для нарахування неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 .

Разом з тим частиною ч. 2 ст. 196 СК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Отже враховуючи матеріальний стан відповідача та наявність на його утриманні малолітньої дитини, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені, та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 10000,00 гривень.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», то судовий збір в сумі 840,80 грн підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст.12, 13, 80, 81, 89, 141, 263-268, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень 00 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави (рахунок отримувача UA908999980313111256000026001), отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ – 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030106) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт громадянина України № НОМЕР_3 , виданий 02.10.2018, орган, що видав - 4452, РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована: АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт громадянина України № НОМЕР_5 , виданий 30.11.2017, орган, що видав - 8024, РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрований: АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_3 .

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Луганського апеляційного суду через Новопсковський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Пронька