Рішення № 91472835, 03.09.2020, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

03 вересня 2020 року

Справа № 401/1620/20

Провадження № 2/401/693/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2020 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Волошиної Н.Л., розглянувши в м. Світловодськ в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання цивільну справу за позовом Спільного підприємства - Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію, -

ВСТАНОВИВ:

22 липня 2020 року представник позивача СП ТОВ "Світловодськпобут" Московський С.В. звернувся до суду з вищезазначеним позовом та просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 154 058 грн. 98 коп. боргу за спожиту теплову енергію, з яких 68 382 грн. 64 коп. - основний борг, 16 636 грн. 24 коп. – втрати від інфляції, 5 534 грн. 11 коп. – 3% річних, 63 505 грн. 99 коп. – пеня.

В обґрунтування позову посилається на те, що СП ТОВ «Світловодськпобут» відповідно до рішення виконавчого комітету Світловодської міської ради № 742 від 15 серпня 2012 року (діяло до 16 серпня 2019 року) є виконавцем послуг з централізованого опалення в м. Світловодськ та проводить забезпечення тепловою енергією багатоквартирні будинки. Між сторонами 01 серпня 2007 року укладено договір про постачання теплової енергії, а саме про надання послуг з опалення та гарячого водопостачання вбудованого нежитлового приміщення площею 54,6 м кв., яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Позивач згідно даного договору забезпечує теплопостачання в опалювальні періоди, нарахування вартості теплової енергії проводилося за встановленими тарифами. Відповідач договірні зобов`язання щодо оплати отриманих послуг не виконує, тому за період з 01 січня 2015 року по 01 липня 2020 року його заборгованість за спожиту теплову енергію становить 68382 грн. 64 коп. ( розрахунок – а.с. 12-14). Крім того, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України та ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», позивач просить стягнути втрати від інфляції у сумі 16636 грн. 24 коп., 3% річних - 5534 грн. 11 коп. ( розрахунок – а.с. 15-16), а також пеню в розмірі 63505 грн. 99 коп. ( розрахунок – а.с. 17-19). (а.с. 2-7)

Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 04 серпня 2020 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву, відкрито провадження у цивільній справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання за наявними матеріалами та роз`яснено відповідачу право в 15-денний строк з дня отримання даної ухвали надіслати (надати) до суду відзив на позовну заяву. (а.с. 107-108)

Відзив на позовну заяву ОСОБА_1 суду не представив, натомість 02 вересня 2020 року подав заяву про застосування строків позовної давності. (а.с. 112)

Вивчивши наявні у справі докази, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Спільне підприємство товариство з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» є виконавцем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, що підтверджується рішенням виконавчого комітету Світловодської міської ради № 742 від 15 серпня 2012 року. (а.с. 9)

01 серпня 2007 року між СП ТОВ «Світловодськпобут» та ОСОБА_1 укладено договір про постачання теплової енергії № 320, відповідно до якого СП ТОВ «Світловодськпобут» зобов`язується постачати теплову енергію споживачу з метою гарячого водопостачання та опалення приміщення площею 54,6 м. кв. за адресою АДРЕСА_1 , а споживач зобов`язується сплачувати за використану теплову енергію. Відповідно до п.7.1 вказаного договору, термін його дії 1 рік з моменту його підписання. Якщо за місяць до закінчення терміну дії договору ні одна зі сторін не виявить бажання внести в нього зміни або доповнення, він продовжується. (а.с. 10-11)

Відповідно до умов договору позивач забезпечує теплопостачанням в опалювальні періоди вбудоване нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_1 . (а.с. 20, 21, 22, 23, 24, 25,26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43)

В розумінні положень ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", відповідач є індивідуальним споживачем послуг з централізованого опалення.

У відповідності до ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів та зобов`язаний, в свою чергу, укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, а також оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.

Між сторонами склалися договірні відносини, згідно яких підприємство надавало послуги з централізованого опалення нежитлового приміщення, споживач отримував ці послуги, але безпідставно зобов`язання за Договором щодо оплати послуг за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених договором, не виконує, внаслідок чого за період з 01 січня 2015 року по 01 липня 2020 року виникла заборгованість за отримані послуги у сумі 68382 грн. 64 коп. (а.с. 12-14)

У відповідності до вимог ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідач, як сторона договору, яка прострочила виконання зобов`язання має обов`язок сплатити борг за отримані з централізованого опалення , з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, відповідно позовні вимоги в цій частині відповідають вимогам закону.

Разом з тим, правилами ст. 256 ЦК України встановлено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно положень ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідач у своїй заяві від 02 вересня 2020 року просив застосувати наслідки спливу позовної давності.

Частиною 5 ст. 267 ЦК України встановлено, що якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Із заявою про поновлення позовної давності позивач до суду не звертався.

Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26 травня 2020 року відмовлено у видачі судового наказу за заявою СП ТОВ «Світловодськпобут» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за теплову енергію, оскільки заявлені вимоги включають борг за період, що поза межами строків позовної давності, відтак звернення до суду з заявою про видачу судового наказу не мало своїм наслідком переривання строку позовної давності (а.с. 8).

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу, втрат від інфляції та 3% річних підлягають частковому задоволенню, в межах загального строку позовної давності, який слід обраховувати з часу звернення СП ТОВ «Світловодськпобут» до суду з даним позовом, а саме за період з 22 липня 2017 року по 22 липня 2020 року у такому розмірі : основний борг - 38869 грн. 14 коп.; втрати від інфляції - 3919 грн. 64 коп. ; 3% річних - 1861 грн. 84 коп., за наступним розрахунком:

п/нЗаборгованість ПочатокКінець%Інфляційні10,0001.07.201731.07.20170,000,0020,0001.08.201731.08.20170,000,0030,0001.09.201730.09.20170,000,004243,1101.10.201731.10.20170,622,9252322,1201.11.201730.11.20175,7320,964653,9101.12.201731.12.201711,8646,5477974,9101.01.201831.01.201820,32119,62811024,6301.02.201828.02.201825,3799,22914223,0401.03.201831.03.201836,24156,451014494,8601.04.201830.04.201835,74115,961114494,8601.05.201831.05.201836,9301214494,8601.06.201830.06.201835,7401314494,8601.07.201831.07.201836,9301414494,8601.08.201831.08.201836,9301514494,8601.09.201830.09.201835,74275,41614735,2801.10.201831.10.201837,54250,51717358,9801.11.201830.11.201842,8243,031820463,8501.12.201831.12.201852,14163,711924024,6301.01.201931.01.201961,21240,252026167,0601.02.201928.02.201960,22130,842128317,101.03.201931.03.201972,15254,852228727,201.04.201930.04.201970,83287,272328727,201.05.201931.05.201973,2201,092428727,201.06.201930.06.201970,8302528727,201.07.201931.07.201973,202628727,201.08.201931.08.201973,202728727,201.09.201930.09.201970,83201,092828727,201.10.201931.10.201973,2201,092928727,201.11.201930.11.201970,8328,733031167,9401.12.201931.12.201979,4103133992,4901.01.202031.01.202086,6167,983236506,7801.02.202029.02.202087,0203338362,4201.03.202031.03.202097,75306,93438869,1401.04.202030.04.202095,84310,953538869,1401.05.202031.05.202099,04116,613638869,1401.06.202030.06.202095,8477,74 СУМА1861,843919,64

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення пені, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 548 ЦК України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Ч. 2 ст. 551 ЦК України передбачено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.

П. 6.3 Договору № 320 про постачання теплової енергії від 01 серпня 2007 року, укладеного між СП ТОВ «Світловодськпобут» та ОСОБА_1 , обумовлено, що споживач несе матеріальну відповідальність перед теплопостачальним підприємством, зокрема, при несвоєчасній оплаті за теплову енергію стягується пеня в розмірі 1% від нарахованої суми за кожен день прострочки. (а.с. 10-11)

Однак, ч. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Таким чином, розмір пені, встановлений договором , перевищує максимально допустимий розмір пені, встановлений Законом, в зв`язку з чим вимоги позову про стягнення з ОСОБА_1 пені у сумі 63 505 грн. 99 коп., обрахованої згідно умов п. 6. 3 Договору, в заявленому розмірі задоволені буди не можуть. Також вказаний розмір обрахований з урахуванням ПДВ, що суперечить нормам Податкового кодексу, оскільки суми штрафних санкцій, пені (неустойки) не входять до складу договірної вартості. Відповідно у випадку, коли один із контрагентів порушує договірні умови і сплачує неустойку (пеню, штраф, відсотки) за таке порушення, дані суми не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Крім того суд зазначає, що п. 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» до 1 липня 2020 року зупинено дію пункту 10 частини другої та пункту 2 частини четвертої статті 7 та частини першої статті 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Більше того, відповідно до п.п. 4 п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності з 17 березня 2020 року, на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня, обрахована у розмірі, визначеному ч. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово – комунальні послуги», за період в межах строку позовної давності, визначеного ч. 2 ст. 258 ЦК України, у сумі 721 грн. 85 коп., за наступним розрахунком:

п/нБоргПочатокКінецьПеня128727,222.07.201931.07.201928,73228727,201.08.201931.08.201989,05328727,201.09.201930.09.201986,18428727,201.10.201931.10.201989,05528727,201.11.201930.11.201986,18628727,201.12.201931.12.201989,05731167,9401.01.202031.01.202096,62833992,4901.02.202029.02.202098,58936506,7801.03.202016.03.202058,41 СУМА721,85

Судові витрати суд розподіляє у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог ( 29, 45%), в зв`язку з чим відшкодуванню за рахунок відповідача підлягають судові витрати у сумі 680 грн. 56 коп.

На підставі викладеного,керуючись ст.ст.11, 12, 13, 78, 79, 89, 141, 206, 264, 265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов Спільного підприємства - Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Спільного підприємства - Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" заборгованість за спожиті послуги у загальній сумі 45 372 грн. 47 коп., до складу якої входить : основний борг - 38869 грн. 14 коп.; втрати від інфляції - 3919 грн. 64 коп. ; 3% річних - 1861 грн. 84 коп.; пеня - 721 грн. 85 коп.

В задоволенні вимог щодо стянгення решти заявлених сум - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Спільного підприємства - Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" 680 грн. 56 коп. понесених судових витрат, решту судових витрат віднести на рахунок позивача.

Рішення може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів шляхом подання апеляційної скарги в порядку ст.ст. 351-356, п.п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Відомості про сторін:

Позивач: Спільне підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут", місце знаходження: Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Григорія Сковороди, буд. 2а, код ЄДРПОУ 31678853;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 17 липня 1997 року Світловодським РС УДМС.

Суддя Світловодського

міськрайонного суду Н.Л. Волошина