Вирок № 91470992, 11.09.2020, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/41/20

Провадження № 1-кп/344/2/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2020 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Зеленко О.В.,

з участю секретарів Горайської Ю.В., Мельницької Л.Т.,

прокурора Данищука Д.М.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

представника потерпілого Гусака М.М.,

захисника Боднарчука М.М.,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Івано-Франківськ, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, працюючого торговим представником в ТзОВ «ХАДО», одруженого, на утриманні одна малолітня дитина, згідно ст.89 КК України раніше не судимого, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Злочин вчинено за наступних обставин.

Так, 10.11.2019 близько 21 год ОСОБА_2 прибув у двір будинку АДРЕСА_2 .

В цей час у двір вищевказаного будинку на автомобілі марки «Audi» приїхав ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_3 та, припаркувавши автомобіль, вийшли на вулицю, після чого направилися в напрямку під`їзду будинку, в якому знаходиться їхня квартира.

Побачивши ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_3 , із якою ОСОБА_2 раніше перебував у стосунках, у останнього на ґрунті ревнощів виник умисел на вчинення протиправних дій відносно ОСОБА_1 , а саме заподіяння останньому тілесних ушкоджень.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 підійшов до ОСОБА_1 та умисно наніс один удар кулаком в обличчя потерпілого. Після цього ОСОБА_2 продовжив наносити удари по тілу ОСОБА_1 . Потерпілий ОСОБА_1 з метою самозахисту почав відбиватися і між ними зав`язалась бійка.

Під час вказаного конфлікту ОСОБА_2 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій та маючи на меті заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, тримаючи в руці предмет, ззовні схожий на ніж, умисно наніс ним декілька ударів по тілу потерпілого: один удар в живіт та чотири удари в грудну клітку, внаслідок чого спричинив потерпілому відповідно до висновку експерта № 557 від 21.12.2019 тілесні ушкодження у вигляді проникаючої колото-різаної рани на передній поверхні живота з ушкодженням тонкої кишки, брижі тонкої кишки та крововиливом в черевну порожнину, яка відноситься до тяжких тілесних ушкоджень як таких, що є небезпечними для життя в момент спричинення; чотирьох непроникаючих колото-різаних ран в ділянки грудної клітки, однієї рани в ділянці лівої щоки, однієї рани в ділянці долонної поверхні, які відносяться до легких тілесних ушкоджень як таких, які викликали короткочасний розлад здоров`я.

Після вчинення злочину ОСОБА_2 з місця події скрився, а потерпілий ОСОБА_1 був доставлений в Івано-Франківську МКЛ № 1.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, підтвердив обставини вчиненого злочину відповідно до викладеного в обвинувальному акті. Так, ОСОБА_2 суду показав, що 10.11.2019 близько 21 год знаходився у дворі будинку АДРЕСА_2 . Побачив, що у двір заїхав автомобіль марки «Audi». З автомобіля вийшли ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 , із якою він раніше мав стосунки. З ОСОБА_1 був знайомий упродовж 2 років, мав з ним раніше словесні конфлікти. Здогадувався, що ОСОБА_3 проживає у цьому будинку. На грунті ревнощів підійшов до ОСОБА_1 та наніс йому удар кулаком в голову. ОСОБА_3 побігла у під`їзд. Почали з ОСОБА_1 битися, впав на асфальт, а ОСОБА_1 на нього. Згадав, що в кишені мав малий розкладний ніж, витягнув його і наніс ножем кілька ударів потерпілому в живіт та грудну клітку. Після цього ОСОБА_1 його відпустив і пішов у під`їзд. Встав, підняв куртку, почав шукати ключі і телефон. ОСОБА_3 в той час кричала, щоб викликали швидку допомогу. Хто викликав швидку допомогу – не знає, але бачив, що машина швидкої допомоги приїхала, так як відкрив шлагбаум. З місця події пішов. Куди дівся ніж з місця події – не знає. У вчиненому щиро розкаявся, активно сприяв досудовому розслідуванню, просив вибачення у потерпілого, з яким на даний час примирився та повністю відшкодував заподіяну матеріальну і моральну шкоду, запевнив суд, що більше такого не повториться. Просив суворо не карати і не позбавляти його волі.

Потерпілий ОСОБА_1 просив цивільний позов залишити без розгляду, оскільки ОСОБА_2 добровільно у повному обсязі відшкодовано заподіяні йому збитки, запевнив суд, що пробачив потерпілому, примирився з ним, а тому просив суворо не карати обвинуваченого та не позбавляти його волі.

Представник потерпілого Гусак М.М. вказав, що потерпілий примирився з обвинуваченим, який повністю відшкодував майнову та моральну шкоду, будь-яких претензій потерпілий до обвинуваченого не має, а тому позовну заяву просив залишити без розгляду та скасувати арешт на майно, накладений з метою цивільного позову; застосувати до обвинуваченого ст.75 КК України та звільнити його від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони у такому разі будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні інкримінованого йому злочину знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч.1 ст.121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином (ч.1 ст.121 КК України), дані про особу винного, зокрема те, що обвинувачений за місцем проживання та місцем роботи характеризується позитивно; на обліках лікарів нарколога та психіатра не перебуває; згідно ст.89 КК України раніше не судимий, працює торговим представником в ТзОВ «ХАДО», одружений, на утриманні одна малолітня дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дружина – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно заключення ЛКК від 09.09.2020 знаходиться у стані вагітності; щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, що підтверджено також прокурором у судовому засіданні, добровільне відшкодування завданих збитків, примирення з потерпілим, у якого просив вибачення, як обставини, що пом`якшують покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Як вбачається з досудової доповіді про обвинуваченого, обвинувачений ОСОБА_2 проживає разом з дружиною та донькою. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особу обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушення, а також середню ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення та високий рівень ризику небезпеки для суспільства, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_2 без позбавлення або обмеження його волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства (в тому числі для окремих осіб). На думку уповноваженого органу з питань пробації, виконання покарання у громаді для обвинуваченого ОСОБА_2 можливе за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів щодо сприяння у вирішенні проблем із контролем над поведінкою та мисленням. У разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покласти на обвинуваченого обов`язки відповідно до п.4 ч.3 ст.76 КК України.

З огляду на викладене, враховуючи наведені обставини щодо тяжкості злочину, особу винного та інші обставини кримінального провадження, зокрема вік обвинуваченого, те, що згідно ст.89 КК України він раніше не судимий, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданих збитків потерпілому, відсутність претензій потерпілого до обвинуваченого, позицію прокурора, що просив призначити обвинуваченому покарання за вчинений злочин, передбачений ч.1 ст.121 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років та на підставі ст.75 КК України звільнити його від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на строк 3 роки, позицію потерпілого, який просив суд суворо обвинуваченого не карати і волі не позбавляти, позицію представника потерпілого, що просив застосувати до обвинуваченого ст.75 КК України та звільнити його від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, позицію обвинуваченого, який просив суд суворо його не карати, позицію захисника обвинуваченого, що просив врахувати дані, що характеризують особу обвинуваченого, його міцні соціальні зв`язки, сукупність обставин, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, та призначити обвинуваченому покарання в межах санкції статті та на підставі ст.75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання за ч.1 ст.121 КК України у межах санкції вказаної статті у виді позбавлення волі. Зважаючи на викладене, виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, а тому слід застосувати до обвинуваченого ст.75 КК України, звільнивши його від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, поклавши на нього відповідні обов`язки.

За заявою потерпілого ОСОБА_1 цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином, у розмірі 5502 грн 04 коп та 600 000 грн відповідно слід залишити без розгляду.

За таких обставин слід скасувати арешт, накладений за заявою потерпілого для забезпечення вказаного цивільного позову ухвалою Івано-Франківського міського суду від 13.01.2020 на майно ОСОБА_2 (а.с.54-57).

Підстав для зміни запобіжного заходу – домашнього арешту ОСОБА_2 суд не вбачає.

Процесуальні витрати за проведення судової експертизи відповідно до ч.2 ст.124 КПК України покласти на обвинуваченого.

Питання речових доказів у справі вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.100, 128, 370, 373, 374 КПК України, суд-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, та призначити йому покарання - позбавлення волі на строк п`ять років.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю три роки.

Відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України та п.п.2, 4 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід – домашній арешт ОСОБА_2 залишити без змін.

Цивільний позов ОСОБА_1 залишити без розгляду.

Арешт, накладений ухвалою Івано-Франківського міського суду від 13.01.2020 на майно ОСОБА_2 (а.с.54-57)- скасувати.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави із зарахуванням на рахунок UA368999980313040115000009612, отримувач: УК у м.Івано-Франківську /ОТГ м.Івано-Франківськ/24060300, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37952250, код класифікації доходів: 24060300 "Інші надходження" - 785 гривень 05 копійок процесуальних витрат у кримінальному провадженні за проведення судової дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/109/14-750Д/19 від 12.12.2019 року.

Речові докази: одяг обвинуваченого ОСОБА_2 та 6 ножів згідно постанов від 11.11.2019 та 12.11.2019 – повернути ОСОБА_2 ; одяг потерпілого ОСОБА_1 згідно постанови від 11.11.2019 – повернути потерпілому ОСОБА_1 ; сліди речовини бурого кольору, слід пальця руки та долоні згідно постанови від 11.11.2019, відбитки пальців рук та долонь, зразки крові ОСОБА_2 , зразки крові ОСОБА_1 згідно постанови від 12.11.2019 – знищити; DVD-R диск згідно постанови від 11.11.2019 - зберігати при матеріалах кримінального провадження сторони обвинувачення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Суддя О.Зеленко