Рішення № 91470805, 28.08.2020, Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/238/20

Провадження № 2/515/649/20

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2020 року. Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:

головуючого – судді Тимошенка С.В.

за участю: секретаря судового засідання Коренчук О.Е.

представника позивача – адвоката Дукіна С.В.

представника відповідача 1 – адвоката Давиденка К.В.

представника відповідача 2 Мангула Р.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Татарбунари Одеської області циві- льну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Дивізійської сільської ради Татарбунарського району Одеської області

про визначення додаткового строку для подачі заяви для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

18 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визначи- ти йому додатковий строк для звернення з заявою про прийняття спадщини, посилаючись на те, що 13.07.1985 р. між його батьками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був укладений шлюб. У період шлюбу, а саме, ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився він. Рішенням Татарбунарського районного суду Одеської області від 23.12.1992 р. шлюб між батьками був розірваний. Після розірвання шлю- бу батько залишився проживати в с.Дивізія Татарбунарського району Одеської області, а він з ма- тір`ю переїхали проживати в с.Базар`янку того ж районуі. 09.08.2010 р. його батько ОСОБА_3

помер. Після розлучення батьків та до своєї смерті батько з ним зовсім стосунки не підтримував, не цікавився його життям та не надавав ніякої допомоги. В установлений законом шестимісячний строк він, як спадкоємець першої черги, не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спад- щини. На день смерті спадкодавця йому не було відомо про наявність спадкового майна. Лише у 2017 р. йому стало відомо, що спадкодавець при житті мав у власності земельну ділянку площею 5,11 га, яка розташована на території Дивізійської сільської ради Татарбунарського району Одесь- кої області. З цього приводу ним 14.12.2017 р. до Саратської районної державної нотаріальної ко- нтори була подана заява про прийняття спадщини відносно майна спадкодавця ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Але нотаріусом йому було відмовлено у видачі свідоцтва з посиланням на те, що відносно майна померлого мається спадкова справа № 317/2017, по якій у встановлений законом порядку було видане свідоцтво про право на спадщину. Тобто при відкритті спадкової сп- рави нотаріус не з`ясував у ОСОБА_2 про наявність спадкоємців першої черги або осіб, які ма- ють право на обов`язкову частку з подальшим її повідомленням або викликом. ОСОБА_2 не- добросовісно своєю поведінкою не повідомив нотаріуса про наявність спадкоємця першої черги, тобто, його, як сина спадкодавця. Таким чином, необізнаність про наявність у спадкодавця спадко- вого майна (земельної ділянки) на час відкриття спадщини, він вважає є поважною причиною про- пуску строку для прийняття спадщини.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій підтримав по- зовні вимоги, просив справу розглянути за його відсутності.

Представник відповідача – Дивізійської сільської ради у судове засідання не з`явився, надав за- яву про розгляд справи за відсутності представника сільської ради, не заперечував проти задоволе- ння позову, відзиву не подав.

Представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Давиденко К.В. у судове засідання не з`я- вився, надіслав заяву, в якій просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, вважаючи, що позивач пропустив 6-ти місячний строк для прийняття спадщини без жодних пова- жних причин, з 2010 р. до 2017 р. та мав реальну можливість звернутись до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. Той факт, що позивач у справі не спілкувався зі своїм батьком та не знав про те, що у батька є земля, довід не на його користь, оскільки вважає, що діти повинні приділяти ува- гу своїм батькам незалежно від того, проживають вони разом чи ні. Вважає, що позивач мав мож- ливість та повинен був спілкуватися з батьком. Крім того, незнання про наявність у спадкодавця на праві власності земельної ділянки, не є причиною для спадкоємця першої черги за законом не подати заяву про прийняття спадщини в визначений шестимісячний строк.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про роз- гляд справи за його відсутності. У такому разі фіксування судового засідання за допомогою звуко- записувального технічного засобу, у відповідності з вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України, не здій- снюється.

З копій: паспорту серії НОМЕР_1 та свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 5,15) вбачається, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Тузли Татарбунарського району Одеської області, його батьками зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ;

Рішенням Татарбунарського народного суду Одеської області від 23.12.1992 р. у справі № 2-327 (копія на а.с.6) розірвано шлюб, зареєстрований 13.07.1985 р. Дивізійською сільською радою Тата- рбунарського району Одеської області між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .

Копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого повторно (а.с.16), підтверджуєть- ся, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Дивізія Татарбунарського району Одеської області;

Як вбачається з копії постанови апеляційного суду Одеської області від 22.11.2018 р. (а.с.11- 13), апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково. Рішення Татарбунарського район- ного суду Одеської області від 31.07.2017 р. скасовано. Заяву ОСОБА_2 про встановлення фа- кту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини залишено без роз- гляду.

27.09.2020 р. нотаріус відмовив позивачу у вчиненні нотаріальних дій, у зв`язку з пропуском ним строку для прийняття спадщини (а.с.14).

Положеннями ст.1272 ЦК України передбачено, якщо спадкоємець протягом строку, встановле- ного ст.1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропус- тив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах – уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцево- го самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, доста- тній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом абз.2 п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 р. "Про судову практику у справах про спадкування", наявність такої згоди є підставою для відмови у від- критті або для закриття провадження в справі. Відповідно до абз.6 п.24 зазначеної постанови, ви- рішуючи питання про визначення додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропус- ку строку для прийняття спадщини.

При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, не- переборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. У пункті 2 Листа Ви- щого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2014 р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" роз`яснено, що поважними причинами пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини визнаються: тривала хвороба, перебування спадкоємця тривалий час за межами України, відбуття покарання в місцях позбавлення волі, перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України тощо.

Водночас судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прий- няття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездат- ність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде прий- мати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погод- ні умови.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач не навів поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини, пов`язаних з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для ньо- го на вчинення цих дій. За перелічених обставин суд вважає, що законні підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України в разі відмови у позові судові витрати покладаються на по- зивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1258, 1269, 1272 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 141, 247, 263 265, 273, 354 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Дивізійської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, про визначення додаткового строку для подачі заяви для прийняття спадщини – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учас- никами справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили піс- ля повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Тимошенко