Рішення № 91468787, 11.09.2020, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/1465/20

Провадження № 2/0274/1110/20

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"11" вересня 2020 р. м. Бердичів

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

в складі: головуючої - судді Хуторної І.Ю.,

з участю секретаря Поступайло Х.О.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

27.02.2020 АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б.н. від 16.08.2007 в розмірі 38 837, 86 грн.

На обґрунтовування позовних вимог позивач зазначив, що 16.08.2007 АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 уклали договір, за яким відповідач отримав кредит у розмірі 550 грн, у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % річних. Відповідач, підписавши 16.08.2007 заяву-анкету погодився з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», що додані до позову.

Відповідач умови кредитного договору не виконує та має заборгованість, що станом на 11.11.2019 становить 38 837, 86 грн. Суму боргу складає: заборгованість за кредитом – 516, 41 грн, 33363, 93 грн – відсотків, 2870 грн – пеня 2087, 52 грн. – штрафи.

Відзив на позовну заяву від відповідача не надходив.

Сторони у судове засідання не з`явилися.

Від представника позивача у матеріалах справи міститься клопотання, в якому він просить проводити розгляд справи у його відсутності позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач про час і місце слухання справи повідомлена належним чином у відповідності до положень частини восьмої статей 128, 130, 131 ЦПК України.

У зв`язку із неявкою в судове засідання учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального пристрою не здійснювалося.

Судом, відповідно до статті 280 ЦПК України ,ухвалено проводити заочний розгляд справи.

Дослідивши докази та з`ясувавши обставини справи, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з таких підстав.

Судом встановлено, що ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є АТ КБ «ПРИВАТБАНК»(а.с. 20-23) і ОСОБА_1 уклали кредитний договір шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до «Умов та правил надання банківських послуг», на виконання умов якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у 500 грн, який 01.09.2007 збільшено до 520 грн, 24.12.2008 збільшено до 550 грн, 14.01.2009 зменшено до 500 грн, 19.08.2015 збільшено до 520 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с. 10, 47).

У анкеті-заяві (а.с.11) сторони погодили, що у разі порушення позичальником термінів платежів за будь-яким із грошових зобов`язань, передбачених цим договором, більш як на 120 днів, у зв`язку з чим банк змушений буде звернутись до суду, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф у розмірі 250 грн.+5% від суми позову.

Відповідно до довідки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за договором, укладеним із ОСОБА_1 , останньому видавалися кредитні карти: 16.08.2007 на строк до 03.2009 та 06.09.2016 на строк до 12.2019 ( а.с. 46).

Відповідно до розрахунку боргу, доданого позивачем до позовної заяви, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» нарахував відповідачеві борг за кредитним договором б.н. від 16.08.2007, станом на 11.11.2019 у розмірі 38 837, 86 грн, з яких: заборгованість за кредитом 516, 41 грн, 33363, 93 грн – відсотки, 2870 грн – пеня, а також штрафи – 250,00 грн. – штраф (фіксована складова); 1837, 52 грн. – штраф (процентна складова) (а.с. 6-9).

Умови та правила надання послуг не містять підпису ОСОБА_1 . Тарифи до позову не долучено.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частинами першою, другою статті 551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. За змістом частини другої цієї статті, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

За змістом частини першої статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За положеннями 77, 79-81 ЦПК України обґрунтування наявності обставини справи здійснюється за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що відповідає встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.

Суд частково задовольняє позовні вимоги та стягує борг за кредитом, відсотками та штрафом у розмірі 250 грн. +5% від суми позову, з таких підстав.

Пред`являючи вимоги до відповідача про погашення кредиту, позивач просить стягнути заборгованість за тілом кредиту, відсотки за користування кредитом, пеню та штрафи, посилаючись на те, що між сторонами укладено кредитний договір на підставі анкети-заяви від 16.08.2007, Тарифів та Витягу з Умов та правил банківських послуг, які розміщені на банківському сайті та як невід`ємні частини цього договору.

Проте, судом встановлено, що згідно анкети-заяви від 16.08.2007 відповідач отримав кредитну картку зі встановленою базовою процентною ставкою за користування кредитом – 36% на рік на залишок заборгованості.

У заяві вказано, що у разі порушення позичальником термінів платежів за будь-яким із грошових зобов`язань, передбачених цим договором, більш як на 120 днів, у зв`язку з чим банк змушений буде звернутись до суду, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф у розмірі 250 грн.+5% від суми позову.

Тарифи позивачем не надані. Крім того, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці «Умови та правила надання банківських послуг», які додані до позову розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати не стойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Таким чином, роздруківка з сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (Банку), яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді даної справи.

За таких обставин, суд вважає, що в даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, оскільки «Умови та правила надання банківських послуг», що розміщені на банківському сайті, які не містять підпису відповідача не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного 16.08.2007 між сторонами шляхом підписання заяви-анкети.

Позивачем також не надано підтверджень узгодження з відповідачем підвищення відсоткової ставки.

Таким чином, суд вважає, що між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір шляхом підписання анкети-заяви від 16.08.2007, з отриманням кредитної карти із встановленим лімітом грошових коштів, зі сплатою процентів за користування кредитом 36,0% річних на залишок заборгованості за кредитом.

Факт отримання відповідачем грошових коштів за тілом кредиту доводиться розрахунком боргу та довідкою про рух коштів (а.с. 6-9, 48-50).

А отже межах строку кредитування, відповідач мав зокрема, повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти періодичними (щомісячними) платежами.

На підставі наведеного, суд стягує з відповідача на користь позивача борг за неповернутим тілом кредиту в розмірі 516, 41 грн та відсотки, що розраховані банком до 31.12.2009 в розмірі 499,86 грн.

Суд не погоджується із розміром відсотків, наведених позивачем у розрахунку боргу за період з 29.01.2010 до 11.11.2019 та наводить власний розрахунок боргу за цей період, виходячи із боргу за тілом кредиту 516, 41 грн та відсоткової ставки за користування кредитом, що визначена договором - 36,0 % річних. Розмір відсотків за розрахунками суду за цей період складають 1819, 35 грн. ( 516, 41 х 36,0 х 3574 : 360 : 100).

А отже, сума боргу за відсотками становить 2319, 21 грн (1819, 35 +499,86).

З урахуванням наведеного, штраф (процентна складова), виходячи з розміру боргу, складає 141, 78 грн (2319, 21 + 516, 41)*5/100.

Таким чином, сума боргу ОСОБА_1 перед АТ КБ «Приватбанк» за договором від 16.08.2007 складає 3227 гривні 40 копійок, з яких 516, 41 грн. борг за тілом кредиту, 2319, 21 грн – заборгованість за відсотками; 250 грн. штраф (фіксована частина) та 141, 78 грн.- штраф (процентна складова).

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню понесені банком судові витрати, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 174, 67 грн (3227, 40* 2102:38837, 86).

Керуючись статтями 141, 259, 263-265, 268, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Позов Акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" заборгованість за кредитним договором № б/н від 16.08.2007 в розмірі 3227, 40 грн, з яких 516, 41 - заборгованість за кредитом, 2319, 21 грн– відсотки, 250 грн. штраф (фіксована частина) та 141, 78 грн.- штраф (процентна складова).

У задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" 174 грн 67 коп. витрат по сплаті судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його складення повного тексту.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570, знаходиться за адресою: п/і 49094, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д.

Відповідач – ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя І.Ю. Хуторна