Ухвала суду № 91468724, 11.09.2020, Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області

справа № 198/411/20

провадження № 2/0198/224/20

У Х В А Л А

11 вересня 2020 року Юр`ївський районний суд Дніпропетровської області у складі судді Гайдар І.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Юр`ївського нотаріального округу Дніпропетровської області Григор`єва Олена Леонідівна, про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом.

Позов підлягає залишенню без руху, оскільки поданий з порушенням статті 175 ЦПК України.

1.Згідно з частиною 2 статті 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина 1 статті 58 ЦПК України).

За положеннями статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність.

Відповідно до статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного), окремого провадження.

За змістом статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються, зокрема, малозначні справи та справи, що виникають з трудових відносин.

У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частиною 4 вказаної норми встановлено, що в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах щодо спадкування.

Виходячи з вказаних вимог закону, спори щодо спадкування не відносяться до малозначних справ та не підлягають розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.

Отже, з огляду на правила статті 60 ЦПК України у спорах, що виникають зі спадкових правовідносин, представляти інтереси особи може або адвокат, або законний представник.

Однак, позовна заява та додане до неї клопотання про звільнення від сплати судового збору від імені ОСОБА_1 підписане її представником ОСОБА_2 , при цьому до позову не додано доказів на підтвердження повноважень останньої як адвоката або законного представника ОСОБА_1 у цій справі.

2.За правилами частини 4 статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду. За подання до суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

Відповідно до частин 3, 7 статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Аналіз викладених норм закону дає підстави для висновку про те, що у випадку подання кількома позивачами позову, в якому об`єднано дві вимоги – майнового та немайнового характеру, судовий збір за немайнову вимогу сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01.01.2020 складає 840, 80 грн., а за майнову вимогу – кожним позивачем окремим платіжним документом пропорційно долі заявлених у позові вимог.

Так, у позові містяться дві самостійні вимоги, а саме: немайнового характеру (про визнання дійсним правочину), яку заявлено обома позивачами, та майнового характеру (про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування), яку заявлено лише ОСОБА_1 .

Тому за позовну вимогу про визнання дійсним правочину обидві позивачки мали сплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн. кожна, а ОСОБА_1 за вимогу про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування повинна сплатити судовий збір у розмірі 1 % від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 840,80 грн.

Між тим, позивачкою ОСОБА_2 сплачено судовий збір лише у розмірі 420,40 грн., тому недоплачена сума судового збору складає 420,40 грн.

В той же час, ОСОБА_1 судовий збір взагалі не сплатила, при цьому до позову додано заяву про звільнення її від сплати судового збору, підписану ОСОБА_2 .

Оскільки вказана заява підписана ОСОБА_2 , повноваження якої належним чином не підтверджені, суд на даний момент позбавлений можливості розглянути її по суті, однак вважає необхідним зазначити наступне.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження існування хоча б однієї з обставин, визначених у частині 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір».

Зі змісту заяви про звільнення від сплати судового збору виходить, що розмір судового збору, який слід сплатити ОСОБА_1 , для останньої є обтяжливим та перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивачки за попередній календарний рік. На підтвердження вказаних доводів суду надано довідку про майновий стан ОСОБА_1 за 2019 рік. Між тим, вказаний документ містить лише відомості про відсутність доходів у ОСОБА_1 за період з 4 кварталу 2019 року по 1 квартал 2020 року, при цьому доказів відсутності доходів за 1-3 квартали 2019 року суду не представлено. Водночас відомості щодо неперебування позивачки на обліку у центрах зайнятості України, на обліку в УСЗН Юр`ївської РДА та неотримання нею соціальних виплат самі по собі не свідчать про абсолютну відсутність доходів у ОСОБА_1 у 2019 році.

Крім того, суд не може погодитись з тим, що предметом позову є захист житлових прав ОСОБА_1 , оскільки від вирішення спору про право власності на майно не залежить її право на проживання у житловому приміщенні.

Тому, пропонується позивачам подати на адресу Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області оригінали документів про сплату судового збору, а саме: ОСОБА_2 – у сумі 420,40 грн., ОСОБА_1 - у сумі 1 681,60 грн. (840,80 грн. за вимогу про визнання правочину дійсним та 840,80 за вимогу про визнання права власності на житловий будинок) за такими реквізитами: отримувач коштів Юр`ївське УК/Юр`ївський р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 36877575; банк отримувача – Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача – UA728999980313161206000004379; код банку отримувача (МФО) 899998.

3.За вимогами пункту 5 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Так, ОСОБА_1 в обґрунтування позовних вимог про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування за законом вказала, що за життя її батьку, тобто спадкодавцю, належала Ѕ частина житлового будинку. В той же час, позивачка просить визнати за нею право власності у порядку спадкування на весь будинок, при цьому будь яких обставин та доказів на їх підтвердження щодо наявності у неї відповідного права на отримання у власність цілої частини майна у позові не вказано.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Виходячи з наведеного, суд вважає необхідним з викладених вище підстав залишити позовну заяву без руху, про що повідомити позивачів та надати їм строк для усунення недоліків шляхом надання ОСОБА_2 квитанції про сплату судового збору у розмірі 420,40 грн., а ОСОБА_1 – у розмірі 1 681,60 грн.

Також ОСОБА_1 слід зазначити обставини та відповідні докази щодо наявності у неї права на отримання у власність цілої частини майна або уточнити позовні вимоги, а ОСОБА_2 – надати передбачені законом документи на підтвердження її повноважень як адвоката або законного представника ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Юр`ївського нотаріального округу Дніпропетровської області Григор`єва Олена Леонідівна, про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом залишити без руху.

Для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в мотивувальній частині ухвали, надати позивачам строк 5 (п`ять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачам, що у разі невиконання у встановлений судом строк вимог, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, заява вважатиметься неподаною та буде їм повернута.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення або підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала складена та підписана 11.09.2020.

Суддя І. О. Гайдар