Рішення № 91468371, 10.09.2020, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 189/677/20

2-а/189/69/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2020 року смт. Покровське Дніпропетровської області

Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Чорної О.В., за участю секретаря судового засідання Корхової М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора взводу №2 роти №6 батальйону №2 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Чернишенка Володимира Миколайовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕАМ №2706011 від 19.06.2020 року, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом та просив суд скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАМ №2706011 від 19.06.2020 року, винесену інспектором взводу №2 роти №6 батальйону №2 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції Чернишенком Володимиром Миколайовичем відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн., справу закрити.

Позов мотивований наступним.

19.06.2020 року позивач керував транспортним засобом у складі тягача марки DAF XF 105.460 (номерний знак НОМЕР_1 ), з напівпричепом марки TAD CLASSIC 30-3 (номерний знак НОМЕР_2 ).

19.06.2020 року, на 87 км автомобільної дороги М-03, в Харківській області позивач був зупинений інспектором взводу №2 роти №6 батальйону №2 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції Чернишенком Володимиром Миколайовичем, який виніс відносно позивача постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ №2706011 від 19.06.2020 року.

Відповідно до постанови позивач визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.132-1 КУпАП України. Як зазначено у постанові, позивач керував та здійснив перевезення великогабаритних вантажів, з порушенням постанови №30 КМУ, чим порушив КМУ №30 ч. 4 порушення ПДР проїзду великогабаритних автомобільними дорогами, вулицями, або залізничними переїздами; на позивача накладений штраф у розмірі 510,00 (п`ятсот десять) гривень.

Позивач з винесеним рішенням не погоджується, вважає складену відносно нього постанову незаконною і такою, що підлягає скасуванню.

Вважає, що при винесенні постанови не були дотримані вимоги встановлені ст. 283 КУпАП, а саме, в постанові не зазначений опис обставин, установлених під час розгляду справи, не зазначений нормативний акт, що передбачає відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення, а також, не зазначені належні та допустимі докази, які працівник поліції оцінив та дійшов висновку, що позивач вчинив правопорушення.

Зазначає, що 19.06.2020 року здійснював перевезення вантажу, відповідно до наданого дозволу №2020-13128901-497 НГ на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні від 15.06.2020 року.

Згідно дозволу має право на перевезення вантажу, параметри якого не перевищують ширину - до 3,5 м, довжину - до 22 м, висоту - до 4,49 м.

Відповідач відзив на позов із зазначенням заперечень до суду не подавав.

В судове засідання позивач не з`явився, у позові зазначив, що просить розглядати позов без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, повідомлений про день, час та місце судового розгляду належним чином, заяв та клопотань до суду не надавав.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання у зв`язку з неявкою всіх учасників справи за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши надані письмові докази, встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні ним правовідносини.

19.06.2020 року, о 01 годині 08 хвилин, на 87 км автомобільної дороги М-03, в Харківській області, інспектор взводу №2 роти №6 батальйону №2 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції сержант поліції Чернишенко Володимир Миколайович виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАМ №2706011 від 19.06.2020 року, згідно якої ОСОБА_1 керував ТЗ, здійснював перевезення великогабаритних вантажів, з порушенням постанови №30 КМУ, чим порушив КМУ №30 ч. 4 порушення ПДР проїзду великогабаритних автомобільними дорогами, вулицями, або залізничними переїздами; дії позивача кваліфіковані за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП; накладений штраф у розмірі 510,00 гривень (копія постанови, а. с. 5).

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Також, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Частиною 1 статті 132-1 КУпАП встановлено, що порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб`єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Примітка. Дія частини першої цієї статті не поширюється на правопорушення, пов`язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів. Суб`єктом правопорушення, передбаченого частиною другою цієї статті, є відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. Підставою для звільнення від відповідальності є наявність у суб`єкта правопорушення дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001р. №30.

Судом встановлено, що постанова про адміністративне правопорушення серії ЕАМ №2706011 від 19.06.2020 року не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки у вказаній постанові не зазначений опис конкретних обставин, установлених під час розгляду справи та не зазначені належні та допустимі докази, які працівник поліції оцінив та дійшов висновку, що позивач ОСОБА_1 дійсно вчинив правопорушення.

Окрім цього, зі змісту зазначеної постанови, взагалі незрозуміло, які саме правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів порушив позивач ОСОБА_1 , оскільки частина 4 Правил регулює порядок та визначає підстави видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Також, суду не надані належні та допустимі докази, які б прямо свідчили про вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 132-1 КУпАП.

Джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, визначені в ст. 251 КУпАП.

Враховуючи відсутність в постанові про адміністративне правопорушення серії ЕАМ №2706011 від 19.06.2020 року конкретного обвинувачення, відсутність належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, в суду немає підстав вважати, що позивач порушив закон та він правомірно притягнутий до адміністративної відповідальності.

Суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» – суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що деталі обвинувачення у кримінальному процесі мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист (Справа «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року).

Наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Irelandv. the United Kingdom), п. 161, Series А заява № 25). який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».

Доведення «поза розумним сумнівом» відображає максимальний стандарт, що має відношення до питань, що вирішуються, при визначенні кримінальної відповідальності. Ніхто не повинен позбавлятися волі або піддаватися іншому покаранню за рішенням суду, якщо вина такої особи не доведена «поза розумним сумнівом (Sevtap Veznedaroрlu v. Turkey (Севтап Везнедароглу проти Турції).

Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши повно, всебічно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність та взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши всі обставини у справі, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.6, 8, 9, 72-77, 90, 241-242, 244-246, 250- 251, 255, 286, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора взводу №2 роти №6 батальйону №2 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Чернишенка Володимира Миколайовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕАМ №2706011 від 19.06.2020 року - задовольнити.

Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАМ №2706011 від 19.06.2020 року, винесену інспектором взводу №2 роти №6 батальйону №2 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції Чернишенком Володимиром Миколайовичем відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 (п`ятсот десять) гривень.

Справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП ОСОБА_1 від 19.06.2020 року – закрити.

Відшкодувати ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 (сорок) копійок, з бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції України (р/р 35217001092745, МФО 820172, ЄДРПОУ 40108646) за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Покровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 295 КАС України.

Повний текст рішення виготовлений 10 вересня 2020 року.

Суддя О.В. Чорна