Рішення № 91468274, 02.09.2020, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/5412/19

Провадження № 2/185/494/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2020 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Гаврилова В.А.

при секретареві Кириленко Л.Г.

за участю позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю « Виробничо – комерційна компанія «Палмаш» про стягнення заробітної плати, вихідної допомоги, зміну формулювання запису у трудовій книжці року

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду та просив стягнути з відповідача заробітну плату за час виконання нижчеоплачуваної роботи у розмірі 2027,03 гривні, вихідну допомогу у розмірі 18 247,20 гривень, середній заробіток за час затримки по день фактичного виплати у розмірі 30,4,13 гривень, змінити формулювання запису у трудовій книжці року з « звільнений ст.38 п.1 КЗпП України за власним бажанням» на запис «звільнений ст.38 п.3 КЗпП України за власним бажанням». Мотивував тим, що відповідач в день звільнення не виплатив всю суму заробітку чим порушив його права. При прийомі на роботу в наказі 45-к не були вказані умови праці. При зменшенні заробітної плати його не було повідомлено.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав , дав пояснення аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. про розгляд справи повідомлявся.

Суд вислухавши позивача, дослідивши докази приходить до такого.

30.04.2018 року позивач був прийнятий на роботу електрогазозварювальником. У наказі №45-5 про прийом на роботу умови роботи не вказані. В наказі є підпис позивача про те, що він згоден з умовами роботи, розміром заробітної плати. Вказане підтверджено копією наказу. /а.с.9/

Позивачу нараховувалась заробітна плата від 5103, 40грн. до 5684,80 грн., по тарифу, в залежності від кількості відпрацьованих годин. Вказане підтверджено копією довідки /а.с.11/

Статтею 29 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що при укладанні працівником трудового договору (контракту) роботодавець доводить до його відома умови оплати праці, розміри, порядок і строки виплати заробітної плати, підстави, згідно з якими можуть провадитися відрахування у випадках, передбачених законодавством.

Про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення роботодавець повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни.

Викладене приводить суд до висновку про те, що факт нарахування позивачу заробітної плати по тарифу та кількість відпрацьованих годин не може свідчити про погіршення умов праці, за яке відповідач зобов`язаний повідомляти позивача за два місяці.

Позивачем не надано суду доказів того, що він виконував нижчеоплачувану роботу і його заробітна плата не відповідала умовам трудового договору.

Позивач не надав суду доказів того, що стосовно нього порушувалось законодавство про працю.

19.04.2019 року позивача було звільнено за п.1 ст.38 КЗпП України, власним бажанням. Вказане підтверджено копією наказу та трудової книжки.

Позивачем не надано доказів того, що з ним несвоєчасно було проведено розрахунок.

Позивачем не надано суду доказів того, з якою саме заявою про звільнення він звертався до відповідача.

Позивач не надав суду докази того, чим були порушені його права записом в трудовій книжці.

Статтею 44 КЗпП України встановлено, що при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

Судом не встановлено підстав для виплати вихідної допомоги.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивач не довів суду обставини, на які він посилався.

Викладене приводить суд до висновку про те, що у задоволенні позову слід відмовити.

Позивач звільнений від сплати судового збору. Судовий збір слід віднести за рахунок держави.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо – комерційна компанія «Палмаш» про стягнення заробітної плати за час виконання нижчеоплачуваної роботи у розмірі 2027,03 гривні, вихідної допомоги у розмірі 18 247,20 гривень, середнього заробітку за час затримки по день фактичного виплати у розмірі 304,13 гривень, зміну формулювання запису у трудовій книжці року з «звільнений ст.38 п.1 КЗпП України за власним бажанням» на запис «звільнений ст.38 п.3 КЗпП України за власним бажанням» відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровський апеляційний суд через суд першої інстанції шляхом подачі в 30 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після збігу вказаних строків.

Сторони та учасники:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо – комерційна компанія «Палмаш», місцезнаходження: вул. Преображенська,1, Павлоград, Дніпропетровська область, ЄДРПОУ 40337927.

Суддя В. А. Гаврилов