Рішення № 91467555, 11.09.2020, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/2972/20

2/212/2196/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2020 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Колочко О.В., за участі секретаря судового засідання Ігнатьєвої А.А., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитором спадкодавця,

В С Т А Н О В И В:

04 травня 2020 року Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі- Позивач, АТ КБ «Приватбанк», Банк) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі – Відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості кредитором спадкодавця у розмірі 8064,44 гривень, та судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ОСОБА_2 (далі – Позичальник, ОСОБА_2 ) звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву № б/н від 22.06.2012, згідно якої отримав кредит у розмірі 12000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Вказаною заявою Позичальник підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом із «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Однак в порушення взятих на себе зобов`язань ОСОБА_2 не виконав умови договору, в зв`язку з чим утворилася заборгованість за кредитним договором станом на 06.11.2019 у розмірі 8064,44 грн. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 помер. 24.05.2018 позивачем була направлена претензія кредитора до Другої криворізької державної нотаріальної контори, і 10.09.2018 отримано відповідь, що спадкоємцем померлого ОСОБА_2 , яка звернулася із заявою про прийняття спадщини, є ОСОБА_1 07.10.2019 до спадкоємця ОСОБА_1 позивачем було направлено лист-претензію, в якій позивач пред`явив вимоги до спадкоємця, однак дана претензія залишена відповідачем без виконання, у зв`язку з чим позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав та просити суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 8064,44 грн. і яка складається з заборгованості за простроченим тілом кредиту.

Ухвалою суду від 19 травня 2020 року було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, витребувані докази за клопотанням позивача.

При зверненні до суду представник позивача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечив.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, у відповідності з вимогами ч.11 ст. 128 ЦПК України, відзив на позов не надала, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у її відсутність від неї не надходило, у зв`язку з чим, відповідно до положень ч. 8 ст. 178, ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів, зі згоди представника позивача, судом прийнято рішення про заочний розгляд справи.

За відсутності учасників справи у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

22.06.2012 ОСОБА_2 звернувся до ПАТ КБ «Приватбанк» з Анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, у якій були зазначені анкетні дані заявника, зокрема його місце проживання, сімейний стан – «ніколи у шлюбі не перебував», а також зазначено, що він погоджується з тим, що дана заява разом з пам`яткою клієнта, Умовами і правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають між ним і банком договір про надання банківських послуг. Виявив бажання отримати платіжну карту «Кредитка «Універсальна» (а.с. 13).

Крім того, у вказаній Анкеті-заяві вказано, що він ознайомився з Умовами і правилами надання банківських послуг, а також з Тарифами банку, які були йому надані у письмовому вигляді (а.с. 13 зворотній бік).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина 1 статті 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 09 грудня 2016 року (актовий запис № 1953 від 09 грудня 2016 року) (а.с. 48).

Відповідно до дослідженого судом розрахунку заборгованості за договором № б/н від 22.06.2012, наданого Банком, станом на дату смерті – ІНФОРМАЦІЯ_1 вказана заборгованість у розмірі 8076,26 грн. (а.с. 10-11).

24 травня 2018 року АТ КБ «Приватбанк» надіслав до Другої криворізької державної нотаріальної контори претензію кредитора у зв`язку із наявністю заборгованості у померлого Позичальника ОСОБА_2 (а.с. 27, 53).

10 вересня 2018 року від Другої криворізької державної нотаріальної контори надійшла відповідь на адресу Банку, у якій нотаріальна контора повідомила про реєстрацію та долучення до спадкової справи за № 494/2017 Претензії АТ «Приватбанк» до спадкоємців померлого ОСОБА_2 ; син померлого ОСОБА_3 звернувся до нотаріальної контори із заявою про відмову від спадщини на користь своєї матері ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину фактично; спадкова справа заведена на підставі Претензії ПАТ КБ «Приватбанк» від 27.05.2017; інші спадкоємці не зверталися і свідоцтва про право на спадщину ще не видавалися (а.с. 28).

07.10.2019 Позивач надіслав на адресу відповідача лист-претензію про необхідність сплатити нею як спадкоємцем заборгованість по кредитному договору, укладеному з ОСОБА_2 , у розмірі 8064,44 грн. (а.с. 29, 31).

Так, ст. 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Зі смертю позичальника зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред`явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України.

Згідно ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

У разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво у порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника у зобов`язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Таким чином, правовідносини, що виникли між банком та боржником (який помер), після його смерті трансформуються у зобов`язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем та спадкоємцями боржника і вирішуються у порядку положень статті 1282 ЦК України.

Отже, при вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника, судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини: чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1282 ЦК України, оскільки у разі пропуску таких строків, на підставі частини четвертої статті 1281 ЦК України кредитор позбавляється права вимоги; коло спадкоємців, які прийняли спадщину; при дотриманні кредитором строків, визначених статтею 1282 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини); при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України.

Щодо дотримання строків, передбачених для пред`явлення вимог кредиторів до спадкоємців боржника, суд вважає, що Позивачем такий строк не пропущений з таких підстав.

За змістом статті 1281 ЦК України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) на час смерті позичальника, кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Стаття 1281 ЦК України не встановлює певного порядку пред`явлення вимог кредиторів до спадкоємців боржника.

Проте за положеннями пункту 189 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5, нотаріус за місцем відкриття спадщини в строк, установлений статтею 1281 ЦК України, приймає претензії від кредиторів спадкодавця. Претензії мають бути заявлені у письмовій формі і прийняті незалежно від строку настання права вимоги. Про претензію, що надійшла, нотаріус доводить до відома спадкоємців, які прийняли спадщину, або виконавця заповіту.

Таким чином, за змістом наведених норм кредитор боржника або повинен подати вимогу безпосередньо спадкоємцям, або звернутися до нотаріуса з вимогою, яку нотаріус доводить до відмова спадкоємців, що прийняли спадщину, або виконавця заповіту.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , Банк вперше звернувся до Другої криворізької державної нотаріальної контори з претензією кредитора у травні 2017 року (а.с. 72 зворотній бік), таким чином дотримавшись встановлених законодавством строків пред`явлення своїх вимог як кредитора до спадкоємців боржника.

При визначенні правильності покладення обов`язку на відповідача як спадкоємця сплатити заборгованість за кредитним договором суд враховує такі обставини.

Відповідно до копії заяви, яка міститься у матеріалах спадкової справи, ОСОБА_3 відмовився від прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 на користь своєї матері ОСОБА_1 .

Відповідно до копії відомості, наданої Відділом реєстрації місця проживання громадян виконавчого комітету Покровської районної у місті Кривому Розі ради, на момент смерті ОСОБА_2 09.12.2016 разом із ним були зареєстровані, зокрема ОСОБА_1 (а.с. 74).

Матеріали спадкової справи не містять відомостей про видачу свідоцтва про прийняття спадщини будь-якому зі спадкоємців.

Згідно із частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Чинне законодавство розмежовує поняття прийняття спадщини (глава 87 ЦК України «Здійснення права на спадкування») та оформлення спадщини (глава 89 цього Кодексу «Оформлення права на спадщину»).

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Таким чином, спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що хоч отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК України є правом, а не обов`язком спадкоємця, однак відсутність у спадкоємця такого свідоцтва не може бути підставою для відмови в задоволенні вимог кредитора.

Таким чином, Позивачем правильно визначено коло спадкоємців померлого ОСОБА_2 та пред`явлений позов до ОСОБА_1 .

Перевіряючи дійсний розмір вимог кредитора, розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини, суд дійшов такого висновку.

Як встановлено судом, 22.06.2012 до Банку із Заявою-Анкетою про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг у ПриватБанку звернувся ОСОБА_2 , і при цьому надав відомості про свої анкетні дані про те, що він не перебував у шлюбі (а.с. 13).

При цьому судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з 1984 року з ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу від 22.07.1984 (а.с. 74 зворотній бік).

Крім того, позивачем надані на підтвердження наявної кредитної заборгованості Позичальника ОСОБА_2 Розрахунок заборгованості (а.с. 10-12), у якому зазначено про договір від 22.06.2016; виписка за договором б/н та дати (а.с. 94), у якій вказані операції за карткою за період з 22.06.2016 по 05.04.2017; довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки (договір б/н та без дати), у якій вказаний старт карткового рахунку 22.06.2016 та зміна кредитного ліміту в період з 22.06.2016 по 22.12.2016; довідку про надання ОСОБА_2 на підставі підписаного кредитного договору б/н та без дати кредитної картки (а.с. 96), у якій вказаний номер картки та дата відкриття – 22.06.2016.

З огляду на наведене, оскільки позивачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів щодо видачі позичальнику ОСОБА_2 кредитних коштів та доказів на підтвердження наявної у ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором від 22.06.2012, суд позбавлений можливості здійснити перевірку правильності нарахування позивачем заборгованості за кредитним договором та взагалі наявність чи відсутність такої заборгованості саме у спадкодавця ОСОБА_2 , спадкоємцем якого є ОСОБА_1 , до якої Позивач пред`явив свій позом.

За викладених обставин, з урахуванням вищенаведених положень законодавства України, недоведеність обґрунтованості вимог кредитора боржника, суд приходить до висновку про необґрунтованість позову та відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитом спадкодавця, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі ст. 141 ЦПК України сплачений судовий збір у зв`язку з відмовою у позові позивачу не відшкодовується.

Керуючись ст. ст. 526, 526, 599, 1049, 1054, 1218, 1282 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 13, 81, 141, 178, 223, 247, 258-259, 263-265, 280 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитором спадкодавця.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д.

Відповідачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено та підписано 11 вересня 2020 року.

Суддя: О. В. Колочко