Рішення № 91464871, 03.09.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.09.2020Справа № 910/12562/18

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю фірма "Агат"доМіністерства оборони України третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Військова частина А 1352простягнення 4 256 500 грн 00 коп.Представники: від позивача:не з`явилисьвід відповідача:Панько В.М. - представник за довіреністю від третьої особи:не з`явилисьОБСТАВИНИ СПРАВИ:

20.09.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Агат" з вимогами до Міністерства оборони України про відшкодування шкоди у розмірі 4 256 500 грн 00 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2018 (суддя Головіна К.І. ) позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/12562/18 та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.11.2018. Вказаною ухвалою суд залучив до участі у справі Військова частина А 1352 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 12.11.2018 № 05-23/1975 призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/12562/18 у зв`язку з відсутністю допуску до державної таємниці у судді Головіної К.І., в результаті якого вказану справу передано на розгляд судді Балац С.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2018 справу № 910/12562/18 прийнято до провадження суддею Балац С.В. та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.12.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2018 зупинено провадження у справі № 910/12562/18 до отримання представником позивача допуску, який надає право доступу до матеріалів, що містять державну таємницю.

16.04.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про поновлення провадження у справі.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 05.05.2020, у зв`язку з відсутністю допуску до державної таємниці у судді Балаца С.В., справу № 910/12562/18 передано на повторний автоматизований розподіл.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.50.2020, справу № 910/12562/18 передано на розгляд судді Плотницькій Н.Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2020 поновлено провадження у справі, підготовче засідання призначено на 04.06.2020.

02.06.2020 електронною поштою від позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

02.06.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

03.06.2020 електронною поштою від третьої особи надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

04.06.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законноїсили рішенням у справі № 922/1292/20.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Суд зазначає, що справа № 922/1292/20 не є аналогічною даній справі, та ухвалення рішення у справі № 922/1292/20 не впливає на встановлення фактичних обставин необхідних для вирішення спору по суті, з огляду на що суд відмовляє у задоволенні заяви відповідача про зупинення провадження у справі.

У підготовчому засіданні 04.06.2020 судом оголошено перерву до 02.07.2020.

26.06.2020 електронною поштою від третьої особи надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

У підготовчому засіданні 02.07.2020 суд постановив закрити підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 03.09.2020.

13.07.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

03.09.2020 електронною поштою від третьої особи надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Представники позивача та третьої особи у судове засідання 03.09.2020 не з`явились, про час та дату були повідомлені належним чином.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

У підготовчому засіданні 02.07.2020 суд постановив закрити підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 03.09.2020.

Згідно з частиною 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Розглянувши у судовому засіданні 03.09.2020 заяву позивача про залишення позову без розгляду, суд дійшов висновку про залишення її без розгляду, у зв`язку із пропуском строку на її подання.

У судове засідання 03.09.2020 з`явився представник відповідача та надав пояснення, відповідно до яких заперечив проти заявлених позовних вимог.

У судовому засіданні 03.09.2020 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Агат" є власником цілісного майнового комплексу нежитлових будівель та споруд загальною площею 2984,3 м2, який знаходиться за адресою: Харківська обл., м. Балаклія, вул. Геологічна, будинок 61, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 27.06.2007, а також витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Вказаний комплекс нежитлових будівель та споруд складається з наступних об`єктів: нежитловий об`єкт - автозаправний комплекс загальною площею 2984,3 м2, який складається з нежитлових будівель та споруд, а саме: контора (літ. "А-2") площею 660,2 м2, прохідна-лабораторія (літ. "Б-1") площею 92,3 м2, підсобне приміщення (літ. "В") площею 62,7 м2, гараж з навісом (літ. "Г-1") площею 276,4 м2, пожежна (літ. "Д-1") площею 45,7 м2, майстерня-битовка (літ. "Є-1") площею 211,4 м2, склад (літ. "Ж") площею 272, 6 м2, склад (літ. "З-1") площею 331,5 м2, вбиральня (літ. "И"), склад (літ. "К-1") площею 819,0 м2, насосна (літ. "Л-1") площею 23,1 м2, дизельна (літ. "М-1") площею 36,5 м2, магазин (літ. "Н") площею 144,7 м2, вагова (літ. "П-1") площею 8,2 м2, навіс (літ. "Р"), допоміжне приміщення (літ. "М"), допоміжне приміщення (літ. "Т"), паркан (№ 1), ворота (№ 2, 3, 4, 5), замощення (№ 7, 8).

23.03.2017 на території Військової частини А 1352 у м. Бакалія Харківської області сталася пожежа з подальшими вибухами боєприпасів.

Вказані обставини є загальновідомими.

Відповідно до вимог частини 3 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які є загальновідомими, не підлягають доказуванню.

Вищенаведене майно Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Агат" розташовано в безпосередній близькості від надзвичайної події, у зв`язку з чим зазнало значних пошкоджень, що підтверджується Звітом про оцінку майна, складеного з метою визначення вартості збитку об`єкта оцінки від 06.08.2017.

Відповідно до висновку про вартість майна розмір матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ударно-вибухових впливів на автозаправний комплекс, громадські та виробничі будівлі, загальною площею 2 985,1 м2, що знаходиться на балансі Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Агат" за адресою: вул. Геологічна, 61, м. Бакалія, Харківська обл., становить 4 256 500 грн 00 коп.

За змістом вимог статей 1-3, 14 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. До військового майна належать, зокрема, боєприпаси. Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює відповідно до закону управління військовим майном, у т.ч. закріплює військове майно за військовими частинами (у разі їх формування, переформування). Військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління. З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статуту військового майна. Майно, закріплене за військовими частинами Збройних Сил України, є державною власністю, належить їм на праві оперативного управління.

У володінні відповідача станом на березень 2017 року перебував 65-ий ракетно-артилерійський арсенал боєприпасів, що підтверджується поясненнями сторін, третьої особи Міністерства оборони України та не викликає у суду обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин.

Відповідно до вимог частини 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

У розумінні вимог частини 1 статті 1187 Цивільного кодексу України діяльність відповідача, пов`язана зі зберіганням та утриманням ракетно-артилерійських боєприпасів, які містять вибухо- та вогненебезпечні речовини, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб, є джерелом підвищеної небезпеки.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач зазначає, що він є неналежним відповідачем, оскільки не є власником військового майна та не відповідає за стан і збереження боєприпасів, а тому, за твердженнями останнього, належним відповідачем є Військова частина А 1352 як окрема юридична особа.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

За змістом вимог частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Під час вирішення спорів про відшкодування шкоди за статтею 1166 Цивільного кодексу України доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність поведінки заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками.

За правилами статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується володільцем цього об`єкта підвищеної небезпеки або особою, яка неправомірно заволоділа ним, незалежно від їх вини. Винятком з цього правила є положення частини 5 статті 1187 Цивільного кодексу України, яка звільняє таку особу від відповідальності, якщо шкода завдана внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Протиправність поведінки відповідача полягає у незабезпеченні збереження та утримання ракетно-артилерійських боєприпасів, що створило небезпеку як для нього, так і для інших осіб.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про Збройні Сили України" Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.

Правовий статус Збройних Сил України визначено у статті 17 Конституції України окремо від Міністерство оборони України. На законодавчому рівні розмежовано та визначено окремі повноваження Міністерства оборони України та Збройних Сил України, які організаційно складаються з: органів військового управління, з`єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій (ст. 3 Закону України "Про Збройні Сили України").

Статтею 1 Закону України "Про Збройні Сили України" визначено, що Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини). До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв`язку тощо.

Статтею 170 ЦК України передбачено, що держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

За приписами абзацу другого статті 2 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює відповідно до закону управління військовим майном, у тому числі закріплює військове майно за військовими частинами (у разі їх формування, переформування), приймає рішення щодо перерозподілу цього майна між військовими частинами Збройних Сил України, в тому числі у разі їх розформування.

Згідно із статтею 3 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління (з урахуванням особливостей, передбачених частиною другою цієї статті).

Відповідно до частини 1 статті 137 Господарського кодексу України правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб`єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).

Відповідно до статті 5 Закону України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України" за шкоду і збитки, заподіяні правам та інтересам фізичних і юридичних осіб та державі, військова частина як суб`єкт господарської діяльності несе відповідальність, передбачену законом та договором.

Враховуючи те, що військові частини володіють на праві оперативного управління закріпленим за ними Міністерством оборони України військовим майном, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, саме вони несуть відповідальність згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України.

Вказана позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 243/10982/15-ц провадження №14-81цс18, в якій суд відступив від висновку Верховного Суду України, зазначеного у постанові від 21.10.2014 р. у справі № 3-86гс14 щодо застосування ст. 1187 ЦК України.

Разом з тим, позов заявлено до Міністерства оборони України.

Відповідно до частини 2 статті 48 Господарського процесуального кодексу України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Суд зазначає, що позбавлений права за власною ініціативою замінювати первісного відповідача належним за відсутності відповідного клопотання позивача. Так, позивач, своїм правом, передбаченим ч. 2 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України щодо заміни неналежного відповідача, не скористався.

З огляду на вищенаведене, пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, відтак, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Агат" до Міністерства оборони України про відшкодування шкоди у розмірі 4 256 500 грн 00 коп. визнаються судом не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237-238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Агат" до Міністерства оборони України про відшкодування шкоди у розмірі 4 256 500 грн 00 коп. відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено: 10.09.2020

Суддя Н.Б.Плотницька