Рішення № 91464783, 09.09.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.09.2020Справа № 910/7038/20

Господарський суд місті Києва у складі судді - Бондаренко-Легких Г. П. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №910/7038/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Таскомбанк" (01032, м. Київ. вул. С.Петлюри, буд. 30; ідентифікаційний код: 09806443)

До Марчук Алли Сергіївни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 )

Про стягнення заборгованості за кредитним договором

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство обмеженою відповідальністю "Таскомбанк" (далі-позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Макарчук Алли Сергіївни (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором № ID 7090109 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит у сумі 100 000, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням умов договору відповідачем (який був укладений з відповідачем як з фізичною особою - підприємцем), в частині своєчасного повернення кредитних коштів. У зв`язку з цим позивач просить стягнути з відповідача 104 824, 05 грн з яких: 97 222, 00 грн основної заборгованості, 0,04 грн заборгованості по відсоткам, 6 541, 55 грн заборгованості по комісії, 1 060, 46 грн пені. На момент звернення до суду із позовною заяву діяльність відповідача як фізичної особи - підприємця припинена.

Судові витрати позивач просить стягнути з відповідача. Розгляд справи просить здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Також позивач зазначив, що станом на момент подання заяви до суду діяльність відповідача як фізичної особи-підприємця є припиненою.

27.05.2020 Суд постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій встановив строк позивачу на усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня отримання ухвали, шляхом: 1) надання суду належних доказів надсилання відповідачам копії позовної заяви з додатками у встановленому законом порядку (а саме фіскальний чек відділення поштового зв`язку, опис вкладення із зазначеним номером поштової накладної); 2) надання детального та обґрунтованого розрахунку позовних вимог, окремо по пені, відсоткам, комісії, із зазначенням станом на яку дату подається розрахунок, дати початку та закінчення розрахунку, періоду нарахування та розміру із врахуванням усіх оплат здійснених відповідачем; 3) надання документів на підтвердження здійснення часткових оплат відповідачем.

28.05.2020 Судом, відповідно до частини 6 статті 176 Господарського процесуального кодексу України здійснювалися запити до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області та Центр надання адміністративних послуг Святошинської районної державної адміністрації в м. Києві щодо встановлення зареєстрованого місця проживання/перебування особи-відповідача у справі.

10.06.2020 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

12.06.2020 від Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у м. Києві надійшла відповідь на запит, згідно якої місце проживання Марчук Алли Сергіївни зареєстровано за адресою (дані станом на 17.06.2014): АДРЕСА_1 .

19.06.2020 Суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, відмовив в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи з викликом сторін, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановив сторонам строк для подання заяв по суті справи.

При прийнятті рішення про відкриття провадження у справі судом було враховано правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 13.02.2019 № 910/8729/18, а саме в пунктах 4.20-4.24, відповідно до яких у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Отже, позивач, звертаючись до господарського суду, обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов`язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились.

19.06.2020 від Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб надійшла інформація на запит суду стосовно реєстрації.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020, доповнено Розділ Х «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу пунктом 4, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Законом України № 731-ІХ від 18.06.2020 встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у випадках наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими Кодексами), мають право на продовження процесуальних строків на підставах, встановлених цим Законом.

Закон України № 731-ІХ від 18.06.2020 набрав чинності - 17.07.2020, відповідно строк на подання відзиву закінчився 06.08.2020.

Позивач був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі № 910/7038/20 та її прийняття до провадження судді Бондаренко Г.П., про що в матеріалах справи містяться відповідні докази.

Суд зазначає, що відповідач повідомлявся ухвалою суду про відкриття провадження у справі № 910/7038/20 за адресою, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: поштовий індекс: АДРЕСА_1.

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У відповідності до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до поштового повернення, яке повернулося на адресу Господарського суду міста Києва, поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва у справі №910/7038/20 від 19.06.2020, не було вручено під час доставки, про що підприємством зв`язку надано довідку, в якій зазначена причини повернення (досилання): "за закінченням терміну зберігання".

Крім того, судом враховано, що у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (ч. 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З урахуванням наведеного відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 910/7038/20 у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та до 06.08.2020 включно, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами, відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 04.10.2019 р. між Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» та Фізичною особою - підприємцем Марчук A.C. (надалі також - позичальник/боржник/відповідач) було укладено Заяву-договір № ID 7090109 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» (продукт «Кредит на розвиток бізнесу») (надалі також - «Кредитний договір»), відповідно до умов якого, банк надав позичальнику кредит у сумі 100 000,00 грн.

Згідно умов договору розмір процентної ставки за користування Кредитом - 0,0001% річних; 2.3.2. розмір комісійної винагороди: 1,75% від суми виданого кредиту (щомісячно); розмір комісійної винагороди за видачу Кредиту: 0% від суми виданого кредиту (одноразово); погашення основного боргу за кредитом, сплата процентів - щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем укладення договору, протягом 5 (п`яти) банківських днів, які передують календарному числу місяця, в якому було укладено договір, включно із цим числом; сплата комісійної винагороди за кредитом - щомісяця, починаючи з другого місяця, наступного за місяцем укладення договору , до календарного числа місяця, в яке було укладено договір, включно із цим числом. Сума комісійної винагороди за перший місяць кредитування сплачується у день надання кредитних коштів.

Графік погашення кредиту наведений в додатку 1 до кредитного договору, строк кредиту: 36 місяців з дати укладення договору.

Цільове використання кредиту - на поповнення обігових коштів; придбання основних засобів; рефінансування кредиту іншого банку.

Згідно із п. 4.1. договору, цей договір, Правила обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» та Цінові параметри продукту є кредитним договором.

Умовами п. 3.3 договору передбачено, що у випадку порушення позичальником будь - якого із грошових зобов`язань та при реалізації права банку позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.

Відповідач підписав Заяву-договір № ID 7090109 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» (продукт «Кредит на розвиток бізнесу») електронним цифровим підписом, що підтверджується копією відповідного електронного сертифікату, сформованого на сайті https://ca.informiust.ua/ та відображенням ЕЦП на самому Договорі (роздруківка наявна в матеріалах справи).

Також, відповідно до заяви-договору від 02.10.2019 р. про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів АТ «ТАСКОМБАНК», клієнт підтвердив свою обізнаність (ознайомленість) та поінформованість відносно запропонованих банком умов надання зазначених банківських послуг (в т.ч. кредитних) та надав відповідну згоду, що засвідчив власним підписом 02.10.2019, тобто до дати укладання кредитного договору.

Кошти відповідачем було отримано шляхом перерахування на відповідний рахунок, що підтверджується відповідною випискою, копія якої наявна в матеріалах справи, отже позивач, як кредитодавець, свої обов`язки за кредитним договором виконав в повному обсязі.

Позивач зазначає, що умови вищезазначеного кредитного договору позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлені договором (Графіком погашення кредиту) строки не повернуті.

За розрахунком позивача, станом на 05.05.2020 заборгованість позичальника за кредитним договором становить 104 843, 29 грн, з яких:

- заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) - 97 222, 00 грн;

- заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочені) - 0, 04 грн;

- заборгованість по комісії (в т.ч. простроченій) - 6 541, 55 грн;

- пеня, нарахована на суму простроченої заборгованості з 05.11.2019 по 05.05.2020 - 1 079,70 грн.

Розрахунок заборгованості складено за період з дня видачі кредиту з 04.10.2019 до 05.05.2020, із включенням відомостей окремо по основному боргу, відсоткам, комісії, пені, із зазначенням періодів нарахування та із врахуванням усіх оплат, здійснених відповідачем.

На підтвердження часткового погашення заборгованості відповідачем, позивачем подана в матеріали справи виписка із відображенням погашень, які наведені в розрахунку заборгованості.

Право на дострокове стягнення передбачено умовами кредитного договору, зокрема в п. 4.2.1. зазначено, що умови цього договору визначаються банком та доводяться до загалу шляхом розміщення його на офіційному сайті банку http://www.tascombank.com.ua та що кредитний договір укладається лише шляхом приєднання до Договору в цілому.

Згідно з п. 18.2.23.8. Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК», банк, незалежно від настання строків виконання зобов`язань клієнтом за цим договором, має право вимагати дострокового повернення суми кредиту, сплати процентів та винагород, право банку на отримання яких передбачено цим договором, при настанні умов, передбачених п. 18.2.2.2.5 цього договору, або порушення клієнтом вимог у частині цільового використання кредитних коштів.

Відповідно до п. 18.2.2.2.5 Правил, клієнт доручає банку списувати кошти з усіх своїх поточних рахунків у валюті кредиту для виконання зобов`язань з погашення кредиту, сплати комісії за його використання, а також з усіх своїх поточних рахунків у гривні для виконання зобов`язань з погашення штрафів та неустойки, в межах сум, що підлягають сплаті банку, при настанні строку здійснення платежу згідно з заявою (здійснювати договірне списання). Списання грошових коштів здійснюється відповідно до встановленого порядку, при цьому оформлюється меморіальний ордер. У разі відсутності на поточних рахунках клієнта суми коштів достатньої для оплати чергового платежу за кредитом, клієнт доручає банку встановити овердрафт на поточний рахунок на суму, необхідну для сплати чергового платежу або використати кошти надані банком згідно та у порядку зазначеному в розділі 18.1 цих Правил.

З огляду на наявність очевидних ознак неспроможності позичальника належним чином обслуговувати кредитне зобов`язання та порушення умов договору, AT «ТАСКОМБАНК» повідомив позичальника повідомленням-вимогою від 05.02.2020, копія якого наявна в матеріалах справи, про наявність заборгованості за кредитом та про необхідність її погашення, однак зазначені порушення не були усунені, а заборгованість не була погашена. Таким чином, позичальником було порушено умови кредитного договору та права позивача, як кредитора, за захистом яких позивач і звернувся до суду.

Предметом позову у справі є матеріально - правова вимога позивача до відповідача про стягнення з останнього 97 222, 00 грн заборгованості по тілу кредиту (в. т.ч. прострочена), 0, 04 грн заборгованості по відсоткам (в тому числі прострочені), 6 541, 55 грн заборгованості по комісії та 1070, 70 грн пені нарахованої на суму простроченої заборгованості з 05.11.2019 до 05.05.2020.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні доказів в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно ст. 638 Цивільного кодексу України договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є умови про предмет договору, а також ті, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з п. 18.2.1.1. Правил обслуговування корпоративних клієнтів в AT "Таскомбанк" (продукт - кредит на розвиток бізнесу в ТАС24/Бізнес) банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту кредит для фінансування поточної діяльності клієнта (поповнення оборотних коштів та придбання основних засобів), в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, щомісячну комісію за управління кредитом та інших винагород, право банку на отримання яких передбачено цим розділом Правил. Розмір процентів, комісій та додаткових винагород банку за надання кредиту встановлюється у Цінових параметрах продукту, які розміщені на офіційному сайті банку та є невід`ємною частиною цих Правил (далі - Цінові параметри). Банк самостійно визначає розмір кредиту, який може бути наданий клієнту. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, щомісячна комісія, розмір щомісячних платежів, їх кількість та дати їх здійснення) вказуються в Заяві-договорі про приєднання клієнта до цих Правил (далі - Заява). Клієнт приєднується до Правил шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі "ТАС241 БІЗНЕС" або через інший сервіс електронного документообігу, або іншим шляхом. Підписана Заява разом з цими Правилами та ціновими параметрами продукту (далі - Цінові параметри), які зазначені на офіційному сайті банку, становить кредитний договір, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору.

Стаття 1 Закону України " Про електронні довірчі послуги" визначає, що електронний підпис - це електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Таким чином, електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису.

Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Отже, підписавши заяву-договір від 04.10.2019, відповідач погодився з Правилами обслуговування корпоративних клієнтів в AT "Таскомбанк" (далі - Правила), розміщеними на сайті банку www.tascombank.com.ua.

Враховуючи викладене, суд доходить до висновку, що заява-договір № ID7090109 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу") від 04.10.2019, а також Правила обслуговування корпоративних клієнтів в AT "Таскомбанк", розміщені на сайті АТ "Таскомбанк https://tascombank.ua/, в їх сукупності визначають істотні умови договору кредиту та підтверджують факт його укладення між позивачем та відповідачем.

При цьому суд зазначає, що згідно вимог ст. 204 Цивільного кодексу України укладений сторонами договір від 04.10.2019, як правочин є правомірним на час розгляду справи, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом, і його недійсність не була визнана судом, а тому зазначений договір в силу вимог ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами, і зобов`язання за ним мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Статтею 628 Цивільний кодекс України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що за своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір від 04.10.2019 шляхом підписання заяви-договору є кредитним договором.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Водночас, вказаний кредитний договір № ID7090109 є договором приєднання, умови якого визначені банком та доведені до загалу шляхом розміщення його на офіційному сайті банку www.tascombank.com.ua, та укладений шляхом приєднання до договору в цілому. Підписання договору є підтвердженням наміру позичальника укласти кредитний договір, а дата підписання вважається датою укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Строк кредиту встановлено на 36 місяців з дати укладання Договору (п. 2.6 кредитного договору), тобто до 04.10.2022.

Відповідно до п. 2.3.1, 2.3.2 кредитного договору процент за користування кредитом встановлено у розмірі 0,0001 % річних, а розмір комісійної винагороди - 1,75 % у місяць від суми виданого кредиту (щомісячно).

В пункті 2.5 кредитного договору вказано, що терміни і порядок погашення кредиту зазначені у графіку погашення кредиту, зазначеного в додатку 1 до цього договору.

Так, в додатку № 1 до кредитного договору сторони погодили графік погашення основної суми боргу та комісії за управління кредитом, відповідно до якого відповідач зобов`язаний погашати заборгованість по кредиту у розмірі 2 778, 00 грн та комісію у розмірі 1 750, 00 грн щомісячно протягом 36 місяців з 04.11.2019 по 04.10.2022.

Частиною 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 18.2.2.3.8 Правил банк, незалежно від настання строків виконання зобов`язань клієнтом за цим договором, має право вимагати дострокового повернення суми кредиту, сплати процентів та винагород, право Банку на отримання яких передбачено цим договором, при настанні умов, передбачених п. 18.2.2.2.5 цього договору, або порушення клієнтом вимог у частині цільового використання кредитних коштів.

Згідно з п. 18.2.2.2.5 Правил клієнт доручає банку списувати кошти з усіх своїх поточних рахунків у валюті кредиту для виконання зобов`язань з погашення кредиту, сплати комісії за його використання, а також з усіх своїх поточних рахунків у гривні для виконання зобов`язань з погашення штрафів та неустойки, в межах сум, що підлягають сплаті банку, при настанні строку здійснення платежу згідно з Заявою (здійснювати договірне списання). Списання грошових коштів здійснюється відповідно до встановленого порядку, при цьому оформлюється меморіальний ордер. У разі відсутності на поточних рахунках клієнта суми коштів достатньої для оплати чергового платежу за кредитом, клієнт доручає банку встановити овердрафт на поточний рахунок на суму, необхідну для сплати чергового платежу або використати кошти надані банком згідно та у порядку зазначеному в розділі 18.1 цих Правил.

Керуючись п. 18.2.2.3.8, в зв`язку з відсутністю на рахунках відповідача коштів, достатніх для погашення чергового платежу за кредитом, позивачем було направлено відповідачу повідомлення-вимогу від 05.02.2020 про дострокове повернення кредиту та відсотків, у зв`язку з неналежним виконання зобов`язань за кредитним договором. З наявних у матеріалах справи документів вбачається, що повідомлення - вимога від 05.02.2020 було направлено відповідачу поштовим відправленням № 7900060785232.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать, що відповідач взяті на себе зобов`язання по погашенню кредиту, процентів та комісії ні в передбачені кредитним договором строки, ні в строк протягом 7 днів з моменту отримання вимоги не виконав, а відтак, заборгованість відповідача перед позивачем становить 97 222, 00 грн боргу по тілу кредиту (в т.ч. прострочена), 0, 04 грн боргу по відсотках (в т.ч. прострочені) та 6 541, 55 грн боргу по комісії (в т.ч. простроченій).

При цьому слід зазначити, що розмір вказаної суми заборгованості відповідач не оспорив, докази її погашення в матеріалах справи відсутні.

Згідно з п. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до п. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості по тілу кредиту у розмірі 97 222, 00 грн, заборгованості по відсоткам у розмірі 0,04 грн та заборгованості по комісії у розмірі 6 541, 55 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов кредитного договору, у визначені строки оплату по погашенню кредиту, сплаті відсотків та комісії не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно зі ст.ст. 546, 547 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Пунктом 3.3. кредитного договору передбачено, що у випадку порушення позичальником будь-якого із грошових зобов`язань та при реалізації права Банку позичальник сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.

У разі порушення клієнтом будь-якого із зобов`язань щодо сплати процентів та комісії за користування кредитом, передбачених цим розділом Правил, або строків повернення кредиту, клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні (п. 18.2.5.1 Правил).

У зв`язку з тим, що відповідач взяті на себе зобов`язання по сплаті кредиту, відсотків та комісії не виконав у строк визначений кредитним договором, він повинен сплатити позивачу пеню, за обґрунтованими розрахунками банку, у розмірі 1 060, 46 грн за період прострочення з 05.11.2019 до 05.05.2020.

Перевіривши розрахунок пені суд встановив, що останній є обґрунтованим та арифметично вірним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до положень статей 76-77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно з статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідач не надав жодних доказів, які б спростовували заявлені позивачем позовні вимоги, водночас позивачем на підтвердження його позовних вимог надані докази, які у своїй сукупності підтверджують заявлені позовні вимоги.

Суд, відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, оцінивши наявні докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача повністю. Щодо покладення на відповідача витрат на правову допомогу в орієнтовному розмірі 3 000, 00 грн, у зв`язку з розглядом справи, то позивачем не надані в матеріали справи докази на підтвердження обставин понесення таких витрат, відповідно у суду відсутні правові підстави для покладення таких витрат на відповідача.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 75, 76, 86, 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Таскомбанк" до Марчук Алли Сергіївни про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Марчук Алли Сергіївни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Таскомбанк" (01032, м. Київ. вул. С.Петлюри, буд. 30; ідентифікаційний код: 09806443) заборгованість по тілу кредиту у розмірі 97 222 (дев`яносто сім тисяч двісті двадцять дві) грн 00 коп., заборгованість по відсоткам у розмірі 0 (нуль) грн 04 коп., заборгованість по комісії у розмірі 6 541 (шість тисяч п`ятсот сорок одну) грн 55 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене __.09.2020.

Суддя Г.П. Бондаренко-Легких