Рішення № 91462270, 08.09.2020, Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 285/3834/18

Номер провадження 2/289/20/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2020 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді Сіренко Н.С.,

за участю: секретаря судового засідання Галькевич Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом АТ КБ "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 , третя особа Комунальна установа "Радомишльський психоневрологічний інтернат" Житомирської обласної ради про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

17.10.2018 позивач звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 13625,81 грн. за кредитним договором № б/н від 13.01.2011 за яким останній було надано кредит у розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Однак, відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, як наслідок, станом на 02.10.2018 виникла заборгованість у розмірі 13625,81 грн., яка складається з 907,80 грн. – тіло кредиту; 2028,58 грн. – нараховано відсотків за користування кредитом; 9564,39 грн. – нараховано пені; 500 грн. – штраф (фіксована складова); 625,04 грн. – штраф (процентна складова), яку позивач просить стягнути з відповідача разом із судовими витратами в сумі 1921,00 грн.

У прохальній частині позовної заяви позивач вказав, що у разі неявки в судове засідання відповідача, він не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника банку та винесення заочного рішення судом. До позову додав клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та про розгляд справи за відсутності позивача (а.с. 32,33).

Ухвалою судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 06.11.2018 вказану позовну заяву направлено за підсудністю до Радомишльського районного суду Житомирської області (а.с.41-42).

Ухвалою судді Радомишльського районного суду Житомирської області Луньової Д.Ю. від 02.08.2019 відкрито спрощене провадження та ухвалено розглядати справу без повідомлення (виклику) сторін (а.с.57-58).

10.09.2019 на адресу суду надійшла заява директора КУ «Радомишльський психоневрологічний інтернат» Охотенко С.В. про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача – Комунальної установи «Радомишльський психоневрологічний інтернат». В заяві директор вказаної установи зазначає, що ОСОБА_1 на даний час являється підопічною КУ «Радомишльський психоневрологічний інтернат», перебуває на повному державному утриманні з постійною пропискою по фактичному місцю проживання: АДРЕСА_1 ., відповідно до путівки № 220 від 16.10.2017, виданої Департаментом праці та соціального захисту населення Житомирської облдержадміністрації та наказу № 68 від 09.11.2017 про зарахування новоприбулої підопічної до інтернатної установи (а.с.66-68).

Ухвалою суду від 11.09.2019 залучено до участі у справі Комунальну установу «Радомишльський психоневрологічний інтернат» Житомирської обласної ради в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Ухвалено вказану цивільну справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено проведення підготовчого засідання, про що повідомлено всім учасникам справи (а.с.76,86,92,93,94).

Рішенням Вищої ради правосуддя від 30.05.2019 № 1444/0/15-19 суддю Лисичанського міського суду Луганської області ОСОБА_2 , відряджено для здійснення правосуддя до Радомишльського районного суду Житомирської області строком на шість місяців із 14.06.2019. Строк відрядження судді Луньової Д.Ю. закінчився 14.12.2019.

Згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2019, головуючим суддею у даній справі визначено Сіренко Н.С..

Ухвалою від 24.01.2020 суддя Сіренко Н.С. прийняла справу до свого провадження та призначила підготовче засідання на 06.04.2020 (а.с.97).

Ухвалою суду від 06.04.2020 закрито підготовче провадження у вказаній цивільній справі та призначено її до судового розгляду по суті на 14.05.2020 (а.с.107).

В зв`язку із неявкою сторін розгляд справи відкладено на 08.09.2020 (а.с.112).

Належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду сторони та третя особа в судове засідання не з`явилися, причини неявки не повідомили, заяв чи клопотань не заявляли (а.с.153,154,155).

Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що позивач має банківську ліцензію за № 22 на право надання банківських послуг від 05 жовтня 2011 року, визначених частиною третьою статті 47 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» та інші дозволи НБУ щодо здійснення банківської діяльності та Статут АТ КБ «ПриватБанк» (а.с.27-30).

Як вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» 13.01.2011 було укладено кредитний договір шляхом підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, згідно з якою ОСОБА_1 просить видати їй платіжну картку кредитка «Універсальна» та зазначила бажаний ліміт за платіжною карткою кредитка «Універсальна» - 500 гривень (а.с.7).

До кредитного договору позивач додав розрахунок заборгованості, Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/ (а.с.5,6,8,9-23).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором від 13.01.2011, станом на 02.10.2018 заборгованість за тілом кредиту складає 907,80 грн.; нараховані відсотки – 2028,58 грн.; нарахована пеня – 9564,39 грн.; заборгованість по судовим штрафам – 1125,04 грн., а разом складає 13625,81 грн. (а.с.6).

За правилами, визначними ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Разом з тим, із матеріалів справи вбачається, що рішенням Новоград-Волинського районного суду Житомирської області від 27.11.2009, яке набрало законної сили 07.12.2009, ОСОБА_1 визнано недієздатною (а.с.69).

Ухвалою Новоград-Волинського районного суду Житомирської області від 25.03.2010, яка набрала законної сили 31.03.2010, над недієздатною ОСОБА_1 встановлено опіку, опікуном призначено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.70).

Відповідач ОСОБА_1 на даний час являється підопічною "Радомишльський психоневрологічний інтернат" Житомирської обласної ради, перебуває на повному державному утриманні з постійною пропискою по фактичному місцю проживання: АДРЕСА_1 ., відповідно до путівки № 220 від 16.10.2017, виданої Департаментом праці та соціального захисту населення Житомирської облдержадміністрації та наказу № 68 від 09.11.2017 про зарахування новоприбулої підопічної до інтернатної установи.

За змістом ст. 41 ЦК України, недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину. Правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун.

Статтею 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписами ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою (ч. 1, 4 ст. 216 ЦК України).

Відповідно до ст. 226 ЦК України, опікун може схвалити дрібний побутовий правочин, вчинений недієздатною фізичною особою, у порядку, встановленому статтею 221 цього Кодексу. У разі відсутності такого схвалення цей правочин та інші правочини, які вчинені недієздатною фізичною особою, є нікчемними.

Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Як роз`яснено у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009, судам відповідно до статті 215 ЦК необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК тощо).

Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

Враховуючи те, що на момент укладення кредитного договору № б/н від 13.01.2011 з ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1 була визнана недієздатною, а даний правочин не є дрібним побутовим, суд дійшов висновку, що договір вчинено з недодержанням в момент його укладення вимог, встановлених ст. 203 ЦК України щодо наявності необхідного обсягу цивільної дієздатності в особи, яка вчиняє правочин, а відтак не створює жодних юридичних наслідків, в тому числі і обов`язку відповідача щодо погашення заборгованості за цим договором.

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заявлених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 81, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ), третя особа Комунальна установа "Радомишльський психоневрологічний інтернат" Житомирської обласної ради (12201, Житомирська обл., м. Радомишль, вул. Гоголя, 1) про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н. С. Сіренко