Ухвала суду № 91461127, 10.09.2020, Козелецький районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/734/947/20 Справа № 734/2541/20

У Х В А Л А

10 вересня 2020 рокусмт. Козелець

Суддя Козелецького районного суду Чернігівської області Бузунко О.А., ознайомившись з позовною заявою Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет застави,

встановив:

Акціонерне товариство «Альфа-Банк» звернулося до Козелецького районного суду Чернігівської області з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет застави.

Вивчивши матеріали позовної заяви встановлено, що позов не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, виходячи з наступного.

В позовній заві вказано, позов має немайновий характер та розраховано судовий збір в розмірі 2 102,00 грн. як за вимогою немайнового характеру.

У постанові від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17 Велика Палата Верховного Суду відступила від правових висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладених в постанові від 23 січня 2018 року у справі № 2-340/461/16-ц, згідно з якими вимога заставодержателя про звернення стягнення на предмет застави оплачується судовим збором як вимога немайнового характеру, якщо така вимога пред`явлена після вирішення вимоги про виконання основного зобов`язання (стягнення заборгованості тощо).

Велика Палата Верховного Суду у справі № 907/9/17 дійшла наступного висновку: «Зміст заявленої вимоги про звернення стягнення на майно ґрунтується на наявності грошових вимог позивача до відповідача на підставі окремого договору, наслідком задоволення таких вимог та виконання судового рішення є припинення грошових вимог позивача. Отже, позовні вимоги про звернення стягнення на заставлене майно мають вартісну оцінку, носять майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами статті 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов».

Такий судовий збір підлягає сплаті у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на час подачі позову становить в межах сум від 2 102 грн. до 735 700 грн.

Таким чином, позивачу в порядку усунення недоліків слід визначити ціну позову, надати суду докази на підтвердження вартості заставного майна на час звернення до суду та сплатити судовий збір, виходячи з ціни позову /з урахуванням сплаченої суми в розмірі 2 102,00 грн./.

Судовий збір необхідно перерахувати на реквізити для перерахування судового збору: Отримувач коштів: УК у Козел.р-нi/Козелецьк.р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38020568; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA158999980313181206000025163; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Козелецький районний суд Чернігівської області (назва суду, де розглядається справа).

На виконання ухвали суду необхідно надати докази про вартість спірного майна у кількості учасників справи та оригінал платіжного документа про доплату судового збору.

Наявність даних недоліків позовної заяви у сукупності позбавляє суд можливості забезпечити процесуальні права відповідача згідно ст.ст. 43, 49, 130 ЦПК України і визначити територіальну підсудність справи. В тому числі суд позбавлений можливості відкрити провадження за останнім відомим місцем зареєстрованого проживання відповідача, оскільки такі відомості не зазначені у позовній заяві, і даний недолік не усунутий, а суд не може робити будь-яких припущень.

Також, позивачем не надані докази, що ОСОБА_3 є головою правління Акціонерного товариства «Альфа-Банк».

Так, в позовній заяві вказано, що представником позивача є адвокат Мартиненко Володимир Володимирович, позовну заяву підписано ОСОБА_4 з посиланням на те, що він є представником АТ «Альфа-Банк» за довіреністю.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у ст. 61 цього Кодексу. Органи або інших осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, представляють у суді їх посадові особи, крім випадків, коли такі органи та особи є стороною чи третьою особою у справі. Одна й та сама особа може бути одночасно представником декількох позивачів або декількох відповідачів або декількох третіх осіб на одній стороні, за умови відсутності конфлікту інтересів між ними.

Відповідно до ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи; свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою. У разі задоволення заявленого клопотання щодо посвідчення довіреності фізичної особи на ведення справи, що розглядається, суд без виходу до нарадчої кімнати постановляє ухвалу, яка заноситься секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, а сама довіреність або засвідчена підписом судді копія з неї приєднується до справи. Довіреність фізичної особи, за зверненням якої прийнято рішення про надання їй безоплатної вторинної правничої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), який прийняв таке рішення. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Відповідно до ст. 246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

На підтвердження своїх повноважень Мартиненко В.В. надає копію довіреності № 013069/20 від 10 червня 2020 року, посвідченої головою правління АТ «Альфа-Банк» Михайльо В.В., яка діє на підставі Статуту. Проте суду не надано жодних документів, що підтверджують призначення Михайльо В.В. головою правління АТ «Альфа-Банк» та її повноваження. До матеріалів справи доданий лише Статут Акціонерного товариства «УкрСоцБанк» та не доданий Статут Акціонерного товариства «Альфа-Банк», з якого б вбачалось повноваження голови правління АТ «Альфа-Банк». Тобто, суду при поданні позовної заяви не надано документів (їх належним чином засвідчених копій), що посвідчують повноваження посадової особи, яка підписала довіреність (витягу із статуту із зазначенням повноважень посадової особи щодо підписання такого роду доручень, тощо). Також суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять жодного доказу про наявність повноважень Голови правління АТ «Альфа-Банк» одноособово видавати довіреності від імені банку.

Вищенаведені недоліки позовної заяви унеможливлюють відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд

ухвалив:

позовну заяву Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет застави – залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків – 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Бузунко О.А.