Рішення № 91459716, 09.09.2020, Новотроїцький районний суд Херсонської області

662/274/20

2/662/179/2020

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2020 року Новотроїцький районний суд

Херсонської області

в складі: головуючого судді - Решетова В.В.

секретар судового засідання - Сушко Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Новотроїцьке Херсонської області справу за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ КБ «ПриватБанк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, мотивуючи свої вимоги тим, що, що 16.10.2015 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. вчинено виконавчий напис про стягнення з нього заборгованості на користь ПАТ КБ «Приватбанк» в сумі 34197,71 грн. Про наявність виконавчого напису він дізнався з листа Новотроїцького ВДВС від 20.01.2020 року.

Позивач вважає, що вчинення виконавчого напису здійснено з порушенням чинного законодавства, а саме з грубим порушенням порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, провадження щодо виконання зазначеного виконавчого напису є неправомірним, а тому такий виконавчий напис має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.

Позивач зазначає, що при вчиненні виконавчого напису у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем, а також суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у виконавчому написі є безспірними. Розрахунок боргу, здійснений АТ КБ «Приватбанк» щодо наявності грошового зобов`язання позивача по кредиту, процентах, річний та пені, не може вважатись документом, який підтверджує безспірність вимог АТ КБ «Приватбанк» до боржника.

Таким чином, вчиняючи виконавчий напис нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, чим порушив вказану норму закону. Розрахунок розміру невиконаних зобов`язань за кредитним договором, суми боргу за тілом кредиту та відсотків за користування кредитом у виконавчому написі зроблено АТ КБ «Приватбанк» одноособово без урахування думки та позиції позивача та не відповідає дійсній сумі заборгованості.

Також зазначає, що виконавчий напис вчинено з порушення ст. 88 ЗУ "Про нотаріат" відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості.

Просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 16.10.2015 р., приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною та зареєстрованим в реєстрі за № 5689.

Позивач та його представник адвокат Зайцев К.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, просили їх задовольнити, надали пояснення аналогічні викладеним в позові та доповнили, що позивач разом з карткою на отримання заробітної плати, отримав кредитну картку з встановленим кредитним лімітом, в документах ставив один підпис. Вважають, що договір на отримання кредиту позивач не підписував, а витяг з тарифів обслуговування кредитної картки не є договором та не містить підпису позивача. Окрім нарахованого тіла кредиту, стягнуто відсотки та пені з якими позивач не погоджується, а цей факт не прийнятий нотаріусом при винесенні виконавчого напису.

Представник відповідача АТ КБ «Приватбанк» до судового засіданні не з`явився, причини неявки суду не повідомив, повідомлений завчасно, належним чином про дату час та місце розгляду справи.

Третя особа приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, надіслала до суду заяву, про розгляд справи без її участі та пояснення до позову, в яких просила відмовити в задоволенні позову з підстав, що позивач не вказує сум, які ним були сплачені, не підтверджує факт погашення заборгованості жодними документами, тобто документально не спростовує розміру заборгованості, вказаного у виконавчому написі. Просила врахувати, що лише один той факт, що позивач не заперечує існування реального боргу вказаного у виконавчому написі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення, що відповідає положенням ст.259 ЦПК України.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено наступні фактичні обставини справи та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до виконавчого напису № 5689 від 16.10.2015 року, вчиненого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною, запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" грошові кошти у розмірі 32497,71 грн., які є його боргом за кредитним договором № б/н від 08.07.2008 року укладеним між позивачем та ПАТ «КБ «Приватбанк». Виконавчий напис виданий на підставі статей 87-91 ЗУ «Про нотаріат» та відповідно до п. 2 Переліку документів, за яких стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року, № 1172.

На підставі даного виконавчого напису № 5689 від 16.10.2015 року державним виконавцем Новотроїцького РВ ДВС ГТУЮ у Херсонській області винесено постанову від 17.12.2019 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 60889710.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить аналогічні правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов договору застави здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2018 року за наслідками розгляду цивільної справи № 756/7916/15-ц.

Відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З наданих суду позивачем копії постанови про відкриття виконавчого провадження, копії виконавчого напису не вбачається що у позивача відсутній борг перед банком, або невідповідність суми боргу.

З витребуваних судом документів, які містяться в матеріалах справи відсутні докази повного або часткового погашення боргу на підставі яких, суд мав би можливість дослідити, перевірити та встановити факт відсутності спору, встановити менший розмір, чи спростувати його. А також встановити порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, а саме: факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, розрахунок розміру невиконаних зобов`язань за кредитним договором, суми боргу за тілом кредиту та інше, так як суд вважає, що АТ КБ "Приватбанк" надав всі необхідні документі відповідно до Переліку для винесення виконавчого напису, а тому підстав вважати незаконність дій нотаріуса немає, тим більше неподання документів, що не підтверджують безспірність вимог до позивача.

Отже, оскільки позивачем не надано суду належних та допустимих доказів в обґрунтування свого позову, суд позбавлений можливості встановити факт підтвердження (або спростування) безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем на момент вчинення оспорюваного виконавчого напису нотаріусом, порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, зокрема правильності нарахування процентів за користування кредитом, розрахунок розміру невиконаних зобов`язань за кредитним договором, суми боргу за тілом кредиту. Твердження позивача про те, що витяг з тарифів обслуговування кредитної картки не містить підпису позивача, суд відхиляє як таке, що не є предметом розгляду даної справи.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.6-13,81,133,141, 258-273, 355 ЦПК України, ст.ст.87,88 Закону України «Про нотаріат», суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржено учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки в апеляційному порядку повністю або частково протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Херсонського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя В.В. Решетов