Вирок № 91459314, 09.09.2020, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/1426/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2020 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області у складі:

судді Мельник А.В.,

секретар судового засідання Кавалко В.С.,

номер кримінального провадження 12020210170000042, внесеного 15.01.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Полтава, жителя: АДРЕСА_1 , громадянина України, розлученого, із середньою освітою, працює на посаді брикетувальника ТОВ «Микулинецький Бровар», раніше судимого вироком Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 21.05.2020 за ч.1 ст.369 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 8500 грн, із спеціальною конфіскацією грошових коштів в сумі 500 доларів США,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

за участю:

прокурора Яловіци Н.П.,

потерпілого ОСОБА_2 ,

законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_3 ,

представника служби у справах дітей Теребовлянської Районної державної адміністрації Ходинецької Н.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Теребовля зазначене кримінальне провадження,

ВСТАНОВИВ:

15.01.2020 о 13 год 00 хв. водій ОСОБА_1 керував технічно справним автомобілем марки «ВАЗ» 21011, р.н. НОМЕР_1 та рухався з одним дорослим пасажиром, без вантажу по вул. Центральна с. Ласківці Теребовлянського району в напрямку с.Вербівці Теребовлянського району, вів автомобіль смугою свого транспортного потоку зі швидкістю 59...67 км/год при дозволеній швидкості руху 50 км/год. Під час руху, ОСОБА_1 не був достатньо уважний та не стежив належно за дорожньою обстановкою, щоб своєчасно реагувати на її зміну, чим порушив вимоги пунктів 1.5 та 2.3 (б, д) Правил дорожнього руху України, які зобов`язували його своїми діями не створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Також, водій ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди», п. 12.4 Правил дорожнього руху України «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год».

Рухаючись вул. Центральна с.Ласківці в напрямку с.Вербівці Теребовлянського району, водій ОСОБА_1 не зменшив швидкості руху та не зупинився, щоб надати дорогу пішоходам, для яких може бути створена небезпека чи перешкода. Зокрема, в цей час, проїзну частину автодороги, зліва-направо відносно руху автомобіля «ВАЗ» 21011, р.н. НОМЕР_1 , пересікав пішохід (малолітня особа) ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 житель с. Ласківці Теребовлянського району.

Маючи об`єктивну можливість завчасно виявити пішохода, водій ОСОБА_1 не зменшив швидкості руху та не надав йому дороги, а продовжуючи рух при цьому здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2 .

У результаті наїзду автомобілем «ВАЗ» 21011, р.н. НОМЕР_1 пішохід ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритих переломів обох кісток правої гомілки. Зазначена травма правої гомілки тягне за собою тривалий (понад 21 добу) розлад здоров`я і за цією ознакою, згідно до п.п. 2.2.1 (в) і 2.2.2 Правил судового-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень (МОЗ України, Київ 1995) належить до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України перебуває у прямому причинному зв`язку із настанням даної дорожньо - транспортної пригоди та спричиненням потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні описаного в обвинувальному акті кримінального правопорушення визнав повністю.

У вчиненому щиро розкаявся. Цивільний позов визнав.

Обвинувачений ОСОБА_1 , визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, з`ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 своїми діями, які виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч.1 ст.286 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд, у відповідності до вимог статті 65 КК України, враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом?якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин, який згідно статті 12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до статті 67 КК України є вчинення злочину щодо малолітньої дитини.

Обставинами, які пом?якшують покарання обвинуваченого згідно статті 66 КК України є щире каяття.

Відповідно до вимог, визначених у статтях 50, 65 КК України метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових злочинів. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , судом враховується, особа винного, його вік, стан здоров`я, а також те, що такий раніше судимий за вчинення умисного злочину, позитивно характеризується за місцем свого проживання та роботи, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, негативне відношення обвинуваченого до вчиненого.

Враховуючи наведене, керуючись принципами індивідуалізації покарання, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та запобігання новим злочинам, з врахування позиції прокурора, законного представника неповнолітнього потерпілого про недоцільність позбавляти обвинуваченого права керувати транспортними засобами, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання в межах санкції статті обвинувачення (в редакції Закону України від 24.09.2008, чинної на момент вчинення правопорушення) у виді штрафу в дохід держави без позбавлення права керувати транспортними засобами.

У ході розгляду кримінального провадження прокурором Теребовлянської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради до обвинуваченого ОСОБА_1 заявлено цивільний позов про відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров`я на лікування особи, яка потерпіла від злочину на суму 15 734,88 грн.

Так, згідно довідки Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради № 521-01/02 від 10.07.2020 ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходився на стаціонарному лікуванні у ортопедично - травматологічному відділенні лікарні з 15.01.2020 по 05.02.2020 протягом 21 ліжко-днів, на що затрачено кошти в загальній сумі 15734,88 грн. За вказаних обставин, суд вважає, що сума затрачених закладом охорони здоров`я коштів на лікування потерплого від злочину, на підставі ст. 1206 ЦК України, повинна бути стягнута із винної особи, а тому позов прокурора Теребовлянської місцевої прокуратури підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні.

У кримінальному провадженні є процесуальні витрати за проведення: судової авто технічної експертизи № 4/6-72/20 від 31.01.2020 в сумі 1256,08 грн., судової транспортно-трасологічної експертизи № 4/6-70/20 від 12.02.2020 в сумі 1256, 08 грн., судової авто технічної експертизи № 4/6-83/20 від 13.02.2020 в сумі 1256,08 грн, судової авто технічної експертизи № 4/6-188/20 від 31.03.2020 в сумі 1256,08 грн., судової авто товарознавчої експертизи № 6/6-248/20 від 12.05.2020 в сумі 2288,30 грн., всього на загальну суму 7312,62 грн., які суд вважає слід стягнути з ОСОБА_1 в користь держави, оскільки вони виникли у зв`язку із проведенням експертиз в межах даного кримінального провадження.

Долю речових доказів суд вирішує згідно з вимогами ст.100 КПК України.

Керуючись статтями 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.286 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Цивільний позов прокурора - задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 15734 (п`ятнадцять тисяч сімсот тридцять чотири) грн 88 коп. витрат на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 , які зарахувати на наступні рахунки:

- 1723 (одна тисяча сімсот двадцять три) грн 26 коп. на рахунок Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради (код 02001305, р/р UA НОМЕР_4 ГУДКСУ у Тернопільській області);

-14011 (чотирнадцять тисяч одинадцять) грн. 62 коп. на рахунок Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради (код 02001305, р/р НОМЕР_2 в ТФ АТ КБ «Приватбанк»).

Процесуальні витрати за проведення експертиз на загальну суму 7312 (сім тисяч триста дванадцять) грн 62 коп. стягнути з ОСОБА_1 в користь держави.

Речовий доказ у справі, а саме: автомобіль марки «ВАЗ 210011», н.з. НОМЕР_1 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 належить ОСОБА_4 , повернути законному володільцю.

На вирок може бути подано апеляцію до Тернопільського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Теребовлянський районний суд Тернопільської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз`яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.

Суддя А.В.Мельник