Рішення № 91456493, 31.08.2020, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 521/9669/17

Провадження № 2/947/995/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2020 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого – судді Калініченко Л.В.,

при секретарі – Кирикової О.О.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою

ОСОБА_3

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЛАРИ»

про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

01.12.2016 року ОСББ «Лари» звернулось до Малиновського районного суду міста Одеси з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Леоновій О.С.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 04.01.2017 року відкрито провадження за вказаною справою.

27.03.2017 року ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лари» про захист прав споживачів житлово-комунальних послуг, відшкодування моральної та матеріальної шкоди

23.06.2017 року ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси роз`єднано позовні вимоги за позовом ОСОБА_3 до ОСББ «Лари» відшкодування моральної та матеріальної шкоди в наслідок залиття, а також позовні вимоги ОСББ «Лари» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 29.06.2017 року цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лари» про відшкодування шкоди в наслідок залиття, передано для розгляду по суті за підсудністю до Київського районного суду міста Одеси.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу вказану цивільну справу було перерозподілено судді Калініченко Л.В.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 17 серпня 2017 року прийнято до свого провадження справу №521/9669/17 за позовом ОСОБА_3 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лари» про відшкодування матеріальної шкоди в наслідок залиття та моральної шкоди та призначено, дату, час і місце проведення попереднього судового засідання.

12.04.2018 року до Київського районного суду міста Одеси надійшло клопотання від представника відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лари» про призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 26 квітня 2018 року клопотання представника відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лари» про призначення судової будівельно-технічної експертизи – задоволено. Призначено по цивільній справі №521/9669/17 - судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експерту Гончар Наталії Вікторівні, на час якої провадження по справі зупинено.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 24 жовтня 2018 року ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 26 квітня 2018 року залишено без змін.

08 квітня 2019 року до суду були повернуті матеріали цивільної справи №521/9669/17, разом з висновком судової будівельно-технічної експертизи від 01.04.2019 року за №63.

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 09.04.2019 року поновлено провадження по справі.

16.09.2019 року представником позивача була надана до суду заява про зміну підстав позову та 11.10.2019 року уточнена позовна заява, відповідно до якої позивачка просить суд: стягнути з ОСББ «Лари» на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 195247 гривень 79 копійок, яка складається з матеріальної шкоди завданої внаслідок залиття квартири в сумі 59214 гривень 00 копійок та вартості будівельних матеріалів на ремонт даху у сумі 136033 гривні 79 копійок, а також у відшкодування моральної шкоди грошові кошти в сумі 30000 гривень 00 копійок, і відшкодувати судові витрати.

Зазначена заяву була прийнята судом розгляду.

В обґрунтування позову представник позивача посилається на те, що ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1 .

На початку травня 2016 року внаслідок протікання даху відбулось залиття вказаної квартири.

04.05.2016 року мешканцями будинку за адресою: АДРЕСА_2 , було проведено обстеження квартири АДРЕСА_3 та даху будинку, за результатами якого складено акт про залиття квартири внаслідок протікання покрівлі даху будинку. Згідно даного акту залиття квартири відбулось внаслідок пошкодження покрівлі даху будинку.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», виконавець комунальної послуги зобов`язаний своєчасно реагувати на виклики споживачів, відписувати акти-претензії, вести облік вимог (претензій) споживачів у зв`язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг.

Проте представник ОСББ «Лари» від підписання акту відмовився, на письмові вимоги ОСОБА_3 про необхідність ремонту даху ОСББ «Лари» жодних дій не вчинило.

Судовим експертом ОСОБА_4 27.03.2017 року було складено висновок №13/2017 за результатами проведення будівельно-технічного експертного дослідження.

Згідно даного висновку залиття приміщень квартири АДРЕСА_1 відбулось з даху житлового будинку та матеріальна шкода внаслідок затоплення даної квартири становить 59214,00 грн.

Оскільки письмові заяви ОСОБА_3 від 17.06.2016 року та від 22.06.2016 року про необхідність ремонту даху залишилися без відповіді, позивачка змушена була за власний рахунок придбати будівельні матеріали та оплатити роботу з ремонту даху на суму 136033,79 грн. Проте, як стверджує представник, ОСББ «Лари» не дозволило проводити ремонтні роботи на покрівлі будинку і вона досі протікає. Таким чином, ОСОБА_3 була спричинена шкода ОСББ «Лари» в розмірі 195247 гривень 79 копійок, що стало підставою для звернення останньої до суду з цим позовом.

15.10.2019 року представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, в якому вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд відмовити у задоволенні позову.

16.06.2020 року судом було ухвалено закрити підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду у відритому судовому засіданні.

В судовому засіданні 31.08.2020 року представник позивача позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, з підстав його необґрунтованості.

Заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши та вивчивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, судом встановлено, що ОСОБА_3 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності від 10.09.2003 року, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради, на підставі якого право власності було зареєстровано в КП «ОМБТІ та РОН» 11.09.2003 року за №3359 стр.167 кн.154доп.

ОСББ «Лари» було створено співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , статут якого був затверджений установчими зборами на підставі протоколу №1 від 18.06.2005 року та зареєстровано в реєстрі за №18 від 06.07.2005 року.

Відповідно до Статуту, ОСББ «Лари» здійснює зокрема утримання житлового будинку АДРЕСА_2 .

Як стверджує позивачка, 04 травня 2016 року сталось залиття належної їй на праві власності квартири АДРЕСА_1 , в наслідок протікання даху будинку, за наслідком чого 04 травня 2016 року комісією у складі ОСОБА_3 , мешканців зазначеного будинку, представників кровельного центру СПД Теплицька О.В., представника ОСББ «Лари», було складено акт про залиття квартири унаслідок протікання покрівлі даху багатоквартирного будинку, відповідно до якого в результаті огляду даху будинку АДРЕСА_2 було виявлено пошкодження покрівлі даху будинку, а саме: вздуття та розтріскування покриття, відслоєння покриття, затікання між дахом та стіною, затікання в зливні отвори, затікання козирків, корозія металевих конструкцій, пошкодження пінопласту та інше, що призвело до затікання води у квартиру АДРЕСА_3 , розташованої на верхньому поверсі будинку.

17 червня та 22 червня 2016 року ОСОБА_3 зверталась до ОСББ «Лари» про необхідність здійснення дій з ремонту даху квартири.

Через не надання відповідей на зазначені відповіді, ОСОБА_3 звернулась до суду з цим позовом про відшкодування матеріальних збитків.

Згідно зі ст. 18 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання відповідно до цього Закону та статуту зобов`язане: забезпечувати належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна, що належить співвласникам.

Згідно ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець зобов`язаний своєчасно проводити підготовку житлового будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період; утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньо будинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством.

Отже, вказаними нормами матеріального права встановлений обов`язок ОСББ утримувати будинок в належному та такому, що відповідає стандартам та нормативам, стані.

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1211 ЦК України, передбачено, що шкода, завдана внаслідок недоліків товару, що є нерухомим майном, робіт (послуг), підлягає відшкодуванню, якщо її завдано протягом встановленого строку служби (строку придатності) товару, результатів робіт (послуг), а якщо він не встановлений, - протягом десяти років з дня виготовлення товару, виконання роботи (надання послуги). Шкода завдана в наслідок недоліку товарів, що є нерухомим майном, робіт (послуг), підлягає відшкодуванню також, якщо - 1 на порушення вимог закону не встановлено строк служби (строк придатності) товару, результатів робіт (послуг); 2)особу не було попереджено про необхідні дії після закінчення строку служби (строку придатності) і про можливі наслідки в разі невиконання цих дій.

Приписами ч.1-2 ст.22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом України при розгляді справи N 6-183цс14 від 03.12.2014 року, законом не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен доказати факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір.

Згідно із ч.2 ст.1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини: якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності та диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини в завданній шкоди позивачу, а на позивачеві доказування факту заподіяння такої шкоди.

Так, суд зазначає, що на підтвердження факту заподіяння шкоди, позивачка посилається на акт від 04 травня 2016 року, складеного комісією у складі ОСОБА_3 , мешканців зазначеного будинку, представників кровельного центру СПД Теплицька О.В., представника ОСББ «Лари», про залиття квартири унаслідок протікання покрівлі даху багатоквартирного будинку, відповідно до якого в результаті огляду даху будинку АДРЕСА_2 було виявлено пошкодження покрівлі даху будинку, а саме: вздуття та розтріскування покриття, відслоєння покриття, затікання між дахом та стіною, затікання в зливні отвори, затікання козирків, корозія металевих конструкцій, пошкодження пінопласту та інше, що призвело до затікання води у квартиру АДРЕСА_3 , розташованої на верхньому поверсі будинку.

Надаючи оцінку зазначеному акту, судом враховується, що наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №76 затверджено Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій.

Пунтком 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №76 визначено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт за формою, встановленою додатком 4 до цих Правил.

В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтована вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Акт обов`язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної не впливає на його чинність (у такому випадку в акті має бути зазначено, що згадані особи (прізвище, ім`я, по батькові) підписувати складений акт відмовилися з таких-то причин)

У листі Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 29.12.2009 року №12/20-11-1975 «Щодо ремонту квартири після залиття» також зазначено, що при складанні акту про залиття присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. Якщо винуватець події відмовляється підписувати акт, необхідно запросити свідків з числа сусідів. Вони також можуть засвідчити факт затоплення та скласти опис пошкоджень та зіпсованого майна.

Тобто, факт залиття квартири, характер та його причини, завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтована вартість) та його наслідків має бути зафіксований актом комісійного обстеження квартири, складеним за обов`язкової участі потерпілої та винної особи.

Також вищезазначеними правилами як вже зазначалось встановлено форму, відповідного акту, який повинен відповідати додатку 4 до цих Правил.

Відповідно до додатку №4, акт повинен бути складений у тому числі за присутності: головного інженера виконавця послуг; голови комісії; майстра технічної дільниці; майстра ремонтної дільниці слюсаря-сантехніка, представників організації обслуговуючої компанії.

Оглянувши наданий позивачем акт від 14 травня 2016 року, вбачається, що вищезазначені особи, як фахівці у відповідній галузі, під час його складення участі не приймали, а відтак вказаний акт не відповідає затвердженій формі, у відповідності до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій.

На підставі викладеного, суд не приймає вказаний акт, як належний доказ.

Також необхідною умовою є встановлення наслідково-причинного зв`язку між завданою шкодою та виною відповідної особи.

На підтвердження завданої шкоди та вини відповідача, позивачем було надано до суду висновок №13/2017 року за результатами проведеного будівельно-технічного експертного дослідження від 27.03.2017 року, складеного судовим експертом Чорною Ю.П.

Відповідно до вказаного висновку встановлено, що розмір матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 складає в сумі 59214,40 грн.

Також, експертом були виявлені характерні сліди залиття в приміщеннях квартири АДРЕСА_1 , у результаті виконаного візуально-інструментального обстеження, в рамках якого також встановлено, що квартира АДРЕСА_1 , будь-яке інше приміщення над квартирою відсутнє. Залиття приміщень квартири АДРЕСА_3 , відбулось з даху будинку.

Одночасно, експертом зазначено, що виконати обстеження даху житлового будинку експертом не надалось можливим, у зв`язку з відсутнім доступом.

Також під час розгляду справи ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 26 квітня 2018 року було призначено судову будівельно-технічну експертизу, , за наслідком проведення якої було надано висновок судового експерта Гончар Н.В. від 01.04.2019 року за №63.

Відповідно до висновку, встановлено, що на час обстеження, покрівля та конструкція даху над кв. АДРЕСА_1 знаходиться в задовільному технічному стані, відсутні пошкодження покрівлі в вигляді пробоїн, здуття покрівельного матеріалу, розривів, відшарування руберойду, тощо. Покрівля над кв. АДРЕСА_1 була влаштована в 2001-2002 роках в період будівництва будинку. Ідентичність матеріалу покрівлі над кв. АДРЕСА_1 з матеріалами покрівлі на інших частинах будинку (крім латок руберойду) свідчить про те, що ремонт покрівлі, з повною заміною над кв. АДРЕСА_3 не проводився, виконувався лише частковий ремонт з влаштуванням латок. Визначити термін виконання робіт по встановленню латок не надається можливим.

Пошкодження стелі та стін приміщень житлової кімнати, площею 19,0 м та коридорів, площею 5,5 м2 і 17,1 м2 кв. АДРЕСА_1 (фото 8-13) виникли в результаті протікання покрівлі над даною квартирою до моменту влаштування латок руберойду на покрівлі. Залиття квартири АДРЕСА_1 , внаслідок протікання (несправності) даху будинку над цією квартирою при виявленому (існуючому) технічному стані покрівлі і даху над цією квартирою на даний час неможливе.

Пошкодження опоряджувальних матеріалів приміщень кв. АДРЕСА_1 , які вказані на фото дослідницької частини по другому питанні виникли в результаті потрапляння атмосферних опадів через огороджувальні конструкції будинку.

Пошкодження стелі кухні, балкону та низу стіни житлової кімнати, площею 19,2 м кв. АДРЕСА_1 (фото 4,5,6) виникли в результаті потрапляння атмосферних опадів через огороджувальні конструкції відкритої веранди та балкону, які ймовірно ремонтувались в 2004 році (згідно даних, вказаних в акті виконаних робіт від 18.10.2014р. та згідно рахунку №И-С-00000011 від 17 серпня 2004 р.

Пошкодження стелі та стін приміщень житлової кімнати, площею 19,0 м та коридорів, площею 5,5 м та 17,1 м кв. АДРЕСА_1 (фото 8-13) виникли в результаті протікання покрівлі до моменту влаштування латок руберойду на покрівлі.

Дослідивши вказані висновки, суд вважає, що є не доведеним факт причинно-наслідкового зв`язку між виною відповідача та завданою шкодою позивачеві, саме внаслідок залиття квартири, що відбулось 04 травня 2016 року, та не встановлений розмір завданої шкоди, виходячи з наступного.

Так, відповідно до висновку №13/2017 року, виконаним судом експертом ОСОБА_4 , остання не здійснювала огляд даху будинку, що свідчить про не встановлення причинно-наслідкового зв`язку між станом даху будівлі, що взагалі не досліджувалось, та виниклими пошкодженнями в квартирі, належної позивачці.

Разом з тим, у висновку №63 від 01.04.2019 року, зазначено, що пошкодження стелі та стін приміщень житлової кімнати, площею 19,0 м та коридорів, площею 5,5 м2 і 17,1 м2 кв. АДРЕСА_1 (фото 8-13) виникли в результаті протікання покрівлі над даною квартирою до моменту влаштування латок руберойду на покрівлі, термін встановлення яких визначити не представляється можливим, за наслідком чого суд вважає не доведеним, що заявлений позивачем розмір шкоди, завдано внаслідок залиття квартири, що відбулось саме 04 травня 2016 року з вини відповідача.

Одночасно судом враховується, що у висновку експерта №63 від 01.04.2019 року зазначено, що встановити термін латок руберойду на покрівлі даху будинку не представляється можливим, разом з тим, зазначено, що згідно договору підряду №15-07 від 15.07.2013 року, виконувались роботи по заміні руберойду на площі 140 кв.м., що виключає беззаперечний факт того, що протікання води до квартири позивача, до встановлення латок, мало місце саме 04.05.2016 року, з урахуванням того, що матеріали справи не містять доказів проведення таких робіт після 15.07.2013 року.

Разом з тим, судом враховується, що висновком №63 встановлено, що пошкодження стелі кухні, балкону та низу стіни житлової кімнати, площею 19,2 м кв. АДРЕСА_1 виникли в результаті потрапляння атмосферних опадів через огороджувальні конструкції відкритої веранди та балкону, які ймовірно ремонтувались в 2004 році (згідно даних, вказаних в акті виконаних робіт від 18.10.2014р. та згідно рахунку №И-С-00000011 від 17 серпня 2004 р., що свідчить про те, що частина пошкоджень квартири позивача, взагалі не пов`язано з залиттям квартири заявленим позивачем.

На підставі зазначеного, з урахуванням факту часткового пошкодження квартири позивача з інших підстав, суд вважає необґрунтованою суму встановленого збитку, визначеного висновком експерта №13/2017, як за фактом заливу квартири, що мало місце 04.05.2016 року.

За наслідком чого, суд вважає не доведеним факт причино-наслідкового зв`язку між шкодою, яка завдана саме 04.05.2016 року та поведінкою заподіювача, а також розмір понесених збитків.

Отже, з огляду на викладене суд приходить до висновку, що відсутня шкода, яка підлягала б відшкодуванню позивачу на підставі статей 22, 1166 ЦК України та відповідно інші елементи цивільно-правової відповідальності (протиправність діяння її заподіювача - ОСББ, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні), у зв`язку з чим відсутня цивільно-правова відповідальність відповідача – ОСББ «Лари».

Також суд вважає не доведеними вимоги про стягнення з відповідача 136033,79 грн., в рахунок вартості будівельних матеріалів на ремонт даху будинку, з урахуванням того, що позивачем в порушення вимог ч.1 ст.81 ЦПК України не надано до суду жодних доказів на підтвердження проведення таких робіт, відповідних кошторисів, дослідження об`єму необхідних робіт та матеріалів.

Стосовно наданих копій товарних чеків, накладних, квитанцій, до датовані 28 березнем, 17 червнем 2016 року, 2018 та 2019 року на придбання різних видів матеріалів, суд вважає не належними доказами, з урахуванням того, що позивачем жодним чином не підтверджено саме проведення таких робіт через винні дії відповідача, та необхідність таких матеріалів на проведення відповідних робіт, через винні дії відповідача.

Судом враховується, що відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

При вищевикладених обставинах, дослідивши усі докази наявні в матеріалах справи, суд доходить до висновку про необґрунтованість вимог ОСОБА_3 , за наслідком чого у задоволенні позову до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЛАРИ» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, слід відмовити.

З урахуванням відмови у задоволенні позовних вимог, судові витрати відповідно до ст. 141 ЦПК України, відшкодуванню не підлягають.

При вищевикладених обставинах та керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 10, 13, 76-81, 82, 89, 141, 263-266, 268, 273, 352, 354, п.3 Розділу ХІІ Прикінцевих положень, п.п.п.15.5 п.п.15 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_4 ) до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЛАРИ» (місцезнаходження: 65016, м. Одеса, вул. Авдєєва-Чорноморського, 2-Б) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 10.09.2020 року.

Головуючий Калініченко Л. В.