УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2007 року м.Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

суддів: Бим М.Є., Гончар Л.Я., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Чалого С.Я.

розглянувши в попередньому розгляді справу за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова на постанову господарського суду Львівської області від 23-30 листопада 2005 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 22 березня 2006 року, у справі № 5/1645-9/283 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Галлей Інжінірінг» до ДПІ у Франківському районі м.Львова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «Галлей Інжінірінг» звернулось до суду з позовом до ДПІ у Франківському районі м.Львова про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 29.11.2004р. № 21984/10/23-2, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість, усього 81934,60 грн., в т.ч. основного платежу 74486,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 7448,60грн.

Постановою господарського суду Львівської області від 23-30 листопада 2005 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 22 березня 2006 року, позов задоволено.

В касаційній скарзі ДПІ у Франківському районі м.Львова просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове рішення, посилаючись на те, що судами порушено норми матеріального права.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної ДПІ у м.Львові позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ТОВ Галлей Інжінірінг" за період з 01.01.2004 р. по 01.11.2004 р., 24.11.2004 року складено акт за № 114/26-0/20836723. Перевіркою встановлено порушення позивачем: п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.4.5, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" - не включено до складу податкового зобов'язання ПДВ в розмірі 74486 грн., в результаті чого занижено податок на додану вартість в жовтні 2004 року на суму 74486 грн. На підставі вказаного акту перевірки податковим органом 29.11.2004 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 21984/10/23-2 про визначення позивачу податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в сумі 81934,60 грн., де 74486 грн. - основний платіж та 7448,60 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

До висновку про заниження податкових зобов'язань з ПДВ перевіряючі прийшли на підставі отриманих від ДПА у Рівненській області непосвідчених копій накладної № 13/10 01 від 13.10.2004р., договору купівлі-продажу № 20/05-01 від 20.05.2004р., податкової накладної від 13.10.2004р. № 13/10 01 та ТТН від 14.10.2004р., з яких вони встановили, що ТОВ Галлей Інжінірінг" уклало договір купівлі-продажу з ПП ВКФ "Регіон-Південь" м.Херсон за № 20/05-01 від 20.05.2004 р., відповідно до якого позивач продав, а ПП ВКФ "Регіон-Південь» купило товари народного вжитку. Судами встановлено, що оригіналів вказаних документів працівники відповідача не перевіряли.

На вимогу суду позивачем подав письмовий відзив про відсутність у нього оригіналу вищезазначеного договору, так як між ТзОВ "Галлей Інженірінг" та ПП ВКФ "Регіон-Південь" жодних договорів не укладалося, а підпис на договорі та інших документах не є підписом керівника ТОВ "Галлей Інженірінг" Маковея П.Ф. Також, позивач подав власноручно виконані зразки підпису, подав довідку з філії Залізничного відділення Промінвестбанку в м.Львові за № 0604/925 від 01.09.2005р. про рух коштів на рахунку позивача за період з 01.01.2004р. по 01.08.2005р., згідно якої у ТОВ "Галлей Інжінірінг" у зазначений період - жовтень 2004 року операції з обігом грошових коштів не проводились, остання операція з грошовими коштами відбулася 30.06.2004р. - зарахування відсотків за залишками за період з 21.06.2004р. по 29.06.2004р. відповідно договору № 3312, згідно поданих податкових декларацій за січень - грудень 2004 року, січень 2005р. які були подані у ДПІ, в т.ч. і за жовтень 2004р., вбачається, що позивач у 2004р. та за січень 2005р. фінансово-господарської операції не проводив. З поданої ДПА у Рівненській області 18.11.2005 р. відповіді за вих. № 17069/10-209, вбачається, що оригінали документів, витребуваних ухвалою суду першої інстанції, у податкового органу відсутні.

Згідно ч.2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин вірним є висновок судів, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем безпідставно.

Згідно ч.1 ст.220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.

Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч.1 ст.214 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст.220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

 

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова відхилити, а постанову господарського суду Львівської області від 23-30 листопада 2005 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 22 березня 2006 року - залишити без змін.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Судді