Ухвала суду № 91452975, 10.09.2020, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/2287/20 Провадження № 2-а/307/24/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2020 року м. Тячів

Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Стецюк М.Д., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Ухвалою суду від 17.08.2020 року вказана заява була залишена без руху через те, що вона не відповідала вимогам КАС України, позивачу було надано строк для усунення недоліків, десять днів з дня отримання ним копії ухвали. Позивач попереджений, що в разі неусунення недоліків у повному обсязі, позовна заява буде йому повернена.

31.08.2020 року представником позивача Лозаном Б.В. було подано заяву про усунення недоліків, в якій він зазначив, щодо пропущення строку на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, що позивач до суду звернувся лише 13 серпня 2020 року у зв`язку з тим, що він часто хворіє, та з засобів масової інформації зрозумів, що на людей пенсійного віку, пандемія корона вірусу поширюється частіше, а тому саме через цю пандемію завчасно не мав можливості звернутися до суду. А тому вважає, що причини пропуску строку є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення позивача та пов`язані з дійсними виниклими на даний час істотними перешкодами, і такі просить визнати поважними та призначити справу до розгляду.

Суддя, при вирішенні питання щодо відкриття провадження у даній справі, дослідивши подану ОСОБА_1 заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із доданими матеріалами, зробив такі висновки.

Як вбачається із ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини третьої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За змістом ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення.

Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлює Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Частиною 5 статті 5 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» встановлено, що постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.

Суд зазначає, що поважними причинами пропуску або продовження строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

В заяві про усунення недоліків поданій представником позивача Лозан Б.В. вказує, що у зв`язку із пандемією пропустив строк звернення до суду.

Проте, Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» з 12 березня 2020 року, на усій території України було встановлено карантин.

04 травня 2020 року, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №343, якою затверджено зміни, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України, зокрема, Постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України № 291 від 22 квітня 2020 року, №313 від 29 квітня 2020 року та №332 від 4 травня 2020 року.

Постанова КМУ №343 від 04 травня 2020 року, набрала чинності з 11 травня 2020 року. Пом`якшення, які визначені вказаною Постановою КМУ №343 від 04 травня 2020 року з 11 травня 2020 року, впроваджуються на умовах адаптивного карантину.

Крім того, з 11 травня 2020 року, була дозволена діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів.

Суд звертає увагу, що на період карантину пов`язаного з запобіганням поширенню на території України коронавірусу COVID-19», суди України ні на один день не зупиняли свою роботу.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» №731-ІХ від 18.06.2020 року процесуальні строки, які були продовжені Законом №540-ІХ від 30.03.2020 року закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Суд зазначає, що з урахуванням існуючих карантинних обмежень станом на 11.06.2020 року, суд не вбачає перешкод для своєчасного звернення сторін до суду та дотримання сторонами вимог визначених нормами КАС України.

Крім того, виходячи зі змісту позовної заяви, та заяви про виправлення недоліків, суд не знаходить підстав (поважних причин) пропуску ОСОБА_1 , чи його представником, адвокатом Лозан Б.В., строку звернення до суду, пов`язаних з запобіганням поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19.

Оцінюючи поважність причини пропуску строку звернення позивача до адміністративного суду, суддя зазначає, що вказана позивачем обставина не є об`єктивно непереборною, або такою, що не залежать від його волевиявлення, так як позивач не був позбавлений права та можливості подати такий позов, шляхом направлення через поштові відділення.

Інших обставин щодо пропуску строку звернення до суду позивачем не наведено.

Суддя зазначає, що ч. 1 ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Разом з тим, право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням.

Як вбачається із рішення Європейського суду з прав людини від 28.03.2006 року у справі “Мельник проти України” (заява №23436/03), суд зазначає, що статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом – проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах.

У справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду (справа «Стаббігс та інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити про те, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення у справі “Ашинґдейн проти Сполученого Королівства” (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, cерія А, № 93). В даному випадку право на суд обмежене строками звернення.

Згідно з частиною другою статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

За встановлених обставин по справі, суд прийшов до висновку, що строк звернення до суду з цим позовом позивачем був пропущений без наявності поважних підстав, тому позовну заяву слід повернути.

Окрім того, вважаю за необхідне роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись 122, 123, 169 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - повернути позивачу.

Ро`зяснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду безпосередньо або через Тячівський районний суд Закарпатської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: М.Д.Стецюк