Рішення № 91452928, 10.09.2020, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №303/2046/20 2/303/1047/20 ряд.стат.звіту №43

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 вересня 2020 року м.Мукачево Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі: головуючого-судді Монич В.О. при секретарі Варга Н.В. Справа №303/2046/20 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мукачево цивільну справу за позовом Мукачівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі відділу охорони здоров”я виконавчого комітету Мукачівської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача комунальне некомерційне підприємство “Мукачівська центральна районна лікарня” про відшкодування витрат, - в с т а н о в и в:

Мукачівська місцева прокуратура в інтересах держави в особі відділу охорони здоров`я виконавчого комітету Мукачівської міської ради звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення коштів на відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 17 555 грн. 56 коп.. Позовні вимоги обґрунтовуються доводами про наявність права на відшкодування вищевказаної суми коштів у зв`язку з проходженням потерпілого ОСОБА_2 стаціонарного лікування у відділенні КНП «Мукачівська центральна районна лікарня», внаслідок вчинення відповідачем відносно нього злочину, передбаченого частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України. Нормативно – правовою підставою для задоволення позовних вимог вказані приписи ст. 1206 Цивільного кодексу України. Прокурор подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити. Відповідачка подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги визнає, не заперечує проти їх задоволення. Представник третьої особи подав до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечує. Вивчивши матеріали справи та перевіривши їх наявними у справі доказами, суд приходить слідуючого висновку. Вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 листопада 2017 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України та призначено їй покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, без позбавлення права керувати транспортним засобом. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік та з покладенням відповідно до п.1,2 ст.76 КК України обов`язків періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання (а.с.7-9). Відповідно до частини шостої статті 82 Цивільного процесуального кодексу України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. З огляду на зазначене, обставини щодо правових наслідків дій ОСОБА_1 стосовно якої винесено вирок, в питанні, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою є встановленими та такими, що не підлягають доказуванню у даній справі. Як свідчать матеріали справи (інформаційна довідка КНП «Мукачівська центральна районна лікарня» від 19.03.2020 №482) ОСОБА_2 , знаходився на стаціонарному лікуванні з 29.08.2017 року по 26.09.2017 (всього 17 ліжко-днів), вартість лікування – 17 555 грн. 56 коп. (а.с.6). Таким чином, закладом охорони здоров`я на лікування потерпілого від злочину було витрачено 17 555 грн. 56 коп.. Приймаючи до уваги вищевказані фактичні обставини справи, суд виходить з того, що згідно з положеннями ст.2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до пункту 3 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Згідно з частиною 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Відповідно до частини 3 статті 56 Цивільного процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Рішенням Конституційного Суду України №3-рп/99 від 08.04.1999 встановлено, що поняття «інтереси держави» є оціночним і в кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає з посиланням на законодавство підстави подання позову, вказує, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо. Відповідно до частин 1, 3 статті 1206 Цивільного кодексу України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету. Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.07.95 року №11 “Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат” питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 1993 року №545. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебуває на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка-розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 1993 року №545 затверджено Порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання (далі – Порядок). У відповідності до п. 2 Порядку сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілому, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дати госпіталізації та виписки хворого із стаціонара лікувального закладу. За змістом відповіді КНП «Мукачівська центральна районна лікарня» від 19.03.2020 року вбачається, що ОСОБА_2 дійсно перебував на стаціонарному лікуванні, а вартість перебування у лікарні склала – 17 555 грн. 56 коп. (а.с.6). У відповідності до частини сьомої статті 128 Кримінального процесуального кодексу України особа, яка не пред`явила цивільний позов в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства. Доказів звернення з даним цивільним позовом та його вирішення у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_1 обвинуваченого за частиною 1 статті 286 КК України суду не надано. Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню. З урахуванням ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір. На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 8, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 2, 3, 10, 12, 13, 18, 76-81, 263-265, 279, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області, -

у х в а л и в : Позов Мукачівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі відділу охорони здоров”я виконавчого комітету Мукачівської міської ради - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 на користь держави в особі відділу охорони здоров`я виконавчого комітету Мукачівської міської ради (р/р №UA558999980314080544000007383 Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код класифікації бюджету 240060300) кошти на відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 17 555 (сімнадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят п`ять) грн. 56 коп.. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 в дохід держави суму 2 102 (дві тисячі сто дві гривні) грн. 00 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору. Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляцйної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач : Мукачівської місцева прокуратура, м.Мукачево, вул.Толстого, 15, Закарпатської області, поштовий індекс — 89600;

Позивач : Відділ охорони здоров”я виконавчого комітету Мукачівської міської ради, код ЄДРПОУ 40169379, м.Мукачево, площа Духновича, 2, Закарпатської області, поштовий індекс — 89600;

Відповідач : ОСОБА_1 , мешканка АДРЕСА_2 ;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору : комунальне некомерційне підприємство “Мукачівська центральна районна лікарня”, м.Мукачево, вул.Пирогова Миколи академіка, 8-13, Закарпатської області, поштовий індекс — 89600.

Головуючий В.О.Монич