Рішення № 91452115, 04.09.2020, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

04.09.2020 227/817/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2020 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Кошлі А.О.

за участю секретаря судового засідання Заварзіної Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Добропілля в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Печерський Антон Тимофійович, до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна (ЄУНСС №227/817/20),-

ВСТАНОВИВ:

05 березня 2020 року адвокат Печерський А.Т., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернувся до Добропільського міськрайонного суду Донецької області із позовною заявою до відповідача АТ КБ «Приватбанк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, вчинений 13 березня 2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М., зареєстрований в реєстрі за №1670, про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості за кредитним договором №DO1LRH94815109 від 05.07.2013 року у розмірі 24358,43 гривень та витрат пов`язаних із вчиненням виконавчого напису у розмірі 3000,00 гривень. В обґрунтування позову зазначено, що вимоги АТ КБ «Приватбанк», надані нотаріусу не відповідають вимогам закону, оскільки відсутня безспірність розміру заборгованості та строк стягнення перевищує встановлений законом, то з таких підстав, позивач вважає, що виконавчий напис нотаріуса повинен бути визнаним таким, що не підлягає виконанню.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 та його представник адвокат Печерський А.Т. не з`явились, належним чином були повідомлені про розгляд справи. Адвокат Печерський А.Т. надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача АТ КБ «Приватбанк» в судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про розгляд справи, про що свідчать поштові рекомендовані повідомлення в матеріалах справи, причини неявки суду не відомі, відзив не надано.

Третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. в судове засідання не з`явилась, належним чином була повідомлена. На адресу суду надала клопотання про розгляд справи без її участі в судовому засіданні.

На підставі ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за умови належного повідомлення відповідача про дату, час та місце судового засідання, неявки останнього в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, неподання ним відзиву і якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням зазначених вимог Закону, суд вбачає за можливе розглянути справу без відповідача і винести заочне рішення.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05 липня 2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приватбанк» був укладений кредитний договір №DO1LRH94815109.

13 березня 2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. за заявою ПАТ «Приватбанк» було вчинено виконавчий напис № 1670 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором №DO1LRH94815109 від 05.07.2013 року за період з 05.07.2013 року по 30.01.2017 року на суму 27358,43 гривень, з яких: 7981,13 гривень – залишок заборгованості за кредитом, 15,74 гривень – залишок заборгованості за відсотками, 3931,20 гривень – комісія, 11270,43 гривень – пеня, 1159,93 гривень – штраф та 3000, гривень – витрати, пов`язані із вчиненням виконавчого напису.

Виконавчий напис вчинений на підставі ст.ст. 87-89 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.

На виконання зазначеного вище виконавчого напису, постановою державного виконавця Добропільського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Донецькій області Пасічник К.В. від 25.07.2017 року, відкрито провадження з виконання виконавчого напису № 1670, виданого 13.03.2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості у розмірі 27358,43 грн.

Крім цього, згідно цієї вищевказаної постанови, з боржника ОСОБА_1 стягнуто суму основної винагороди приватного виконавця у розмірі 2735,84 грн.

Відповідно ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до ст. 89 Закону України «Про нотаріат», у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Відповідно до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Судом встановлено, що виконавчий напис виданий на підставі п. 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, було визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України № 662від 26.11.2014року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п.4 ст. 254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин. Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису 13.03.2017 року були відсутні правові підстави для його вчинення, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.

Крім того, на думку суду, навіть у разі наявності правових підстав у відповідності до п.2 Переліку документів, за яких стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, для вчинення виконавчого напису нотаріуса, то неможливість вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, визначеної у відповідності до виконавчого напису від 13.03.2017 року була обумовлена й іншими обставинами, наведеним нижче.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного суду України від 05.06.2017 року у справі №6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

Разом з тим, відсутні докази отримання ОСОБА_1 письмової вимоги про усунення порушень за кредитним договором №DO1LRH94815109 від 05.07.2013 року, позивач не мав змоги подати відповідачу свої заперечення щодо безспірності заборгованості.

Крім того, суд зазначає, що м. Добропілля Донецької області, де зареєстрований та проживає позивач ОСОБА_1 , віднесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року №1053-р та від 02.12.2015 року №1275-р, тому заборгованість за пенею в розмірі 11270,43 грн. та штрафом у розмірі 1159,93 грн., яка зазначена приватним нотаріусом у виконавчому написі, не підлягає стягненню в позивача, на підставі ст. 2 ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 року №1669-VII.

З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису. Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.

Таким чином, у нотаріуса не було підстав для здійснення висновку про погодження (відсутності заперечень) боржником розміру кредитної заборгованості, тобто, щодо безспірності останньої.

Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Згідно ст. 12 та ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За обставин, викладених вище та враховуючи те, що відповідачем не було подано у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву та не додано відповідних доказів, які б підтверджували їх можливі заперечення, хоча про слухання справи відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис повинно бути визнано таким, що не підлягає виконанню.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання, зокрема, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні з позовом до суду було сплачено судовий збір в розмірі 840,80 грн., що підтверджується квитанцією № 5342921 від 05.03.2020 року.

Керуючись ст. ст. 7, 10, 89, 258, 259, 263-265, 279, 280, 281 ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), в інтересах якого діє адвокат Печерський Антон Тимофійович (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна (адреса місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Центральна, 6, офіс 9) – задовольнити.

Визнати виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за № 1670, вчинений 13 березня 2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною, яким звернуто стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» в розмірі 24358 (двадцять чотири тисячі триста п`ятдесят вісім) гривень 43 копійки за кредитним договором №DO1LRH94815109 від 05.07.2013 року та 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок витрат, пов`язаних із вчиненням виконавчого напису - таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», ЄДРПОУ 14360570, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , витрати по сплаті судового збору в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішення суду може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду безпосередньо або через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя А.О. Кошля

04.09.2020