Ухвала суду № 91451784, 10.09.2020, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/7049/20

Провадження № 2/219/2565/2020

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

10 вересня 2020 року м. Бахмут Донецької області

Артемівський міськрайонний суд Донецької області в особі судді Шевченко Л.В., дослідивши матеріали цивільної справи за позовною заявою Дружківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) до ОСОБА_1 , третя особа: Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків), про анулювання актового запису цивільного стану, -

В С Т А Н О В И В:

До Артемівського міськрайонного суду Донецької області надійшла позовна заява Дружківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) до ОСОБА_1 , третя особа: Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків), про анулювання актового запису цивільного стану.

Ознайомившись з вказаним позовом вважаю, що наявні підстави для залишення його без руху, оскільки він не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, з наступних підстав.

Згідно ч. 3-4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача, зокрема про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору.

Згідно п.2 ч.4 Закону України Про судовий збір, за подання до суду юридичною особою позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01.01.2020 року становить 2102 грн. 00 коп.

Представник позивача звертаючись до суду з позовом ставить питання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у даній справі, посилаючись на майновий стан та відсутністю у кошторисі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на 2020 рік коштів на сплату судового збору.

Так, за приписами п.1 і 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Підставою для вчинення судом дій, зазначених у статті 8 Закону України «Про судовий збір», є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до місцевого суду, або окремим документом.

Згідно роз`яснень, що містяться в п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання,повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

У відповідність до ст.136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строку порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно до статті 257 цього Кодексу залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Вказаною нормою передбачено право суду, а не його обов`язок щодо відстрочення сплати судового збору, при цьому, статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, покладається на особу, яка звертається з відповідним клопотанням.

Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26.07.2005, Рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 25.07.2005).

Європейський суд з прав людини в рішеннях від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України», зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

У разі, якщо у особи, яка звертається до суду з заявою, дійсно наявні об`єктивні обставини фінансового характеру, що позбавляють можливості сплатити судовий збір, необхідно одночасно з подачею такої заяви долучити клопотання з проханням про звільнення від сплати судового збору та надати належні докази в обґрунтування такого клопотання.

Однозначної судової практики з питань звільнення від сплати судового збору у зв`язку із скрутним матеріальним становищем немає, однак у випадку доведеності наявності підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору та надання суду достатніх доказів,є реальна можливість реалізувати своє право на доступ до правосуддя. При чому, слід розуміти, що звільнення від сплати судового збору (чи зменшення його розміру, надання розстрочення або відстрочення) є правом суду, а не його обов`язком.

В той же час, представником позивача при зверненні до суду належних доказів щодо неможливості сплати ним судового збору у встановленому законодавством порядку не надано.

У зв`язку з наведеним, у задоволенні клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору необхідно відмовити.

Такими чином, сума судового збору, яка повинна бути сплачена представником позивача на користь держави становить суму у розмірі 2102 грн. 00 коп., на наступний рахунок:

Отримувач коштів Бахмутська міська отг22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37868870

Банк отримувача Казначейство України(ел.адм.податків)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA788999980313191206000005584

Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Згідно з ч.1 ст.175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до ч.1 ст.58 ЦПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто та (або) через представника.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.64 ЦПК України, представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

З наведених норм вбачається, що надане процесуальним законом право особі брати участь у справі через представника, передбачає вчинення представником від імені та в інтересах особи певних юридичних дій, що позбавляє сторону або третю особу необхідності їх вчиняти самостійно.

Як слідує з ч.3 ст.58, ч.1 ст.62 ЦПК України, юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво), або через представника. Повноваження представника юридичної особи підтверджуються довіреністю від імені юридичної особи, виданою за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Дослідженням змісту та форми позовної заяви судом встановлено, що у відомостях про сторін та інших учасників справи (п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України) в ній вказані лише позивач Дружківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), відповідач ОСОБА_1 та третя особа Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків), в той час як позовна заява підписана начальником відділу Ольгою Московою як представником позивача без зазначення її в позові як учасника справи. При цьому документів в підтвердження повноважень вказаної особи на представництво інтересів Дружківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), право на пред`явлення позову, право підпису (зокрема, засвідчених копій правовстановлюючих документів, наказу про призначення на посаду начальника, інформаційної довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань тощо) до позовної заяви не надано.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що зазначена заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 258-260 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву Дружківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) до ОСОБА_1 , третя особа: Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків), про анулювання актового запису цивільного стану, - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали, попередивши останнього про те, що у разі коли він відповідно до вказівок судді у встановлений строк виконає всі перелічені вимоги, заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.

В разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною заявою до суду.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Л.В. Шевченко