Ухвала суду № 91449964, 10.09.2020, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/5658/20

Провадження № 1-кс/635/1387/2020

У Х В А Л А

10 вересня 2020 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Покотилівка Харківського району Харківської області клопотання прокурора Харківської міської прокуратури №6 Харківської області ОСОБА_3 , за матеріалами досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220780000415 від 28.07.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, про арешт майна,

встановив:

09 вересня 2020 року до Харківського районного суду Харківської області надійшло клопотання прокурора Харківської міської прокуратури №6 Харківської області ОСОБА_3 , за матеріалами досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220780000415 від 28.07.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, про арешт майна, в якому прокурор просить накласти арешт на нерухоме майно, а саме: на цілісний майновий комплекс, що складається з нежитлової будівлі літ. «А-1», напівпідвалу літ. «нпд», ганку літ. «а, а1», оглядової ями літ. «Яогл», естакади літ. «Г», вигрібної ями літ. «Я», який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , під ідентифікаційним номером юридичної особи 21188752 - з метою заборони будь-яких дій пов`язаних з пошкодженням, псуванням, знищенням, перетворенням, відчуженням та будь-які реєстраційні дії стосовно об`єктів нерухомого майна (зміни відомостей, купівлі/продажу, дарування, застави, передачі третім особам, тощо).

Прокурор Харківської місцевої прокуратури №6 Харківської області ОСОБА_3 не з`явився до суду, надав через канцелярію суду заяву, в якій вказав, що просить суд розглядати відповідне клопотання у його відсутність, підтримує його та просить задовольнити.

Згідно з вимогами частини четвертої статті 107 КПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому розгляді фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання з додатками, копію витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження №12020220780000415 від 28.07.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, приходить до висновку про необхідність повернути клопотання прокурору, виходячи з наступного.

За положеннями частини першої статті 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.

У відповідності до положень частини другої статті 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.

Згідно вимог частин першої та другої статті 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову ? також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

За частиною першою статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно частини другої статті 170 КПК України, арешт майна допускається, з метою забезпечення збереження речових доказів (пункт 1), спеціальної конфіскації (пункт 2), конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи (пункт 3) та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (пункт 4).

Так, прокурором у своєму клопотанні в порушення вимог частини першої та пункту 1 частини другої статті 171 КПК України, не зазначив підстави і мету відповідно до положень статті 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності накладення арешту на вказане у клопотанні майно, з урахуванням викладених у клопотанні обставин встановлених в ході досудового розслідування.

Відповідно частини третьої статті 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Оскільки вказаний прокурор до суду не з`явився та надав до суду заяву розглядати справу у його відсутність, слідчий суддя позбавлений можливості перевірити вказані вище обставини, дане клопотання про арешт майна підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків.

На підставі викладеного і керуючись статтями 170, 171, 172, 372 КПК України,?

постановив :

Клопотання прокурора Харківської міської прокуратури №6 Харківської області ОСОБА_3 , за матеріалами досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220780000415 від 28.07.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, про арешт майна, повернути прокурору Харківської місцевої прокуратури №6 Харківської області ОСОБА_3 та встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1