Вирок № 91448954, 10.09.2020, Близнюківський районний суд Харківської області

612/522/20

1-кп/612/64/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2020 року смт Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Лобановської С.М.,

за участю секретаря судового засідання Шевченко О.О.,

прокурора Кучеренка С.М.,

потерпілого ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Близнюки Харківської області кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Іванівка Херсонської області, громадянина України, неодруженого, працюючого в ПСП «Володимирівське» підсобним робітником, з середньою-спеціальною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , судимості не має;

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

в с т а н о в и в:

15.08.2020, близько 01 години 30 хвилин, ОСОБА_2 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, на ґрунті особистих неприязних відносин, наніс один удар кулаком лівої руки в область голови (ділянку носу) потерпілого ОСОБА_1 , чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді тупої травми носу у вигляді закритого перелому кісток носу зі зміщенням з синцем в області спинки носу поширюючийся на нижні повіки обох очей. За ступенем тяжкості вищевказана тупа травма носу - це легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я (згідно п.2.3.3. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Наказу №6 МОЗ України від 17.01.1995 р.)

Допитаний у судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_2 , вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, розкаявся у скоєному, не оспорював встановлених в ході досудового розслідування фактичних обставин справи, на підставі яких йому пред`явлено обвинувачення. Пояснив про обставини справи, як викладено вище у вироку.

Прокурор та потерпілий не висловили жодних заперечень щодо встановлених обставин.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_2 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні, судом, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, що немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив учасникам кримінального провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд, переконавшись у правильності розуміння вказаних положень закону сторонами кримінального провадження, визнав недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення, а також винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

Вина обвинуваченого у скоєнні вищезазначеного кримінального правопорушення доведена в повному обсязі.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 125 КК України - тобто умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

При вирішенні питання про вид і міру покарання ОСОБА_2 суд враховує щире каяття, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України визнається судом обставиною, яка пом`якшує його покарання.

Відповідно до ст. 67 КК України, обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_2 , відсутні.

Відповідно до класифікації кримінальних правопорушень, передбаченої ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_2 , відноситься до кримінальних проступків.

Вивченням даних про особу ОСОБА_2 встановлено, що він судимостей не має, на обліку у лікаря нарколога та психіатра Близнюківської ЦРЛ не перебуває, неодружений, має позитивну характеристику, працює в ПСП «Володимирівське» підсобним робітником.

При призначенні покарання ОСОБА_2 , суд відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального проступку, його наслідки, дані про особу обвинуваченого, обставину, що пом`якшує покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку про необхідність і достатність призначення ОСОБА_2 покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України.

На думку суду, призначене покарання ОСОБА_2 відповідає характеру та ступеню тяжкості вчиненого кримінального проступку, а також є достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 на стадії досудового розслідування не обирався. Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Підстав для застосування ст. 69 КК України до ОСОБА_2 суд також не вбачає.

Цивільний позов не пред`являвся. Арешт на майно не накладався.

Речові докази за цим кримінальним провадженням відсутні.

Процесуальні витрати за цим кримінальним провадженням також відсутні.

Керуючись ст.ст. 349, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень (отримувач УК Близнюківськ рн/сщБлизнюки/21081100, номер рахунку НОМЕР_1, код отримувача 38029801, МФО банку 899998).

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо ОСОБА_2 не обирати.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Вирок може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Близнюківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя С.М. Лобановська