Рішення № 91447739, 10.09.2020, Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/3019/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

і м е н е м у к р а ї н и

10.09.2020 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого суддя Яковенко Н.Л.,

секретаря судового засідання Кондра Ю.Ю.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Полтава цивільну справу № 552/3019/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавагаз Збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «Полтавагаз Збут» 2 липня 2020 року звернувся в Київський районний суд м Полтави з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ.

Позовна заява обґрунтована тим, що відповідач ОСОБА_1 , є споживачем природного газу за адресою АДРЕСА_1 .

Вказував, що ОСОБА_1 не виконує взяті на себе зобов`язання, не сплачує за надані послуги з газопостачання, на показник лічильника природного газу 23508 куб.м. сума боргу становить 7403,17 грн.

В своїй позовній заяві просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «Полтавагаз Збут» заборгованість в розмірі 7403,17 грн, 529,32 грн інфляційних втрат, 329,25 грн 3 % річних, а також понесені судові витрати в розмірі 2102 грн.

Згідно з ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 2 липня 2020 року відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, будучи повідомлена про дату, час та місце розгляду шляхом оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористалася, відзив на позовну заяву не подавала, з жодними клопотаннями до суду не зверталася.

Позивач звертався до суду з заявою про розгляд справи без участі представника.

За таких обставин судом відповідно до положень норм ст. ст. 280, 281 ЦПК України постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши зібрані в справі докази, приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом, позивачем надано послуги відповідачу за адресою АДРЕСА_1 , споживачу ОСОБА_1 відкрито особистий рахунок № НОМЕР_2 для здійснення оплати, але відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов`язання, не сплачує за надані послуги, з газопостачання, на показник лічильника природного газу 23508 куб.м. сума боргу складає 7403,17 грн.

Ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Статтею 509 ЦК України визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги береться за затвердженими в установленому порядку тарифами. Статтями 64, 68 ЖК України передбачено обов`язок відповідачів своєчасно вносити плату за комунальні послуги.

Статтею 162 ЖК України передбачено обов`язок особи, як власника квартири, своєчасно вносити плату за комунальні послуги.

Оскільки відповідач покладені на неї, як на споживача, обов`язки належним чином не виконувала, за отримані послуги не сплачувала, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості.

При вирішенні питання щодо стягнення 3 % річних та розрахованої суми інфляції суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулює Закон України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник у разі прострочення виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до загальних умов виконання зобов`язання, установлених ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами на підставі договору про надання послуг, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) вимагати сплату грошей за надані послуги.

Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

На підставі викладеного суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача нарахованого індексу інфляції та 3% річних.

Тому з відповідача на користь ТОВ «Полтавагаз Збут» 7403,17 грн основного боргу, 529,32 грн інфляційних втрат, 329,25 грн 3 % річних, 2102 грн понесених судових витрат зі сплати судового збору, всього - 10363 грн 74 коп.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати в розмірі 2102 грн.

Керуючись ст.ст. 264, 265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавагаз Збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газзадовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавагаз Збут» 7403,17 грн основного боргу, 529,32 грн інфляційних втрат, 329,25 грн 3 % річних, 2102 грн понесених судових витрат зі сплати судового збору, всього - 10363 грн 74 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

-позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Полтавагаз Збут». місцезнаходження 36020, м. Полтава, вул. Козака, 2а, код ЄДРПОУ 39813404;

-відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 10.09.2020.

Головуючий суддя Н.Л.Яковенко