Вирок № 91447231, 09.09.2020, Лисичанський міський суд Луганської області

справа № 423/2176/20

провадження № 1-кп/415/1255/20

ВИРОК

Іменем України

09.09.20 рік м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючої судді Старікової М.М.,

за участі секретаря судового засідання Малахова В.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області в режимі відеоконференцзв`язку кримінальне провадження, внесене 23 березня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020130530000194 у відношенні

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Докучаївська Донецької області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, розлученого, не працюючого, не є особою з інвалідністю, судимого:

- 22.12.1998 Стахановським міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 2296 КК України (1960) до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки, на підставі ст. 43 КК України приєднано покарання за вироком Попаснянського районного суду Луганської області від 08.04.1998, та остаточно визначено 2 роки 8 місяців позбавлення волі; звільнений 27.04.2000 з Петровської ВК Луганської області (№24), згідно ухвали Краснолучського міського суду Луганської області від 26.04.2000, на підставі ст. 52 КК України умовно-достроково на не відбутий строк 1 рік 3 місяці 13 днів;

- 13.08.2001 Попаснянським районним судом Луганської області за ч. 2 ст. 2291, ч. 1 ст. 2294, ст. 42 КК України (1960) до покарання у виді позбавлення волі строком 6 років. Ухвалою Луганського обласного суду від 26.10.2001 вирок Попаснянського районного суду від 13.08.2001 змінено, на підставі ст. 42 КК України (1960), ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 317 КК України (2001) засуджено до позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців, з конфіскацією Ѕ майна. Згідно ст. 43 КК України, приєднано частину не відбутого покарання за вироком Стахановського міського суду Луганської області від 22.12.1998, та остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років, з конфіскацією Ѕ майна, звільнений 14.04.2006 з Брянковської ВК Луганської області (№11) згідно постанови Брянковського міського суду Луганської області від 06.04.2006, на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково на не відбутий строк 1 рік 4 місяці;

- 21.04.2010 Попаснянським районним судом Луганської області за ч. 2 ст. 186 КК України (2001) до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років;

- 12.04.2011 Попаснянським районним судом Луганської області за ч. 2 ст. 309 КК України (2001) до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки, згідно ч. 4 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначеним за вироком Попаснянського районного суду Луганської області від 21.04.2010, остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років; звільнений 25.09.2014 з Суходольської ВК Луганської області (№36) по відбуттю строку покарання;

- 09.09.2019 Попаснянським районним судом Луганської області за ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 311, ст. 70 КК України (2001) до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки, з застосуванням ст. 75 звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік,

зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 311 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора Черненка Д.О.,

захисника Шурхна К.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

У С Т А Н О В И В :

Формулювання обвинувачення та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальні правопорушення (злочини), у вчиненні яких обвинувачується особа.

На початку жовтня 2018 року, у достовірно не встановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого проживання, на території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в сараї, знайшов скляний флакон з розчином соляної кислоти, внаслідок чого у ОСОБА_1 , який достовірно знав, що дана рідина відноситься до прекурсорів, стосовно якої встановлюються заходи контролю, виник злочинний умисел, спрямований на повторне, незаконне придбання прекурсорів з метою їх використання для виготовлення психотропних речовин. Реалізуючи свій вищезазначений злочинний умисел, ОСОБА_1 , на початку травня 2020 року, взявши бензин, побутовий відбілювач «Білизна», засіб для очищення труб «Кріт», столовий оцет, соляну кислоту, сірники, а також медичні препарати - таблетки ацетилової кислоти, йод, перекис водню, шляхом змішування та випарювання даних речовин, у достовірно не встановлений слідством спосіб, самостійно виготовив кустарним шляхом психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін, яку помістив в градуйований шприц для ін`єкцій, об`ємом 4 мл. Після чого, ОСОБА_1 став повторно незаконно зберігати частину соляної кислоти, яка залишилась у нього після виготовлення психотропної речовини за вказаною адресою.

23.06.2020 о 19 годині 30 хвилин, на підставі ухвали слідчого судді Попаснянського районного суду Луганської області, під час обшуку домоволодіння, яке використовував ОСОБА_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , в будинку, було виявлено та вилучено:

- шприц для ін`єкцій, градуйований на 5 мл, який містить рідину, яка згідно висновку експерта по експертизі наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, є прекурсором, стосовно якого встановлюються заходи контролю - соляною кислотою. Об`єм соляної кислоти 2,6 мл, відсоткова концентрація - 12,51%.

Органом досудового розслідування вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 311 КК України, як незаконне придбання, зберігання прекурсорів з метою їх використання для виготовлення психотропних речовин, вчинене повторно.

Крім того, ОСОБА_1 , будучи особою, яка раніше вчинила кримінальні правопорушення, передбачені статтями 309, 317 КК України, переслідуючи корисливі мотиви та мету незаконного збагачення за рахунок протиправної діяльності у сфері незаконного обігу психотропних речовин, обрав предметом своєї протиправної діяльності - торгівлю психотропними речовинами всупереч вимогам статей 7, 8, 12, 13, 27, 36 Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" від 15.02.1995 та статті 1 Закону України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними" від 15.02.1995, приблизно на початку травня 2020 року, реалізуючи свій вищезазначений злочинний умисел, взявши бензин, побутовий відбілювач «Білизна», засіб для очищення труб «Кріт», столовий оцет, сірники, соляну кислоту, а також медичні препарати - таблетки ацетилової кислоти, йод, перекис водню, шляхом змішування та випарювання даних речовин, у достовірно не встановлений слідством спосіб, самостійно виготовив кустарним способом психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін, яку став зберігати за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 .

У подальшому, ОСОБА_1 , домовився про зустріч з особою, стосовно якої прийнято заходи безпеки, під вигаданими анкетними даними (псевдонімом) « ОСОБА_2 ». 12.05.2020, з метою викриття і документування факту вчинення кримінального правопорушення (злочину) та особи, яка його вчиняє, а саме викриття ОСОБА_1 у незаконному виготовленні, зберіганні з метою збуту та збуті психотропної речовини - метамфетамін, особа, стосовно якої прийнято заходи безпеки, під вигаданими анкетними даними (псевдонімом) « ОСОБА_2 », приймаючи участь у санкціонованому контролі за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, отримавши від працівників поліції грошові кошти у сумі 500 гривень, направився у заздалегідь обумовлене ОСОБА_1 місце, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , де зустрівся із ОСОБА_1 . Після чого, близько 15 години 19 хвилин, в ході проведення негласної слідчої дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , незаконно збув особі під псевдонімом « ОСОБА_2 » (дійсні анкетні дані змінено), який залучався до проведення оперативної закупки, шприц з рідиною, отримавши від останнього грошову винагороду в сумі 500 гривень. Згідно до висновку експерта, рідина у шприці, надана на експертизу, містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін. Маса метамфетаміну в рідині складає 0,0898 грама.

Органом досудового розслідування вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 307 КК України, як незаконне виготовлення, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропної речовини, особою яка раніше вчинила кримінальні правопорушення, передбачені статтями 309, 317 КК України.

Відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст, умови застосування спеціальної конфіскації та визначена міра покарання.

13 серпня 2020 року, у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 березня 2020 року за № 12020130530000194, між прокурором Попаснянського відділу Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області Пономарь Н.С., якій, на підставі ст. 37 КПК України, надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні та обвинуваченим ОСОБА_1 , за участі захисника Шурхна К.А., на підставі ст. ст. 468, 469, 470, 472 КПК України було укладено угоду про визнання винуватості.

В угоді про визнання винуватості визначено істотні для кримінального провадження обставини, які враховані прокурором при вирішенні питання про укладення угоди, а саме: згідно змісту угоди, яка скріплена підписами сторін, обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнає себе винним у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень (злочинів) за обставин, викладених в обвинувальному акті, за ч. 2 ст. 307 та ч. 2 ст. 311 КК України.

Сторони, враховуючи положення ст. ст. 50, 65-67, 70, 71 КК України, досягли відповідних домовленостей, погоджуючись на призначенні ОСОБА_1 покарання:

-за ч. 2 ст. 307 КК України у виді позбавлення волі строком на шість років з конфіскацією майна;

-за ч. 2 ст. 311 КК України у виді позбавлення волі строком на три роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання у виді позбавлення волі строком на шість років з конфіскацією майна.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Попаснянського районного суду Луганської області від 09 вересня 2019 року у виді одного місяця позбавлення волі, остаточно визначивши покарання у виді позбавлення волі строком на шість років один місяць з конфіскацією майна.

Відповідно до ст. 961, ст. 962 КК України, сторони угоди досягли домовленості щодо застосування спеціальної конфіскації майна та конфіскації у власність держави речового доказу, а саме: банкноти Національного банку України, номіналом 200 гривень, серійний номер УИ 2296136.

Наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості.

Під час розгляду кримінального провадження, на підставі угоди про визнання винуватості та в результаті опитування сторін кримінального провадження, суд встановив, що сторонам відомо та зрозуміло, що:

1) відповідно до ст. 473 КПК України, наслідком укладення та затвердження цієї угоди для прокурора і обвинуваченого є обмеження їх права на оскарження вироку згідно з положеннями ч. 4 ст. 394 та ч. 3 ст. 424 КПК України, а для обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1, 4 пункту 1 ч. 4 ст. 474 КПК України;

2) обмеженнями, відповідно до ч. 4 ст. 394 КПК України, є право оскарження вироку суду першої інстанції на підставі цієї угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості: обвинуваченим, його захисником, виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами 5 - 7 ст. 474 КПК України, у тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому, згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України, угода не може бути укладена;

3) обмеженнями, відповідно до ч. 3 ст. 424 КПК України, є право оскарження в касаційному порядку вироку суду першої інстанції на підставі угоди після його перегляду в апеляційному порядку, а також судового рішення суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги: обвинуваченим, його захисником, виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами 5 - 7 ст. 474 КПК України, у тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому, згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена;

4) наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 307 та ч. 2 ст. 311 КК України, визнав повністю, вказавши, що час, місце та спосіб вчинення ним кримінальних правопорушень, описаних в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся. Про те, що сталося жалкує. Прекурсори придбав та зберігав за місцем свого проживання для виготовлення психотропної речовини, яку зберігав для власного вживання та для збуту. Обвинувачений повідомив, що йому відомі і зрозумілі наслідки укладання цієї угоди у виді відмови від здійснення прав, передбачених пунктом 1 ч. 4 ст. 474 КПК України та підтвердив, що розуміє:

1) що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;

2) наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України;

3) характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим;

4) вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

При цьому, зазначив, що здатен реально виконати взяті на себе, відповідно до угоди, зобов`язання, та просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання. Крім того, обвинувачений вказав, що вищезазначена угода про визнання винуватості укладена ним з прокурором добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Прокурор Черненко Д.О. в судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості були враховані обставини, передбачені ст. 470 КПК України, дотримані вимоги процесуального та матеріального права, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання та вирішити питання речового доказу у відповідність до положень ст. 961 та ст. 962 КК України, конфіскувавши банкноту Національного банку України, номіналом 200 гривень у власність держави.

Захисник Шурхно К.А. також вважав можливим затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що при укладенні угоди між його підзахисним та прокурором були дотримані правила та вимоги, передбачені кримінальним процесуальним законодавством України та Кримінального кодексу України, при цьому підозрюваним вищезазначена угода була укладена з прокурором добровільно, без застосування насильства, примусу та погроз.

Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам КПК України та закону і ухваленні вироку, та положення закону, якими він керувався.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить із наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні беззастережно визнав свою винуватість, підтвердив свою згоду на призначення узгодженого покарання, а також те, що цілком розуміє свої права, які передбачені ч .4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, щодо якого він визнав себе винуватим, вид покарання, що буде застосований до нього, у разі затвердження угоди.

Обвинувачений також пояснив, що насильства, примусу чи погроз при укладенні угоди до нього ніхто не застосовував. Обіцянок, чи будь-яких інших обставин, не передбачених угодою йому ніхто не давав.

Захисник Шурхно К.А. повністю підтвердив зазначені його підзахисним обставини.

Відповідно до ч. 7 ст. 474 КПК України, суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо: умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; умови угоди не відповідають інтересам суспільства; умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань; відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні, зокрема, щодо нетяжких та тяжких злочинів.

На підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом, відповідно до ст. 94 КПК, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , а його дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 2 ст. 307 КК України - як незаконне виготовлення, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропної речовини, особою, яка раніше вчинила кримінальні правопорушення, передбачені статтями 309, 317 КК України. Крім того, дії ОСОБА_1 також обґрунтовано кваліфіковані за ч. 2 ст. 311 КК України, а саме: незаконне придбання, зберігання прекурсорів з метою їх використання для виготовлення психотропних речовин, вчинене повторно.

В силу положення ст. 12 КК України кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 2 ст. 307 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, а передбачене ч. 2 ст. 311 КК України - до нетяжких злочинів.

Узгоджена в угоді про визнання винуватості міра покарання, із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України, у виді позбавлення волі строком на 6 років з конфіскацією всього належного майна, відповідає загальним засадам призначення покарання, зазначеним ст. 65 КК України, а саме: законності, справедливості, обґрунтованості, а також вимогам ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, з урахуванням особи обвинуваченого, який неодноразово судимий, судимості якого не погашені і не зняті у встановленому законом порядку, не працює, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікаря - нарколога та лікаря - психіатра КНП «Попаснянська ЦРЛ» не перебуває, непрацездатних осіб, осіб похилого віку чи неповнолітніх дітей на утриманні не має, з врахуванням:

- обставин, які відповідно до ст. 66 КК України, пом`якшують покарання обвинуваченого: щирого каяття, що виразилось у належній критичній оцінці обвинуваченим своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, висловлення жалю з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася з його вини, повного визнання вини,

- та обставин, які відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого - рецидив злочину (зокрема, ОСОБА_1 раніше судимий за ч. 2 ст. 186 КК України).

Крім того, ОСОБА_1 засуджений вироком Попаснянського районного суду Луганської області за ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 311, із застосуванням ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки, із застосуванням ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.

Призначаючи остаточне покарання за сукупністю вироків, суд враховує вимоги ч. 1 ст. 71 КК України, згідно з якими, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Таким чином, узгоджена міра покарання в частині призначення остаточного покарання ОСОБА_1 із застосуванням ч. 1 ст. 71 КК України, у виді позбавлення волі строком на 6 років 1 місяць відповідає вимогам закону.

Крім того, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 основного покарання за ч. 2 ст. 307 КК України, - у виді позбавлення волі, суд вважає за необхідне, відповідно до вимог ст. 59 КК України, застосувати і додаткове покарання у виді конфіскації майна, передбаченого в санкції зазначеної статті, що обумовлено тяжкістю і корисливим мотивом дій, інкримінованих в провину обвинуваченому.

Умови угоди відповідають інтересам суспільства, адже її укладення сприятиме швидкому судовому провадженню. Окрім того, це забезпечить притягнення обвинуваченого до відповідальності за вчинені ним кримінальні правопорушення (злочини) з метою виправлення останнього. Зазначене впливає на усвідомлення іншими особами караності злочинних діянь, сприяє формуванню у суспільства правосвідомості та свідчитиме про невідворотність покарання.

Із дослідженої судом у судовому засіданні угоди про визнання винуватості та з пояснень сторін вбачається, що умови угоди не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб, зокрема, і з огляду на те, що обставини викладеного обвинувачення відповідно до ст. 17 КПК України не можуть бути використані на підтвердження винуватості будь-яких інших осіб, окрім обвинуваченого у даному провадженні. В укладені даної угоди згідно п. 9 ч. 2 ст. 52 КПК України брав участь захисник і її умови не є невиправдано обтяжливими для будь - якої із сторін. У даному кримінальному провадженні відсутні потерпілі, а кримінальним правопорушенням не завдано шкоди правам та інтересам окремих громадян або інтересам юридичних осіб, а в наслідок вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень (злочинів) не завдано матеріальних збитків державі. Таким чином, судом не встановлено порушення угодою прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб.

Також, суд встановив, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обґрунтованих підстав вважати протилежно судом не встановлено, оскільки усі сторони угоди підтвердили добровільність її укладення та спільну узгодженість усіх викладених у ній умов.

Обвинувачений підтвердив можливість виконання взятих на себе зобов`язань згідно з угодою, суд не встановив об`єктивних перешкод до зазначеного.

Фактичні обставини, описані в обвинувальному акті, формулювання обвинувачення, вказане в угоді, підтвердження самим обвинуваченим цих обставин та визнання ним своєї винуватості, дають можливість суду дійти висновку про існування фактичних підстав для визнання винуватості обвинуваченим.

Згідно ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Відповідно до пункту 65 рішення ЄСПЛ у справі «Гофман проти Німеччини» від 11 жовтня 2001 року та пункту 122 у справі «Кудла проти Польщі» від 26 жовтня 2000 року, однією з гарантій, що містяться у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, є зокрема право на забезпечення ефективного доступу до судів для того, щоб учасники судового процесу могли отримати рішення, яке стосується їх «прав та обов`язків».

З огляду на це, беручи до уваги вимоги, зокрема статей 2, 7 - 9, 22, 26, 314, 474, 475 КПК України, слід дійти висновку про обов`язок суду у першу чергу ухвалити у підготовчому судовому засіданні рішення, передбачене пунктом 1 ч. 3 ст. 314 КПК України з приводу укладеної між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1 угоди про визнання винуватості.

Також суд вважає за необхідне, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати в строк призначеного обвинуваченому ОСОБА_1 за даним вироком покарання строк попереднього ув`язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі з моменту взяття під варту - з 24 червня 2020 року по 06 липня 2020 року включно.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у виді домашнього арешту до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 обчислювати з моменту його затримання на приведення вироку до виконання.

Інші питання.

Згідно з положеннями ст. 961 КК України (в редакції Закону України № 1019-УІІІ від 18.02.2016), спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі. Спеціальна конфіскація застосовується, зокрема, на підставі обвинувального вироку суду.

Водночас, санкцією ч. 2 ст. 307 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років.

Відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 962 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходить у власність держави.

Отже, враховуючи, що банкнота Національного банку України, номіналом 200 гривень, серійний номер УИ 2296136, яка згідно акту прийому - передачі майна від 03 липня 2020 року, передана на зберігання ПАТ КБ «Приватбанк», є предметом кримінального правопорушення, тому вбачається необхідність застосування спеціальної конфіскації вказаного предмету за відсутності ознак його знецінення, а саме конфіскація у власність держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України процесуальні витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів:

-№ 19/113/8/2-632е від 20 травня 2020 року, що згідно довідки №19/113/8/2-632д від 20 травня 2020 року складає 1307 грн. 60 коп.;

-№ 19/113/8/2-760е від 30 червня 2020 року, що згідно довідки №19/113/8/2-761д від 30 червня 2020 року складає 2288 грн. 30 коп., що в загальній сумі складає 3595 грн. 90 коп., підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази по справі:

- медичний шприц для ін`єкцій з жовтою рідиною, який, згідно постанови старшого слідчого СВ Попаснянського ВП ГУНП в Луганській області від 12 травня 2020 року знаходяться на зберіганні в сейф пакеті «Національної поліції України» № INZ2046398 - підлягає знищенню;

- психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін, масою 0,0898 грама, шприц, первинні упаковки, які згідно постанови старшого слідчого СВ Попаснянського ВП ГУНП в Луганській області від 25 травня 2020 року поміщені в спецпакет Експертної служби № 3917368 та знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Попаснянського ВП ГУНП в Луганській області - підлягають знищенню;

- медичний шприц для ін`єкцій з жовтою рідиною, скляний флакон з голкою, гумова пробка зі скляною трубкою, які, згідно постанови старшого слідчого СВ Попаснянського ВП ГУНП в Луганській області від 23 червня 2020 року знаходяться на зберіганні в сейф пакеті «Національної поліції України» № INZ1021532 - підлягають знищенню;

- карта пам`яті «micro SD Kingston 16Gb», на якій зберігається в оригіналі відео зйомка обшуку будинку за адресою: АДРЕСА_2 , яка згідно постанови старшого слідчого СВ Попаснянського ВП ГУНП в Луганській області від 23 червня 2020 року зберігається в матеріалах кримінального провадження № 12020130530000194 - підлягає залишенню в матеріалах кримінального провадження № 12020130530000194;

- карта пам`яті «micro SD Kingston 16Gb», на якій зберігається в оригіналі відео зйомка обшуку будинку за адресою: АДРЕСА_1 , яка згідно постанови старшого слідчого СВ Попаснянського ВП ГУНП в Луганській області від 23 червня 2020 року зберігається в матеріалах кримінального провадження № 12020130530000194 - підлягає залишенню в матеріалах кримінального провадження № 12020130530000194;

- соляна кислота 2,6 мл, відсоткова концентрація - 12,51 %, метамфітамін 0,0065 грам, шприц, скляний флакон, голка, гумова пробка, скляна трубка, первинні упаковки, які, згідно постанови старшого слідчого СВ Попаснянського ВП ГУНП в Луганській області від 03 липня 2020 року поміщені в спецпакет Експертної служби № 4002053 та знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Попаснянського ВП ГУНП в Луганській області - підлягають знищенню.

Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ч. 2 ст. 373, ст. ст. 374, 474, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 13 серпня 2020 року між прокурором Попаснянського відділу Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області Пономарь Н.С. та обвинуваченим ОСОБА_1 , за участі захисника Шурхна К.А. у кримінальному провадженні, внесеному 23 березня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020130530000194 відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 311 КК України.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 307 та ч. 2 ст. 311 КК України, і призначити йому узгоджене сторонами покарання:

-за ч. 2 ст. 307 КК України у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років з конфіскацією майна;

-за ч. 2 ст. 311 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років з конфіскацією майна.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Попаснянського районного суду Луганської області від 09 вересня 2019 року у виді 1 (одного) місяця позбавлення волі, остаточно визначивши ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років 1 (один) місяць з конфіскацією майна.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 обчислювати з моменту його затримання на приведення вироку до виконання.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати в строк призначеного обвинуваченому ОСОБА_1 за даним вироком покарання строк попереднього ув`язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі з моменту затримання - з 24 червня 2020 року по 06 липня 2020 року включно.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у виді домашнього арешту до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів:

-№ 19/113/8/2-632е від 20 травня 2020 року в розмірі 1307 (одна тисяча триста сім) грн. 60 коп.;

-№ 19/19/113/8/2-760е від 30 червня 2020 року в розмірі 2288 (дві тисячі двісті вісімдесят вісім) грн. 30 коп., що в загальній сумі складає 3595 (три тисячі п`ятсот дев`яносто п`ять) грн. 90 коп., (одержувач - УК у м. Лисичанську/м. Лисичанськ/24060300, код ЄДРПОУ 37800278, банк - Казначейство України (ЕАП), р/р UA928999980313070115000012051, код класифікації доходів бюджету 24060300).

Речові докази:

- медичний шприц для ін`єкцій з жовтою рідиною, який, згідно постанови старшого слідчого СВ Попаснянського ВП ГУНП в Луганській області від 12 травня 2020 року знаходяться на зберіганні в сейф пакеті «Національної поліції України» № INZ2046398 - знищити;

- психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін, масою 0,0898 грама, шприц, первинні упаковки, які згідно постанови старшого слідчого СВ Попаснянського ВП ГУНП в Луганській області від 25 травня 2020 року поміщені в спецпакет Експертної служби № 3917368 та знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Попаснянського ВП ГУНП в Луганській області - знищити;

- медичний шприц для ін`єкцій з жовтою рідиною, скляний флакон з голкою, гумову пробку зі скляною трубкою, які, згідно постанови старшого слідчого СВ Попаснянського ВП ГУНП в Луганській області від 23 червня 2020 року знаходяться на зберіганні в сейф пакеті «Національної поліції України» № INZ1021532 - знищити;

- карту пам`яті «micro SD Kingston 16Gb», на якій зберігається в оригіналі відео зйомка обшуку будинку за адресою: АДРЕСА_2 , яка згідно постанови старшого слідчого СВ Попаснянського ВП ГУНП в Луганській області від 23 червня 2020 року зберігається в матеріалах кримінального провадження № 12020130530000194 - зберігати в матеріалах кримінального провадження № 12020130530000194;

- карту пам`яті «micro SD Kingston 16Gb», на якій зберігається в оригіналі відео зйомка обшуку будинку за адресою: АДРЕСА_1 , яка згідно постанови старшого слідчого СВ Попаснянського ВП ГУНП в Луганській області від 23 червня 2020 року зберігається в матеріалах кримінального провадження № 12020130530000194 - зберігати в матеріалах кримінального провадження № 12020130530000194;

- соляну кислоту 2,6 мл, відсоткова концентрація - 12,51 %, метамфітамін 0,0065 грам, шприц, скляний флакон, голку, гумову пробку, скляну трубку, первинні упаковки, які, згідно постанови старшого слідчого СВ Попаснянського ВП ГУНП в Луганській області від 03 липня 2020 року поміщені в спецпакет Експертної служби № 4002053 та знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Попаснянського ВП ГУНП в Луганській області - знищити.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 962 КК України, банкноту Національного банку України, номіналом 200 гривень, серійний номер УИ 2296136, яка згідно акту прийому - передачі майна від 03 липня 2020 року, передана на зберігання ПАТ КБ «Приватбанк», - конфіскувати у власність держави.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч. 3 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому та захиснику в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя М.М. Старікова