Ухвала суду № 91446719, 10.09.2020, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/3029/20

провадження №: 1-кп/398/447/20

УХВАЛА

"10" вересня 2020 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Авраменка О.В.,

з участю секретаря судового засідання Міщенко С.А.,

прокурора Мітіна Д.В.,

законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_1 – ОСОБА_2 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника – адвоката Швеця С.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрія обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020120070001049 від 25 травня 2020 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Олександрії Кіровоградської області, громадянина Російської Федерації, з професійно-технічною освітою, пенсіонера, одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на території України зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 314 КПК України після отримання обвинувального акта суд призначив підготовче судове засідання.

В підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити дане кримінальне провадження до судового розгляду у закритому судовому засіданні за участю прокурора, малолітньої потерпілої та її законного представника, обвинуваченого та його захисника. Крім того, заявив клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що на теперішній час продовжують існувати ризики, зазначені у ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Також заявив клопотання про виклик свідків.

Законний представник малолітньої потерпілої ОСОБА_1 – ОСОБА_2 теж вважала за можливе призначити дане кримінальне провадження до судового розгляду та підтримала клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та клопотання прокурора про виклик свідків. Підтримуючи клопотання прокурора щодо обрання запобіжного заходу повідомила, що після виявлення злочинних дій, обвинувачений та його сім`я проявляли до неї агресію.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник теж вважали за можливе призначити дане кримінальне провадження до судового розгляду. Проти виклику свідків, зазначених у клопотанні прокурора не заперечували.

Обвинувачений заперечував проти обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначаючи, що він не буде впливати на потерпілих та свідків чи ухилятися від суду. Додатково пояснив, що він є пенсіонером та отримує пенсію в Російській Федерації в розмірі близько 6 000,00 грн. З 2007 року постійно проживає в м. Олександрія. З 2012 року раз на три роки виїжджає до Російської Федерації з метою переоформлення банківської картки, за допомогою якої отримує пенсію. Просив обрати йому запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Захисник Швець С.В. заперечував проти обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. У зв`язку із зазначеним просив обрати обвинуваченому запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали обвинувального акту, суд приходить до наступних висновків.

Обвинувальний акт складено відповідно до вимог КПК України. Підстав для закриття провадження згідно зі ст. 284 КПК України не вбачається, підстав для повернення обвинувального акту прокурору та підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено.

Оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, то відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 27 КПК України суд вважає, що розгляд цього кримінального провадження необхідно здійснювати у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження.

Отже, дане кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження.

Крім того, підлягає задоволенню клопотання прокурора про виклик в судове засідання свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Щодо клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим частиною першою цієї статті.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу (ч. 1 ст. 183 КПК України).

Пунктом 4 частини 2 статті 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Судом встановлено, що обвинувачений є пенсіонером, одружений, на утримані малолітніх та неповнолітніх осіб не має. На диспансерному обліку в лікарів нарколога та психіатра не знаходиться, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. ОСОБА_3 є громадянином Російської Федерації, має дозвіл на постійне проживання на території України. Крім зареєстрованого місця проживання в Україні, має також зареєстроване місце проживання на території Російської Федерації. Фактично проживає на території України з 2007 року.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, яке є тяжким злочином, за який передбачена відповідальність у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років. Обвинувачений є громадянином Російської Федерації, має дозвіл на постійне проживання на території України, крім зареєстрованого місця проживання в Україні, має також зареєстроване місце проживання на території Російської Федерації.

Суд враховує, що тяжкість покарання не є визначальним елементом при обранні відносно особи запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Разом з цим, врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилятись від суду, про що зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «W проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року.

Отже ОСОБА_3 , усвідомлюючи ступінь тяжкості інкримінованого йому кримінального правопорушення та суворість можливого покарання, а також маючи зареєстроване місце проживання за межами України, може без перешкод залишити своє місце проживання в Україні, виїхавши за її межі, та переховуватись від суду, що буде перешкоджати кримінальному провадженню.

Зазначені обставини в сукупності дають підстави зробити висновок про існування реального ризику переховування ОСОБА_3 від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Крім того, ОСОБА_3 є чоловіком тітки малолітньої потерпілої ОСОБА_1 , чоловіком сестри законного представника малолітньої потерпілої – ОСОБА_2 та зятем свідка ОСОБА_6 , а також чоловіком тітки свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , тобто перебуває в родинних відносинах з потерпілою, її законним представником та свідками, а тому має реальну можливість незаконно впливати на них з метою уникнення відповідальності, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений може переховуватись від суд та незаконно впливати на малолітню потерпілу, її законного представника та свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Разом з тим, прокурором не доведено та не наданого жодного доказу на підтвердження існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки обґрунтування даного ризику зводиться лише до загальних фраз щодо можливості вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень. Тобто об`єктивних обставин, які б давали підстави вважати, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення у клопотанні та в судовому засіданні прокурором не наведено. При цьому, суд враховує, що прокурором не надано відомостей щодо притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності у минулому.

Взявши до уваги дані, що характеризують особу ОСОБА_3 , тяжкість інкримінованого обвинуваченому злочину, а також враховуючи, що покарання, яке загрожує обвинуваченому, у разі визнання його винним у вчиненні злочину, передбачає позбавлення волі, суд вважає, що відносно обвинуваченого не може бути застосовано більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, через наявність ризиків, передбачених у пунктах 1, 3 частини 1 статті 177 КПК України.

У даному конкретному випадку наявні реальні ознаки суспільного інтересу та необхідність забезпечення завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК України), які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого.

У разі обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, вказане не забезпечить належного виконання останнім його процесуальних обов`язків і надасть йому змогу переховуватися від суду та незаконно впливати на малолітню потерпілу, її законного представника та свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Зазначені обставини виправдовують тримання ОСОБА_3 під вартою та вказують на недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого для запобігання наведеним вище ризикам.

За змістом ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України (ч. 4 ст. 183 КПК України).

Враховуючи виклад фактичних обставин кримінального правопорушення та правову кваліфікацію кримінального правопорушення в обвинувальному акті, суд приходить до висновку, що відсутні обставини, передбачені ч. 4 ст. 183 КПК України, які дають право суду не визначити розмір застави у цьому кримінальному провадженні, а тому суд при постановленні цієї ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави як того вимагає ч. 3 ст. 183 КПК України.

Суд вважає, що ОСОБА_3 необхідно визначити заставу в розмірі 50 (п`ятдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка буде достатньою для забезпечення належної поведінки обвинуваченого та зумовлена ступенем довіри до нього, при якому перспектива втрати внесеної застави, буде стримуючим фактором, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь-яким чином порушувати покладені на неї обов`язки. Враховуючи дані про особу обвинуваченого, обставини кримінального провадження, обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину щодо малолітньої особі, а також наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, правильним буде визначити обвинуваченому саме такий розмір застави, як того вимагають положення п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 314-1 КПК України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду. Досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі.

Учасники кримінального провадження не заперечували проти підготовки досудової доповіді, обвинувачений ОСОБА_3 скористався своїм правом та погодився брати участь у підготовці досудової доповіді.

З урахуванням того, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі, та з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, суд вважає за необхідне доручити представнику персоналу органу пробації скласти та надати суду досудову доповідь щодо обвинуваченого.

Керуючись ст. ст. 27, 177, 178, 182, 183, 196, 197, 314 – 316, 372 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Призначити кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020120070001049 від 25 травня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, до судового розгляду у закритому судовому засіданні в залі судових засідань Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області, на 13 год. 30 хв. 18 вересня 2020 року (визначити резервні дати судових засідань – 08 жовтня 2020 року о 14 год. 00 хв. та 28 жовтня 2020 року о 13 год. 00 хв.).

Розгляд кримінального провадження здійснювати у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження.

В судове засідання викликати учасників кримінального провадження та свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити.

Застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання його під вартою строком на 60 днів, тобто з 10 вересня 2020 року до 08 листопада 2020 року включно.

ВизначитиОСОБА_3 суму застави в розмірі 50 (п`ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 109 850,00 грн.

Застава може бути внесена обвинуваченим або заставодавцем за наступними реквізитами: Отримувач: ТУ ДСА України в Кіровоградській області, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26241445, Банк отримувача: ДКСУ м. Київ, Код банку отримувача: 820172, Рахунок отримувача: UA458201720355279001000002505, призначення платежу: запобіжний захід – застава за ОСОБА_3 .

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_3 з-під варти звільнити.

У разі внесення визначеної суми застави, зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_3 :

- прибувати за викликом до суду;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватись від спілкування із потерпілою, її законним представником та свідками по кримінальному провадженню, крім участі під час процесуальних дій;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_3 , що відповідно до ч. ч. 8, 10 ст. 182 КПК України, за умови сплати застави, у разі невиконання покладених на нього цією ухвалою обов`язків, застава буде звернена в дохід держави, а судом буде вирішено питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Доручити Олександрійському міськрайонному відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області в строк до 08 жовтня 2020 року скласти та надати суду досудову доповідь відносно ОСОБА_3 , на території України зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 . На даний час утримується під вартою в ДУ «Кропивницькій слідчий ізолятор» за адресою: м. Кропивницький, вул. Куроп`ятникова, 50-б.

Забезпечення виконання ухвали в частині складання досудової доповіді покласти на начальника Олександрійського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області.

Ухвала в частині обрання обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В.Авраменко